Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ

Порушення діючих на транспорті правил охорони порядку і безпеки руху, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, передбачене ст. 217 КК, посягає на суспільні відносини у сфері охорони порядку і безпеки руху на транспорті.

Правильне визначення суб'єкта цього складу злочину має важливе значення для кваліфікації. Так, С. засуджено за ст. 217 КК за те, що він, побачивши пішохода, який переходив дорогу, не зменшив швидкість, не вжив заходів, щоб зупинити мопед, внаслідок чого наїхав на потерпілого, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Миколаївського обласного суду вирок змінено — дії засудженого перекваліфіковано на ст. 105 КК.

За протестом першого заступника Голови Верховного Суду України ухвалу касаційної інстанції скасовано, виходячи з таких підстав. Змінюючи вирок, судова колегія обласного суду вказала, що С. не порушив правил, які регулюють безпеку руху автомобільного чи міського електротранспорту, а тому його дії необхідно кваліфікувати як необережне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тобто за ст. 105 КК.

Такий висновок не грунтується на законі. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 217 КК, є безпечна робота всіх видів механічного транспорту, в тому числі і мопедів.

С. було пред'явлено обвинувачення в тому, що він порушив правила, які регулюють порядок і безпеку руху, і це спричинило тяжкі наслідки. За це він і був засуджений за ст. 217 КК. Крім того, перекваліфіковуючи дії засудженого, судова колегія не врахувала того, що ст. 217 КК є відносно ст. 105 КК спеціальною нормою[i].

Таким чином, даний склад злочину передбачає відповідальність за порушення правил про охорону порядку та безпеки руху, які діють на залізничному, повітряному, водному, автомобільному, електричному та іншому транспорті.

Порушення діючих на транспорті правил вчинюється різними діями: переїзд залізниці в місцях, де це не передбачено; прогін тварин через колію без додержання правил безпеки; порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, що не належать до зазначених у примітці до ст. 215 КК, а також велосипедистами, пішоходами, пасажирами; порушення правил безпеки руху та експлуатації при керуванні маломірними суднами тощо.

Порушення діючих на транспорті правил безпеки руху цими особами кваліфікується за ст. 217 КК, якщо це порушення спричинило загибель людей (смерть хоч би однієї людини) або інші тяжкі наслідки.

Як інші тяжкі наслідки розглядаються заподіяння хоч би одній особі тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком потерпілим.

Якщо порушення зазначеними особами діючих на транспорті правил потягло за собою заподіяння інших наслідків, які в ст. 217 КК не згадані, то діяння кваліфікують за статтями Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за злочин проти особи.

Наприклад, без урахування цих вимог закону були кваліфіковані дії Д., який вчинив злочин за таких обставин. Катаючись на катері і бажаючи продемонструвати перед дівчатами швидку їзду, він спрямував його у напрямку човна, на якому каталися Д-ва і Ф., розраховуючи біля човна своєчасно розвернутися. Але через відсутність досвіду Д. вчасно провернути не зміг, зіткнувася з човном І перекинув його. Дівчата потрапили під гвинт катера І їм були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Д. був засуджений за необережне тяжке тілесне ушкодження (ст. 105 КК). Але така кваліфікація дій Д. необгрунтована, тому що ця стаття є загальною нормою, за допомогою якої здійснюється охорона здоров'я від заподіяння відповідної шкоди. Вчинений Д. злочин мав місце внаслідок порушення ним правил безпеки руху при керуванні маломірним судном, а заподіяні двом потерпілим тілесні ушкодження, без сумніву, належать до тяжких наслідків[ii].

ДІЇ Д. слід кваліфікувати за ст. 217 КК, яка щодо загальних норм глави про злочини проти життя і здоров'я громадян є спеціальною нормою, спрямованою на охорону здоров'я та життя людей від небезпеки, пов'язаної з використанням джерел підвищеної небезпеки. Діяння, пов'язане з використанням джерел підвищеної небезпеки, є посяганням на суспільну небезпеку, а не на особу. Тому заподіяння потерпілому в цьому разі смерті слід кваліфікувати за ст. 215 КК, а не за ст. 98 КК. Таким чином, порушення діючих на транспорті правил безпеки руху, яке спричинило наслідки, передабчені ст. 217 КК, повинно кваліфікуватися за даною статтею, а не за статтею про відповідальність за злочини проти особи.

До речі, санкція ст. 217 КК є дещо суворішою, ніж санкція ст. 98 КК.

Диспозиція ст. 217 КК бланкетна. Вона відсилає до правил, які регулюють порядок і безпеку руху транспорту.

Ці правила встановлюються відповідними нормативними актами. За ст. 217 КК діяння може бути кваліфіковано лише в тому випадку, коли дія або бездіяльність особи пов'язана з порушенням діючих на транспорті правил, яке потягло за собою суспільно небезпечні наслідки, і є причинний зв'язок між порушенням і наслідками.

Наприклад, К., не маючи прав на керування маломірними суднами і на порушення правил користування маломірними суднами, посадив у моторний човен "Прогрес" знайомих П., В. і Н. з метою покататися. В. і П. були у нетверезому стані. У човні не було сидіння, і вони сіли на задній борт. К. керував човном на великій швидкості. При крутому повороті П. і В. випали з човна у воду, і П. потонув. К. був засуджений за порушення діючих на транспорті правил (ст. 217 КК). Судове рішення опротестував прокурор, який стверджував, що дії К. не перебувають у причинному зв'язку зі смертю П. Але судова колегія визнала рішення суду вірним, оскільки порушення К. правил керування маломірними суднами призвело до загибелі П.[iii]. Дійсно, поведінка винного, який нехтував правилами безпеки руху, створювала необхідну умову для настання суспільно небезпечних наслідків, що швидко перетворилися на реальність, коли К, на великій швидкості зробив крутий поворот.

За ст. 217 К К кваліфікується порушення діючих на транспорті правил про охорону порядку і безпеки руху, вчинені пішоходами, пасажирами, велосипедистами, водіями транспортних засобів, робочий обсяг двигуна яких менший за 50 куб. см (тобто велосипедів з мотором, мотоциклів, мопедів), погоничами тварин, особами, що керують гужовим транспортом, а також водіями моторних човнів, катерів та інших маломірних суден. Відповідати за цією статтею не можуть особи, які е суб'єктами злочинів, передбачених статтями 77, 215. 2152, 2153, 2154 та 246 КК.

Ознаки цих суб'єктів, як правило, даються в нормативних актах, що регулюють відповідну галузь транспорту. Зокрема, Закон України "Про дорожній рух" та Правила дорожнього руху досить чітко визначають більшість зазначених вище учасників дорожнього руху, які, до речі, часто є винними у вчиненні цього злочину.

Так, правильно засудив Жовтневий районний народний суд м. Кривого Рогу М. за ст. 217 КК за те, що він у нетверезому стані переходив вулицю на забороняючий сигнал світлофора у безпосередній близькості від мотоцикла, що рухався. Це призвело до аварії, в результаті якої водій мотоцикла дістав тяжкі тілесні ушкодження[iv].

В Іншому випадку Ш., який був напідпитку, перебігав у непередбаченому місці проспект у м. Києві. Цими необачними діями він створив на магістралі аварійну обстановку. Водій "Волги", щоб уникнути наїзду на пішохода, був змушений звернути вбік і врізався в іншу машину. Трьом стороннім особам були заподіяні тілесні ушкодження[v].

А іноді на практиці при визначенні суб'єкта злочину трапляються судові помилки. Міліціонер патрульно-посто-вої служби Білоцерківського міського відділу внутрішніх справ К. у стані алкогольного сп'яніння рухався катером по р. Рось в районі дендропарку "Олександрія", що в м. Білій Церкві, зі швидкістю до 32 км за годину. Пропливаючи поблизу місця, де купалося багато людей, він не врахувавши обмежену ширину і мілкість річки і знехтувавши небезпекою, не знизив швидкості, внаслідок чого вчинив наїзд на неповнолітнього Б., який був смертельно травмований гвинтом катера.

Зазначеними діями К. порушив вимоги правил користування маломірними суднами і правил плавання на внутрішніх водних шляхах. Це перебуває у причинному зв'язку з наслідками, що настали. Дії К. були кваліфіковані за ст. 77 КК.

У касаційній скарзі адвокат посилався на те, що дії К. неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 77 КК, оскільки він не був працівником водного транспорту, в день події його було звільнено з міліції, і просив перекваліфікувати ці дії на ст. 217 КК. Аналогічні за змістом докази містилися у скарзі засудженого.

Судова колегія Верховного Суду України, задовольняючи касаційні скарги засудженого і адвоката, вказала на таке. Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, разом з тим дав діям К. невірну правову оцінку. Рухаючись катером по р. Рось, К. виявив неуважність і не забезпечив безпеки руху, що спричинило загибель потерпілого Б. Ці обставини підтверджуються показаннями Б., М., Г., В. та Т., висновком судово-медичної експертизи і не заперечуються засудженим. Однак висновок суду про те, що К. повинен відповідати за ст. 77 КК, є помилковим. Відповідно до диспозиції цієї норми суб'єктом передбаченого нею злочину може бути лише працівник водного, залізничного або повітряного транспорту. Засуджений К. працював міліціонером патрульно-постової служби. Він здійснював охорону громадського порядку, і йому було поставлено за обов'язок з цією метою в літній час водити катер по р. Рось. Катер не був зареєстрований, не мав номерів, а сам К. не мав прав на його водіння. До того ж, як свідчать матеріали справи, у день події наказом начальника УВС Київської області К. було звільнено з міліції у зв'язку з виходом на пенсію.

Таким чином, оскільки К., який не був працівником водного транспорту, не забезпечив безпеку руху, що призвело до загибелі потерпілого, він повинен відповідати за порушення діючих на транспорті правил за ст. 217 КК України[vi].

Злочин, передбачений ст. 217 КК, характеризується необережною виною: особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла Їх передбачити.

--------------------------------------------------------------------------------

[i] Див.: постанова президії Миколаївського обласного суду від 22 лютого Ї991 р. в справі С. // Практика... — С. 183—184.

[ii] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1974. — № 8. — С. 7.

[iii] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1991. — № 1. — С 7—8.

[iv] Див.: Ляскін В. Поліпшити якість розгляду справ про автотранспортні злочини // Радянське право. — 1983. — № 7. — С. 24.

[v] Див.: Ткаченко М., Шинкар М. Дії пішохода визнано злочинними // Сигнал. — 1991. — № 5. — С. 9.

[vi] Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 27 липня 1989 р. в справі К. // Практика... — С. 184—185.

[vi] Див.: Правила дорожнього руху України: Введені в дію з 1 травня 1994 р. — Вінниця, 1994.

[vi] Див.; Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1987. — № 1. — С. 31—33.

[vi] Див.: Радянське право. — 1984. — № 1. — С. 35.

[vi] Див.: Сборник постановлений Пленума и определений коллегий Верховного Суда СССР по уголовным делам. 1971—1979. — М., 1981. — С- 67—72.

[vi] Див.; Сборник постановлений Президиума и определений судебной коллегии по уголовным делам Верховного Суда РСФСР. 1974—1979. — М., 1981. — С. 24—25.

[vi] Див.; Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1984. — № 1. — С 10—11.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1989. — № 4. — С. 41.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1990. — № 7. — С. 15—16.

[vi] Див: Бюллетень Верховного Суди СССР. - 1987. — № 4. -С. 24—25.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1986. — № 7.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1984. — № 5. — С. 40.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. -- 1980. -№ 2. — С. 10.

[vi] Див.; Радянське право. — 1987. — № 8. — С. 82—83.

[vi] Див.: п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини" від 24 грудня 1982 р. // Постанови... — С. 183.

[vi] Див.; Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1980. — № 9.

[vi] Див.: Радянське право. — 1984. — № 12. — С 68.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1972. — № 11. — С. 9—10.

[vi] Див.: Сборник постановлений Пленума ий определений коллегий Верховного Суда СССР по уголовным делам. 1971—1979. — С- 694—698.

[vi] Див.. Бюллетень Верховного Суда СССР. — 1983. — № 6. — С. 14.

[vi] Див : п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. // Постанови... — С. 182.

[vi] Див.: Радянське право. — 1986. — № б. — С. 80.

[vi] Див.: Сборник постановлений Президиума и определений Судебной коллегни по уголовным делам Верховного Суда РСФСР. 1974—1979. — С. 262—263.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1985. — № 5. — С. 5.

[vi] Див.: Сборник постановлений Президиума и определений Судебной коллегии по уголовньм делам Верховного Суда РСФСР. — 1974—1979. — С. 20—21.

[vi] Див. Бюллстснь Верховного Суда РСФСР. — 1980. — № 1. — С 15—16.

[vi] Див.; Радянське право. — 1987. — № 9. — С. 87.

[vi] Див.: п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. // Постанови... — С. 183.

[vi] Див.: Огляд Київського міськсуду за 1992 р.

[vi] Див.: Радянське право. — 1991. — N8 9. — С. 91.

[vi] Див.: Постанови... — С. 182.

[vi] Див.: Радянське право. — 1990- — № 3. — С. 86

[vi] Див.: п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. // Постанови... — С. 183.

[vi] Див.: п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах, пов'язаних з порушенням правил охорони праці" від 10 жовтня 1982 р. // Постанови... — С. 188.

[vi] Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 25 лютого 1986 р. у справі Б. // Практика- — С. 179—180.

[vi] Див.: п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 груд-ня 1982 р. // Постанови... - С. 184.

[vi] Див.: Касинюк В.И; Корчееа. З.Г. Вопросы квалификации транспорт-них преступлений: Учеб. пособие. — К., 1988. — С. 46.

[vi] Див.: постанова президії Київського міського суду від 2 серпня 1988 р. в справі М. і К. // Практика... — С. 16.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1982. — № 3. — С. 12.

[vi] Див.: Там само. — 1980. — № 12. — С. 10.

[vi] Див.: п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 груд-ня 1992 р. // Постанови... — С. 117—118.

[vi] Див.: Право України. — 1992. — № 8. — С. 86—87.

[vi] Див.: постанова президії Кримського обласного суду від 19 січня 1985 р. в справі К. // Практика... — С. 181—182.

[vi] Див.: п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочин проти життя 1 здоров'я людини" від 1 квітня 1994 р. // Постанови,.. — С. 96.

[vi] Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 31. - Ст. 338.

[vi] Див.: Мысливий В.А., Опальченко А.Н. Уголовная ответственность за допуск к управлению транспортными средствами водителей, находящихся в состоянии опьянения. — К., 1992. — С. 26.

[vi] Див.: архів Кегичівського районного народного суду Харківської області. — 1987. — Спр. № 1—8.

[vi] Докладніше див.: Мысливый В.А; Опальченко А.Н. Уголовная ответ-ственность за допуск к управлению транспортными средствами водителей, находящихся в состоянии опьянения. — С. ЗО.

[vi] Див.: Радянське право. — 1989. — № 8. — С. 87

[vi] Див.: архів Бучського районного народного суду Львівської області. — 1988 - Спр. № 1—6.

[vi] Див.: архів Новотроїцького районного народного суду Херсонської області. — 1988. — Спр. № 1—68.

[vi] Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 16 січня 1992 р. в справі Д. // Практика... — С- 182—183.

[vi] Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 12, — Ст. 58.

[vi] Див.: постанова президії Миколаївського обласного суду від 22 лютого Ї991 р. в справі С. // Практика... — С. 183—184.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1974. — № 8. — С. 7.

[vi] Див.: Бюллетень Верховного Суда РСФСР. — 1991. — № 1. — С 7—8.

[vi] Див.: Ляскін В. Поліпшити якість розгляду справ про автотранспортні злочини // Радянське право. — 1983. — № 7. — С. 24.

[vi] Див.: Ткаченко М., Шинкар М. Дії пішохода визнано злочинними // Сигнал. — 1991. — № 5. — С. 9.

[vi] Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 27 липня 1989 р. в справі К. // Практика... — С. 184—185.

Книга: Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.

ЗМІСТ

1.	Кваліфікація злочинів / Коржанський М.Л.
2.	1.2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
3.	1.3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
4.	1.4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
5.	1.5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
6.	1.6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
7.	2.1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
8.	3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ РОЗКРАДАНЬ
9.	3.2. КРАДІЖКИ
10.	3.3. ГРАБІЖ
11.	3.4. РОЗБІЙ
12.	3.5. ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ ТА РОЗКРАДАННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
13.	3.6. ШАХРАЙСТВО
14.	3.7. ВИМАГАТЕЛЬСТВО ЧУЖОГО МАЙНА ЧИ ГРОШЕЙ
15.	4.1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
16.	4.2. ПРИВЛАСНЕННЯ ЗНАЙДЕНОГО АБО ТАКОГО. ЩО ВИПАДКОВО ОПИНИЛОСЯ У ВИННОГО, ДЕРЖАВНОГО ЧИ КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
17.	4.3. ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА
18.	4.4. НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
19.	5.1. ВИПУСК НА ТОВАРНИЙ РИНОК АБО ІНША РЕАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАЧАМ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
20.	5.2. ЗАНЯТТЯ ЗАБОРОНЕНИМИ ВИДАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІl
21.	5.3. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
22.	5.4. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
23.	5.5. ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО
24.	5.6. ШАХРАЙСТВО 3 ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
25.	5.7. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ШПИГУНСТВО
26.	5.8. РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
27.	5.9. ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ВИПУСКУ (ЕМІСІЇ) ТА ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
28.	5.10. ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ І ТОРГІВЛЯ НИМИ
29.	5.11. СПЕКУЛЯЦІЯ
30.	5.12. ОБМАН ПОКУПЦІВ
31.	5.13. ОБМАН ЗАМОВНИКІВ
32.	5.14. ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ ВІД ГРОМАДЯН ЗА ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 ОБСЛУГОВУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ
33.	5.15. ШТУЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ І ПІДТРИМАННЯ ВИСОКИХ ЦІН НА ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ
34.	5.16. НЕЗАКОННА ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
35.	5.17. ЗГОВІР ПРО ФІКСУВАННЯ ЦІН
36.	5.18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА
37.	5.19. ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО
38.	5.20. НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ
39.	5.21. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
40.	5.22. НЕЗАКОННЕ ЗАНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ
41.	6.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНІВ
42.	6.2. ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ
43.	6.3. ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
44.	6.4. ХАЛАТНІСТЬ
45.	6.5. ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА
46.	6.6. ДАЧА ХАБАРА
47.	6.7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ
48.	6.8. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА
49.	6.9. ПОСАДОВИЙ ПІДЛОГ
50.	7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ХУЛІГАНСТВА
51.	7.2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО
52.	7.3. ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
53.	7.4. ОСОБЛИВО ЗЛІСНЕ ХУЛІГАНСТВО
54.	8.1. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
55.	8.2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
56.	8.3. УГОН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
57.	8.4. ДОПУСК ДО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ВОДІЇВ. ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ СПЯНІННЯ
58.	8.5. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ, НОРМ І СТАНДАРТІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
59.	8.6. ПОРУШЕННЯ ДІЮЧИХ НА ТРАНСПОРТІ ПРАВИЛ
60.	8.7. БІБЛІОГРАФІЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate