Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Діяння, передбачене ст. 147 КК, посягає на систему господарювання, оскільки випуском недоброякісної продукції завдає значної шкоди господарству, що призводить до витрат продукції і праці, заподіює матеріальні збитки і завдає шкоди споживачам недоброякісної продукції. Згідно з ч. З ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Законом України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. у редакції від 15 грудня 1993 р.[i] споживачам гарантується якість товарів, якщо вони мають намір придбати їх або замовити, і вони мають право вимагати від продавців товарів інформацію про якість товарів, відповідність товарів вимогам нормативних документів, умовам договору.

Предметами злочину, як передбачено ст. 147 КК, є продукція і товари, які не відповідають вимогам щодо їхньої якості, тобто виготовлені з порушенням стандартів, норм, технічних умов, встановлених для виготовлення відповідних товарів і надання певних послуг. Наказом Держстандарту від ЗО серпня 1993 р. № 95 затверджено перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації[ii]. Продукція і товари, які не пройшли сертифікацію визнаються недоброякісними або нестандартними.

За ст. 147 КК кваліфікується випуск недоброякісної чи некомплектної продукції, тобто передача її споживачам. Виготовлення такої продукції складу злочину ст. 147 КК не утворює. Згідно із законом об'єктивну сторону діяння становить випуск недоброякісної чи некомплектної продукції і товарів на товарний ринок, тобто виготовлення товарів і продукції та передача їх для реалізації. За ст. 147 КК кваліфікуються дії осіб, які є відповідальними за якість та комплектність продукції і товарів, що передаються для реалізації чи реалізуються споживачам.

Відповідальними за випуск на товарний ринок недоброякісної продукції і товарів є:

1) посадові особи промислових підприємств, на яких відповідними інструкціями, наказами, угодами покладено обов'язок контролювати якість продукції і товарів;

2) громадяни-підприємці, які виробляють продукцію і товари на власних підприємствах і які зобов'язані контролювати якість продукції і товарів, що випускаються на товарний ринок;

3) посадові особи торговельних підприємств, які реалізують товари і продукцію і на яких покладено обов'язок контролювати якість товарів, що реалізуються;

4) громадяни, які торгують продукцією і товарами та згідно із Законом України "Про захист прав споживачів" несуть відповідальність за якість цієї продукції і товарів.

Частина 2 ст. 147 КК передбачає підвищену відповідальність за випуск недоброякісної чи некомплектної продукції на товарний ринок у великих розмірах або якщо це діяння призвело до заподіяння шкоди здоров'ю чи настання смерті споживача.

Для визнання випуску на товарний ринок недоброякісної чи некомплектної продукції і товарів у великому розмірі враховують:

1) загальну кількість виробленої чи реалізованої продукції і товарів;

2) загальну вартість виробленої чи реалізованої продукції І товарів;

3) розмір заподіяної споживачеві матеріальної шкоди та всі види збитків, пов'язаних із придбанням, переробкою чи поверненням продукції І товарів виробникові чи продавцеві;

4) витрати споживача на переробку продукції, усунення недоліків товарів та доукомплектування Їх.

Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 147 КК, якщо внаслідок випуску або реалізації недоброякісної чи некомплектної продукції і товарів споживачеві була заподіяна шкода здоров'ю або смерть.

Оскільки в законі встановлено відповідальність за "ті ж дії, якщо вони... завдали шкоди здоров'ю споживача", то діяння за ч. 2 ст. 147 КК кваліфікується у всіх випадках як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю хоч би одному споживачеві.

Не можна погодитися з автором коментаря до ст. 147 КК в тому, що ч. 2 ст. 147 передбачає відповідальність за заподіяння тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень хоч би одній особі, а легких тілесних ушкоджень — кільком особам, оскільки із змісту закону таке не випливає[iii].

За ч. 2 ст. 147 КК діяння кваліфікується у випадках, якщо шкода здоров'ю чи смерть споживача були заподіяні з необережності. Умисне заподіяння шкоди здоров'ю споживача чи смерті не охоплюється ч. 2 ст. 147 КК і утворює сукупність злочинів. Такі дії належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 147 та ст. 101 чи ст. 102, чи ст. 94 КК.

--------------------------------------------------------------------------------

[i] Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 1. — Ст. 1.

[ii] Див.: Бізнес. — 1993. — № 35. — С. 18—19.

[iii] Див.: Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. — С. 414.

Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

ЗМІСТ

1.	Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.
2.	1.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
3.	1.3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
4.	1.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
5.	1.5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
6.	1.6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
7.	2.1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
8.	3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ РОЗКРАДАНЬ
9.	3.2. КРАДІЖКИ
10.	3.3. ГРАБІЖ
11.	3.4. РОЗБІЙ
12.	3.5. ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ ТА РОЗКРАДАННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
13.	3.6. ШАХРАЙСТВО
14.	3.7. ВИМАГАТЕЛЬСТВО ЧУЖОГО МАЙНА ЧИ ГРОШЕЙ
15.	4.1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
16.	4.2. ПРИВЛАСНЕННЯ ЗНАЙДЕНОГО АБО ТАКОГО. ЩО ВИПАДКОВО ОПИНИЛОСЯ У ВИННОГО, ДЕРЖАВНОГО ЧИ КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
17.	4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА
18.	4.4. НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
19.	5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
20.	5.2. ЗАНЯТТЯ ЗАБОРОНЕНИМИ ВИДАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІl
21.	5.3. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
22.	5.4. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
23.	5.5. ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
24.	5.6. ШАХРАЙСТВО 3 ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
25.	5.7. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ШПИГУНСТВО
26.	5.8. РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
27.	5.9. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ВИПУСКУ (ЕМІСІЇ) ТА ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
28.	5.10. ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ І ТОРГІВЛЯ НИМИ
29.	5.11. СПЕКУЛЯЦІЯ
30.	5.12. ОБМАН ПОКУПЦІВ
31.	5.13. ОБМАН ЗАМОВНИКІВ
32.	5.14. ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ ВІД ГРОМАДЯН ЗА ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 ОБСЛУГОВУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ
33.	5.15. ШТУЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ І ПІДТРИМАННЯ ВИСОКИХ ЦІН НА ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ
34.	5.16. НЕЗАКОННА ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
35.	5.17. ЗГОВІР ПРО ФІКСУВАННЯ ЦІН
36.	5.18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА
37.	5.19. ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО
38.	5.20. НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ
39.	5.21. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
40.	5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ
41.	6.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
42.	6.2. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
43.	6.3. ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
44.	6.4. ХАЛАТНІСТЬ
45.	6.5. ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА
46.	6.6. ДАЧА ХАБАРА
47.	6.7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ
48.	6.8. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА
49.	6.9. ПОСАДОВИЙ ПІДЛОГ
50.	7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ХУЛІГАНСТВА
51.	7.2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО
52.	7.3. ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
53.	7.4. ОСОБЛИВО ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
54.	8.1. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
55.	8.2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
56.	8.3. УГОН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
57.	8.4. ДОПУСК ДО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ВОДІЇВ. ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ СПЯНІННЯ
58.	8.5. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ, НОРМ І СТАНДАРТІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
59.	8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ
60.	8.7. БІБЛІОГРАФІЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate