Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Ми – за відкрите суспільство, але без протягів. / Микола Левицький

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак


6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти

Для суспільного ладу Спарти характерне тривале збере-ження пережитків первіснообщинного ладу і військова орга-нізація суспільства. Турбота про збереження солідарності се-ред невеликої кількості повноправних громадян Спарти, що панували над величезною масою поневоленого населення, пояснюється прагненням запобігти виникненню різкої майнової диференціації серед “рівних”, як називали себе спартіати.

На це були спрямовані закони проти розкоші, які приписують Лікургу. Реформи Лікурга – це комплекс перетворень соціально-економічного і правового характеру, в результаті яких ненависна демосу знать формально зникла, ніби розчинилась у масі спартанських громадян. Усі спартанці, які призивались в ополчення, були наділені земельними ділянками (клерами). У Лаконіці і Месенії їх налічувалось близько 10 тис. Клер вважався невідчужуваним володінням, а оскільки земля була власністю держави, то його не можна було продати, по-дарувати, залишити у спадок. Розміри ділянок були однакові для всіх, тим самим на основі економічної рівності стверджу-валась “община рівних”.

Ділянки землі отримали й періеки – ремісники, крамарі.

Образ життя спартанців від народження до смерті жорс-тко регламентувався.

Із 7 років хлопчики виховувались у гімназіях під наглядом наставників – педагогів. Головна мета навчання і вихо-вання – підготовка майбутнього воїна.

З 20 до 60 років спартанець вважався військовозобов’язаним і повинен був систематично вдосконалювати свої атлетичні та бойові навички. До 30 років він не мав політичних прав, йому належало в усьому дотримуватись порад свого опікуна, наставника.

Спартанці носили однаковий одяг, користувались однаковим домашнім начинням, дотримувались стандарту, загальноприйнятої форми бороди та вус. До 30 років спартанець повинен був одружитися, інакше він щорічно під час релігій-ного свята підлягав побиттю з боку жінок.

Соціальний статус жінок у Спарті був порівняно високий. Вони не знали багатьох господарських турбот, ілоти до-ставляли їм продукти, дітей виховувала держава.

Єдність спартанців забезпечувалась спільними трапезами (сиситіями), під час яких прості громадяни та царі їли за одним столом і займалися груповими атлетичними вправами. Кожен вносив щомісячно натуральний внесок в общину. Той, хто не міг цього зробити, вважався “таким, що опустився”, і позбавлявся політичних прав.

Військова справа була основним заняттям громадян. Їм заборонялося займатися ремеслом і торгівлею, оскільки це ганьбило їх, бо вважалося справою періеків.

Періеки були особисто вільними, політичними правами не користувались, але в інших відносинах були правоздатними: могли набувати власність і здійснювати угоди, несли військову повинність. З боку держави над періеками був встановлений нагляд, що здійснювався спеціальними посадо-вими особами.

Найбільш багаточисельним прошарком населення були ілоти – представники переможених племен, що були перетворені в державних рабів. Своєї землі вони не мали, працювали на ділянці, що була виділена спартіату державою, мали своє господарство і знаряддя праці. Половину врожаю, одержаного з землі, ілоти віддавали власнику ділянки. У період військових дій вони залучались як допоміжна сила, але при цьому їм давали найпримітивнішу зброю, через що вони несли неви-правдано великі втрати. Своє панування над ілотами спартанці підтримували методами жорстокого терору. Ілоти могли бути відпущені на волю державою.

Постійні військові заходи вимагали величезних витрат матеріальних і людських ресурсів, що, врешті-решт, стало причиною швидкого занепаду спартанської “общини рівних”. Її політична і суспільна структура не витримала натиску то-варно-грошових відносин.

Спарта втратила свою самостійність, потрапила під вла-ду персів, потім македонців, а з 146р. до н.е. – Риму.

Державний устрій. Спарта була аристократичною республікою. Народні збори не відігравали вирішальної ролі в політичному житті країни. Збирались вони від випадку до ви-падку і за рішенням посадових осіб. У зборах брали участь спартіати, які досягли 30 років і зберегли свої наділи. За над-звичайних обставин скликались надзвичайні збори, в яких брали участь представники найбільш знатних і впливових сімей. До компетенції народних зборів належало вибрання посадових осіб, прийняття рішення у випадку виникнення спору про престолонаслідування. Народні збори брали участь у законо-творчості, вирішували питання війни і миру, союзу з іншими державами.

Разом з тим, віданню народних зборів не підлягали такі важливі питання, як фінансові, діяльність магістратів, судові справи.

Закони на зборах не обговорювались, вони або приймались, або відхилялись. Усі рішення зборів знаходились під контролем герусії.

Порядок діяльності народних зборів давав можливість спартанській олігархії впливати на їх роботу, направляти їх діяльність у потрібному напрямі.

На чолі держави стояли два царі, які виконували функції військових вождів, були верховними жерцями, здійснювали судову владу. Але фактично керівництво державою належало ефорам, до яких поступово переходили повноваження, що належали царям.

Ефори займали виняткове становище в державі. Їх було 5, і вони щорічно вибиралися на народних зборах із числа всіх громадян. Ефори складали єдину колегію і виносили свої рі-шення за більшістю голосів. Ефори скликали та керували діяльністю герусії і народних зборів. В їх руках майже повністю знаходились зовнішні відносини, внутрішнє управління дер-жавою.

Однією з функцій ефорів був контроль за діяльністю ца-рів з метою не допущення посилення їх влади і встановлення монархії. Ефори мали право притягувати царів до суду герусії.

У своїй діяльності ефори звітували тільки перед своїми наступниками.

Герусія (рада старійшин) збереглася від родоплемінної організації. Вона складалась з 28 видатних представників спартіатів, крім того, до складу герусії входили два царі. Чле-ни герусії (геронти) вибирались народними зборами довічно і були безвідповідальними. Герусія попередньо обговорювала справи, які повинні були розглядатись на народних зборах. Герусія мала практично необмежену компетенцію, вона засі-дала щоденно і керувала всіма справами, включаючи військові, фінансові, судові. Герусія була судовою інстанцією проти ца-рів, але з посиленням влади ефоріїв значення слабшало.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

ЗМІСТ

1. Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
2. 1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
3. 1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
4. 1.4. Виникнення держави і права
5. 2.1. Виникнення держави та її розвиток
6. 2.2. Суспільний устрій та його еволюція
7. 2.3. Державний лад, суд, збройні сили
8. 2.4. Основні риси права
9. 3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
10. 3.2. Утворення Вавилонської держави
11. 3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
12. 3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
13. 3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
14. 4.1. Виникнення держави та її розвиток
15. 4.2. Особливості суспільного ладу
16. 4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
17. 4.4. Закони Ману
18. 5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
19. 5.2. Держава Чжоу
20. 5.3. Держава Цінь
21. 5.4. Держава Хань
22. 5.5. Основні риси права
23. 6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
24. 6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
25. 6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
26. 6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
27. 6.5. Виникнення держави у Спарті
28. 6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
29. 7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
30. 7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
31. 7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
32. 7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
33. 7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
34. 7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
35. 7.7. Джерела римського права
36. 8.1. Особливості виникнення держави у франків
37. 8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
38. 8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
39. 8.4. Джерела права. Салічна правда
40. 9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
41. 9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
42. 9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
43. 9.4. Джерела та характерні риси права
44. 10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
45. 10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
46. 10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
47. 10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
48. 10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
49. 11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
50. 11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
51. 11.3. Становлення князівського абсолютизму
52. 11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
53. 12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
54. 12.2. Суспільний лад
55. 12.3. Організація держави і влади. Суд
56. 12.4. Джерела права
57. 13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
58. 13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
59. 13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
60. 13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
61. 14.1. Виникнення держави і її розвиток
62. 14.2. Суспільний лад
63. 14.3. Державний лад станово-представницької монархії
64. 14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
65. 14.5. Джерела права
66. 15.1. Історія виникнення податків.
67. 15.2. Види податків.
68. 15.3. Податкові органи.
69. 15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
70. 16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
71. 16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
72. 16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
73. 16.4. Основні джерела і риси права.
74. 17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
75. 17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
76. 17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
77. 17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
78. 18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
79. 18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
80. 18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
81. 18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
82. 18.5. Джерела і основні риси права.
83. 19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
84. 19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
85. 19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
86. 19.4. Характерні риси права.
87. 20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
88. 20.2. Формування нової системи права.
89. 20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
90. 20.4. Оформлення конституційної монархії
91. 20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
92. 21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
93. 21.2. Зміни в конституції.
94. 21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
95. 21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
96. 21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
97. 22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
98. 22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
99. 22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
100. 22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
101. 23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
102. 23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
103. 23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
104. 23.4. Основні джерела та риси права.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate