Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Бухгалтерський облік в торгівлі - Конспект лекцій
Синтетичний облік доходів, витрат і фінансових результатів
Загальні положення
Вимоги до фінансової звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03 .99 р. № 87.
До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати. В такому ж обсязі складається скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття управлінських рішень.
За загальними положеннями Положення (стандарту) 3 "Звіт про фінансові результати" господарсько-фінансова діяльність підприєм-ства складається із звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Основна діяльність – це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю, відносяться до операційної діяльності.
До інших видів звичайної діяльності відноситься інша операційна діяльність підприємства, крім виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), – операційна оренда активів, реалізація оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
Надзвичайна подія – це подія або операція, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. До надзвичайних подій відносяться стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо та інші події, які відповідають визначенню надзвичайних подій.
Статті доходів і витрат, пов’язаних з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповідно до вказаної вище класифікації діяльності підприємства.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.
Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена в фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма Звіту про фінансові результати.
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають у бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).
При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які сприяють збільшенню власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Положенням 3 "Звіт про фінансові результати" (пункти 12-37) встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як у Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському аналітичному обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності – від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку допускає списання доходів і витрат підприємств на рахунок 79 “Фінансові результати” щомісячно або один раз в кінці року підсумком доходів і витрат за звітний період. Автор вважає, що щомісячне списання доходів і витрат на фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства та закриття відповідних рахунків є недоцільним. Недоцільність щомісячного закриття рахунків доходів і витрат у тому, що воно ускладнює синтетичний і, головне, аналітичний облік, складання Звіту про фінансові результати, а також не сприятиме ефективному контролю і аналізу доходів і витрат.
Необхідність списання доходів і витрат на фінансові результати заключними записами підсумком за звітний рік випливає з особливостей і потреб складання Звіту про фінансові результати та раціональної організації синтетичного й аналітичного обліку доходів, витрат і фінансових результатів, а також забезпечення належних умов для ефективного контролю й аналізу. Потрібно також врахувати, що кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства визначається за даними Звіту про фінансові результати, а не за даними бухгалтерського обліку. Тому заповнення цього звіту має передувати закриттю рахунків доходів і витрат, а сума податку на прибуток від всіх видів звичайної (основної) діяльності підприємства визначається та відображається в бухгалтерському обліку за даними звіту форми № 2 ”Звіт про фінансові результати”. З врахуванням вказаних вище особливостей нової системи бухгалтерського обліку та складання Звіту про фінансові результати в посібнику розглядаються облік доходів, витрат і фінансових результатів та організація синтетичного й аналітичного їх обліку. Доходи торговельного підприємства визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Дохід визначається після збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів.
2. Сума надходження за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
5. Сума завдатку: під заставу, якщо договором передбачена передача заставленого майна заставоодержувачу; одержана позикодавцем від позичальника в погашення позики.
6. Надходження, що належать іншим особам.
7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
– дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
– інші операційні доходи;
– фінансові доходи;
– інші доходи;
– надзвичайні доходи.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”:
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається при наявності наступних умов:
– покупцеві передані ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
– підприємство не здійснює подальшого управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
– сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Визнаний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Економічний зміст інших операційних доходів, фінансових та інших доходів підприємства розкривається в ПСБО 3 “Звіт про фінансові результати” та в Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік доходів торговельних підприємств має забезпечити об’єктивне відображення в синтетичному і аналітичному обліку не тільки валових доходів від основної (звичайної) діяльності, іншої звичайної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій, ефективний аналіз доходів, але й правильне визначення чистого доходу підприємства від торговельної діяльності.
Бухгалтерський облік доходів торговельних підприємств має важливе значення для контролю та аналізу їх рівня, структури і динаміки.
У зв’язку з переходом з 1 січня 2000 року на організацію та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на базі міжнародних, та введенням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку принципово змінився порядок ведення обліку доходів у торгівлі.
Якщо до 1 січня 2000 року валові доходи торговельних підприємств обліковувались на одному синтетичному рахунку 46 “Реалізація”, а деякі доходи торгівлі відображались на рахунку 80 “Прибутки і збитки”, то з 1 січня 2000 року доходи торговельного підприємства відображаються в обліку на наступних семи синтетичних рахунках:
702 “Дохід від реалізації товарів”,
71 “Інший операційний дохід”,
72 “Дохід від участі в капіталі”,
73 “Інші фінансові доходи”,
74 “Інші доходи”,
75 “Надзвичайні доходи”,
79 “Фінансові результати”.
Синтетичний і аналітичний облік доходів торговельних підприємств є єдиним джерелом інформації для складання Звіту про фінансові результати від господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Синтетичний облік доходів на оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах та підприємствах роздрібної торгівлі має особливості, що випливають із специфіки торговельної діяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, з особливого порядку обліку доходів.
Синтетичний облік доходів у торгівлі ведеться за загальною схемою бухгалтерського обліку доходів торговельних підприємств (рис. 6) з врахуванням особливостей відображення в обліку собівартості реалізованих товарів:
1. На оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах, які обліковують товари за купівельними цінами, собівартість реалізованих товарів складається із купівельної їх вартості (без ПДВ) і витрат підприємства на придбання товарів, доставку їх та доведення товарів до придатного для реалізації стану.
2. На підприємствах роздрібної торгівлі, в тому числі на підприємствах громадського харчування, які обліковують товари за продажними цінами, включаючи товарні надбавки, собівартість реалізованих товарів складається із продажної їх вартості за виключенням (мінусом) товарних надбавок, що за щомісячним розрахунком відносяться до реалізованих товарів, і витрат підприємства на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану.
Відповідно до наведених раніше мотивів витрати підприємства на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану щомісячно списуються на дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" в сумі, що відноситься до реалізованих за місяць товарів. При цьому названі витрати розподіляються за щомісячним розрахунком на витрати, що відносяться до реалізованих товарів і до залишку товарів на кінець звітного місяця. Інші витрати обігу, а також адміністративні витрати та інші операційні витрати на рахунок 791 "Результат основної діяльності" списуються заключними записами в кінці року.
Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат торговельних і інших підприємств установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.
Об’єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом витрат. Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Не визнаються витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати:
1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.
2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
3. Погашення одержаних позик.
4. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, вказаним вище (п. 6 ПСБО 16).
5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Склад витрат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”.
Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).
Отже, до фінансово-результатних рахунків відносяться рахунки для обліку доходів і витрат господарсько-фінансової діяльності підприємства та рахунок 79 “Фінансові результати”. Якщо підприємство прийняло раціональніший порядок відображення фінансових результатів на рахунку 79 заключними записами на списання сальдо доходів і витрат підсумком за звітний рік, то протягом року (щоквартально) фінансові результати діяльності підприємства визначаються оперативно (без записів на бухгалтерських рахунках) у Звіті про фінансові результати.
Витрати торговельних підприємств, включаючи витрати на управління торгівлею, перевезення, зберігання та реалізацію товарів тощо, мають безпосередній вплив на фінансові результати від реалізації товарів. Рівень витрат торгівлі є одним із найважливіших якісних показників роботи торговельних підприємств.
Бухгалтерський облік витрат торговельних підприємств має важливе значення для контролю та аналізу їх рівня, структури та динаміки.
У зв’язку з переходом з 1 січня 2000 року на організацію та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на базі міжнародних, та введенням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку принципово змінився порядок ведення обліку витрат у торгівлі.
Якщо до 1 січня 2000 року витрати торговельних підприємств обліковувались на одному синтетичному рахунку “Витрати обігу”, а деякі витрати та втрати торгівлі відображались на рахунку 80 “Прибутки і збитки”, то з 1 січня 2000 року всі витрати торговельного підприємства відображаються в обліку на наступних семи синтетичних рахунках:
92 "Адміністративні витрати",
93 "Витрати обігу",
94 "Інші операційні витрати",
95 "Фінансові витрати",
96 "Втрати від участі в капіталі",
97 "Інші витрати",
99 "Надзвичайні витрати".
Друга важлива особливість зміненого обліку витрат торговельних підприємств у тому, що вони можуть списуватись на фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства щомісячно і заключними записами в кінці звітного року. На погляд автора, протягом року витрати торгівлі, що безпосередньо не відносяться до реалізованих за місяць товарів, мають залишатися як сальдо на названих вище рахунках витрат наростаючим підсумком з початку року і за даними сальдо цих рахунків відображатися в Звіті про фінансові результати.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (пункти 8 і 9) придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів, що придбані за плату, є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків, та витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
ПСБО 9 “Запаси” не конкретизує порядок визначення первісної (балансової) вартості товарів та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів з врахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій і роздрібній торгівлі. Водночас всупереч положенням пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” в пункті 22 вказується, що собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Як повинна визначатись собівартість реалізованих товарів в оптовій, торгівлі в Положенні не вказується.
На наш погляд, суперечливість вказаних вище положень ПСБО 9 “Запаси” має бути врахована при розробці відомчих методичних рекомендацій з планування та обліку витрат торговельних підприємств. Згідно з положеннями пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” не може бути собівартості реалізованих товарів як в оптових, так і в роздрібних торговельних підприємствах без відповідної частки витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням товарів, їх доставкою і доведенням до стану, в якому вони придатні до реалізації. Без частки названих витрат неможливо об’єктивно визначити фінансові результати й ефективність торгівлі.
Змінами та доповненнями, внесеними до пункту 9 ПСБО 9 “Запаси”, встановлений порядок обліку та списання для включення до собівартості реалізованих товарів тільки транспортно-заготівельних витрат. Порядок обліку та списання інших витрат, що входять до первісної вартості реалізованих товарів, названим Положенням та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку не встановлений.
Виходячи із вищевикладеного, автор розглядає найбільш раціональний варіант списання на фінансові результати витрат обігу торговельних підприємств, при якому витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до реалізації, включаються до фактичної собівартості реалізованих товарів за спеціальним щомісячним розрахунком цих витрат.
Витрати торговельного підприємства на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану протягом місяця обліковуються на рахунку 93 "Витрати обігу". В кінці місяця названі витрати, що відносяться за розрахунком до реалізованих товарів, списуються з рахунку 93 на збільшення собівартості реалізованих товарів.
Сума витрат на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, що відносяться до реалізованих товарів, визначається за розрахунком як різниця між попереднім сальдо цих витрат на відповідних статтях аналітичного обліку (сальдо, визначене до списання витрат за розрахунком), і залишком їх за розрахунком на залишок товарів на кінець звітного місяця.
Сума витрат на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток від множення суми вартості нереалізованих товарів і середнього відсотка цих витрат за розрахунком.
Особливість відображення в бухгалтерському обліку з 1 січня 2000 року фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат доцільно визначати оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він повинен відображатись заключними записами підсумком за звітний рік.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку допускає списання доходів і витрат на рахунок 79 “Фінансові результати” щомісячно або заключними записами в кінці звітного року. На погляд автора, щомісячне списання доходів і витрат на субрахунки фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства не доцільне. Недоцільність щомісячного закриття рахунків доходів і витрат в тому, що воно ускладнює синтетичний і аналітичний облік та складання квартальних звітів про фінансові результати, а також не сприятиме ефективному контролю та аналізу витрат і доходів.
Протягом року на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності" та 9 "Витрати діяльності" відображаються і накопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахунки доходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79 "Фінансові результати" . Таким чином, в новому Плані рахунків бухгалтерського обліку відсутній фінансово-результатний рахунок, аналогічний рахунку 46 "Реалізація", а рахунок 79 "Фінансові результати" виконує в якійсь мірі функції рахунку 80 "Прибутки і збитки". Замість фінансово-результатного рахунку 46 "Реалізація" в новому Плані рахунків передбачено шість синтетичних рахунків: 70 "Доходи від реалізації", 71 “Інший операційний дохід”, 74 "Інші доходи", 90 "Собівартість реалізації", 94 “Інші витрати операційної діяльності” і 97 "Інші витрати".
На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображаються доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, договорами комісії та ін.
На рахунку 71 “Інший операційний дохід” відображаються дохід від реалізації інших оборотних активів, іноземної валюти, дохід від операційної оренди активів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.
На рахунку 74 "Інші доходи" відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів та інші).
На рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість товарів, реалізованих у звітному періоді.
На субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” за дебетом відображається первісна вартість товарів, включаючи витрати на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану. З кредиту субрахунку 902 в кінці року заключним записом списується на субрахунок 791 “Результат основної діяльності” фактична собівартість реалізованих товарів.
На рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності” відображаються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витрати операційної діяльності.
На рахунку 97 "Інші витрати" відображаються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші).
З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (основної та іншої), а також від надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".
Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:
701 "Дохід від реалізації готової продукції",
702 "Дохід від реалізації товарів",
703 "Дохід від реалізації робіт і послуг",
704 “Вирахування з доходу”.
Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:
901 "Собівартість реалізованої готової продукції",
902 "Собівартість реалізованих товарів",
903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".
Рахунок 79 "Фінансові результати" для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:
791 "Результат основної діяльності",
792 "Результат фінансових операцій",
793 "Результат іншої звичайної діяльності",
794 "Результат надзвичайних подій".
Враховуючи те, що підприємства звичайно здійснюють різні види основної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), а для обліку фінансових результатів від основної діяльності на рахунку 79 "Фінансові результати" виділено лише один субрахунок, то в аналітичному обліку до субрахунку 791 " Результат основної діяльності" в управлінському облікові необхідно виділити фінансові результати за видами основної діяльності, як це зроблено на рахунках 70 "Доходи від реалізації" і 90 "Собівартість реалізації". Без цього неможливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Сальдо рахунків 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати" списуються в кінці року на субрахунок 793 “Результат іншої звичайної діяльності". В такий спосіб визначається фінансовий результат від іншої звичайної (основної) діяльності.
Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Протягом року фінансовий результат від господарської діяльності підприємства (прибуток або збиток) доцільно визначати оперативно без відображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результати підприємства. Аналогічно треба визначати фінансовий результат від фінансових операцій та від надзвичайних подій.
Економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках, розкривається за їх видами (статтями) в аналітичному обліку до цих рахунків. Торговельні підприємства обліковують на рахунках 92 "Адміністративні витрати" і 93 "Витрати обігу" витрати торгівлі.
Отже, з 1 січня 2000 року до фінансово-результатних рахунків відносяться також рахунки обліку доходів і витрат.
Розглядаючи основні питання організації та ведення бухгалтерського обліку доходів, витрат і фінансових результатів, автор виходить з того, що характеристика окремих рахунків та кореспонденція рахунків викладені в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, і використовуються вони в залежності від конкретних умов діяльності підприємства.
В посібнику дається тільки основна кореспонденція рахунків, пов’язана з відображенням у бухгалтерському обліку доходів, витрат і фінансових результатів.
Бухгалтерський облік доходів, витрат і фінансових результатів діяльності торговельних підприємств розглядається спочатку на наочних загальних схемах їх обліку. Для кращого розуміння викладених далі бухгалтерських записів з відображення в обліку списання доходів і витрат на фінансові результати та фінансових результатів основної діяльності торговельних підприємств доцільно спочатку зрозуміти та засвоїти ці записи за загальними схемами.
Книга: Бухгалтерський облік в торгівлі - Конспект лекцій
ЗМІСТ
На попередню
|
|
