Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
У присутності Бога і іменем Французького народу Національні збори оголошують:
1) Франція конституюється у республіку.
2) Французька республіка демократична і неподільна. 4) Свобода, рівність і братство — її принципи.
Сім'я, праця, власність, громадський порядок — її основи.
8) Республіка має оберігати особу громадянина, його сім'ю, релігію, власність, працю і зробити доступним для будь-кого освіту, необхідну кожній людині. Вона має через надання братської допомоги забезпечити існування нужденним громадянам, підшукуючи роботу, що відповідає їх здібностям, або ж підтримуючи тих, які не мають рідних і неспроможні працювати.
Глава І
Про верховну владу
1. Верховна влада належить сукупності французьких гро
мадян. Вона не відчужувана і невід'ємна. Жодна особа, час
тина народу не можуть привласнити собі її здійснення.
Права громадян, гарантовані конституцією
2. Ніхто не може бути заарештований або затриманий інакше, як у відповідності із законом.
3. У межах французької території житло будь-якої особи недоторкане; проникнути до житла можна лише у відповідності із формою і у випадках, передбачених законом.
7. Кожен може вільно сповідувати свою релігію, і держава в однаковій мірі захищає відправлення будь-яких релігійних культів. Служителі церкви, визнаної законом або такої, яка буде визнана законом, мають право на одержання утримання від держави.
171
8. Громадяни мають право створювати товариства і збиратися мирно без зброї, подавати петиції і оприлюднювати свої думки друкованим або якимось іншим чином...
9. Навчання вільне. Свобода навчання втілюється у життя у відповідності з певними моральними і юридичними умовами, визначеними у законі, і під наглядом держави. Цей нагляд поширюється на усі без виключення виховні і освітні установи.
11. Усяка власність недоторкана. Держава, проте, може вимагати відчуження власності у випадку суспільної на те потреби, законним чином встановленої, за умови справедливого і попереднього її відшкодування.
16. Жодна подать не може вводитись і стягуватись інакше, як тільки у відповідності із законом.
Глава III
Про державні влади
8. Усяка влада у державі, у чому б вона не проявлялася, виходить від народу. Вона не може вручатися кому-небудь з правом передавати її у спадщину.
19. Розподіл влади — це перша умова вільного уряду.
Глава IV
Про законодавчу владу
20. Французький народ вручає законодавчу владу одним зборам.
21. Виборцями можуть бути, незалежно від свого цензу, усі французи у віці 21 року, що користуються громадянськими і політичними правами.
26. Можуть обиратися незалежно від свого проживання усі виборці у віці від 25 років.
31. Національні збори обираються на 3 роки і оновлюються лише у повному своєму складі.
36. Представники народу недоторкані. їх не можна переслідувати, звинувачувати і судити за думку, висловлену ними у Національних зборах.
172
Глава V
Про виконавчу владу
43. Французький народ вручає виконавчу владу одному громадянину, якому дається титул Президента республіки.
45. Президент республіки обирається на чотири роки і може бути переобраний лише через проміжок періоду, рівний чотирьом рокам.
49. Президент може подавати через міністрів законопроекти до Національних зборів. Він стежить і забезпечує виконання законів.
56. Президент республіки публікує закони від імені французького народу.
64. Президент республіки призначає і зміщує міністрів. Він, беручи до уваги думку міністрів, призначає і зміщує дипломатичних агентів, головнокомандуючого флотом і армії, префектів, вищих начальників національної гвардії Сенсь-кого департаменту, правителів Алжиру і колоній, головних прокурорів та інших посадових осіб вищого порядку...
Глава VIII
Про судову владу
81. Правосудця здійснюється безплатно від імені французького народу. Засідання відбуваються публічно, якщо тільки публічність засідань не становить небезпеки для спокою або моральності суспільства; у такому випадку суд особливою постановою оголошує про це.
82. У справах кримінальних, як і раніше, буде діяти суд присяжних.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
2. | 1.2. Закони Ману
| |
3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
7. | 3.1. Громадянські списки
| |
8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
9. | 3.3. Архонти
| |
10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
11. | 3.5. Організація судів
| |
12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
14. | 4.3. Інституції Гая
| |
15. | 5.1. Салічна правда
| |
16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
19. | 5.5. Зобов'язання
| |
20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
26. | 8.1. «Земське право»
| |
27. | 8.2. «Ленне право»
| |
28. | 8.3. Кароліна
| |
29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
36. | 10.1. З Корану
| |
37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
|