Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук

14.2. Об'єкти криміналістичного обліку

Кримінальній реєстрації та криміналістичному обліку підлягають такі об'єкти:

• невідомі злочинці, які переховуються від суду, слідства та відбування покарання;

• обвинувачені, яких було заарештовано;

• особи, затримані за бродяжництво та жебрування;

• особи, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності та покарання на підставах, передбачених законом;

• засуджені особи;

• особи, які пропали безвісти;

• хворі, які перебувають у лікувальних установах, притулках для старих, дитячих будинках і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані;

• невпізнані трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;

• крадена, втрачена, вилучена та добровільно здана зброя;

• кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї, виявлені на місці події, нерозкритого злочину;

• речі, викрадені та загублені, а також вилучені у затриманих;

• номерні речі та вироби, пов'язані зі злочинами;

• автотранспортні засоби, належність яких не встановлено;

• підроблені документи, виготовлені поліграфічним способом;

• підроблені грошові знаки (паперові гроші);

• паспорти — викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;

• зразки почерків осіб, які займаються підробленням лікарських рецептів, переважно на наркотичні та подібні їм речовини;

• пригульна худоба, яку було викрадено, і така, що розшукується;

• сліди пальців рук з місць нерозкритих злочинів (у картотеці зберігаються їх фотознімки);

• сліди знарядь злому та інструментів з місць нерозкритих злочинів (зберігаються як сліди, так і їх зліпки);

• факти розкрадання вантажів на залізничному транспорті;

• способи вчинення злочинів, які залишилися нерозкритими.

З упровадженням у практику кримінальної реєстрації комп'ютерів і розмножувальної техніки змінилися форми зберігання та концентрації інформації. Картки, тобто паперові носії, поступово були замінені на магнітні носії (стрічки, диски, дискети тощо). У 1985 р. в органах МВС України почав формуватися єдиний автоматизований банк даних (АБД), де зосереджується вся інформація щодо зазначених об'єктів. Єдиний автоматизований банк даних має два рівні: АБД-центр і АБД-область. Інформацію для АБД збирають за допомогою єдиних карток збирання інформації за всіма рівнями.

Кримінальну реєстрацію здійснюють такі підрозділи органів внутрішніх справ України:

• Управління оперативної інформації (УОІ) МВС України;

• Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ) МВС України;

• управління оперативної інформації головних управлінь та управлінь МВС (ГУ УМВС) України в областях;

• науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) ГУ УМВС України в областях;

• міські, районні, транспортні (лінійні) органи внутрішніх справ. Кожний з названих органів здійснює певні види обліку. Об'єкт може бути взятий на облік на основі таких документів:

• протоколу затримання підозрюваного;

• постанови прокурора, слідчого про обрання заходу процесуального примусу у вигляді тримання під вартою;

• постанова про притягнення особи як обвинувачуваного;

• вирок або ухвала суду.

В Управлінні оперативної інформації МВС України здійснюють облік:

• злочинців, які переховуються та ухиляються від відбування покарання;

• затриманих бродяг і жебраків;

• засуджених;

• осіб, які пропали безвісти;

• хворих у лікувальних установах, дитячих будинках, притулках для старих, а також осіб, які не можуть дати про себе жодних відомостей;

• невпізнаних трупів;

• вогнепальної зброї (викраденої, зданої, втраченої);

• номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочинами;

• автотранспортних засобів, власники яких невідомі;

• паспортів;

• фактів розкрадання вантажів, багажу на залізничному транспорті.

Обліки, які ведуться в УОІ МВС України, є централізованими, тобто повторюються в областях.

У Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України ведеться облік таких об'єктів:

• куль, гільз, патронів зі слідами зброї з місць нерозкритих злочинів;

• підроблених документів, виготовлених поліграфічним способом;

• підроблених грошових знаків (паперових грошей);

• слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів.

В управліннях оперативної інформації головних управлінь і управлінь МВС України в областях ведеться облік:

• затриманих бродяг і жебраків;

• осіб, які здійснили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності за підставами, передбаченими законом;

• засуджених;

• вогнепальної зброї (втраченої, викраденої, вилученої);

• номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочином;

• підроблених грошових знаків (паперових грошей).

У міських, районних, транспортних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюють облік:

• речей — крадених, загублених, а також вилучених у затриманих;

• автотранспортних засобів (транспорту, власники якого невідомі);

• слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів (зберігаються фотознімки).

Книга: Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук

ЗМІСТ

1.	Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук
2.	1.2. Система криміналістики
3.	1.3. Криміналістика в системі юридичних наук
4.	1.4. Зв'язок криміналістики з іншими науками
5.	2.1. Поняття методологічних засад криміналістики
6.	2.2. Класифікація методів криміналістики
7.	2.3. Загальнонаукові методи криміналістики
8.	2.4. Спеціальні методи криміналістики
9.	3.1. Поняття, наукові засади й види криміналістичної ідентифікації
10.	3.2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
11.	3.3. Наукові засади встановлення групової належності
12.	3.4. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак
13.	3.5. Методика ідентифікаційних досліджень
14.	4.1. Поняття та класифікація криміналістичних версій
15.	4.2. Етапи розвитку криміналістичної версії
16.	4.3. Побудова й аналіз криміналістичних версій
17.	4.4. Перевірка криміналістичних версій
18.	5.1. Правові засади та принципи участі громадськості в розслідуванні злочинів
19.	5.2. Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
20.	5.3. Поняття та основні принципи взаємодії слідчого, оперативних і експертних підрозділів у розкритті злочинів
21.	5.4. Форми взаємодії слідчого з експертом і оперативними працівниками
22.	5.5. Поняття, завдання та форми профілактичної діяльності слідчого
23.	6.1. Історичний аспект зародження і становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів
24.	6.2. Криміналістика в Україні в xix — на початку XX ст.
25.	6.3. Розвиток криміналістики в Україні у XX ст.
26.	6.4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
27.	7.1. Поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки
28.	7.2. Поняття та класифікація засобів і методів криміналістичної техніки
29.	7.3. Засоби криміналістичної техніки
30.	7.4. Методи криміналістичної техніки
31.	8.1. Поняття, завдання та значення судової фотографії
32.	8.2. Судово-оперативна фотографія
33.	8.3. Судово-дослідна фотографія
34.	9.1. Поняття і теоретичні основи криміналістичної трасології. Класифікація слідів
35.	9.2. Сліди рук
36.	9.3. Сліди ніг
37.	9.4. Сліди засобів вчинення злочину
38.	9.5. Сліди зубів, нігтів та інших частин тіла людини
39.	9.6. Загальні правила огляду та вилучення слідів. Трасологічна експертиза
40.	10.1. Поняття, предмет і об'єкти дослідження судової балістики
41.	10.2. Вогнепальна зброя та її класифікація
42.	10.3. Окремі відомості про ручну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї
43.	10.4. Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення
44.	10.5. Особливості огляду вогнепальної зброї та слідів пострілу
45.	10.6. Судово-балістична експертиза
46.	11.1. Техніко-криміналістичне дослідження документів: поняття, види та завдання
47.	11.2. Слідчий огляд документів
48.	11.3. Дослідження документів
49.	12.1. Поняття і теоретичні основи почеркознавства
50.	12.2. Ідентифікаційні ознаки письма
51.	12.3. Основи методики дослідження почерку
52.	13.1. Ознаки зовнішності людини: поняття та класифікація
53.	13.2. Опис ознак зовнішності людини методом словесного портрета
54.	13.3. Криміналістична діагностика татуювань
55.	13.4. Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини
56.	13.5. Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності
57.	14.1. Поняття криміналістичного обліку і кримінальної реєстрації
58.	14.2. Об'єкти криміналістичного обліку
59.	14.3. Основні види криміналістичного обліку
60.	14.4. Проблеми вдосконалення криміналістичного обліку ознак і властивостей осіб, які вчинили злочини

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate