Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках / Л. М. Кіндрацька
13.3. Облік операцій, що здійснюються через пункти обліку валют
Для здійснення касових операцій в іноземній валюті комерційні банки, що отримали ліцензію НБУ на право ведення операцій неторгового характеру, залежно від умов, обсягів і режиму роботи в межах операцій, передбачених ліцензією, мають облаштовувати:
валютне сховище — для зберігання запасу готівкової іноземної валюти, бланків суворої звітності, бланків платіжних документів, різних бланків за іноземними операціями, примірників іноземних грошових білетів, цінних паперів у іноземній валюті, цінностей і документів, прийнятих від організацій та громадян на зберігання, нерозібраних посилок з іноземною валютою та інших цінностей, що обліковуються на позабалансових рахунках;
касу перерахунку — для перерахунку, визначення платіжності, проведення експертизи, обробки, об’єднання і формування валютних та інших цінностей, контрольного перерахунку під час ревізій, перерахунку, формування та оформлення значних сум готівкової валюти, купленої банком або призначеної для продажу, а також прийому валютних цінностей, що надійшли в банк в інкасаторських сумках (від обмінних пунктів, територіально віддалених від приміщень банку);
операційні каси — для здійснення валютно-касового обслуговування клієнтів банку щодо прийому і видачі готівкової іноземної валюти та інших цінностей;
вечірні каси — для забезпечення валютно-касового обслуговування в другій половині операційного дня або у вечірній час;
обмінні пункти — для здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти і платіжних документів;
каси підготовки авансів обмінним пунктам.
Документальне оформлення касових операцій в іноземній валюті відбувається за допомогою прибуткових та видаткових валютних ордерів.
Слід зазначити, що прибуткові валютні операції дуже обмежені, оскільки готівкова іноземна валюта в розрахунку між фі-
зичними і юридичними особами в Україні не використовується. Підставою для виписування документів і виконання операцій є заяви клієнтів, платіжні документи та інше.
Послідовність виконання зобов’язань за касовими валютними операціями полягає у наступному:
1) клієнт звертається із заявою або з іншими документами, що дають право на отримання або здачу готівкової валюти;
2) операціоніст виписує касові документи, підписує їх у відповідальних осіб, що мають право контрольного підпису. В касу передаються всі примірники прибуткових валютних ордерів; за видатковими документами контрольний талон видається клієнту, а видатковий ордер (без контрольного талону) передається касиру;
3) касир перевіряє наявність підписів посадових осіб банку і відповідність їх зразкам, підписує всі примірники прибуткових документів, приймає валюту (перший примірник ордера залишає в себе, другий — з печаткою каси — видає клієнту; інші примірники передаються в обліково-операційний відділ). За видатковими документами касир перевіряє наявність підпису про отримання цінностей, за номером контрольного талона викликає клієнта, звіряє номер контрольного талона з номером на касовому документі, наклеює його на касовий документ, видає гроші та підписує документи. Після закінчення операційного дня касир складає довідку про касові обороти за день і залишки цінностей у касі та передає її завідувачу каси;
4) завідувач каси складає зведену довідку про касові обороти і звіряє її з даними обліку операціоніста.
Відповідно до чинного законодавства купівля в організацій і громадян та продаж їм готівкової іноземної валюти, а також валюти, яка перебуває на їх рахунках, є банківськими операціями. Здійснення операцій в іноземній валюті проводиться при наяв-
ності ліцензії Національного банку України на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в країні та за кордоном.
З метою забезпечення умов розвитку сучасного внутрішнього валютного ринку України Національний банк України листом від 25.05.93 р. затвердив порядок відкриття обмінних пунктів, в тому числі порядок укладання агентських угод між уповноваженими банками та юридичними особами, а також порядок проведення обмінних операцій в іноземній валюті.
Згідно з цим листом уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію або тимчасовий дозвіл НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, мають право відкрити на території України власні пункти обміну іноземних валют. Інші юридичні особи — резиденти (які не допускали порушення валютного і податкового законодавства) можуть відкрити обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженими банками.
Агентська угода (договір про надання агентських послуг) — це письмова угода між довірителем та агентом, в якій визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладання, обслуговування та виконання договорів, порядок внесення платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між довірителем і агентом, відповідальність за невиконання умов зазначеної угоди, інші умови, визначені за згодою сторін. Агентська угода є договором-дорученням між довірителем (уповноваженим банком) і агентом (суб’єктом підприємницької діяльності), за яким довіритель доручає агенту виконання частини своїх функцій та повноважень.
Агентська угода визначає характер та обсяг доручення, яке агент зобов’язується виконати за рахунок і від імені довірителя за певну винагороду. Вона повинна містити всі суттєві умови діяльності обмінних пунктів, обов’язки і відповідальність сторін, порядок розрахунків та інші положення.
Уповноважені банки, які уклали агентську угоду на відкриття обмінного пункту, повинні зареєструвати зазначені пункти у регіональному управлінні Національного банку України.
Для реєстрації обмінних пунктів у регіональне управління НБУ необхідно подати такі документи:
копію агентської угоди;
нотаріально засвідчену копію статуту установи (підпри-
ємства);
довідку комерційного банку про відкриття валютного і гривневого рахунку;
інформацію уповноваженого банку про наявність у клієнта приміщення, обладнаного відповідно до вимог зберігання валютних цінностей, про наявність необхідних технічних засобів для визначення справжності банкнот, сертифікованої комп’ютерної системи або електронного контрольно-касового апарата, сейфа для зберігання валютних цінностей та бланків суворої звітності і довідку про наявність сигналізації або охорони (довідку-акт про те, що обмінний пункт відповідає всім вимогам).
Довідка про реєстрацію є свого роду дозволом на здійснення діяльності пунктами обміну валют. Цей дозвіл повинен знаходитися в обмінному пункті. Однак при закритті обмінного пункту уповноважений банк зобов’язаний здати зазначений документ до Національного банку, тому на практиці банк залишає в себе оригінал довідки, а пункти обміну в своїй діяльності використовують нотаріально засвідчену копію.
Після реєстрації пункту обміну іноземної валюти в регіональному управлінні НБУ необхідно зареєструвати сертифіковану комп’ютерну систему або ЕККА у податковій інспекції за місцем знаходження пункту.
Відкриття пунктів обміну іноземної валюти дозволяється лише на території дії повноважень відповідного управління НБУ
після їх реєстрації в установленому порядку.
Пункти обміну іноземної валюти у своїй роботі керуються «Положенням про пункти обміну іноземної валюти», затвердженим постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. № 129, зі змінами та доповненнями, та «Порядком укладання агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту» від 25.05.93 р. № 19029/936. Вони ведуть облік купленої та проданої валюти за встановленою формою суворої звітності, надають квитанції про купівлю-продаж іноземної валюти і подають звіт уповноваженим банкам, а також є підзвітними Національному банку України.
Режим роботи пункту встановлюється банком, який відкрив пункт. У прикордонних зонах, аеропортах, морських та річкових вокзалах обмінні пункти повинні працювати не менше 20 годин на добу, а режим роботи обмінних пунктів, розташованих в інших місцях, узгоджується з адміністрацією установи, на території якої вони відкриті, але не менше 8 годин на добу щоденно.
Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України згідно з установленими нормами та правилами.
Обмін валюти здійснюється з обов’язковим оформленням квитанції суворої звітності за формою № 377 і 377-А.
Фізичній особі — нерезиденту, яка здійснює обмін іноземної валюти, касир пункту обміну надає довідку за формою № 377, котра є бланком суворої звітності і виписується у двох примірниках. Перший — надається фізичній особі як довідка про обмін валюти, а другий — залишається у документах дня.
У випадку невикористання або неповного використання гривень, які були отримані в обмінному пункті при обміні іноземної валюти, фізична особа — нерезидент має право провести зворотний обмін при поданні першого примірника довідки за формою № 377 у будь-якому обмінному пункті України. Сума зворотного обміну не може перевищувати розмір обміну, який зазначений у довідці обмінного пункту. При цьому перший примірник такої довідки залишається в пункті обміну іноземної валюти, котрий провів зворотний обмін.
Фізичній особі — резиденту, яка здійснює обмін валюти, касир пункту обміну надає довідку за формою № 377-А, що є бланком суворої звітності. Ця довідка виписується у двох примірниках. Перший — надається фізичній особі як довідка про обмін валют, а другий — залишається у документах дня.
Для здійснення операцій з готівковою інвалютою за касиром обмінного пункту закріплюється штамп, який має такі реквізити:
— назва та місце знаходження обмінного пункту;
— прізвище та ініціали касира.
Штамп видається працівникам обмінних пунктів під розписку.
У даний час один з працівників обмінного пункту — агенту повинен бути зарахований до штату банку, тому що обмінний пункт-агент здійснює операції не з власною валютою (він не має на це відповідної ліцензії), а з валютою банку за його дорученням.
Уповноважений банк забезпечує власні обмінні пункти авансом у національній і іноземній валюті, бланками суворої звітності, пломбами та іншими необхідними матеріалами до початку робочого дня. Порядок забезпечення обмінних пунктів, відкритих на підставі агентських угод, визначається агентською угодою.
Впродовж робочого дня уповноважені банки зобов’язані забезпечувати безперебійну роботу обмінних пунктів (як власних, так і агентських на умовах, передбачених угодами), підкріплювати іноземною і національною валютами та здійснювати оперативний контроль за роботою обмінних пунктів.
Постановою Правління НБУ від 04.09.98 р. № 348 внесено зміни до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (затверджені постановою Правління НБУ від 15.04.98 р. № 150), згідно з якими пункти обміну іноземної валюти мають право тримати у своїй касі залишок розмінних купюр у розмірі до 200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, установленим НБУ.
Сума одноразового продажу готівкової іноземної валюти фізичній особі пунктом обміну іноземної валюти не може перевищувати суми, передбаченої пп. 3.1.1 Порядку переміщення валюти через митний кордон України. На сьогоднішній день ця сума складає 10000 доларів США.
Для обмінного пункту банк установлює ліміт авансу в національній та іноземній валютах у розмірі, який забезпечує роботу пункту протягом дня. Для забезпечення безперебійної роботи обмінного пункту у вихідні і святкові дні та в інших необхідних випадках ліміт авансу може бути збільшено. Банк організовує роботу із забезпеченням дотримання пунктами ліміту грошового авансу.
Встановлення ліміту залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, передбачено також Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. за № 119.
За цими Правилами понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають інкасації в установах уповноважених банків і зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи — резидента. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.
Якщо юридичні особи — резиденти працюють у вихідні і святкові дні, то вони можуть перевищувати установлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків в установі уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня для банку.
Після закінчення операційного дня касир підраховує суму прийнятої і виданої іноземної і національної валюти і робить відповідні записи в журналах-реєстрах.
В обмінних пунктах, які працюють на основі агентських угод, уповноважений банк зобов’язаний щоденно купувати залишок валюти, що перевищує ліміт.
На підставі авансової заявки на наступний банківський день виписуються видаткові касові ордери, згідно з якими валютна каса готує гроші касирам обмінних пунктів.
На початку дня операціоніст бухгалтерії неторгових операцій виконує проведення щодо надання касирам пунктів обміну в підзвіт коштів у національній та іноземній валютах:
1) надання коштів із каси банку:
Д-т 1007 Банкноти та монета в дорозі
К-т 1001 Банкноти та монета в касі банку
2) отримання коштів обмінним пунктом:
Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах
К-т 1007 Банкноти та монета в дорозі
За звітною довідкою касира обмінного пункту списуються залишки цінностей з підзвіту касира в касу банку за усіма видами валют:
Д-т 1001 Банкноти та монета в касі банку
К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.
Касир валютної каси, який перераховував цінності інкасаторської сумки обмінного пункту, підтверджує вищенаведені проведення.
Результати роботи обмінних пунктів за операціями з купівлі та продажу іноземної валюти відображаються на транзитних рахунках. За оборотами, що фіксуються на спеціальних транзитних рахунках, можна вести позасистемний облік результатів діяльності обмінних пунктів, що є необхідним для оцінки їх прибутковості у зв’язку з патентуванням.
За реєстрами купленої іноземної валюти здійснюються наступні проведення:
на суму купленої іноземної валюти
Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку
К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти);
на суму виданих гривень
Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу національної валюти)
К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.
За реєстрами проданої іноземної валюти проведення будуть такими:
на суму проданої валюти
Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу національної валюти)
К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку;
на суму отриманої національної валюти
Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку
К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти).
При здійсненні конверсії іноземної валюти (обміну однієї іноземної валюти на іншу іноземну валюту) необхідно керуватися Правилами здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затвердженими постановою Правління НБУ від 25.03.96 р. № 68.
Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються лише уповноваженими банками і їх обмінними пунктами. Слід зазначити, що конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються виключно з валютами, які належать до групи «Вільно конвертована валюта» Класифікатора іноземних валют.
У випадку здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою використовується крос-курс, визначений через офіційно встановлений Національним банком України курс гривні до відповідних валют на день проведення операції.
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке визначене через їх курс до третьої валюти.
Розрахунок крос-курсу проводиться наступним чином.
Припустимо, на певну дату офіційний курс гривні складає:
Гривня/долар США = Х грн. за 1 дол. США
Гривня/німецька марка = Y грн. за німецьку марку
Тоді крос-курс долара США до німецької марки складає: Х/Y марок за долар США.
Якщо обмінюється, наприклад, 100 дол. США на німецькі марки, то з урахуванням крос-курсу буде отримано 100 (Х/Y) нім. марок.
При здійсненні конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою касир обмінного пункту оформлює і надає фізичній особі — резиденту або нерезиденту перший примірник бланка суворої звітності за формою № 377-А, другий примірник залишається у документах дня. Касир уповноваженого банку оформлює реєстр конверсії іноземної валюти.
При здійсненні конверсії іноземної валюти спочатку утримується комісійна винагорода банку (згідно з затвердженими тарифами) у валюті, наданій для конверсії.
На суму отриманої комісійної винагороди здійснюються наступні проведення:
на суму комісійної винагороди банку в іноземній валюті, яка надана для конверсії
Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку
К-т 3578 Інші нараховані доходи (субрахунок «Нараховані доходи від операцій з конверсії»)
на суму комісійної винагороди банку в іноземній валюті, яка надана для конверсії
Д-т 3578 Інші нараховані доходи (субрахунок «Нараховані доходи від операцій з конверсії»)
К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів.
І одночасно:
на суму гривневого еквівалента комісійної винагороди банку за курсом НБУ на дату здійснення проведення
Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів
К-т 6399 Інші банківські операційні доходи (субрахунок за доходами за операціями з конверсії).
Решта валюти, що залишилася після стягнення комісійної винагороди банку, конвертується в іншу іноземну валюту за крос-курсом, розрахованим на підставі офіційного курсу НБУ. При цьому здійснюються наступні проведення:
на суму отриманої ВКВ для конверсії, за винятком винагороди банку
Д-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку
К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі іноземної валюти)
на суму гривневого еквівалента проконвертованої ВКВ за курсом НБУ на дату здійснення проведення
Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу іноземної валюти)
К-т 1003 Банкноти та монета в обмінних пунктах банку.
А також:
Д-т 3540 Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з продажу іноземної валюти по коду ВКВ, отримана від конверсії)
К-т 3640 Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку (субрахунок за операціями з купівлі національної валюти по коду ВКВ, що видана).
Якщо при конверсійній операції для видачі клієнтові на руки залишається сума іноземної валюти менша, ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що знаходиться в обігу, то уповноважений банк купує цей залишок за національну валюту України за встановленим банком курсом купівлі. Ця операція також оформлюється заповненням та наданням першого примірника бланку суворої звітності за формою № 377-А, а також відображається в реєстрі купівлі іноземної валюти.
Книга: Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках / Л. М. Кіндрацька
ЗМІСТ
На попередню
|
|
