Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори

На всі посади, що входять до кола звичайного управління, афіняни обирають кандидатів за жеребом, за винятком скарбника військових сум, завідуючого глядацьким фондом і наглядача водогонів. На ці посади обирають підняттям рук, і обрані таким чином виконують обов'язки від Панафінів до Панафінів (свята на честь богині Афіни). Окрім того, підняттям рук обирають і на всі військові посади.

Рада складається із п'ятисот членів, що обираються за жеребом, по 50 від кожної філи. Обов'язки пританів (чергові

23

члени Ради) виконують кожна із філ по черзі, як випаде жереб, перші чотири — по 36 днів кожна, а наступні шість — по 35 днів кожна (як відомо, афіняни рахують рік за місяцем).

Ті із складу Ради, які виконують обов'язки пританів, мають загальний стіл у фолі (фол — будинок круглої форми), одержуючи на те гроші від держави. Потім вони збирають і Раду, і народ: Раду щодня, крім вихідних днів, а народ — чотири рази за кожну пританію. При цьому вони складають програму, скільки справ і що, власне, мають обговорити на Раді кожного дня і де має відбуватися засідання.

Окрім того, вони призначають і народні збори. Одні — головні, на яких мають проводити перевірку дій влади — чи знаходить народ її розпорядження правильними, потім обговорюють питання стосовно продуктів і захисту країни; потім, у цей день можуть робити надзвичайні заяви (про злочини проти держави) усі бажаючі; нарешті, мають читати опис майна, що підлягає конфіскації, і заяви про затвердження у правах успадкування і про спадкоємців, щоб усім було відомо про кожну спадщину, що відкрилася.

У шосту пританію, окрім зазначеного, притани ставлять на голосування підняттям рук ще й питання щодо остракізму — чи вважають проводити його чи ні, і, на кінець, такі справи, коли хтось, наобіцявши щось народові, не виконає того.

Другі народні збори призначають для розгляду клопотань; тут кожен бажаючий, поклавши молитовну гілку, міг розповісти народові про які захоче особисті або громадські справи. Решта двоє народних зборів відводяться для усіх інших справ...

Головою пританів є одна особа, обрана за жеребом. Вона головує протягом ночі і дня, і не можна займати цю посаду ані довше, ані двічі. Голова зберігає ключі від храмів, у яких знаходяться скарбниця, документи держави і державна печатка. Він зобов'язаний весь час залишатись у фолі, так само як і третина пританів, яким він накаже. І коли притани зберуть Раду або народ, він обирає жеребкуванням дев'ятьох проедрів (проедр — член Ради, що головує у Раді і на Народних зборах), одного від кожної філи, за винятком тієї, яка виконує обов'язки пританів, і з їх середовища, у свою чергу, одного голову і передає їм порядок денний. Останні, одержавши його, стежать за порядком і оголошують питання, що мають обговорюватись, ведуть підрахунок голосів і вирішу-

24

ють взагалі усі справи; вони мають право і розпустити збори. Бути головою не можна більше одного разу на рік, а проед-ром можна бути один раз у кожну пританію.

Окрім того, притани проводять на народних зборах вибори стратегів, гіппархів (начальник кінноти) та інших посадових осіб, що мають відношення до війни, у відповідності з тим, як вирішить народ...

Раніш Рада мала право штрафувати, кидати у в'язницю і карати смертною карою... Народ відняв у Ради право смертної кари, заковувати в кайдани і штрафувати. Він прийняв закон, що коли Рада визнає когось винним або накладе стягнення, то ці звинувачувальні вироки і стягнення фесмофети (фесмофети — архонти, що головують при розгляді найважливіших судових справ) повинні подавати на розгляд суду, і те, як вирішать судді, повинно мати законну силу.

...І народ ні з яких питань не може прийняти постанову, якщо про це попередньо не зробила висновки Рада або якщо цього не внесли до порядку денного притани. Через це кожен, хто протягне якийсь законопроект без дотримання цих умов, піддягає звинуваченню у протизаконні.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

ЗМІСТ

1.	Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
2.	1.2. Закони Ману
3.	2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
4.	2.2. Арістотель про спартанські установи
5.	2.3. Арістотель про реформи Клісфена
6.	2.4. Плутарх про реформи Солона
7.	3.1. Громадянські списки
8.	3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
9.	3.3. Архонти
10.	3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
11.	3.5. Організація судів
12.	4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
13.	4.2. Закони XII таблиць
14.	4.3. Інституції Гая
15.	5.1. Салічна правда
16.	5.2. Королівське пожалування
17.	5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
18.	5.4. Прекарна грамота
19.	5.5. Зобов'язання
20.	5.6. Кабальна грамота
21.	6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
22.	6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
23.	6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
24.	6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
25.	7.1. «Золота булла» 1356 р.
26.	8.1. «Земське право»
27.	8.2. «Ленне право»
28.	8.3. Кароліна
29.	8.4. Магдебурзьке право
30.	9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
31.	9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
32.	9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
33.	9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
34.	9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
35.	9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
36.	10.1. З Корану
37.	11.1. Соборное Уложение 1649 г.
38.	13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
39.	13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
40.	13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
41.	13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
42.	13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
43.	13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
44.	13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
45.	13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
46.	13.9. Білль про права (1689 р.)
47.	13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
48.	13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
49.	13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
50.	13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
51.	13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
52.	13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
53.	13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
54.	13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
55.	14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
56.	14.2. Статті конфедерації 1781 року
57.	14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
58.	14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
59.	14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
60.	14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
61.	14.7. Додатки до Конституції США
62.	14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
63.	14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
64.	15.1. Декларація прав людини і громадянина
65.	15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
66.	15.3. Французька Конституція 1791 р.
67.	15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
68.	15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
69.	15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
70.	15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
71.	15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
72.	15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
73.	15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
74.	15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
75.	15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
76.	15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
77.	15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
78.	15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
79.	15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
80.	15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
81.	15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
82.	15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
83.	15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
84.	15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
85.	15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
86.	15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
87.	15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
88.	15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
89.	15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
90.	15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
91.	15.28. Декларація Комуни до французького народу
92.	15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
93.	15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
94.	16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
95.	16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
96.	16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
97.	17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
98.	17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
99.	19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
100.	19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
101.	19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
102.	19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
103.	19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
104.	19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
105.	19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
106.	19.8. Додатки до Конституції США
107.	20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
108.	20.2. З Декрету про мир
109.	20.3. З Декрету про землю
110.	20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
111.	20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
112.	20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
113.	20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
114.	20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
115.	20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
116.	20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
117.	20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
118.	20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
119.	20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
120.	20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
121.	20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
122.	20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
123.	20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
124.	20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
125.	20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
126.	20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
127.	20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
128.	20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
129.	20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
130.	20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
131.	20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
132.	20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
133.	20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
134.	20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
135.	20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
136.	20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
137.	20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
138.	20.32. Конституція СРСР 1924 р.
139.	21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
140.	21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
141.	21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
142.	21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
143.	21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
144.	21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
145.	22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
146.	22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
147.	22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
148.	22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
149.	22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
150.	22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
151.	23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
152.	23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
153.	23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
154.	23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
155.	23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
156.	24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
157.	24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
158.	24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
159.	24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
160.	24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
161.	24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate