Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
Розділ перший
Глава 2
3. Ставлячи за мету знищення будь-якої експлуатації людини людиною, остаточну ліквідацію поділу суспільства на класи, нещадне придушення експлуататорів, встановлення соціалістичної організації суспільства і перемогу соціалізму в усіх країнах, III з'їзд постановляє:
а) На виконання соціалізації землі приватна власність на
землю відміняється, увесь земельний фонд оголошується
загальнонародним надбанням і передається трудящим без
будь-якого викупу на засадах зрівняльного землекористу
вання.
б) Усі ліси, надра і води загальнодержавного значення, а
також увесь живий і мертвий інвентар, зразкові помістя і
сільськогосподарські підприємства оголошуються націо
нальним надбанням.
г) З'їзд розглядає закон про анулювання позик, зроблених урядом царя, поміщиків і буржуазії, як перший удар по міжнародному банківському, фінансовому капіталу, висловлює впевненість, що радянська влада піде впевнено по цьому шляху аж до остаточної перемоги міжнародного робітничого повстання проти ярма капіталу.
214
д) Підтверджується перехід усіх банків у власність Робітничо-селянської держави, як одна з умов звільнення трудящих з-під ярма капіталу.
є) 3 метою знищення паразитичних станів суспільства і організації господарства вводиться загальна трудова повинність.
ж) В інтересах забезпечення усієї повноти влади за трудящими масами і усунення будь-якої можливості відновлення влади експлуататорів декретується озброєння трудящих, створення Соціалістичної Червоної Армії робітників і селян і повне роззброєння заможних класів.
Глава З
4. ... III Всеросійський з'їзд Рад повністю приєднується ... до політики розриву таємних договорів, організації найширшого братання з робітниками і селянами воюючих нині між собою армій і досягнення, як би то не було, революційними заходами демократичного миру трудящих без анексій і контрибуцій, на основі вільного самовизначення націй.
Глава 4
7. III Всеросійський з'їзд ... вважає, що зараз, у момент рішучої боротьби пролетаріату з його експлуататорами, експлуататорам не може бути місця у жодному з органів влади. Влада повинна належати повністю і виключно трудящим масам і їх повноважному представнику — Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Розділ 2
Загальні положення Конституції РРФСР
9. Головне завдання розрахованої на даний перехідний момент Конституції Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки полягає у встановленні диктатури міського і сільського пролетаріату і найбіднішого селянства у вигляді могутньої Всеросійської Радянської влади з метою повного придушення буржуазії, знищення ек-
215
сплуатації людини людиною і встановлення соціалізму, за якого не буде ні поділу на класи, ні державної влади.
10. Російська Республіка є вільне соціалістичне суспільство усіх трудящих Росії. Вся влада у межах Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки належить робочому населенню країни, об'єднаному у міських і сільських Радах.
12. Верховна влада в Російській Радянській Соціалістичній Федеративній Республіці належить Всеросійському з'їздові Рад, а у період між з'їздами — Всеросійському Центральному Виконавчому Комітетові Рад.
23. Керуючись інтересами робітничого класу у цілому, Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка позбавляє окремих осіб і окремі групи прав, які використовуються ними на шкоду інтересам соціалістичної революції.
Розділ З
Глава 6
25. Всеросійський з'їзд Рад складається з представників міських Рад з розрахунку 1 депутат на 25 000 виборців, і представників губернських з'їздів Рад з розрахунку 1 депутат на 125 000 жителів.
26. Всеросійський з'їзд Рад скликається ВЦВК не менше двох разів на рік або ж на вимогу однієї третини усього населення Республіки.
31. ВЦВК — вищий законодавчий, розпорядчий і контролюючий орган РРФСР.
32. ВЦВК дає загальне направлення діяльності Робітничо-селянському уряду і всім органам влади в країні, об'єднує і узгоджує роботи по законодавству і управлінню і наглядає за втіленням у життя Радянської Конституції, постанов з'їздів і Центральних органів Радянської влади.
33. ВЦВК розглядає і затверджує проекти декретів та інші пропозиції РНК, видає декрети і розпорядження.
36. Члени ВЦВК працюють у відділах (наркоматах) або виконують особливі доручення ВЦВК.
216
37. РНК належить загальне управління справами РРФСР.
38. Для реалізації цього завдання РНК видає декрети, розпорядження, інструкції та взагалі вживає усіх заходів, необхідних для правильного і швидкого плину державного життя.
40. ВЦВК має право скасувати або призупинити будь-яку постанову або рішення РНК.
42. Члени РНК очолюють окремі наркомати...
45. Народний комісар має право самостійно приймати рішення з усіх питань, що стосуються наркомату, ставлячи до відома колегію, що існує при наркоматі. Колегія може оскаржити рішення наркома до РНК або президії ВЦВК.
51. Виключному віданню Всеросійського з'їзду Рад належить:
а) встановлення, доповнення і зміна основних засад Ра
дянської Конституції;
б) ратифікація мирних договорів.
Активне і пасивне виборче право
64. Право обирати і бути обраним до Рад мають усі гро
мадяни РРФСР незалежно від віросповідання, національ
ності, осілості, статі, яким на день виборів виповнилося 18
років...
Примітка. Місцеві Ради можуть за згодою центральної влади знижувати встановлену вікову норму.
65. Не обирають і не можуть бути обраними:
а) особи, що використовують найману працю з метою
отримання прибутку;
б) особи, що живуть на нетрудові доходи, такі як: про
центи з капіталу, прибутки з підприємства, надходження
від майна і т.ін.;
в) приватні торговці, торговельні і комерційні посередни
ки;
г) монахи та духовні служителі церкви і релігійних культів;
д) службовці і агенти колишньої поліції, особливого кор
пусу жандармів та охоронних відділень, а також члени ко
лишнього царського дому Росії;
є) душевно хворі, божевільні та особи, що перебувають під опікою;
217
ж) особи, засуджені за корисливі і порочні злочини на строк, встановлений законом або судовим вироком.
70. Детальний порядок проведення виборів і участь у них профспілок та інших організацій робітників визначається місцевими Радами у відповідності з інструкцією ВЦВК Рад.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
2. | 1.2. Закони Ману
| |
3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
7. | 3.1. Громадянські списки
| |
8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
9. | 3.3. Архонти
| |
10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
11. | 3.5. Організація судів
| |
12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
14. | 4.3. Інституції Гая
| |
15. | 5.1. Салічна правда
| |
16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
19. | 5.5. Зобов'язання
| |
20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
26. | 8.1. «Земське право»
| |
27. | 8.2. «Ленне право»
| |
28. | 8.3. Кароліна
| |
29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
36. | 10.1. З Корану
| |
37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
|