Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
20.32. Конституція СРСР 1924 р.
Глава 1
1. Віданню Союзу Радянських Соціалістичних Республік, у особі його верховних органів, належить:
а) представництво Союзу у міжнародних зносинах, веден
ня усіх дипломатичних зносин, укладення політичних та
інших договорів з іншими державами;
б) зміна зовнішніх кордонів Союзу, а також врегулювання
питань про зміну кордонів між союзними республіками;
в) укладення договорів про прийом до складу Союзу но
вих республік;
г) оголошення війни і укладення миру;
д) укладення зовнішніх і внутрішніх позик Союзу Радян
ських Соціалістичних Республік і дозвіл зовнішніх і
внутрішніх позик союзних республік;
є) ратифікація міжнародних договорів; є) керівництво зовнішньою торгівлею і встановлення системи внутрішньої торгівлі;
ж) встановлення основ і загального плану всього народ
ного господарства Союзу, визначення галузей промисло
вості і окремих промислових підприємств, що мають за
гальносоюзне значення, укладення концесійних договорів,
як загальносоюзних, так і від імені союзних республік;
з) керівництво транспортною і поштово-телеграфною
справою;
и) керівництво і організація Збройних Сил СРСР;
к) затвердження єдиного Державного бюджету СРСР, до складу якого входять бюджети союзних республік; встановлення загальносоюзних податей і доходів, а також відрахувань від них і надбавок до них, що надходять на створення бюджетів союзних республік; дозвіл додаткових податей і стягнень на утворення бюджетів союзних республік;
220
л) встановлення єдиної грошової і кредитної системи; м) встановлення загальних начал в галузі народної освіти; н) вирішення спірних питань, що виникають між союзними республіками.
Глава 2
3. Суверенітет союзних республік обмежений лише межами, зазначеними у даній Конституції, і лише з питань, віднесених до компетенції Союзу. За цими межами кожна союзна республіка здійснює свою державну владу самостійно. Союз Радянських Соціалістичних Республік охороняє суверенні права союзних республік.
4. За кожною з союзних республік зберігається право вільного виходу з Союзу.
7. Для громадян союзних республік встановлюється єдине
союзне громадянство.
Глава З
8. Верховним органом влади СРСР є з'їзд Рад, а в період між з'їздами Рад — Центральний Виконавчий Комітет СРСР, який складається з Союзної Ради і Ради Національностей.
9. З'їзд Рад СРСР складається з представників міських Рад і Рад міських поселень з розрахунку 1 депутат на 25 000 виборців і представників губернських з'їздів Рад — з розрахунку 1 депутат на 125 000 жителів.
10. Делегати на з'їзд СРСР обираються на губернських
з'їздах Рад.
13. ЦВК СРСР складається з Союзної Ради і Ради Національностей.
14. З'їзд Рад СРСР обирає Союзну Раду з представників союзних республік пропорційно населенню кожної, усього в складі 414 членів.
15. Рада Національностей створюється з представників союзних і автономних радянських соціалістичних республік — по 5 представників від кожної та з представників авто-
221
номних областей РРФСР — по 1 представнику від кожної. Склад Ради Національностей у цілому затверджується з'їздом СРСР.
16. Союзна Рада і Рада Національностей розглядають усі декрети Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів СРСР, окремих народних комісаріатів Союзу, ЦВК союзних республік, а також ті, що виникають за ініціативою Союзної Ради і Ради Національностей.
17. ЦВК СРСР видає кодекси, декрети, постанови і розпорядження, об'єднує роботу по законодавству і управлінню СРСР і визначає коло діяльності Президії ЦВК і РНК СРСР.
29. Президія ЦВК СРСР у період між сесіями ЦВК СРСР є вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади СРСР.
37. Рада Народних Комісарів СРСР є виконавчим і розпорядчим органом ЦВК СРСР і створюється ЦВК СРСР.
43. З метою утвердження революційної законності на території СРСР при ЦВК СРСР створюється Верховний Суд, до компетенції якого відноситься:
а) надання верховним судам союзних республік керівних
роз'яснень з питань загальносоюзного законодавства;
б) розгляд і опротестування перед ЦВК СРСР за подан
ням прокурора Верховного Суду СРСР постанов, рішень і
вироків верховних судів союзних республік з причин про
тиріччя загальносоюзному законодавству або через те, що
ними зачіпаються інтереси інших республік;
в) надання висновків на вимогу ЦВК СРСР про законність
тих або інших постанов союзних республік з позиції до
тримання Конституції;
г) вирішення судових спорів між союзними республіками;
д) розгляд справ по звинуваченню вищих посадових осіб
Союзу у посадових злочинах.
46. Прокурор Верховного Суду СРСР і його заступник призначаються Президією ЦВК СРСР. Обов'язком прокурора... є висновки з усіх питань, що підлягають вирішенню Верховним Судом СРСР, підтримання звинувачення в його засіданні і, у випадку незгоди з рішенням пленарного засідання Верховного Суду СРСР, опротестування їх в Президію ЦВК СРСР.
222
61. З метою об'єднання революційних зусиль союзних республік для боротьби з політичною і економічною контрреволюцією, шпигунством і бандитизмом створюється при РНК СРСР Об'єднане Державне Політичне Управління (ОДПУ), голова якого входить до РНК СРСР з правом дорадчого голосу.
64. У межах території кожної союзної республіки верховним органом влади останньої є з'їзд Рад республіки, а у проміжках між з'їздами — її центральний виконавчий комітет.
66. ЦВК союзних республік обирають з свого середовища президії, які у період між сесіями ЦВК є вищими органами влади.
67. ЦВК союзних республік створюють свої виконавчі органи — ради народних комісарів...
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
2. | 1.2. Закони Ману
| |
3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
7. | 3.1. Громадянські списки
| |
8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
9. | 3.3. Архонти
| |
10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
11. | 3.5. Організація судів
| |
12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
14. | 4.3. Інституції Гая
| |
15. | 5.1. Салічна правда
| |
16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
19. | 5.5. Зобов'язання
| |
20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
26. | 8.1. «Земське право»
| |
27. | 8.2. «Ленне право»
| |
28. | 8.3. Кароліна
| |
29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
36. | 10.1. З Корану
| |
37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
|