Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
7.1. «Золота булла» 1356 р.
Глава II
Про обрання римського короля
3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурте не залишають, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу мира або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встигнуть це зробити протягом ЗО днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то після цього, коли пройде ЗО днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою частиною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.
5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість — О.Ш.).
Глава VII
Про успадкування князів-виборців
... Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських
56
князів-виборців сконає, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорід-ного сина недуховного звання...
Глава IX
Про золоті і срібні та інші рудники
Цією постановою, що має бути чинною на вічні часи, ми встановлюємо і, після належного розгляду, оголошуємо, що наші спадкоємці, королі Богемії, а також князі-виборці, усі разом і кожен зокрема, які коли-небудь будуть, — духовні і світські, — усіма копальнями, золотими і срібними, і рудниками олова, міді, заліза, свинцю та інших будь-яких металів, а також солі, як знайденими, так і тими, що можуть бути знайдені коли-небудь опісля у згаданому королівстві, у землях, йому належних, і у володіннях, належних тому ж королівству, — можуть повністю тримати і законно володіти з усіма, без винятку, правами, оскільки (речі) можуть перебувати і, як правило, перебувають у (чиємусь) володінні...
Глава X
Про монети
Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у будь-якій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...
Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище.
57
Глава XI
Про імунітет князів-виборців
Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани ... і ніякі (взагалі) особи, піддані церков кельнської, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кельнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...
Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бранденбурзького, князів-виборців світських або недухов-них, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...
Глава XI
Про зібрання князів-виборців
...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз.
Глава XVII
Про оголошення приватних воєн
... І нікому не дозволяти під приводом оголошення приватної війни нападати на кого-небудь, здійснюючи підпали, крадіжки або грабежі, якщо про оголошення війни не буде послано повідомлення за три повних дні (до початку її) особисто тому, проти кого оголошена війна; або про це
58
не буде публічно оголошено у тому місці, де останній живе, і якщо (факт) послання такого роду повідомлення не може бути повністю підтверджений достовірними свідками. Кожен же, хто по-іншому надумає оголошувати війну і нападати на кого-небудь не так, як згадано, повинен без судового розгляду бути позбавлений честі, оскільки не було оголошено війну. Також ми наказуємо піддавати його, як зрадника, через будь-яких суддів встановленим покаранням...
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
| 2. | 1.2. Закони Ману
| |
| 3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
| 4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
| 5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
| 6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
| 7. | 3.1. Громадянські списки
| |
| 8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
| 9. | 3.3. Архонти
| |
| 10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
| 11. | 3.5. Організація судів
| |
| 12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
| 13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
| 14. | 4.3. Інституції Гая
| |
| 15. | 5.1. Салічна правда
| |
| 16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
| 17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
| 18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
| 19. | 5.5. Зобов'язання
| |
| 20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
| 21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
| 22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
| 23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
| 24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
| 25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
| 26. | 8.1. «Земське право»
| |
| 27. | 8.2. «Ленне право»
| |
| 28. | 8.3. Кароліна
| |
| 29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
| 30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
| 31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
| 32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
| 33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
| 34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
| 35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
| 36. | 10.1. З Корану
| |
| 37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
| 38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
| 39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
| 40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
| 41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
| 42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
| 43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
| 44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
| 45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
| 46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
| 47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
| 48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
| 49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
| 50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
| 51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
| 52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
| 53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
| 54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
| 55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
| 56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
| 57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
| 58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
| 59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
| 60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
| 61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
| 62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
| 63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
| 64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
| 65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
| 66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
| 67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
| 68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
| 69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
| 70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
| 71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
| 72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
| 73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
| 74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
| 75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
| 76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
| 77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
| 78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
| 79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
| 80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
| 81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
| 82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
| 83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
| 84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
| 85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
| 86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
| 87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
| 88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
| 89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
| 90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
| 91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
| 92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
| 93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
| 94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
| 95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
| 96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
| 97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
| 98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
| 99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
| 100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
| 101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
| 102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
| 103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
| 104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
| 105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
| 106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
| 107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
| 108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
| 109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
| 110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
| 111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
| 112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
| 113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
| 114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
| 115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
| 116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
| 117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
| 118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
| 119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
| 120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
| 121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
| 122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
| 123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
| 124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
| 125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
| 126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
| 127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
| 128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
| 129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
| 130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
| 131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
| 132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
| 133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
| 134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
| 135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
| 136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
| 137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
| 138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
| 139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
| 140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
| 141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
| 142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
| 143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
| 144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
| 145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
| 146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
| 147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
| 148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
| 149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
| 150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
| 151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
| 152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
| 153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
| 154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
| 155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
| 156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
| 157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
| 158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
| 159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
| 160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
| 161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
| 
Translate
