Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
10.1. З Корану
Сура1, що відкриває книгу:
1. В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога2.
2. Слава Богу, Господу всього сущого,
3. Всемилостивому, всемилосердному,
4. Володареві Судного дня!
5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги,
6. Веди нас праведним шляхом.
7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв3, а не тих, що прогнівили Тебе4, і не тих, що заблукали5.
'«Сура» дослівно означає «ряд каменів, ряд цеглин у стіні». Так Мохаммед називав окреме своє одкровення чи фрагмент з нього. Після смерті пророка назву сур одержали окремі розділи відредагованого Корану.
2Слово «бог» — «іляг» в арабській мові давно зрослося з означеним артиклем «аль-», давши слово «Аллах» — дослівно «цей бог», або просто «Бог».
3Побожні мусульмани вважають, що тут мова йде про пророків, святих та праведників.
"Щоб пояснити своїм послідовникам, чому священні книги іудеїв так сильно розходяться з Кораном, Мохаммед твердив, що іудеї з деяких тих одкровень, які були послані Богом через їхніх пророків, або забули, або спотворили, дещо приховали, а деякі слова та вирази в Божих книгах поміняли місцями чи переставили, чим заслужили Божий гнів, тому під тими, «що прогнівили Тебе», слід розуміти іудеїв.
5Згодом аналогічні звинувачення Мохаммед робив і християнам, бо вважав, що вони блукають у мороці невігластва, хоча й стоять значно ближче до «істинної віри», ніж іудеї. В дійсності, як показали численні дослідження, і в Корані, і в ісламі, як релігії, є значно більше елементів іудаїзму, ніж у християнстві.
78
Сура сто перша — «День страшного суду»
1. Страшний Суд.
2. Що таке Страшний Суд?
3. Як розтлумачити тобі, що таке Страшний Суд?
4. У той день люди розлетяться, неначе міль,
5. А гори будуть, неначе клоччя вовни...
6. А в кого гирі будуть важкі,
7. То його чекатиме райська втіха,
8. А в кого гирі будуть легкі,
9. Того прийме в обійми пекло.
10. А як розтлумачити тобі, що таке пекло?
11. Пекло — це геєна вогненна.
Сура сто друга — «Похвальба багатством»
1. Вам приємно хвалитися багатством,
2. Доки ви не ступили в могилу.
3. Та ба! У вас ще відкриються очі!
4. Та ба! У вас ще відкриються очі!
5. Та ба! Якби ж то у вас широко відкрились очі...
6. Ви неодмінно побачите палаючий вогонь!
7. Неодмінно побачите його на власні очі!
8. В той день вас неодмінно запитають, чи тішили ви своє тіло.
Сура сто третя — «Надвечір'я перед заходом сонця»
1. Клянуся надвечір'ям перед заходом сонця!
2. Воістину, людина гине в омані,
3. Окрім тих, які увірували, творили добрі діла, заповідали одні одним істину й заповідали одні одним тер-
Сура сто четверта — «Огудник»
1. Горе кожному огудникові-наклепникові!
2. Котрий нагріб собі добра і все порахував.
'Ця сура була провозвіщена пророком для моральної підтримки мусульманської громади, яку турбувало те, що вона дуже малочисленна.
79
3. Він гадає, що відкупиться ним від смерті.
4. Та ба! Його пошпурять у пекельну піч!
5. Як розтлумачити тобі, що таке пекельна піч?
6. Це всепопеляючий вогонь Бога,
7. Який палить серця.
8. Воістину, він схований під склепінням, закритим з усіх сторін,
9. На високих колонах.
Сура сто п'ята — «Слон»
1. Чи ти бачив, як вчинив твій Господь із супутниками слона?1
2. Чи не прирік Він їхні хитрощі на невдачу?
3. І послав Він проти них зграї птахів.
4. Вони кидали в них шматки цегли.
5. І Він потовк їх, і вони стали наче витоптана нива.
Сура сто шоста — «Корейшити»
1. За єднання корейшитів,
2. За їх єднання в мандрах взимку та влітку!
3. Нехай же вони поклоняються Господові цього дому2.
4. Який давав їм їсти і врятував від голоду та охоронив їх від бедуїнів.
Сура сто сьома — «Милостиня» (або «Чи думав ти?»)
1. Чи думав ти про того, хто справжню віру вважає оманою?
'Це відголосок мекканської легенди про похід абіссінського намісника Абраги проти Мекки, який нібито намагався змусити арабів здійснювати паломництво не до Кааби, а до нової церкви, яку той збудував у Сані. Згідно з легендою, в абіссінському війську був один слон. Джерела підтверджують, що похід Мекки дійсно відбувся, але його метою було не повернення паломництва в Сану замість Мекки, а усунення перешкод для йєменської торгівлі в Хіджазі.
2Мається на увазі храм Кааби.
80
2. А це ж той, який поганяє сироту
3. І не хоче нагодувати убогого1.
4. І горе тим молільникам,
5. Які недбалі в своїх молитвах,
6. Тим, які прикидаються і лицемірять
7. І не хочуть давати милостиню.
Сура сто восьма — «Достаток»
1. Воістину, Ми подарували тобі достаток благ!
2. Тож помолися своєму Господові і принеси йому жертву!
3. Воістину, той, хто обмовляє тебе, сам залишиться без синів2.
Сура сто дев'ята — «Невірні»
1. Скажи їм: «О ви, невірні!
2. Я не буду поклонятися тому, чому поклоняєтеся ви,
3. І ви не поклоняйтесь тому, чому поклоняюся я,
4. Бо й я не поклоняюся тому, чому поклоняєтеся ви:
5. Адже ж ви не поклоняєтеся тому, чому поклоняюся я!
6. У вас — своя віра, в мене — своя!»
Сура сто десята — «Допомога»
1. Коли прийде допомога Бога і перемога Його,
2. І ти побачиш, як люди натовпами переходитимуть у істинну віру,
3. Тоді восслав Господа свого і моли прощення в Нього! Воістину, Він завжди був всепрощаючий!
'Коментатори вважають, що мова йде про конкретних осіб, зокрема про Абу Джагля, який прогнав голого сироту, та про Абу Соф 'яна, що відмовився почастувати сироту м 'ясом щойно забитого верблюда.
коментатори вважають, що мова йде про Аса ібн Ваіля, який насміхався з пророка і казав, що в нього немає потомства. Адже двоє синів пророка — Аль-Касем і Абдаллаг — померли в дитячому віці, рано померли й дочки пророка, і його рід продовжила тільки Фатима, яка вийшла заміж за Алі ібн Абі Таліба.
81
Сура сто одинадцята — «Пальмові волокна»
1. Нехай пропадуть обидві руки Абу Лягаба1, і нехай він сам пропаде!
2. Не матиме він пожитку ні з успадкованого добра, ні з того, що сам придбав,
3. Бо судилося йому горіти у пекельному вогні,
4. А його жона підноситиме дрова,
5. І на її шиї буде мотуз із пальмових волокон.
Сура сто дванадцята — «Щире визнання»
1. Скажи їм: «Він Бог єдиний,
2. Бог вічний.
3. Він нікого не народив і ніким не народжений2.
4. І ніхто не є рівний Йому!»
Сура сто тринадцята — «Світанок»3
1. Скажи: «Я прошу захисту в Господа світанку
2. Від зла того, що Він сотворив,
3. Та від зла пітьми, коли вона западає увечері.
4. Від зла ворожбиток, що попльовують на вузли,
5. І від зла заздрісного, коли той заздрить».
'Дослівно «Батько Вогню». Так називали Ад-ель-Оззу ібн Абд-аль-Мотталіба, одного з найзапекліших ворогів пророка.
2Коментатори вважають, що ці слова відносяться до мек-канських ідолопоклонників, які вважали деяких ідолів дочками Бога, інші вбачають у цій сурі антихристиянське спрямування і заперечення того, що Ісус Христос є син Божий.
3Сури 113 і 114 побожні мусульмани називають «Аль-Муав-візатан», — тобто «Дві (сури)-охоронниці». Нерідко арабський текст цих двох сур пишеться на аркушику паперу, зашивається в шкіряний або бавовняний мішечок і носиться на шиї як талісман.
Велика пошана мусульман до цих двох сур пояснюється такою легендою: на п ятому році після гіджри, тобто переселення пророка з Мекки в Медіну, після підкорення племені бану Корейза, пророк довгий час мучився якоюсь тривалою й дуже виснажливою хворобою, причину якої ніхто не міг встановити.
82
Сура сто чотирнадцята — «Люди»
1. Скажи: «Я прошу захисту в Господа людей,
2. Царя людей,
3. Бога людей,
4. Від зла спокусника, який відступає при згадці імені Бога",
5. Спокусника, який нашіптує злі помисли в серця людей,
6. Від злих джинів2 та лихих людей!»
/ ось одного дня архангел Джабраїл уві сні відкрив Мохамме-дові таємницю його хвороби. Виявилося, що це єврей (правдоподібніше араб іудейського віросповідання) Льобейд та його дочки-чаклунки наслали на пророка хворобу своєю магією. Для цього вони виліпили з воску маленьку фігурку пророка, обв язали її волоссям і в 11 місцях прокололи її голками, потім зав '-язали 11 вузлів на тятиві лука, роблячи при цьому магічні подмухування та попльовування на вузли тятиви й бурмочучи страшні закляття. Нарешті, коли вже все було готове, вони зав 'язали решту тятиви навколо воскової фігурки і кинули її в криницю.
Довідавшись, у чому справа, пророк послав Алі ібн Абі Таліба до криниці, щоб той витягнув звідтіля воскову фігурку і приніс її. Після цього пророк прочитав дві останні сури Корану, айят за айятом, і після читання кожного айяту з фігурки випадала одна голка і розв 'язувався один вузол на тятиві лука. Коли було прочитано останній айят, випала остання голка і розв '-язався останній вузол, пророк повністю видужав.
Очевидно, ця легенда видумана значно пізніше, щоб продемонструвати магічну силу двох останніх сур Корану. Деякі сходознавці припускають, що айяти цих двох сур — пізніша переробка доісламських шаманських заклинань.
'Натяк на диявола, який спокушає людей і щезає при згадці імені Бога або одного із його 99 епітетів.
2Так мусульмани називають добрих і злих духів. Злих називають ще іфритами, або маридами.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
| 2. | 1.2. Закони Ману
| |
| 3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
| 4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
| 5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
| 6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
| 7. | 3.1. Громадянські списки
| |
| 8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
| 9. | 3.3. Архонти
| |
| 10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
| 11. | 3.5. Організація судів
| |
| 12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
| 13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
| 14. | 4.3. Інституції Гая
| |
| 15. | 5.1. Салічна правда
| |
| 16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
| 17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
| 18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
| 19. | 5.5. Зобов'язання
| |
| 20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
| 21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
| 22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
| 23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
| 24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
| 25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
| 26. | 8.1. «Земське право»
| |
| 27. | 8.2. «Ленне право»
| |
| 28. | 8.3. Кароліна
| |
| 29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
| 30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
| 31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
| 32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
| 33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
| 34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
| 35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
| 36. | 10.1. З Корану
| |
| 37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
| 38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
| 39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
| 40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
| 41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
| 42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
| 43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
| 44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
| 45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
| 46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
| 47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
| 48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
| 49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
| 50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
| 51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
| 52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
| 53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
| 54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
| 55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
| 56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
| 57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
| 58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
| 59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
| 60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
| 61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
| 62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
| 63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
| 64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
| 65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
| 66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
| 67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
| 68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
| 69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
| 70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
| 71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
| 72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
| 73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
| 74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
| 75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
| 76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
| 77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
| 78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
| 79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
| 80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
| 81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
| 82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
| 83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
| 84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
| 85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
| 86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
| 87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
| 88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
| 89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
| 90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
| 91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
| 92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
| 93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
| 94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
| 95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
| 96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
| 97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
| 98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
| 99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
| 100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
| 101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
| 102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
| 103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
| 104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
| 105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
| 106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
| 107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
| 108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
| 109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
| 110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
| 111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
| 112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
| 113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
| 114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
| 115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
| 116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
| 117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
| 118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
| 119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
| 120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
| 121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
| 122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
| 123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
| 124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
| 125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
| 126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
| 127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
| 128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
| 129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
| 130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
| 131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
| 132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
| 133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
| 134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
| 135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
| 136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
| 137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
| 138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
| 139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
| 140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
| 141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
| 142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
| 143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
| 144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
| 145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
| 146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
| 147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
| 148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
| 149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
| 150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
| 151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
| 152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
| 153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
| 154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
| 155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
| 156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
| 157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
| 158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
| 159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
| 160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
| 161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
| 
Translate
