Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

4.2. Закони XII таблиць

Таблиця І

1. Якщо викликають когось на судочинство, нехай іде. Якщо він не іде, нехай той, хто викликав, підтвердить свій виклик при свідках, а потім веде його насильно.

2. Якщо викликаний надумає відмовки для неявки або намагається сховатися, нехай той, хто його викликав, накладе на нього руку.

3. Якщо причиною для неявки викликаного на судочинство буде його хвороба або старість, нехай той, хто викликав, дасть йому тварину для поїздки... візок, якщо не захоче, надавати не зобов'язаний.

4. Нехай поручником у судочинстві за того, що живе своїм господарством, буде тільки той, хто має господарство. За того громадянина, що не має господарства, поручником буде той, хто бажає.

7. Якщо сторони не досягають угоди, нехай вони до полудня зійдуться для тяжби на форумі або на коміції (коміції — місце на форумі, де проходили народні збори, здійснювалось судочинство і виконувались вироки).

8. Після полудня магістрат затвердить вимогу тієї сторони, яка присутня на судочинстві.

9. Якщо на судочинстві присутні обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном судочинства.

Таблиця III

1. Нехай будуть дані боржнику ЗО пільгових днів після визнання ним боргу або після прийняття рішення.

31

2. Після закінчення вказаного терміну нехай позивач накладе руку на боржника. Нехай веде його на судочинство для виконання рішення.

3. Якщо боржник не виконав добровільно судового рішення і ніхто не звільнив його від відповідальності при судочинстві, нехай позивач поведе його до себе і накладе на нього колодки або кайдани вагою не менше, а, якщо захоче, то і більше 15 фунтів.

4. Під час перебування в ув'язненні боржник, якщо бажає, нехай харчується за свій власний рахунок. Якщо ж він не перебуває на своєму власному утриманні, то нехай той, хто тримає його в ув'язненні, дає йому один фунт борошна на день, а при бажанні може давати і більше.

5. Між тим, поки боржник був ув'язнений, він мав право помиритися із позивачем, але якщо сторони не мирилися, то такі боржники залишались в ув'язненні 60 днів. Протягом цього терміну їх три рази підряд у базарні дні приводили до претора на коміції і оголошувалась присуджена з них сума грошей. На третій базарний день їх піддавали смертній карі або вони віддавались на продажу за кордон, за Тибр.

Таблиця IV

2. Якщо батько три рази продасть сина, то нехай син буде вільним від влади батька.

3. Користуючись постановою XII таблиць, наказав своїй дружині взяти її речі і, віднявши у неї ключ, вигнав її.

Таблиця V

1. Предки наші стверджували, що навіть повнолітні жінки внаслідок притаманної їм легкодумності повинні перебувати під опікою... Виняток робився тільки для дівчат-веста-лок, яких стародавні римляни із поваги до їх жрецького сану звільняли від опікунства. Так було постановлено законом XII таблиць.

2. Законом XII таблиць було визначено, що res mancipi (res mancipi — майнові об'єкти на території Італії — земля, раби, тварини і так звані сільські сервітути), що належать жінці, яка перебувала під опікою агнатів (родичів), не підля-

32

гали давності за винятком лише того випадку, коли сама жінка передавала ці речі із згоди опікуна.

3. Як хто розпорядиться на випадок своєї смерті щодо свого домашнього майна або стосовно опіки над підвладними йому особами, так нехай те і буде непорушним.

76. У відповідності із законом XII таблиць марнотратнику заборонялось управління належним йому майном.

Закон XII таблиць наказує божевільному і марнотратнику, на майно яких накладено заборону, знаходитись під наглядом їх агнатів.

96. У відповідності із законом XII таблиць борги померлого безпосередньо розподіляються (між його спадкоємцями) відповідно до одержаних часток спадщини.

Таблиця VI

1. Якщо хто-небудь укладе угоду самозакладу або відчуд-ження речі у присутності п'яти свідків і вагаря, то нехай слова, які виголошуються при цьому, вважаються непорушними.

3. Давність володіння щодо земельної ділянки встановлювалась два роки, щодо усіх інших речей — один рік.

4. Законом XII таблиць було визнано, що жінка, яка не бажала встановлення над собою влади чоловіка фактом давнього з нею співжиття, повинна щорічно відлучатися з дому на три ночі і таким чином переривати річну давність володіння нею.

56. Закон XII таблиць затвердив відчудження речі через угоду, яка укладалась у присутності п'яти свідків і вагаря, а також через відмову від права власності на цю річ при судовому розгляді перед претором.

8. Закон XII таблиць не дозволяв нГ віднімати, ні вимагати як свою власність украдені колоди і жердини, застосовані для будівництва або для посадки виноградника, але надавав при цьому позов у подвійному розмірі вартості матеріалів проти того, хто звинувачувався у використанні їх.

Таблиця VII

1. Обхід, тобто незабудоване місце навколо будівлі, має бути шириною два з половиною фути.

2 О. Шевченко

33

2. ... якщо впродовж сусідньої ділянки копається рів, то не можна було переступати межі; якщо ставити паркан, то треба відступати від сусідньої ділянки на один фут, якщо будинок для житла, то відступати два фути, якщо копають яму або могилу, відступити настільки, наскільки глибоко викопана яма, якщо колодязь — відступити на шість футів, якщо саджають оливку або шовковицю — відступити від сусідньої ділянки на дев'ять футів, а решту дерев — на п'ять футів.

5. У відповідності з постановою XII таблиць, коли виникає спір про межу, то ми проводимо розмежування за участю трьох посередників.

6. За законом XII таблиць ширина дороги по прямому напрямку визначалась у вісім футів, а на поворотах — у 16 футів.

96. Якщо дерево із сусідньої ділянки схилилось на твою ділянку, то, у відповідності із законом XII таблиць, можеш вимагати прийняти його.

10. Законом XII таблиць дозволялось збирати жолуді, що падають із сусідньої ділянки.

12. Якщо спадкодавець заповідав: «Відпускаю раба на шлю за умови, що він заплатить моєму спадкоємцеві 10 000 сестерцій», — хоча б раб був відчуджений від спадкоємця, він все ж має одержати свободу, заплативши покупцеві вказану суму.

Таблиця VIII

16. XII таблиць ввели смертну кару за невелику кількість злочинних діянь і в тому числі необхідним її застосування у тому випадку, коли хто-небудь складе або буде співати пісню, у якій зводиться наклеп на когось або яка ганьбить когось.

2. Якщо здійснить членопошкодження і не помириться з потерпілим, то нехай і йому самому буде спричинено те ж саме.

3. Якщо рукою або ломакою зламає кістку вільній людині, то нехай заплатить штраф у розмірі 300 асів, якщо рабові — 150 асів.

4. Якщо образить, нехай штраф буде 25.

6. Якщо хтось поскаржиться, що домашня тварина спричинила збитки, то закон XII таблиць наказував або видати

34

потерпілому тварину, що спричинила збитки, або відшкодувати завдані збитки.

9. У відповідності з XII таблицями смертним гріхом для дорослого було потравити або скосити вночі урожай із обробленого плугом поля. XII таблиць веліли таку приречену богині Церері особу скарати насмерть. Неповнолітнього, винного у такому злочині, за рішенням претора або карали мечами, або присуджували відшкодувати спричинену шкоду у подвійному розмірі.

11. У XII таблицях було визначено, щоб за намірене рубання дерев винний платив по 25 асів за кожне дерево.

12. Якщо злодій крав уночі і був убитий на місці, то нехай його вбивство буде вважатися правомірним.

15а. За законом XII таблиць було встановлено штраф у розмірі потрійної вартості речей у тому випадку, коли річ виявлялась у когось при формальному обшукові або коли вона була принесена до сховача і знайдена у нього.

156. Закон XII таблиць визначає, щоб при проведенні обшуку той, хто шукає, не мав ніякого одягу, окрім полотняної пов'язки, і тримав у руках чашу.

18а. Вперше XII таблицями було встановлено, щоб ніхто не брав більше одного процента на місяць, тоді як до цього бралось за бажанням заможних.

186. Предки наші мали звичай і поклали у законах присуджувати злодія до сплати подвійної вартості украденої речі, лихваря до стягнення у чотирьохкратному розмірі одержаних процентів.

19. За річ, дану на зберігання, робиться позов у подвійному розмірі вартості цієї речі.

23. Викритий у неправдивому свідченні скидався з Тар-пейської скелі.

246. За XII таблицями, за таємне знищення врожаю наступала смертна кара... тяжча, ніж за вбивство людини.

26. У XII таблицях наказувалось, щоб ніхто не влаштовував у місті нічних зібрань.

Таблиця IX

3. Невже ти будеш вважати суворим постанову закону, що карає смертною карою суддю або посередника, які були

2*

35

призначені для судового розгляду справи і були викриті у тому, що прийняли грошову винагороду у цій справі?

5. Закон XII таблиць велить карати смертною карою того, хто підбурює ворога римського народу до нападу на римську державу, або того, хто видає ворогові римського громадянина.

6. Постанови XII таблиць забороняли без суду позбавляти життя будь-яку людину.

Таблиця X

1. Хай мерця не ховають і не спалюють у місті.

2. Хай на похоронах жінки щік не дряпають і не голосять за померлими.

Таблиця XI

1. Децемвіри другого призову, додавши дві таблиці ли-цеприємних законів, між іншим, санкціонували нелюдським законом заборону шлюбів між плебеями і патриціями.

2. Децемвіри, які додали дві таблиці, пропонували народові затвердити виправлення календаря.

Таблиця XII

1. Законом було введено захоплення речі з метою забезпечення боргу, і за законом XII таблиць це було дозволено проти того, хто придбав тварину для принесення жертви, не заплатив за неї купівельної ціни, а також проти того, хто не дасть винагороди за здану йому в найм тяглову тварину, з тією умовою, щоб плата за користування була використана ним на жертовний обід.

5. У XII таблицях була постанова про те, що надалі всяке рішення народних зборів повинно мати силу закону.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

ЗМІСТ

1.	Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
2.	1.2. Закони Ману
3.	2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
4.	2.2. Арістотель про спартанські установи
5.	2.3. Арістотель про реформи Клісфена
6.	2.4. Плутарх про реформи Солона
7.	3.1. Громадянські списки
8.	3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
9.	3.3. Архонти
10.	3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
11.	3.5. Організація судів
12.	4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
13.	4.2. Закони XII таблиць
14.	4.3. Інституції Гая
15.	5.1. Салічна правда
16.	5.2. Королівське пожалування
17.	5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
18.	5.4. Прекарна грамота
19.	5.5. Зобов'язання
20.	5.6. Кабальна грамота
21.	6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
22.	6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
23.	6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
24.	6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
25.	7.1. «Золота булла» 1356 р.
26.	8.1. «Земське право»
27.	8.2. «Ленне право»
28.	8.3. Кароліна
29.	8.4. Магдебурзьке право
30.	9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
31.	9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
32.	9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
33.	9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
34.	9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
35.	9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
36.	10.1. З Корану
37.	11.1. Соборное Уложение 1649 г.
38.	13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
39.	13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
40.	13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
41.	13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
42.	13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
43.	13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
44.	13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
45.	13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
46.	13.9. Білль про права (1689 р.)
47.	13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
48.	13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
49.	13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
50.	13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
51.	13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
52.	13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
53.	13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
54.	13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
55.	14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
56.	14.2. Статті конфедерації 1781 року
57.	14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
58.	14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
59.	14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
60.	14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
61.	14.7. Додатки до Конституції США
62.	14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
63.	14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
64.	15.1. Декларація прав людини і громадянина
65.	15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
66.	15.3. Французька Конституція 1791 р.
67.	15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
68.	15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
69.	15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
70.	15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
71.	15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
72.	15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
73.	15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
74.	15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
75.	15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
76.	15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
77.	15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
78.	15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
79.	15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
80.	15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
81.	15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
82.	15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
83.	15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
84.	15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
85.	15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
86.	15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
87.	15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
88.	15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
89.	15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
90.	15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
91.	15.28. Декларація Комуни до французького народу
92.	15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
93.	15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
94.	16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
95.	16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
96.	16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
97.	17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
98.	17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
99.	19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
100.	19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
101.	19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
102.	19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
103.	19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
104.	19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
105.	19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
106.	19.8. Додатки до Конституції США
107.	20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
108.	20.2. З Декрету про мир
109.	20.3. З Декрету про землю
110.	20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
111.	20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
112.	20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
113.	20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
114.	20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
115.	20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
116.	20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
117.	20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
118.	20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
119.	20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
120.	20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
121.	20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
122.	20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
123.	20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
124.	20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
125.	20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
126.	20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
127.	20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
128.	20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
129.	20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
130.	20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
131.	20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
132.	20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
133.	20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
134.	20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
135.	20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
136.	20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
137.	20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
138.	20.32. Конституція СРСР 1924 р.
139.	21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
140.	21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
141.	21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
142.	21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
143.	21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
144.	21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
145.	22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
146.	22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
147.	22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
148.	22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
149.	22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
150.	22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
151.	23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
152.	23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
153.	23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
154.	23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
155.	23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
156.	24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
157.	24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
158.	24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
159.	24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
160.	24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
161.	24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate