Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Суд, правоохоронні та правозахисні органи України / Маляренко

1.2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби)

Деякі правоохоронні органи мають спеціальний предмет діяльності, що відбито у їх назві (служба), відомчому статусі, особливостях регламентації діяльності. В структурі Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Прикордонних військ У країни, Управління державної охорони, органів державної податкової служби, органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань є спеціалізовані підрозділи з виконання оперативно-розшукових дій.

Особливість предмета спеціальної правоохоронної діяльності полягає в пріоритетному виконанні правоохорони саме конституційного порядку, національної безпеки, виявлення, розслідування та припинення злочинів, виконання покарань.

Предмет цієї діяльності є комплексним, чітко визначеним у так званих функціональних законах, що розкривають спеціальні повноваження вказаних органів. Його ґрунтовно вивчають такі спеціальні юридичні дисципліни, як оперативно-розшукова діяльність, кримінально-процесуальне право, кримінально-виконавче право.

Поняття спецдіяльності, як і спецслужби, склалося історично, його широко використовують у юридичній літературі, пресі, правозастосовній практиці. Спецдіяльність (або діяльність спецслужб) є інструментом керівництва держави в розв'язанні питань політичної, економічної, інформаційної, фінансової безпеки, підвищенні зовнішнього іміджу держави, провадженні ефективної внутрішньої політики. В цьому процесі спецслужби вповноважені використовувати відповідно до закону гласні й негласні методи діяльності, пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні заходи із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів, їм надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Отже, спеціальною правоохоронною діяльністю є діяльність спеціальних служб (оперативних підрозділів) у інтересах безпеки суспільства й держави, забезпечення кримінального судочинства на підставах і в межах, визначених національним законодавством.

Згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 5) до підрозділів, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, належать:

- органи внутрішніх справ - кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-розшукові підрозділи Державної автомобільної інспекції;

- органи служби безпеки - розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка, підрозділи захисту національної державності, по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічний підрозділ, підрозділ з оперативного документування;

- прикордонні війська - підрозділ із оперативно-розшукової роботи;

- управління державної охорони - підрозділ оперативного забезпечення охорони;

- органи державної податкової служби - оперативний підрозділ податкової міліції;

- органи й установи Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативний підрозділ.

Цей перелік уповноважених органів є вичерпним. У законодавстві визначено, що вказану діяльність іншими підрозділами зазначених органів не допускають. Під час проведення оперативних акцій працівників інших підрозділів можна залучати лише для виконання окремих доручень. Оперативну діяльність із виявлення злочинів іншими міністерствами, відомствами, громадськими, приватними організаціями й особами не допускають.

Не можна здійснювати виявлення злочинів у порядку приватної практики детективних або охоронних фірм. Таку практику визнано неправомірною. В Конституції України зазначено, що не допускається зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32).

Обов'язки оперативних підрозділів є невід'ємним елементом .їхньої компетенції, яка випливає із завдань оперативно-розшукової діяльності. В порядку виконання функції правоохорони вони:

- виконують письмові доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали суду, запити міжнародних правоохоронних організацій;

- взаємодіють між собою та іншими правоохоронними органами;

- мають забезпечувати безпеку співробітників і осіб, що допомагають у оперативно-розшуковій роботі, а після порушення кримінальної справи забезпечують особисту безпеку учасників процесу, інших осіб, які беруть участь у справі, та членів їхніх сімей.

Ці обов'язки втілюють у настановах, оперативних завданнях, кількісних і якісних показниках діяльності органів із виявлення злочинів.

Книга: Суд, правоохоронні та правозахисні органи України / Маляренко

ЗМІСТ

1.	Суд, правоохоронні та правозахисні органи України / Маляренко
2.	1.2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби)
3.	1.3. Поняття судової та правозахисної діяльності
4.	1.4. Предмет дисципліни \"Суд, правоохоронні та правозахисні органи України\". Її місце серед інших юридичних дисциплін
5.	2.1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності суду, правоохоронних і правозахисник органів
6.	2.2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних і правозахисних органів
7.	3.1. Спрямованість і ефективність судової та правоохоронної діяльності
8.	3.2. Моральність і ефективність діяльності суду та правоохоронних органів
9.	3.3. Координація правоохоронної діяльності
10.	4.1. Правосуддя, його ознаки та засади здійснення
11.	4.2. Судова система України
12.	4.3. Органи суддівського самоврядування
13.	5.1. Суддя - носій судової влади. Гарантії незалежності суддів
14.	5.2. Обрання суддів і припинення їхніх повноважень
15.	5.3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів
16.	5.4. Правовий і соціальний захист суддів
17.	6.1. Місцевий суд - основна ланка системи судів загальної юрисдикції
18.	6.2. Голова місцевого суду
19.	6.3. Організація роботи місцевого суду
20.	7.1. Порядок обрання, склад і повноваження апеляційних судів
21.	7.2. Голова апеляційного суду та його заступники
22.	7.3. Суддя апеляційного суду
23.	7.4. Організація роботи апеляційних судів
24.	8.1. Види військових судів, порядок їхнього обрання, склад і загальні повноваження
25.	8.2. Військовий суд гарнізону. Голова військового суду гарнізону
26.	8.3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) і його повноваження. Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил)
27.	8.4. Організація роботи військових судів
28.	8.5. Особливості статусу суддів військових судів
29.	9.1. Місце Верховного Суду України в судовій системі. Його повноваження, склад та порядок обрання
30.	9.2. Пленум Верховного Суду України. Президія Верховного Суду України
31.	9.3. Голова Верховного Суду України та його заступники
32.	9.4. Суддя Верховного Суду України
33.	10.1. Вищі спеціалізовані суди
34.	11.1. Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження
35.	11.2. Порядок призначення суддів
36.	11.3. Голова Конституційного Суду України та його заступники
37.	11.4. Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України
38.	12.1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України
39.	12.2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України
40.	13.1. Місце прокуратури в системі органів державної влади
41.	13.2. Функції прокуратури
42.	13.3. Система прокуратури та організація її роботи
43.	13.4. Акти прокурорського реагування
44.	13.5. Кадри органів прокуратури

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate