Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

15.3. Французька Конституція 1791 р.

...Немає більше ні дворянства, ні перства, ні спадкових, ні станових відмінностей, ні феодального порядку, ні вотчинної юстиції, ніяких титулів, звань і переваг, що випливали з цього порядку, ніяких лицарських орденів, ні корпорації, ні вирізних знаків, для яких необхідне було доведення дворянства або шляхетного походження, і ніяких інших переваг, окрім відзнак, даних посадовим особам при виконанні їх обов'язків.

Не існує більше ні продажу, ні успадкування яких-небудь державних посад. Ні для жодної нації, ні для жодного індивіда не існує більше ніяких особливих переваг або винятків із права, спільного для усіх французів.

Не існує більше ні станових цехових управ, ні фахових, художніх або ремісничих корпорацій.

Закон не визнає більше ні релігійних обітниць, ні якихось інших зобов'язань, що протирічать природним правам або Конституції.

Розділ 1. Основні положення, забезпечені Конституцією

Конституція забезпечує такі природні і громадянські права:

1) усім громадянам відкрито доступ до місць і посад без будь-якої різниці, окрім тих, що випливають з їх здібностей;

2) усі податі мають розкладатися між усіма громадянами рівномірно, у відповідності з їх матеріальним становищем;

140

3) ті ж самі правопорушення будуть каратися одними й тими ж покараннями, незалежно від якоїсь особистої різниці.

Конституція забезпечує також права природні і громадянські:

— свободу кожного пересуватися, залишатися на місці або залишати його без небезпеки затримання або ув'язнення, а тільки у порядку, передбаченому Конституцією;

— свободу кожного висловлювати в усній і письмовій формі, друкувати і оприлюднювати свої думки, не підпадаючи ні під яку попередню цензуру або перевірку до їх друкування, а також відправляти обряди того віросповідання, до якого він належить;

— свободу громадян збиратися у громадських місцях, зберігаючи спокій і без зброї, з дотриманням поліцейських законів;

— свободу звертатися до існуючих органів влади з петиціями, підписаними окремими громадянами.

Законодавча влада не може видавати закони, що чинять перепони у реалізації природних і громадянських прав, перерахованих у цьому розділі і забезпечених Конституцією, або ті, що порушують ці права; а оскільки свобода полягає у тому, щоб робити все, що не шкодить правам інших або громадській безпеці, то закон може встановлювати покарання за діяння, які порушують громадську безпеку або права інших громадян, шкідливі для суспільства.

Конституція забезпечує недоторканість власності і справедливе попереднє відшкодування, якщо встановлена законом громадська необхідність вимагатиме майнових жертв...

Розділ 3. Про державні влади

2. ...Французька конституція має характер представницький; представниками є законодавчий корпус і король.

3. Законодавча влада належить Національним зборам, до складу яких входять представники, вільно обрані народом на певний термін.

4. Форма правління монархічна. Влада виконавча належить королю і здійснюється під його главенством міністрами та іншими відповідальними органами...

141

Глава I Про Національні законодавчі збори

1. Національні збори, що є законодавчим корпусом, діють постійно у складі однієї палати.

§* Законодавчий корпус не може бути розпущений королем. Розділ 2. Первинні збори. Обрання виборщиків

1. Для виборів до Національних законодавчих зборів активні громадяни кожні два роки збираються на первинні збори у містах і кантонах...

2. Активними громадянами є французи за народженням або особи, що набули французького громадянства, яким виповнилось 25 років, мають місце проживання у місті або кантоні протягом встановленого законом періоду (не менше року), що платять у будь-якому місці королівства прямий податок у розмірі не менше вартості трьох робочих днів..., що не є слугами..., внесені до списку Національної гвардії за місцем свого проживання і прийняли громадянську присягу.

Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля

1. Королівська влада неподільна — вона ввірена спадково правлячому дому і переходить по чоловічій лінії у порядку старшинства...

2. Особа короля недоторкана і священна...

3. Король править лише у відповідності із законом, і тільки іменем закону він може вимагати покори.

Розділ 4. Про міністрів

1. Призначення і звільнення міністрів належить повністю королю.

Глава З Про здійснення законодавчої влади Розділ 1. Повноваження і обов'язки Національних законодавчих зборів

1. Конституція дає виключно законодавчому корпусові такі повноваження і обов'язки:

1) законодавчу ініціативу і прийняття законів; король може тільки просити законодавчий корпус розглянути те або інше питання;

142

2) визначення державних витрат;

3) встановлення державних податей;

5) прийняття постанов про введення і ліквідацію державних посад;

8) щорічне прийняття, на прохання короля, постанов про кількість особистого складу і кількість суден, що утворюють сухопутні і морські сили.

2. Рішення почати війну може бути прийняте лише після затвердження королем постанови законодавчого корпусу, прийнятого обов'язково за формальною пропозицією короля.

3. Законодавчому корпусові належить ратифікація мирних, союзних і торгових договорів; жоден з договорів не набере чинності без такої ратифікації.

Розділ 3. Про санкції короля

1. Постанови законодавчого корпусу надходять королю,

який може з ними не погодитися.

2. У випадку, якщо король не дасть своєї згоди, така відмова

має лише суспензивне (відтягнення, призупинення) значен

ня. Якщо дві легіслатури (тобто два скликання законодавчо

го корпусу), що відбудуться за тією, що прийняла таку по

станову, послідовно приймуть ту ж постанову і в тих же

висловлюваннях, то вважається, що король дав свою згоду.

Глава 4 Про здійснення виконавчої влади

1. Вища виконавча влада зосереджується у руках короля. Турбота про охорону громадського порядку і спокою довірені йому. Король — верховний головнокомандуючий сухопутних і морських військових сил. Королю передано оборону зовнішньої безпеки королівства, охорону його прав і володінь.

2. Король призначає послів та інших агентів міжнародних зносин, командуючих армією і флотом.

Глава 5 Про судову владу

1. Влада судова ... не може здійснюватись ні законодавчим корпусом, ні королем.

143

2. Правосуддя буде чинитись безмитно суддями, що обираються народом і затверджуються на посаді королем; ... судді не можуть бути зміщені інакше, як за злочини на посаді, що належним чином встановлені у судовому порядку, ні тимчасово усунені з посади інакше як внаслідок висунення проти них звинувачення. Громадський обвинувач призначається народом.

3. Суди не можуть ні втручатися у здійснення законодавчої влади, ні призупиняти застосування законів, ні втручатися в діяльність органів управління...

Декрет, що передає у розпорядження нації землі духовенства (24 грудня 1789 р.)

Національні Збори постановляють, що: 1) усі землі духовенства передаються у розпорядження нації з зобов'язанням забезпечити належним чином засоби на культ, на підтримку служителів культу, на допомогу бідним під наглядом і у відповідності з інструкціями провінціаль-них властей; 2) що при прийнятті рішень про суму, необхідну для забезпечення служителів культу, вона не повинна бути меншою 1200 ліврів на рік на кожен прихід, не враховуючи приміщення і прилеглої до нього садиби.

Декрет Законодавчих Зборів про скликання Національного Конвенту (10 серпня 1792 р.)

Національні законодавчі збори, беручи до уваги, що небезпека батьківщині дійшла крайніх меж...; що це зло ви-пливає головним чином з недовіри, яка виникла з поведінки глави виконавчої влади під час війни, розпочатої його іменем проти конституції і незалежності; що ця недовіра викликала у різних частинах держави бажання, схильне до позбавлення Людовика XYI довіреної йому влади; ...вдаючись до суверенітету народу і прийнявши в той же час заходи безпеки ... постановляють:

1. Французький народ закликається обрати Національний Конвент.

2. До тих пір, поки Національний Конвент не висловиться стосовно заходів, які необхідно вжити для охорони

144

суверенітету народу, ... глава виконавчої влади тимчасово усувається від своїх обов'язків.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

ЗМІСТ

1.	Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
2.	1.2. Закони Ману
3.	2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
4.	2.2. Арістотель про спартанські установи
5.	2.3. Арістотель про реформи Клісфена
6.	2.4. Плутарх про реформи Солона
7.	3.1. Громадянські списки
8.	3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
9.	3.3. Архонти
10.	3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
11.	3.5. Організація судів
12.	4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
13.	4.2. Закони XII таблиць
14.	4.3. Інституції Гая
15.	5.1. Салічна правда
16.	5.2. Королівське пожалування
17.	5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
18.	5.4. Прекарна грамота
19.	5.5. Зобов'язання
20.	5.6. Кабальна грамота
21.	6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
22.	6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
23.	6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
24.	6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
25.	7.1. «Золота булла» 1356 р.
26.	8.1. «Земське право»
27.	8.2. «Ленне право»
28.	8.3. Кароліна
29.	8.4. Магдебурзьке право
30.	9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
31.	9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
32.	9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
33.	9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
34.	9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
35.	9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
36.	10.1. З Корану
37.	11.1. Соборное Уложение 1649 г.
38.	13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
39.	13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
40.	13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
41.	13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
42.	13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
43.	13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
44.	13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
45.	13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
46.	13.9. Білль про права (1689 р.)
47.	13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
48.	13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
49.	13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
50.	13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
51.	13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
52.	13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
53.	13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
54.	13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
55.	14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
56.	14.2. Статті конфедерації 1781 року
57.	14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
58.	14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
59.	14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
60.	14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
61.	14.7. Додатки до Конституції США
62.	14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
63.	14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
64.	15.1. Декларація прав людини і громадянина
65.	15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
66.	15.3. Французька Конституція 1791 р.
67.	15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
68.	15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
69.	15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
70.	15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
71.	15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
72.	15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
73.	15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
74.	15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
75.	15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
76.	15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
77.	15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
78.	15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
79.	15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
80.	15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
81.	15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
82.	15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
83.	15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
84.	15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
85.	15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
86.	15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
87.	15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
88.	15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
89.	15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
90.	15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
91.	15.28. Декларація Комуни до французького народу
92.	15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
93.	15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
94.	16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
95.	16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
96.	16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
97.	17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
98.	17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
99.	19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
100.	19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
101.	19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
102.	19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
103.	19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
104.	19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
105.	19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
106.	19.8. Додатки до Конституції США
107.	20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
108.	20.2. З Декрету про мир
109.	20.3. З Декрету про землю
110.	20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
111.	20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
112.	20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
113.	20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
114.	20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
115.	20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
116.	20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
117.	20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
118.	20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
119.	20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
120.	20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
121.	20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
122.	20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
123.	20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
124.	20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
125.	20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
126.	20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
127.	20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
128.	20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
129.	20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
130.	20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
131.	20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
132.	20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
133.	20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
134.	20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
135.	20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
136.	20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
137.	20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
138.	20.32. Конституція СРСР 1924 р.
139.	21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
140.	21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
141.	21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
142.	21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
143.	21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
144.	21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
145.	22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
146.	22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
147.	22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
148.	22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
149.	22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
150.	22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
151.	23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
152.	23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
153.	23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
154.	23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
155.	23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
156.	24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
157.	24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
158.	24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
159.	24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
160.	24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
161.	24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate