Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій / Семаков Г. С, Гель А. П.

1.17. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі

З метою забезпечення контролю за поведінкою окремих категорій осіб, звільнених з ВТУ, законом передбачається встановлення за ними адміністративного нагляду. Порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду визначається Законом України Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.94.

Адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження та контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених із місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Адміністративний нагляд встановлюється

167

з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Згідно зі ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (далі — Закону), адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд

жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,

якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони

не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними

для суспільства;

в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд

жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,

якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового

звільнення від відбування покарання незважаючи на попередження

органів внутрішніх справ систематично порушують громадський по

рядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Підстави для встановлення адміністративного нагляду:

• вирок суду, що набрав законної сили, щодо осіб, зазначених у п. а);

• матеріали ВТУ, щодо осіб, зазначених у п. б);

• матеріали органів внутрішніх справ щодо осіб, зазначених у п. в).

Адміністративний нагляд встановлюється:

• щодо осіб, зазначених у пп. а) і б) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцезнаходженням ВТУ за поданням начальника установи;

• щодо осіб, зазначених у п. в) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу внутрішніх справ.

Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням — і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання.

Постанова судді про встановлення адміністративного нагляду оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду.

168

Постанова судді надсилається для виконання начальнику районного органу внутрішніх справ за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пп. а) і б) ст. З Закону, — начальнику ВТУ. Адміністрація ВТУ постанову судді надсилає для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання, яке обрав піднаглядний, у день його звільнення.

Адміністративний нагляд встановлюється терміном один—два роки і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Якщо є підстава вважати, що особа, за якою встановлено нагляд, продовжує залишатися небезпечною для суспільства, за поданням відповідного органу внутрішніх справ нагляд може бути продовжений у встановленому законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд здійснює міліція. Осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі потреби й відбитки їх пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенню ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, розшукувати осіб, які уникають адміністративного нагляду.

Особи, за якими встановлено нагляд, зобов'язані бути законослухняними, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил:

• прибути у визначений ВТУ термін в обране місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;

• з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

• повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

• у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

До осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або в повному обсязі такі обмеження:

169

• забороняється виходити з будинку (квартири) у певний час, що не може перевищувати восьми годин на добу;

• забороняється перебувати у певних місцях району (міста);

• забороняється виїжджати чи обмежується час виїзду в особистих справах за межі району (міста);

• обов'язкова реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ:

• у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;

• достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:

• після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;

• у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі та направлення до місця відбування покарання;

• через смерть піднаглядного.

У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду особи, за якими встановлено цей нагляд, притягуються до адміністративної (ст. 187 КоАП України) або кримінальної (ст. 196-1 КК України) відповідальності. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Завдання та контрольні запитання

1. Підстави для звільнення засуджених від відбування покарання.

2. Як здійснюється звільнення засудженого з ВТУ після відбуття строку покарання?

3. У чому полягає розбіжність між повною, частковою та умовною амністіями?

170

4. Порядок, передбачений чинним законодавством для подання клопотання про помилування.

5. У якому вигляді здійснюється помилування засуджених?

6. Умови, за яких до засудженого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання.

7. За яких умов засуджена особа може бути звільнена від подальшого відбування покарання через хворобу?

8. Як регулюється чинним законодавством порядок працевлаштування осіб, які звільнились з місць позбавлення волі?

9. Стосовно яких категорій осіб та які органи встановлюють адміністративний нагляд?

10. Обмеження, що застосовуються до осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд.

Книга: Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій / Семаков Г. С, Гель А. П.

ЗМІСТ

1.	Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій / Семаков Г. С, Гель А. П.
2.	1.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ В УКРАЇНІ. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ
3.	1.3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО УВ'ЯЗНЕННЯ ПІД ВАРТУ
4.	1.4. КЛАСИФІКАЦІЯ, РОЗПОДІЛ, ПРИЙНЯТТЯ ТА ОБЛІК ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
5.	1.5. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ВИПРАВЛЕННЯ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ, ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
6.	1.6. Режим у місцях позбавлення волі: правове регулювання та засоби забезпечення
7.	1.7. Праця осіб, позбавлених волі, та її правове регулювання
8.	1.8. Виховна робота з особами, позбавленими волі: завдання, форми та правове регулювання
9.	1.9. Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання засуджених у місцях позбавлення волі, його правове регулювання
10.	1.10. МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ
11.	1.11. ПОРЯДОК ТА УМОВИ ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ
12.	1.12. Порядок та умови виконання виправних робіт без позбавлення волі
13.	1.13. Порядок та умови виконання покарання у вигляді направлення військовослужбовців строкової служби до дисциплінарного батальйону
14.	1.14. Порядок та умови виконання кримінальних покарань не пов'язаних із застосуванням заходів виправно-трудового впливу
15.	1.15. Правові підстави та порядок звільнення засуджених до позбавлення волі від подальшого відбування покарання
16.	1.16. Постпенітенціарний вплив та соціальна адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі
17.	1.17. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі
18.	1.18. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate