Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
Загальна частина
Фізичні особи
1. Правоздатність людини виникає після народження.
2. Повноліття настає після виповнення двадцяти одного року.
6. Може бути визнаний недієздатним: 1) той, хто внаслідок душевної хвороби або недоумства не може займатися своїми справами; 2) той, хто своїм марнотратством піддає себе або свою сім'ю небезпеці стати злиднями; 3) той, хто внаслідок пияцтва не може займатися своїми справами і може спричинити злидні собі чи своїй сім'ї або ж загрожує безпеці інших.
10. Дружина слідує за своїм чоловіком. Вона не слідує за ним, коли чоловік вибирає місце для проживання за кордоном, у такому місці, куди дружина не зобов'язана слідувати.
11. Законна дитина слідує місцю проживання батька, незаконна — місцю проживання матері, усиновлений — місцю проживання усиновителя.
181
Юридичні особи
21. Товариство, яке не має за мету ведення господарського підприємництва, набуває цивільну правоздатність через занесення його до реєстру товариств при відповідному суді.
22. Товариство, яке має за мету ведення господарського підприємництва, набуває правоздатності, якщо відсутні про те імперські постанови через концесію від уряду. Право надавати концесію належить тій союзній державі, у межах якої товариство має своє місце перебування.
24. Місцем перебування товариства є те місце, де розташоване його правління, якщо не постановлено іншого.
26. Товариство повинно мати правління. Правління може складатися з декількох осіб. Правління є представником в суді і поза судом. Воно посідає становище законного представника. Обсяг його повноважень може бути обмежений статутом...
42. Товариство позбавляється правоздатності і після оголошення його неспроможним.
43. Товариство може бути позбавлене правоздатності, коли внаслідок протиправної постанови загальних зборів або завдяки незаконним діям правління воно загрожує суспільним інтересам.
Дієздатність
104. Позбавлені дієздатності особи: 1) що не досягли семилітнього віку; 2) що перебувають у стані хворобливого розладу душевного стану, що виключає вільне волевиявлення, коли такий стан за природою своєю є непрохідним; 3) що позбавлені дієздатності внаслідок душевної хвороби.
106. Неповнолітній, що досяг семилітнього віку, обмежений у дієздатності...
108. Дійсність угоди, укладеної неповнолітнім без необхідної згоди його законного представника, залежить від подальшого її схвалення останнім.
154. Поки сторони не дійшли згоди стосовно усіх пунктів договору, щодо яких за заявою хоча б однієї з них повинні її досягти, договір, при наявності сумнівів, не вважається укладеним. Згода стосовно окремих пунктів не пов'язує сторони, хоча б вона була викладена у письмовій формі.
182
Якщо сторони домовились оформити договір у письмовій формі, то вважається, що договір не укладено, доки не складено письмового акта.
157. Договір необхідно тлумачити згідно вимогам доброї совісті і звичаям цивільного обігу.
Зобов'язувальне право
241. На підставі зобов'язань кредитор вправі вимагати від боржника виконання певної дії. Виконання може полягати і в утриманні від дії.
249. Той, хто зобов'язаний відшкодувати збитки, повинен відновити стан, який існував би, якби обставина, що зобов'язує до відшкодування, не наступила. Якщо обов'язок відшкодувати збитки виник внаслідок пошкодження, спричиненого людині або речі, то кредитор може замість відновлення попереднього стану вимагати необхідну для відновлення грошову суму.
305. Для виникнення зобов'язання на підставі угоди або для зміни змісту зобов'язання необхідне укладення договору, якщо законом не встановлено інше.
306. Договір, за яким неможливо здійснити задоволення, недійсний.
313. Договір, за яким одна сторона зобов'язується передати іншій право власності на нерухоме майно, повинен бути оформлений нотаріальним або судовим актом. Договір, укладений без дотримання цієї форми, набуває чинності в повному обсязі, коли надійде заява вотчинному управлінню про переуступлення нерухомості і після внесення переходу до вотчинної книги.
Зміст права власності
903. Власник речі владний, наскільки тому не перешкоджає закон або права третіх осіб, поводитись з річчю на свій розсуд і усувати інших від будь-якого впливу.
905. Право власника земельної ділянки поширюється як на простір над поверхнею землі, так і на її надра.
929. Для передачі права власності на рухому річ необхідно, щоб власник передав відчужувану річ набувачу і щоб обидва вони були згідні в тому, що від одного до іншого
183
переходить право власності. Коли набувач уже володіє річчю, то досить лише угоди про перехід права власності.
Спадкове право
1924. Як законні спадкоємці першої черги прилучаються низхідні спадкодавця. Нащадок, живий при відкритті спадщини, виключає подальших нащадків, що через нього перебувають у родстві із спадкодавцем... Діти успадковують порівну...
1931. Один із живого подружжя прилучається до успадкування за законом: поряд з родичами першої черги — до одної четвертої спадщини, а поруч з родичами другої черги або поруч з дідом і бабою — до половини спадщини...
Коли ж відсутні родичі першого і другого ступеня, дід і баба, уся спадщина переходить до живого подружжя.
1937. Спадкодавець може призначити спадкоємця одностороннім розпорядженням на випадок смерті (заповіт, остання воля).
1946. Спадкоємець може прийняти спадщину або відмовитись від неї, як тільки спадщина відкрилася.
1950. Не можна приймати спадщину або відмовитись від неї, обмежуючись якою-небудь часткою її. Прийняття частки або відмова від частки недійсні...
1952. Право спадкоємця відректися від спадщини переходить по спадковості...
2065. Спадкодавець не може розпорядитися на випадок смерті так, щоб дійсність або недійсність розпорядження залежала від рішення іншої особи.
2088. Якщо спадкодавець призначив тільки одного спадкоємця і до того ж обмежив його якою-небудь долею спадщини, то до успадкування решти спадщини прилучаються спадкоємці за законом.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
| |
| 2. | 1.2. Закони Ману
| |
| 3. | 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
| |
| 4. | 2.2. Арістотель про спартанські установи
| |
| 5. | 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
| |
| 6. | 2.4. Плутарх про реформи Солона
| |
| 7. | 3.1. Громадянські списки
| |
| 8. | 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
| |
| 9. | 3.3. Архонти
| |
| 10. | 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
| |
| 11. | 3.5. Організація судів
| |
| 12. | 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
| |
| 13. | 4.2. Закони XII таблиць
| |
| 14. | 4.3. Інституції Гая
| |
| 15. | 5.1. Салічна правда
| |
| 16. | 5.2. Королівське пожалування
| |
| 17. | 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
| |
| 18. | 5.4. Прекарна грамота
| |
| 19. | 5.5. Зобов'язання
| |
| 20. | 5.6. Кабальна грамота
| |
| 21. | 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
| |
| 22. | 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
| |
| 23. | 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
| |
| 24. | 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
| |
| 25. | 7.1. «Золота булла» 1356 р.
| |
| 26. | 8.1. «Земське право»
| |
| 27. | 8.2. «Ленне право»
| |
| 28. | 8.3. Кароліна
| |
| 29. | 8.4. Магдебурзьке право
| |
| 30. | 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
| |
| 31. | 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
| |
| 32. | 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
| |
| 33. | 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
| |
| 34. | 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
| |
| 35. | 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
| |
| 36. | 10.1. З Корану
| |
| 37. | 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
| |
| 38. | 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
| |
| 39. | 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
| |
| 40. | 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
| |
| 41. | 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
| |
| 42. | 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
| |
| 43. | 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
| |
| 44. | 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
| |
| 45. | 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
| |
| 46. | 13.9. Білль про права (1689 р.)
| |
| 47. | 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
| |
| 48. | 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
| |
| 49. | 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
| |
| 50. | 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
| |
| 51. | 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
| |
| 52. | 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
| |
| 53. | 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
| |
| 54. | 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
| |
| 55. | 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
| |
| 56. | 14.2. Статті конфедерації 1781 року
| |
| 57. | 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
| |
| 58. | 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
| |
| 59. | 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
| |
| 60. | 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
| |
| 61. | 14.7. Додатки до Конституції США
| |
| 62. | 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
| |
| 63. | 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
| |
| 64. | 15.1. Декларація прав людини і громадянина
| |
| 65. | 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
| |
| 66. | 15.3. Французька Конституція 1791 р.
| |
| 67. | 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
| |
| 68. | 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
| |
| 69. | 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
| |
| 70. | 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
| |
| 71. | 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
| |
| 72. | 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
| |
| 73. | 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
| |
| 74. | 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
| |
| 75. | 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
| |
| 76. | 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
| |
| 77. | 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
| |
| 78. | 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
| |
| 79. | 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
| |
| 80. | 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
| |
| 81. | 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
| |
| 82. | 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
| |
| 83. | 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
| |
| 84. | 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
| |
| 85. | 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
| |
| 86. | 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
| |
| 87. | 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
| |
| 88. | 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
| |
| 89. | 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
| |
| 90. | 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
| |
| 91. | 15.28. Декларація Комуни до французького народу
| |
| 92. | 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
| |
| 93. | 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
| |
| 94. | 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
| |
| 95. | 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
| |
| 96. | 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
| |
| 97. | 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
| |
| 98. | 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
| |
| 99. | 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
| |
| 100. | 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
| |
| 101. | 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
| |
| 102. | 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
| |
| 103. | 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
| |
| 104. | 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
| |
| 105. | 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
| |
| 106. | 19.8. Додатки до Конституції США
| |
| 107. | 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
| |
| 108. | 20.2. З Декрету про мир
| |
| 109. | 20.3. З Декрету про землю
| |
| 110. | 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
| |
| 111. | 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
| |
| 112. | 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
| |
| 113. | 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
| |
| 114. | 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
| |
| 115. | 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
| |
| 116. | 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
| |
| 117. | 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
| |
| 118. | 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
| |
| 119. | 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
| |
| 120. | 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
| |
| 121. | 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
| |
| 122. | 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
| |
| 123. | 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
| |
| 124. | 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
| |
| 125. | 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
| |
| 126. | 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
| |
| 127. | 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
| |
| 128. | 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
| |
| 129. | 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
| |
| 130. | 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
| |
| 131. | 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
| |
| 132. | 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
| |
| 133. | 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
| |
| 134. | 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
| |
| 135. | 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
| |
| 136. | 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
| |
| 137. | 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
| |
| 138. | 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
| |
| 139. | 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
| |
| 140. | 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
| |
| 141. | 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
| |
| 142. | 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
| |
| 143. | 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
| |
| 144. | 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
| |
| 145. | 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
| |
| 146. | 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
| |
| 147. | 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
| |
| 148. | 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
| |
| 149. | 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
| |
| 150. | 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
| |
| 151. | 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
| |
| 152. | 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
| |
| 153. | 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
| |
| 154. | 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
| |
| 155. | 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
| |
| 156. | 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
| |
| 157. | 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
| |
| 158. | 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
| |
| 159. | 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
| |
| 160. | 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
| |
| 161. | 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
| |
На попередню
| 
Translate
