Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ

Незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом називається вилов риби і добування водних тварин (в тому числі і морських) у територіальних водах України, внутрішніх річках, озерах і водоймищах без належного дозволу, чи в заборонений час, або забороненими способами та знаряддями лову (ч. 1 ст. 162 КК). Предметом незаконного вилову чи добування є різні породи риби, раки, креветки, кальмари, восьминоги, дельфіни та інші водні тварини, а також морські водорості і трави, які мають промислове значення для виробництва добрива, медичних препаратів або продуктів харчування.

Незаконний вилов водних хутрових звірів (видри, бобри, ондатри, хохулі) кваліфікується за ст. 161 КК як незаконе полювання.

Незаконне заволодіння на свою користь або на користь Інших осіб рибою, водними тваринами, що не перебувають у стані природної свободи, не може кваліфікуватися за ст. 162 КК. ДІЇ осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються колгоспами, радгоспами, іншими державними колективними або приватними підприємствами і організаціями у спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодінні рибою, водними тваринами, виловленими цими організаціями, кваліфікуються як розкрадання державного чи колективного майна[i].

Порядок заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом регулюється Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р., відповідними правилами, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу України, спеціальними режимами рибальства, встановленими Мінриб-госпом України, та іншими підзаконними актами.

Вилов риби чи добування інших водних тварин визнається незаконним, якщо він вчинюється: 1) без належного дозволу (білету, ліцензії, угоди і т. ін.); 2) у заборонений час; 3) забороненими способами і знаряддями (застосування електроструму, вибухівки, отруйних речовин тощо);

4) у недозволених місцях.

Поняттям промислу, передбаченого ст. 162 КК, охоплюються діяння, поєднані з виловом риби або добуванням водних тварин, а також діяння, які були лише спробою вилову (закидання сіток, гачків) чи добування незалежно від того, вдалося винному виловити рибу чи здобути водних тварин чи не вдалося. Будь-яка спроба вилову чи добування кваліфікується як промисел за ст. 162 КК.

За ч. 2 ст. 162 КК кваліфікується незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, вчинене на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або якщо воно завдало значної шкоди, або вчинюване систематично, чи особою, раніше судимою за незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

Розмір шкоди, заподіяної заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом обчислюють за таксами, встановленими додатком № 10 до постанови Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 р. № 287[ii].

Згідно з таксою нараховується сума в кількості мінімальних розмірів заробітної плати:

Риби (за один екземпляр)

Осетрові та їх гібриди (крім білуги чорноморської, шипа» стерляді, осетра атлантичного) — 8,5,

лососеві (крім лосося чорноморського та лосося дунайського), таймень — З,

форель, сом, камбала-калкан — 2,5.

вугор, марена (крім марени дніпровської і марени кримської) — 1,5,

товстолоб, білий амур, чорний амур, окунь смугастий, сазан, лин, судак, щука, буфало, луфар, камбала (крім камбали-калкана) — 1,

короп, лящ, жерех, кефаль, минь, в'язь, канальний сомик, оселедець, акула-катран, морський язик, скумбрія — 0,5,

головень, шемая, скат, морський лин, морський півень — 0,7,

тараня, плітка, синець, білозірка (кліпець), підуст, че-хоня, карась — 0,5.

бички всіх видів (крім бичка-рижка звичайного та бичка золотистого) — 0,3,

сарган — 0,2,

барабуля, ставрида — 0.2.

Водні безхребетні

Раки (крім рака широкопалого), краби (крім краба трав'яного, краба волохатого, краба кам'яного, краба мармурового та краба прісноводного), устриця (крім устриці їстівної), рапан — 0,1,

морський їжак, морська зірка, змієхвостки, голотурії та інші голкошкірі "сидячих" видів, кишковопорожнинні "сидячих" видів — 0,05,

мідії, модіоли, мії, кардіуми, солени, венуси, донакси, інші двостулкові молюски "сидячих" видів — 0,03,

креветки — 0,01,

восьминіг — 0,03,

кальмар, каракатиця — 0,02

губки "сидячих" видів — 0,01 (за 1 кг).

Водні рослини

Морські водорості "сидячих" видів — 0,04 (за 1 кг),

морські тварини, річкові та болотні водорості, ряска -0.02 (за 1 кг).

У примітці до додатка № 10 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної незаконною заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, зазначених у цій таксі, обчислюється з розрахунку 50 мінімальних розмірів заробітної плати за 1 кг заготовленої продукції.

Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом кваліфікується за ч. 2 ст. 162 КК за ознакою вчинення його систематично, якщо винна особа три І більше разів вчинила дії, передбачені ч. 1 або ч. 2 ст. 162 КК[iii]. Дії осіб, які скуповують або збувають завідомо незаконно здобуту продукцію водного, рибного чи іншого добувного промислу (ст. 162 КК), мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 213 КК. Якщо ж такі дії були заздалегідь обіцяні особі, яка займається рибним звіриним або іншим водним добувним промислом, або ці дії через їх систематичність давали їй підстави розраховувати на таке сприяння, то вони кваліфікуються як співучасть у злочині за ст. 19 і ч. 2 ст. 162 КК.

Дії посадових осіб, які вступають у злочинні угоди з браконьєрами чи самі самостійно вчинюють такі злочини, як незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, кваліфікуються за сукупністю злочинів за статтями 162 і 165 КК[iv].

Незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом, поєднане з погрозами працівникам рибоохорони, громадським інспекторам охорони рибних запасів, а також громадянам, які виконували свій громадський обов'язок, або вчинення щодо цих осіб насильницьких дій у зв'язку з участю їх у запобіганні чи припиненні правопорушення кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 162 і 190 КК.

Дії осіб, які вчинили опір працівникам міліції або членам громадського формування з охорони громадського порядку чи посягали на життя цих осіб при виконанні ними обов'язків по охороні рибних запасів і боротьбі з порушеннями правил полювання і рибальства, кваліфікуються за ст. 188' або ст. 1901 КК.

--------------------------------------------------------------------------------

[i] Див.: п. 11 цієї ж постанови. // Там само. — С; 202—203.

[ii] ЗП України. — 1993. — N 10- — Ст. 195

[iii] Див: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. // Постанови... — С. 202.

[iv] Див.: п. 9 цієї ж постанови // Там само.

Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

ЗМІСТ

1.	Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.
2.	1.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
3.	1.3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
4.	1.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
5.	1.5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
6.	1.6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
7.	2.1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
8.	3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ РОЗКРАДАНЬ
9.	3.2. КРАДІЖКИ
10.	3.3. ГРАБІЖ
11.	3.4. РОЗБІЙ
12.	3.5. ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ ТА РОЗКРАДАННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
13.	3.6. ШАХРАЙСТВО
14.	3.7. ВИМАГАТЕЛЬСТВО ЧУЖОГО МАЙНА ЧИ ГРОШЕЙ
15.	4.1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
16.	4.2. ПРИВЛАСНЕННЯ ЗНАЙДЕНОГО АБО ТАКОГО. ЩО ВИПАДКОВО ОПИНИЛОСЯ У ВИННОГО, ДЕРЖАВНОГО ЧИ КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
17.	4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА
18.	4.4. НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
19.	5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
20.	5.2. ЗАНЯТТЯ ЗАБОРОНЕНИМИ ВИДАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІl
21.	5.3. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
22.	5.4. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
23.	5.5. ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
24.	5.6. ШАХРАЙСТВО 3 ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
25.	5.7. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ШПИГУНСТВО
26.	5.8. РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
27.	5.9. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ВИПУСКУ (ЕМІСІЇ) ТА ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
28.	5.10. ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ І ТОРГІВЛЯ НИМИ
29.	5.11. СПЕКУЛЯЦІЯ
30.	5.12. ОБМАН ПОКУПЦІВ
31.	5.13. ОБМАН ЗАМОВНИКІВ
32.	5.14. ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ ВІД ГРОМАДЯН ЗА ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 ОБСЛУГОВУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ
33.	5.15. ШТУЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ І ПІДТРИМАННЯ ВИСОКИХ ЦІН НА ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ
34.	5.16. НЕЗАКОННА ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
35.	5.17. ЗГОВІР ПРО ФІКСУВАННЯ ЦІН
36.	5.18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА
37.	5.19. ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО
38.	5.20. НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ
39.	5.21. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
40.	5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ
41.	6.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
42.	6.2. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
43.	6.3. ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
44.	6.4. ХАЛАТНІСТЬ
45.	6.5. ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА
46.	6.6. ДАЧА ХАБАРА
47.	6.7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ
48.	6.8. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА
49.	6.9. ПОСАДОВИЙ ПІДЛОГ
50.	7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ХУЛІГАНСТВА
51.	7.2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО
52.	7.3. ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
53.	7.4. ОСОБЛИВО ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
54.	8.1. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
55.	8.2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
56.	8.3. УГОН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
57.	8.4. ДОПУСК ДО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ВОДІЇВ. ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ СПЯНІННЯ
58.	8.5. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ, НОРМ І СТАНДАРТІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
59.	8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ
60.	8.7. БІБЛІОГРАФІЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate