Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів і в 20-30-х роках перетворилася на високорозви-: нугу європейську державу. Вона твердо займала місце в десятці найбільш промислово розвинутих країн світу. Економічну і політичну стабільність країни забезпечував значний прошарок середнього класу - 13% працездатного населення було зайнято підпри-j ємницькою діяльністю. Порівняно швидкими темпами тут розвивалися провідні галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Проте слід зауважити, що промисловість ЧСР ніколи не працювала на повну потужність із-за вузькості внутрішнього ринку і залежності від експорту.
У важкій промисловості провідне місце займало акціонерне; товариство ''Шкода'', яке випускало машини, літаки, верстати, обладнання, зброю та ін. Взуттєвий концерн Томаша Баті забезпечував до 80% виробництва взуття в країні. Значна частка його йшла на експорт. Філіали цього концерну були розташовані майже на всіх континентах. Швидкі темпи розвитку економіки приваблювали іноземний капітал, частка якого складала 20% всіх інвестицій в економіку. Проте словацькі й закарпатські землі були розвинуті набагато гірше, ніж чеські та моравські. В них переважав аграрний сектор економіки. Життєвий рівень в них був значно нижчим, що породжувало невдоволення та соціальну напруженість.
У політичному розвитку Чехословаччина була найбільш демократичною державою Європи. Конституція, прийнята у 1920 p., забезпечувала демократичні права і свободи. Тут діяло близько двадцяти партій. Найбільшою підтримкою користувались центристські і лівоцентристські партії, які утворювали урядові коаліції. Стабілізуючу роль у. політичному житті відігравали неформальні зустрічі президента країни Т.Масарика (1918-1935 pp.) з лідерами провідних партій, на яких вдавалось усувати найбільш серйозні розбіжності.
На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалась на Францію, а у 1920-1921 pp. разом з Румунією і Югославією створила Малу Антанту. Незмінним керівником зовнішньої політики ЧСР у 1918-1935 pp. був Е.Бенеш, який після відставки Т.Масарика був обраний президентом.
Т.Масарик мав тісні зв'язки з Україною. Він з розумінням ставився до українських визвольних змагань і підтримував українську еміграцію. В роки між двома світовими війнами у Празі постали і активно діяли Український вільний університет, Високий український педагогічний інститут ім. М.Драгоманова, українські мистецька студія, гімназія, історико-філологічне товариство, наукова асоціація, Музей визвольної боротьби України, у Подєбра-дах - Українська господарська академія.
Економічна криза завдала серйозного удару по ЧСР. Вузькість внутрішнього ринку, велика залежність від експорту призвели до значного і затяжного спаду виробництва. Найбільше падіння виробництва припадає на 1933 p.: 44% порівняно з 1929 р. Безробітних нараховувалось близько 1 млн. осіб. Щоб вгамувати кризу, уряд отримав надзвичайні повноваження. Під державний контроль було поставлено діяльність 25 концернів, до яких входило 75% підприємств. Була встановлена державна монополія на торгівлю хлібом. Зрештою становище вдалось стабілізувати і забезпечити зростання з 1936 р.
У роки економічної кризи 1929-1933 pp. загострились соціальні, а ще більше національні протиріччя у країні. Райони, де проживала німецька меншина, найбільш постраждали від кризи. Цим вирішив скористатися Гітлер. У Чехії була створена Судето-німецька партія на чолі з К.Генлейном, яка домагалась автономії Судетської області, заселеної переважно німцями. На Німеччину орієнтувалась також словацька національна партія Глінки, що вимагала автономії Словаччини.
На території Карпатської України і Словаччини угорські національні партії виступали за приєднання цих земель до Угорщини. Поряд з ними діяли українські політичні партії, які прагнули автономії для Карпатської України.
Книга: Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
ЗМІСТ
| 1. | Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
|
|
| 2. | 2. Перша світова війна
|
|
| 3. | 3. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
|
|
| 4. | 4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
|
|
| 5. | 5. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
|
|
| 6. | 6. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система
|
|
| 7. | 7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
|
|
| 8. | 8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
|
|
| 9. | 9. Національно-визвольні рухи
|
|
| 10. | 10. Стабілізація і ''процвітання'' в країнах Європи і США у 20-ті роки
|
|
| 11. | 11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
|
|
| 12. | 12. ''Новий курс'' Ф.Рузвельта
|
|
| 13. | 13. Великобританія у 30-ті роки. Економічна криза. ''Національний уряд''
|
|
| 14. | 14. ''Народний фронт'' у Франції
|
|
| 15. | 15. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А.Гітлер
|
|
| 16. | 16. Фашистська диктатура Б.Муссоліні в Італії
|
|
| 17. | 17. Революція 1931 р. в Іспанії.
|
|
| 18. | 18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
|
|
| 19. | 19. Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
|
|
| 20. | 20. Проголошення СРСР і встановлення сталінського режиму
|
|
| 21. | 21. Радянська модернізація СРСР
|
|
| 22. | 22. Японія між двома світовими війнами
|
|
| 23. | 23. Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
|
|
| 24. | 24. Громадянська війна у Китаї. Проголошення КНР
|
|
| 25. | 25. Індія у 20-30-ті роки
|
|
| 26. | 26. Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
|
|
| 27. | 27. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
|
|
| 28. | 28. Африка між двома світовими війнами
|
|
| 29. | 29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
|
|
| 30. | 30. Освіта, наука і техніка
|
|
| 31. | 31. Розвиток літератури 20-30-х років
|
|
| 32. | 32. Мистецтво 20-30-х років
|
|
| 33. | 33. Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Берлін-Рим-Токіо
|
|
| 34. | 34. Політика ''умиротворення'' агресора
|
|
| 35. | 35. СРСР у системі міжнародних відносин
|
|
| 36. | 36. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
|
|
| 37. | 37. Напад Німеччини на Польщу й початок Другої світової війни. Бойові дії в Європі у 1939-1941 pp.
|
|
| 38. | 38. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Битва за Москву
|
|
| 39. | 39. Воєнні дії на Східному фронті в 1942-1943 pp. Корінний перелом в ході Другої світової війни. Звільнення території СРСР
|
|
| 40. | 40. Утворення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
|
|
| 41. | 41. Становище у воюючих та окупованих країнах. Рух Опору в країнах Європи та Азії в роки Другої світової війни
|
|
| 42. | 42. Основні події Другої світової війни в Африці, в басейні Тихого океану (1940-1945 pp.)
|
|
| 43. | 43. Визволення країн Центральної та Східної Європи (1944-1945 pp.)
|
|
| 44. | 44. Висадка союзницьких військ у Нормандії. Звільнення країн Західної Європи. Капітуляція Німеччини та Японії
|
|
| 45. | 45. Підсумки Другої світової війни
|
|
| 46. | 46. Створення Організації Об'єднаних Націй
|
|
| 47. | 47. Підписання мирних договорів. Окупаційна політика щодо Німеччини та Японії. Нюрнберзький та Токійський судові процеси
|
|
| 48. | 48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
|
|
| 49. | 49. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Заходу в 1945-1998 pp.
|
|
| 50. | 50. Сполучені Штати Америки
|
|
| 51. | 51. Канада
|
|
| 52. | 52. Великобританія
|
|
| 53. | 53. Франція
|
|
| 54. | 54. Німеччина
|
|
| 55. | 55. Італія
|
|
| 56. | 56. Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи
|
|
| 57. | 57. Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі
|
|
| 58. | 58. Демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991 pp.)
|
|
| 59. | 59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його види та ознаки. Наслідки панування тоталітарної системи в Україні
|
|
| 60. | 60. Інтеграція в сучаснім Європі. Участь України в загальноєвропейському процесі
|
|
| 61. | 61. СРСР у повоєнні роки
|
|
| 62. | 62. Відлига. Реформи М.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
|
|
| 63. | 63. ''Застій'' в економіці СРСР (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
|
|
| 64. | 64. Дисидентство в СРСР в 70-80-х роках
|
|
| 65. | 65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
|
|
| 66. | 66. Нові незалежні держави: початок самостійного життя
|
|
| 67. | 67. Процес деколонізації після Другої світової війни
|
|
| 68. | 69. Японія
|
|
| 69. | 70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
|
|
| 70. | 71. Індія
|
|
| 71. | 72. Боротьба за незалежність і об'єднання В'єтнаму
|
|
| 72. | 73. Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
|
|
| 73. | 74. Трагедія Афганістану
|
|
| 74. | 75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
|
|
| 75. | 76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
|
|
| 76. | 77. Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
|
|
| 77. | 79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
|
|
| 78. | 80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
|
|
| 79. | 81. Перехід від конфронтації до співробітництва держав світу. Завершення ''холодної війни'' (друга половина 80-х - 90-ті роки)
|
|
| 80. | 82. Основні тенденції розвитку культури другої половини XX ст.
|
|
На попередню
Translate
