Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
8.4. Магдебурзьке право
Стаття 1. Про радників (ратманів)
Коли було засновано місто Магдебург, воно набуло права за своєю доброю волею і за порадою наймудріших. На раду скликали (міщан), щоб вони вибрали шефенів і радників (ратманів); шефенів — на тривалий термін, а радників — на один рік... Ратмани збираються на міський суд, коли вони побажають, за порадою наймудріших, коли проголошують заклик про допомогу, і (тоді вони) викликаються у відповідності з їхньою присягою... Коли хто не з'явиться на міський суд, коли дзенить дзвін, той платить шість пфенігів. Коли йому повідомляють про міський суд
з*
67
(а він не з'явиться), то він платить 5 шилінгів. Радники (ратмани) владні розглядати різноманітні справи, що стосуються порушень правил щодо міри і ваги та продажу харчових припасів. Порушники цих правил повинні платити штраф на суму ... 36 шилінгів.
Стаття 2. Про права дрібних торгівців
Якщо торгівці в чомусь провинились або не сплатили накладений на них штраф, порушивши клятву, дану місту або радникам (ратманам), і коли доведено, що цей поступок здійснено..., то порушника стрижуть і б'ють канчуком або він сплачує три шилінги, але це залежить від ратманів, що вони вирішать. Покараний таким чином стає безправним і не може перепродавати харчові припаси, хіба що ратмани йому дозволять. Такий же вирок поширюється і на інших людей, яких спіймали на торгівлі недоброякісними продуктами і вони не можуть більше мати лавку без дозволу ратманів.
Стаття 3. Про судові дні вищого (бурграфського) судді
Наш вищий суддя, який тут засідає, засідає три рази на рік. Коли він (граф) не з'явиться в судовий день або коли там не буде шультгейса, то суд також відбудеться, оскільки шультгейс повинен знайти (запропонувати) бурграфові першим рішення. Коли шультгейс не з'явиться на судове засідання, то він виплачує бурграфові 10 фунтів. Штраф не стягується при поважних причинах неявки до суду, які доказуються як це (встановлено) правом.
Стаття 4. Про права бурграфа
Якщо станеться щось протизаконне протягом 14 днів до судойих днів бурграфа, то ці (справи) розглядає бурграф... Справи про насилля, переслідування, напад на дім розглядає бурграф... Коли бурграф не може бути (там), то міщани обирають суддю замість бурграфа для розгляду справи, коли винуватий спійманий на місці злочину.
Стаття 24. Про хворобу
Ні чоловік, ні жінка, будучи хворими, не можуть відчужувати своє майно, вартість якого перевищує три шилінги, без згоди спадкоємців, а дружина без згоди чоловіка.
68
Стаття 25. Про боргові зобов'язання батька
Коли хто-небудь вимагає від іншого виплатити борг його батька, то він (відповідач) звільняється від сплати боргу, якщо йому не повідомили про цей борг, як того вимагає закон. Коли ж (боржнику) подають позов із свідками і (боржник) стверджує, що він сплатив борг, то він повинен це довести ... власною рукою.
Стаття 28. Про поєдинок
Коли хто-небудь б'ється в поєдинку, то, коли переможе, платить за рану рукою, а за вбивство — шиєю (головою). У межах міського права ніхто не має права вести поєдинок, за винятком того, коли пораненим був той, хто розпочав поєдинок, і при цьому був свідок.
Стаття 34. Про дарування
Коли чоловік або дружина отримують у присутності суддів дарунок, то дружина може з отриманою нею частиною робити усе, що вона бажає, без заперечень з боку будь-кого; те ж і чоловік може робити з отриманою ним частиною. Коли дружина помирає без спадкоємців і коли не знайдеться спадкоємців з боку її чоловіка, то її доля майна переходить у спадщину до її найближчого родича, чи буде то чоловік, чи жінка... Те ж стосується і долі чоловіка.
Стаття 35. Про правомірне володіння
Коли хто-небудь подасть скаргу на іншого стосовно майна, яким він володіє по праву і яке інший утримує неправомірно, яке він (скаржник) отримав у спадщину від батька, і коли з'явиться той, на кого подано скаргу, і скаже, що він набув володіння на це майно і має право володіння, і що він мав це майно один рік і один день без заперечень з чийогось боку, і що це його законне чиншове майно, то він повинен негайно підтвердити документом своє право володіння і пред'явити його в той же день, і тоді він зберігає за собою своє чиншове майно.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
| 2. | 1.2. Закони Ману
| |
| 3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
| 4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
| 5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
| 6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
| 7. | 3.1. Громадянські списки
| |
| 8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
| 9. | 3.3. Архонти
| |
| 10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
| 11. | 3.5. Організація судів
| |
| 12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
| 13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
| 14. | 4.3. Інституції Гая
| |
| 15. | 5.1. Салічна правда
| |
| 16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
| 17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
| 18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
| 19. | 5.5. Зобов'язання
| |
| 20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
| 21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
| 22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
| 23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
| 24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
| 25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
| 26. | 8.1. «Земське право»
| |
| 27. | 8.2. «Ленне право»
| |
| 28. | 8.3. Кароліна
| |
| 29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
| 30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
| 31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
| 32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
| 33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
| 34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
| 35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
| 36. | 10.1. З Корану
| |
| 37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
| 38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
| 39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
| 40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
| 41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
| 42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
| 43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
| 44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
| 45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
| 46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
| 47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
| 48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
| 49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
| 50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
| 51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
| 52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
| 53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
| 54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
| 55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
| 56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
| 57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
| 58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
| 59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
| 60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
| 61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
| 62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
| 63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
| 64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
| 65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
| 66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
| 67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
| 68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
| 69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
| 70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
| 71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
| 72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
| 73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
| 74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
| 75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
| 76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
| 77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
| 78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
| 79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
| 80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
| 81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
| 82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
| 83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
| 84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
| 85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
| 86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
| 87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
| 88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
| 89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
| 90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
| 91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
| 92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
| 93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
| 94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
| 95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
| 96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
| 97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
| 98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
| 99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
| 100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
| 101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
| 102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
| 103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
| 104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
| 105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
| 106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
| 107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
| 108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
| 109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
| 110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
| 111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
| 112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
| 113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
| 114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
| 115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
| 116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
| 117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
| 118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
| 119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
| 120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
| 121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
| 122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
| 123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
| 124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
| 125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
| 126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
| 127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
| 128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
| 129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
| 130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
| 131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
| 132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
| 133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
| 134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
| 135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
| 136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
| 137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
| 138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
| 139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
| 140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
| 141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
| 142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
| 143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
| 144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
| 145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
| 146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
| 147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
| 148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
| 149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
| 150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
| 151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
| 152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
| 153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
| 154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
| 155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
| 156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
| 157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
| 158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
| 159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
| 160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
| 161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
| 
Translate
