Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА

Знищення або пошкодження чужого майна є досить поширеними злочинами, відповідальність за які передбачена статтями 89. 90 та 145 КК.

Знищенням визнається повне зіпсування майна, приведення майна до такого стану, в якому його вже не можна використати за своїм призначенням через повну втрату господарсько-економічних властивостей і не можна поновити (спалення будівлі, загибель худоби, псування продуктів, отруєння напоїв і т. ін.). Під знищенням державного чи колективного майна розуміється доведення цього майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність[i].

Знищення або пошкодження чужого майна — це не тільки і не стільки фізичне його зруйнування, а головним чином знищення, ліквідація можливості для власника володіти майном, користуватися ним. Тому в деяких випадках майно може бути знищене і без його фізичного зіпсування (вилиття спирту в міську каналізацію, випущення з кліток на волю диких птахів чи тварин і т. ін.).

Знищення лісового масиву означає втрату ним свого господарського, кліматичного або культурно-естетичного значення, внаслідок чого він назавжди або на тривалий час перестає існувати.

Пошкодженням майна називається така його зіпсованість, внаслідок якої зменшилася чи погіршилася його якість, цінність і воно тимчасово або частково не може;

використовуватись за своїм призначенням.

На відміну від знищеного пошкоджене майно може бути відновлене, але це потребує значних витрат коштів і часу, У тих випадках, коли для визначення ступеня втрати майном своєї цінності потрібні спеціальні знання, проводиться відповідна експертиза.

Предметом знищення або пошкодження можуть бути машини, механізми, худоба, будівлі, продукти, сировина, цінні папери та інші матеріальні об'єкти. Предметами злочинного знищення чи пошкодження майна не можуть бути документи, оскільки відповідальність за знищення чи по-шкодження документів на майно передбачена спеціальною ст. 193 КК.

Зруйнування або пошкодження шляхів, споруд на них» рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації також утворює окремий злочин, відповідальність за який передбачена ст. 78 КК. Відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопро-водів передбачена ст. 78' КК.

Зруйнування чи пошкодження майна (об'єктів), яке має важливе господарське чи оборонне значення, з метою ослаблення держави кваліфікується за ст. 60 КК.

Знищення або пошкодження майна під час масових безпорядків кваліфікується за ст. 71 КК

Пошкодження захисних лісонасаджень, плодово-ягідних та інших насаджень кваліфікується за ст. 159 КК, а незаконна порубка лісу — за ст. 160 КК.

Знищення або пошкодження майна, яке належить судді або працівникові правоохоронного органу та Їхнім близь-ким родичам, кваліфікується за ст. 1895 КК.

Пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, що входять до їх складу, кваліфікується за ст. 205 КК.

Знищення І зруйнування пам'яток історії І культури або природних об'єктів, які були взяті під охорону держави, кваліфікується за ст. 207 КК.

Знищення або пошкодження військового майна — зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової техніки, іншого військового майна квліфікується за ст. 245 КК.

Знищення чи пошкодження чужого майна, відповідальність за яке передбачена статтями 89, 90 та 145 КК, може бути вчинене з різних спонукань — помсти, ревнощів, хуліганства тощо.

У деяких випадках знищення або пошкодження майна поєднано з розкраданням. Таке трапляється тоді, коли винна особа знищенням чи пошкодженням майна намагається приховати розкрадання. Всі ці дії утворюють сукупність злочинів І кваліфікуються як розкрадання і знищення чи пошкодження майна за статтями 81 і 84 чи статтями 140 і 89 чи ст. 145 КК.

Розкрадання і знищення чужого майна кваліфікуються за сукупністю злочинів лише тоді, коли знищено було інше, не викрадене майно. Якщо ж винна особа знищує те майно, яке вона викрала (як майнові докази), то її дії кваліфікуються тільки як розкрадання. Безпідставно були кваліфіковані за ч. 1 ст. 145 КК дії В. і О., які під час розбійного нападу на потерпілих пошкодили їхнє майно на Суму 95 000 крб. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України в своїй ухвалі зазначила, що В. І О. били потерпілих не з метою пошкодити майно останніх, а в процесі розбійного нападу, спрямованого на за-володіння їхнім особистим майном. Таким чином, як зазначила колегія, пошкодження та знищення майна потерпілих є наслідком розбійного нападу на них і додаткової кваліфікації дій засуджених за ст. 145 КК не потребують[ii]

Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за: 1) умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна (ст. 89 КК); 2) необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна (ст. 90 КК); 3) умисне знищення або пошкодження приватного майна громадян (ст. 145 КК). Кримінальну відповідальність за необережне знищення або пошкодження приватного майна громадян закон не передбачає.

Кваліфікуючими ознаками навмисного знищення або пошкодження державного чи колективного майна (ч. 2 ст. 89 КК) є:

І) знищення або пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу за умови, що цей підпал був загальнонебезпечним, тобто створював загрозу вогнем для інших майнових об'єктів чи для життя або здоров'я людей. Знищення або пошкодження підпалом певної речі, наприклад автомобіля далеко від будівель, споруд, у полі, не може вважатися кваліфікованим;

2) знищення або пошкодження майна іншим загально-небезпечним способом — вибухом, затопленням чи Іншими подібними діями, які створюють значну небезпеку для людей або предметів, крім тих, на які був спрямований злочин. Неправильно, зокрема, за ч. 2 ст. 89 КК були кваліфіковані дії М. Його було визнано винним у тому, що він, у стані сп'яніння викрав автобус, що належав АТП. У дорозі він, умисно наїхавши на дерево, загальнонебезпечним способом пошкодив автобус, завдавши автопідпри-ємству збитків на суму 582 крб.

Президія обласного суду, розглянувши справу, визнала таку кваліфікацію дій М. неправильною. Як було встановлено, в салоні автобуса і поблизу від нього людей не було. Той факт, що сам М. вирішив у такий спосіб заподіяти собі смерть, не може свідчити про те, що він хотів знищити державне майно загальнонебезпечним способом. Оскільки М., скеровуючи автобус на дерево, умисно пошкодив державне майно і заподіяв збитки на суму 582 крб., його дії належить кваліфікувати за ч. 1, а не за ч. 2 ст. 89 КК[iii];

3) знищення або пошкодження лісових масивів шляхом підпалу, що заподіяло істотної шкоди. Істотним пошкодженням лісового масиву вважається заподіяння шкоди, яка значно погіршує якість лісу, зменшує його цінність. Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна або лісових масивів шляхом підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом, яке спричинило людські жертви (за умови необережної загибелі хоч би однієї особи; умисно заподіяна смерть за таких обставин утворює сукупність злочинів), або завдало особливо великої шкоди (зруйнування важливого об'єкта, заподіяння тілесних ушкоджень кільком потерпілим і т. ін.) кваліфікується за ч. З ст. 89 КК. До особливо великої шкоди внаслідок знищення або пошкодження державного чи колективного майна належать, зокрема, виведення з ладу повністю або на тривалий час виробничих підприємств (окремих цехів, дільниць) та інших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), загибель великої кількості худоби, спалення або пошкодження лісових масивів на значних площах або інше заподіяння матеріальних збитків в особливо великих розмірах[iv].

Іншими тяжкими наслідками є заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше потерпілим або заподіяння значної матеріальної шкоди державній, громадській організації або громадянам. При вирішенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними або особливо великими, враховується не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна в натуральному вигляді (вага, обсяг, кількість предметів), а й його значимість для народного господарства.

Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна настає тільки тоді, коли це спричинило: а) людські жертви — загибель хоч би однієї людини[v], або б) інші тяжкі наслідки — значне руйнування важливих об'єктів, заподіяння особливо великої матеріальної шкоди, тяжких тілесних ушкоджень кільком потерпілим і т. ін. За ст. 90 КК були кваліфіковані, зокрема, дії О., який на порушення правил безпеки в газовому господарстві у своїй квартирі, розташованій на другому поверсі восьмиквартирного будинку, самовільно намагався підключити до газової плити балон із зрідженим газом. Внаслідок несправності балона газ витік І згодом загорівся. Стався вибух, яким було пошкоджено державне майно на суму 3800 крб., а мешканцям будинку К., С., М. і В. заподіяно тяжкі тілесні ушкодження[vi].

--------------------------------------------------------------------------------

[i] Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки" від 2 липня 1976 р. // Постанови... — С. 191.

[ii] Див.: ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 7 липня 1994 р. в справі В. і О. // Практика судів України у кримінальних справах. 1993—1995. — С. 80—81.

[iii] Див.: постанова президії Кримського обласного суду від 22 травня 1984 р. у справі М. // Практика... — С. 72—73.

[iv] Див : п 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. // Постанови... — С 192—193.

[v] Див • п 6 цієї ж постанови // Там само. — С. 192.

[vi] Див.; ухвала судової колегії Верховного Суду України від 12 жовтня 1989 р. у справі О. // Практика... — С. 73—74.

Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

ЗМІСТ

1.	Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.
2.	1.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
3.	1.3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
4.	1.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
5.	1.5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
6.	1.6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
7.	2.1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
8.	3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ РОЗКРАДАНЬ
9.	3.2. КРАДІЖКИ
10.	3.3. ГРАБІЖ
11.	3.4. РОЗБІЙ
12.	3.5. ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ ТА РОЗКРАДАННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
13.	3.6. ШАХРАЙСТВО
14.	3.7. ВИМАГАТЕЛЬСТВО ЧУЖОГО МАЙНА ЧИ ГРОШЕЙ
15.	4.1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
16.	4.2. ПРИВЛАСНЕННЯ ЗНАЙДЕНОГО АБО ТАКОГО. ЩО ВИПАДКОВО ОПИНИЛОСЯ У ВИННОГО, ДЕРЖАВНОГО ЧИ КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
17.	4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА
18.	4.4. НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
19.	5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
20.	5.2. ЗАНЯТТЯ ЗАБОРОНЕНИМИ ВИДАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІl
21.	5.3. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
22.	5.4. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
23.	5.5. ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
24.	5.6. ШАХРАЙСТВО 3 ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
25.	5.7. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ШПИГУНСТВО
26.	5.8. РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
27.	5.9. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ВИПУСКУ (ЕМІСІЇ) ТА ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
28.	5.10. ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ І ТОРГІВЛЯ НИМИ
29.	5.11. СПЕКУЛЯЦІЯ
30.	5.12. ОБМАН ПОКУПЦІВ
31.	5.13. ОБМАН ЗАМОВНИКІВ
32.	5.14. ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ ВІД ГРОМАДЯН ЗА ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 ОБСЛУГОВУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ
33.	5.15. ШТУЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ І ПІДТРИМАННЯ ВИСОКИХ ЦІН НА ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ
34.	5.16. НЕЗАКОННА ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
35.	5.17. ЗГОВІР ПРО ФІКСУВАННЯ ЦІН
36.	5.18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА
37.	5.19. ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО
38.	5.20. НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ
39.	5.21. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
40.	5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ
41.	6.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
42.	6.2. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
43.	6.3. ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
44.	6.4. ХАЛАТНІСТЬ
45.	6.5. ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА
46.	6.6. ДАЧА ХАБАРА
47.	6.7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ
48.	6.8. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА
49.	6.9. ПОСАДОВИЙ ПІДЛОГ
50.	7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ХУЛІГАНСТВА
51.	7.2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО
52.	7.3. ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
53.	7.4. ОСОБЛИВО ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
54.	8.1. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
55.	8.2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
56.	8.3. УГОН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
57.	8.4. ДОПУСК ДО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ВОДІЇВ. ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ СПЯНІННЯ
58.	8.5. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ, НОРМ І СТАНДАРТІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
59.	8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ
60.	8.7. БІБЛІОГРАФІЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate