Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

6.4. ХАЛАТНІСТЬ

Халатністю називається невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (ч. 1 ст. 167 КК). За ст. 167 КК кваліфікуються дії лише посадових осіб, тобто осіб, зазначених у ч. 1 ст. 164 КК.

Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків іншими особами, які не є посадовими, якщо їх службовими діями була заподіяна істотна шкода, у передбачених законом випадках кваліфікуються як злочини проти особи або проти власності. Не кваліфікуються за ст. 167 КК і випадки заподіяння потерпілим істотної шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання не посадових, а професійних обов'язків, зокрема лікарем, адвокатом, педагогом. Посадова халатність — це недбале виконання юридичних обов'язків по службі. Діяння містить склад злочину і кваліфікується за ст. 167 КК у випадках, коли посадова особа не виконала своїх обов'язків або виконала їх неналежним чином і цим завдала істотної шкоди державній або громадській організації чи громадянину.

Наприклад, Г., працюючи ревізором облспоживспілки, неналежно ставився до виконання своїх службових обов'язків. Будучи призначений головою комісії по проведенню інвентаризації в магазині радгоспробкоопу, він на порушення вимог Інструкції, затвердженої правлінням Центро-спілки, не опечатав і не опломбував приміщення, де зберігалися товари, не контролював правильність цін, за якими вони відпускалися, не перевірив додержання правил зачи-нення магазину. Це створило можливості для завідуючої магазином Ч. приховати на момент перевірки недостачу товарів на 10 000 крб. і злочинно діяти далі протягом трьох років. Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу за касаційною скаргою адвоката, визнала кваліфікцію дій Г, за ст. 167 КК правильною, оскільки, як зазначила колегія, Г. не виконав своїх службових обов'язків і цим завдав істотної шкоди радгоспробкоопу[i].

При звинуваченні особи за ст. 167 КК мають бути конкретно названі ті дії, які посадова особа була зобов'язана вчинити, але цього обов'язку не виконала чи виконала неналежно.

Діяння не може кваліфікуватися за ст. 167 КК, якщо дії, неналежне виконання яких завдало зазначеної у ст. 167 КК шкоди, не входили в коло обов'язків цієї посадової особи.

За ст. 167 КК діяння може кваліфікуватися лише за умови, що посадова особа могла виконати свої обов'язки, що у неї була можливість вчинити необхідні дії. Якщо посадова особа такої можливості не мала або коли вона була поставлена в такі умови, за яких вона не могла належним чином виконати свої службові обов'язки, то вона не може відповідати за ст. 167 КК,

Склад злочину, передбаченого ст. 167 КК, відсутній у діях посадової особи незалежно від характеру причин, що не дали їй можливості виконати покладені на неї службові обов'язки. Такими можуть бути будь-які поважні як об'єктивні, так і суб'єктивні обставини: відсутність спеціальних знань, низький рівень кваліфікації, покладання на посадову особу службових обов'язків у такому обсязі, який вона фізично не могла виконати, тяжка хвороба тощо.

Недбалість посадової особи може кваліфікуватися за ст. 167 КК лише у тих випадках, коли внаслідок недбалості була заподіяна істотна шкода державним, громадським або приватним інтересам громадян. Якщо така шкода не була заподіяна, то в діях посадової особи складу злочину, передбаченого ст. 167 КК, немає.

За ст. 167 КК кваліфікується заподіяння Істотної шкоди державним або громадським інтересам чи охоронюваним законом правам та інтересам громадян внаслідок невиконання або неналежного виконання посадовою особою покладених на неї обов'язків по розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян через недбале чи несумлінне ставлення до них, зокрема несвоєчасне їх вирішення без поважних причин, нездійснення контролю за виконанням прийнятих по них рішень та інші прояви бюрократизму. Істотна шкода, що настала внаслідок посадової халатності може бути поставлена за вину посадовій особі лише у тому випадку, коли ці наслідки безпосередньо причинно зумовлені невиконанням чи неналежним виконанням цією особою покладених на неї службових обов'язків.

Наприклад, безпідставно було засуджено за ст. 167 КК М. Він був визнаний винним у тому, що, працюючи завідуючим їдальнею, недбало ставився до своїх службових обов'язків. Внаслідок того, що М. не контролював роботу підлеглих йому працівників І не перевіряв їх, двоє з них П. і М-ко, обманюючи покупців під час продажу з лотків білкової ікри, одержали протягом року 3691 крб. незаконного прибутку.

Президія обласного суду, розглянувши справу М., зазначила, що М-ко і П., видаючи ікру для реалізації на лотках, вказували у накладних та у виданих лоточницям цінниках завищену ціну. Одержавши від лоточниць виручку, М-ко і П. знищували підроблені накладні і виписувала нові, де вказували правильну ціну, виходячи з якої і здавали виручку до каси. Як зазначила президія обласного суду, з цього випливає, що істотну шкоду Інтересам покупців було заподіяно не халатністю М., а умисними діями інших осіб. Тому президія скасувала вирок і закрила проваждення у справі за недоведеністю вчинення М. злочину, передбаченого ст. 167 КК[ii]..

Якщо посадовою халатністю були заподіяні тяжкі наслідки, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 167 КК. Тяжкими у ч. 2 ст. 167 КК є такі ж наслідки, як і у ч. 2 ст. 165 та ч. 2 ст. 166 КК.

Стаття 167 КК містить загальну норму про відповідальність за посадову халатність. Крім цієї загальної норма, у Кримінальному кодексі України є ще кілька спеціальних норм про відповідальність за посадову халатність. Це статті 135, 147, 1764. 203, 2152 та 219 КК. При конкуренції цих норм з нормою ст. 167 КК діяння кваліфікується за цими спеціальними нормами.

Щоб правильно кваліфікувати злочин у кожному конкретному випадку, необхідно з'ясувати, в чому виявилася халатність посадової особи — у невиконанні чи неналежному виконанні загальних службових обов'язків чи спеціальних правил. Лише при порушенні спеціальних правил діяння кваліфікуються за спеціальними нормами. Так, наприклад, неналежне дотримання правил охорони праці кваліфікується за ст. 135 КК, посадова недбалість при випуску на товарний ринок недоброякісної чи некомплектної продукції — за ст. 147 КК і т. ін.

Кваліфікуючи посадову халатність за спеціальними нормами, треба мати на увазі, що деякі з них не мають такої обов'язкової ознаки злочину, як заподіяння істотної шкоди. зокрема ч. 1 ст. 135, ч. І ст. 147, статті 1764 і 203 КК. За цими статтями діяння кваліфікують незалежно від настання чи ненастання можливих злочинних наслідків.

У деяких випадках посадова халатність може бути складовою частиною інших посадових злочинів, з якими вона утворює сукупність злочинів. Наприклад, коли з метою покриття нестачі, що виникла внаслідок халатного ставлення посадової особи підприємства торгівлі або громадського харчування до своїх службових обов'язків, вчинюється обман покупців, дії винної особи кваліфікуються за статтями 155 і 167 КК[iii]

Порушення посадовою особою правил техніки безпеки, промислової санітарії чи інших правил охорони праці, якщо воно створювало небезпеку для життя і здоров'я трудящих або призвело до нещасних випадків з людьми та заподіяло істотну майнову шкоду підприємству, організації чи громадянам, кваліфікується за сукупністю статей 135 і 167 КК[iv].

Пленум Верховного Суду України зазначив, що у випадку порушення правил експлуатації будівельних механізмів не при виконанні будівельних робіт, дії винних осіб кваліфікуються незалежно від обставин за статтями про злочини проти особи або транспортні злочини, а дії посадових осіб — і за ст. 135 або за статтями про посадові злочини.

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних будівельних або сільськогосподарських машин, що використовуються як транспортні засоби, або інше грубе порушення правил їх експлуатації, які забезпечують безпеку руху, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію цих засобів, кваліфікується за ст. 2152 КК, а не за ст. 135 чи ст. 219 КК[v].

Дії посадових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи посадовими повноваженнями, халатності введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд, коли при цьому заподіяно істотну шкоду державним чи громадським інтересам, слід кваліфікувати за ст. 167 КК, а при забрудненні водойм чи атмосферного повітря — і за ст. 228 КК[vi].

--------------------------------------------------------------------------------

[i] Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 23 січня 1990 р. у справі Г. // Практика... — С. 160—161.

[ii] Див.: постанова президії Харківського обласного суду від 17 червня 1988 р. у справі М. // Практика... — С. 159—160.

[iii] Див: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгів та споживчої кооперації" від 24 червня 1983 р. // Постанови... — С. 80.

[iv] Див.: п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах, пов'язаних з порушенням правил охорони праці" від 10 жовтня 1982 р. // Там само —

С. 187

[v] Див.: п. 14 цій ж постанови // Там само — С. 188

[vi] Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи" від 26 січня 1990 р. // Там само. — С. 201.

Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

ЗМІСТ

1.	Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.
2.	1.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
3.	1.3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
4.	1.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
5.	1.5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
6.	1.6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
7.	2.1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
8.	3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ РОЗКРАДАНЬ
9.	3.2. КРАДІЖКИ
10.	3.3. ГРАБІЖ
11.	3.4. РОЗБІЙ
12.	3.5. ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ ТА РОЗКРАДАННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
13.	3.6. ШАХРАЙСТВО
14.	3.7. ВИМАГАТЕЛЬСТВО ЧУЖОГО МАЙНА ЧИ ГРОШЕЙ
15.	4.1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
16.	4.2. ПРИВЛАСНЕННЯ ЗНАЙДЕНОГО АБО ТАКОГО. ЩО ВИПАДКОВО ОПИНИЛОСЯ У ВИННОГО, ДЕРЖАВНОГО ЧИ КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
17.	4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА
18.	4.4. НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
19.	5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
20.	5.2. ЗАНЯТТЯ ЗАБОРОНЕНИМИ ВИДАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІl
21.	5.3. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
22.	5.4. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
23.	5.5. ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
24.	5.6. ШАХРАЙСТВО 3 ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
25.	5.7. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ШПИГУНСТВО
26.	5.8. РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
27.	5.9. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ВИПУСКУ (ЕМІСІЇ) ТА ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
28.	5.10. ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ І ТОРГІВЛЯ НИМИ
29.	5.11. СПЕКУЛЯЦІЯ
30.	5.12. ОБМАН ПОКУПЦІВ
31.	5.13. ОБМАН ЗАМОВНИКІВ
32.	5.14. ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ ВІД ГРОМАДЯН ЗА ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 ОБСЛУГОВУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ
33.	5.15. ШТУЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ І ПІДТРИМАННЯ ВИСОКИХ ЦІН НА ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ
34.	5.16. НЕЗАКОННА ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
35.	5.17. ЗГОВІР ПРО ФІКСУВАННЯ ЦІН
36.	5.18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА
37.	5.19. ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО
38.	5.20. НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ
39.	5.21. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
40.	5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ
41.	6.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
42.	6.2. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
43.	6.3. ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
44.	6.4. ХАЛАТНІСТЬ
45.	6.5. ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА
46.	6.6. ДАЧА ХАБАРА
47.	6.7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ
48.	6.8. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА
49.	6.9. ПОСАДОВИЙ ПІДЛОГ
50.	7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ХУЛІГАНСТВА
51.	7.2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО
52.	7.3. ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
53.	7.4. ОСОБЛИВО ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
54.	8.1. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
55.	8.2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
56.	8.3. УГОН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
57.	8.4. ДОПУСК ДО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ВОДІЇВ. ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ СПЯНІННЯ
58.	8.5. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ, НОРМ І СТАНДАРТІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
59.	8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ
60.	8.7. БІБЛІОГРАФІЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate