Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
1.2. Закони Ману
Глава І
31. Задля процвітання світів він (мається на увазі божественна суть — Пуруші) створив із своїх вуст, рук, стегон і ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.
88. Навчання, вивчення Вед, жертвопринесення для себе і жертвопринесення для інших, подання і отримання милостині він встановив для брахманів.
89. Охорону підданих, подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед і несхильність до мирських утіх він вказав для кшатрія.
90. Пасіння тварин, а також подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед, торгівлю, лихварство і землеробство — для вайшія.
91. Але тільки одне заняття Владика (Ману) вказав для шудри — смиренне служіння цим варнам.
96. Із живих істот найкращими вважаються одухотворені, серед одухотворених — розумні, серед розумних — люди, серед людей — брахмани...
98. Лише народження брахмана — вічне здійснення дхар-ми (гідності, доброчинності), адже він народжений для дхар-ми і визначений для ототожнення з Бхармою (Богом—Творцем).
100. Все, що існує у світі, — власність брахмана; внаслідок зверхності народження тільки брахман має право на все це.
101. Брахман їсть тільки своє, носить — своє і дає — своє; адже інші люди існують завдяки милості брахмана.
15
Глава III
13. Для шудри призначена дружина шудрянка, для вай-шія — шудрянка і своєї варни, для кшатрія — ті обидві і своєї варни, для брахмана — ті три, а також своєї варни.
Глава VII
8. Навіть якщо цар — дитина, він не повинен зневажатись думаючими, що він тільки людина, оскільки він — велике божество з тілом людини.
65. Армія залежна від військового начальника, контроль над підданими — від армії, скарбниця і країна — від царя, мир і його протилежність — від посла.
95. Хто особисто захоплює колісницю, коня, слона, парасольку, гроші, зерно, тварин, жінок, все інше добро і недо-рогоцінний метал — це його.
97. Нехай воїни віддадуть кращу частку царю —"так сказано у Веді; не захоплене окремо повинно бути царем розподілене між всіма воїнами.
114. Підкореність треба забезпечувати, розташувавши загін воїнів між двома селами, трьома, п'ятьма, а також сотнями сіл.
115. Треба призначити старосту для кожного села, керівника десяти сіл, керівника двадцяти і ста, а також керівника тисячі.
116. Сільський староста нехай сам повідомляє належним чином про злочини, вчинені у селі, керівнику десятьма селами, керівник десятьма — керівнику двадцятьма.
117. Керівник двадцятьма нехай все це повідомляє керівнику сотні, а керівник сотні сіл — особисто керівнику тисячі.
118. Те, що має бути дане царю жителями села щоденно — харчі, питво, паливо і т.ін. — нехай збирає сільський староста.
120. За їх діями у селах, а також за приватними справами нехай наглядає особисто сановник царя — вірний і невтомний.
121. У кожному місті треба призначити одного, який думає про всі справи, високоповажного за становищем, грізного на вигляд, що нагадує планету серед зірок.
16
133. Цар, навіть гинучи, нехай не бере подать із знавця Веди...
137. Нехай цар щорічно змушує простий люд, що живе у країні самостійним промислом, платити те, що називається податком.
138. Цар може змушувати виконувати роботу один день щомісяця ремісників усіх фахів і шудр, що живуть своєю працею.
Глава VIII
1. Цар, бажаючи розглянути судові справи, нехай з'являється підготовленим у суд разом з брахманами і досвідченими радниками.
9. Але, якщо цар не розглядає справи особисто, тоді необхідно призначити вченого брахмана для їх розгляду.
63. У судових справах мають допускатися свідки, гідні довіри, із усіх варн, що знають всю дхарму, яким чуже почуття жадності.
68. Нехай свідчать стосовно жінок — жінки, стосовно двічінароджених — такі ж двічінароджені, чесні шудри — стосовно шудр, щодо низьконароджених — низьконарод-жені.
73. За різниці (у свідченнях) свідків цар має віддати перевагу більшості, за рівності — наділеним видатними якостями, при різниці між різними — брахманам.
114. Або треба змусити (звинуваченого) взяти вогонь, пірну
ти у воду або ж торкнутися голів дружини і синів кожного
зокрема.
115. Той, кого палаючий вогонь не обпалює, кого вода
піднімає на поверхню і (з ким) незабаром не трапиться не
щастя, має вважатись чистим у клятві.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
| 2. | 1.2. Закони Ману
| |
| 3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
| 4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
| 5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
| 6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
| 7. | 3.1. Громадянські списки
| |
| 8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
| 9. | 3.3. Архонти
| |
| 10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
| 11. | 3.5. Організація судів
| |
| 12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
| 13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
| 14. | 4.3. Інституції Гая
| |
| 15. | 5.1. Салічна правда
| |
| 16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
| 17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
| 18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
| 19. | 5.5. Зобов'язання
| |
| 20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
| 21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
| 22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
| 23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
| 24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
| 25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
| 26. | 8.1. «Земське право»
| |
| 27. | 8.2. «Ленне право»
| |
| 28. | 8.3. Кароліна
| |
| 29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
| 30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
| 31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
| 32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
| 33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
| 34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
| 35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
| 36. | 10.1. З Корану
| |
| 37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
| 38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
| 39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
| 40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
| 41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
| 42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
| 43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
| 44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
| 45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
| 46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
| 47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
| 48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
| 49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
| 50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
| 51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
| 52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
| 53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
| 54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
| 55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
| 56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
| 57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
| 58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
| 59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
| 60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
| 61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
| 62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
| 63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
| 64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
| 65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
| 66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
| 67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
| 68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
| 69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
| 70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
| 71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
| 72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
| 73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
| 74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
| 75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
| 76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
| 77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
| 78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
| 79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
| 80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
| 81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
| 82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
| 83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
| 84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
| 85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
| 86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
| 87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
| 88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
| 89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
| 90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
| 91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
| 92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
| 93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
| 94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
| 95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
| 96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
| 97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
| 98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
| 99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
| 100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
| 101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
| 102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
| 103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
| 104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
| 105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
| 106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
| 107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
| 108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
| 109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
| 110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
| 111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
| 112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
| 113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
| 114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
| 115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
| 116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
| 117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
| 118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
| 119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
| 120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
| 121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
| 122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
| 123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
| 124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
| 125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
| 126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
| 127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
| 128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
| 129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
| 130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
| 131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
| 132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
| 133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
| 134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
| 135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
| 136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
| 137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
| 138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
| 139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
| 140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
| 141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
| 142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
| 143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
| 144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
| 145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
| 146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
| 147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
| 148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
| 149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
| 150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
| 151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
| 152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
| 153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
| 154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
| 155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
| 156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
| 157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
| 158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
| 159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
| 160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
| 161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
| 
Translate
