Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
Закінчення Другої світової війни несло мало позитивного економіці США. Скорочення військових замовлень загрожувало падінням виробництва, зростанням безробіття. Гостро постали проблеми конверсії - переведення економіки на мирний лад.
Ці проблеми можна було вирішити за рахунок зовнішнього ринку, де у США не залишилось конкурентів. Але це було неможливо через розорення Європи та Азії тривалою війною. Логіка підказувала, що потрібно надати цим країнам кредити, економічну допомогу, здійснити інвестиції в їх економік)', при тім, що ринок капіталів в самих США був перенасиченим. Однак ні приватний капітал, ні уряд не бажали ризикувати, вкладаючи кошти в економіку країн з нестабільними політичними режимами.
5 червня 1947 р. державний секретар США Маршалл, виступаючи в Гарвардському університеті, виклав основні положення плану економічної допомоги країнам, що постраждали від війни. План повинен був вирішити такі завдання: допомогти економіці США позбутись перенасиченості ринку капіталів, полегшити проведення конверсії, і в той же час забезпечити відновлення дезорганізованої економіки Європи, укріплення європейської демократії. До участі в плані були запрошені СРСР і країни Східної Європи. Країни, які приймають допомогу, повинні були надати відомості про стан своєї економіки, про втрати в роки війни, валютні резерви та плани використання допомоги. На основі цих даних конгрес США приймав рішення про розмір допомоги. Розподілом допомоги займався виконавчий комітет організації європейського економічного співробітництва на чолі з американським адміністратором.
Перша реакція Москви на план Маршалла не була однозначно негативною. Як згадував міністр закордонних справ СРСР В.Молотов, спочатку в МЗС СРСР хотіли запропонувати взяти участь у плані Маршалла всім соціалістичним країнам, але швидко збагнули, що це неправильно. ''Якщо на Заході вважають помилкою нашу відмову, значить, ми зробили правильно''.
Радянське керівництво стверджувало, що країни, які одержать допомогу, втратять свою економічну самостійність і що потрібно спиратись на власні сили у відбудові національних економік. Радянське керівництво, критикуючи план, не пропонувало нічого взамін, а, отже, зробило рішучий крок до розколу Європи і розгортання ''холодної війни''.
18 червня 1947 р. ''Нью-Йорк тайме'' писала: ''Завдання полягало в тому, щоб відкрити перед Росією двері, в які - Вашингтон був впевнений - вона не зайде''.
12-15 липня 1947 р. на Паризькій конференції шістнадцятьма державами (Англія, Франція, Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина, Швейцарія, Швеція) було прийнято пропозицію США і утворено Організацію європейського економічного співробітництва.
2 квітня 1948 p. Конгрес США прийняв закон №472 про допомогу іноземним державам.
Американську допомогу прийняли 18 країн. Протягом 1948-1951 pp. вони отримали 12,5 млрд. доларів. Ці країни не втратили своєї незалежності і самостійності, а, навпаки, відновили свій економічний потенціал і навіть стали конкурентами США на світовому ринку. Надання допомоги не передбачало зміну політичного і соціального розвитку держави, наприклад Югославія йшла соціалістичним шляхом розвитку.
27 вересня 1950 р. президент США оголосив законопроект про додаткові і надзвичайні асигнування. У одному з пунктів зазначалось, що країни, які передають СРСР матеріали, що становлять загрозу для США, позбавляються допомоги. Ще в 1949 р. був створений координаційний комітет по контролю за експортом (КОКОМ) стратегічних матеріалів обладнання, технологій у соціалістичні країни. Він припинив свою діяльність лише 1 квітня 1994 р.
Таким чином, ставлення до плану Маршалла визначали союзників і противників СРСР та США.
Книга: Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
ЗМІСТ
| 1. | Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
|
|
| 2. | 2. Перша світова війна
|
|
| 3. | 3. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
|
|
| 4. | 4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
|
|
| 5. | 5. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
|
|
| 6. | 6. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система
|
|
| 7. | 7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
|
|
| 8. | 8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
|
|
| 9. | 9. Національно-визвольні рухи
|
|
| 10. | 10. Стабілізація і ''процвітання'' в країнах Європи і США у 20-ті роки
|
|
| 11. | 11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
|
|
| 12. | 12. ''Новий курс'' Ф.Рузвельта
|
|
| 13. | 13. Великобританія у 30-ті роки. Економічна криза. ''Національний уряд''
|
|
| 14. | 14. ''Народний фронт'' у Франції
|
|
| 15. | 15. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А.Гітлер
|
|
| 16. | 16. Фашистська диктатура Б.Муссоліні в Італії
|
|
| 17. | 17. Революція 1931 р. в Іспанії.
|
|
| 18. | 18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
|
|
| 19. | 19. Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
|
|
| 20. | 20. Проголошення СРСР і встановлення сталінського режиму
|
|
| 21. | 21. Радянська модернізація СРСР
|
|
| 22. | 22. Японія між двома світовими війнами
|
|
| 23. | 23. Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
|
|
| 24. | 24. Громадянська війна у Китаї. Проголошення КНР
|
|
| 25. | 25. Індія у 20-30-ті роки
|
|
| 26. | 26. Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
|
|
| 27. | 27. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
|
|
| 28. | 28. Африка між двома світовими війнами
|
|
| 29. | 29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
|
|
| 30. | 30. Освіта, наука і техніка
|
|
| 31. | 31. Розвиток літератури 20-30-х років
|
|
| 32. | 32. Мистецтво 20-30-х років
|
|
| 33. | 33. Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Берлін-Рим-Токіо
|
|
| 34. | 34. Політика ''умиротворення'' агресора
|
|
| 35. | 35. СРСР у системі міжнародних відносин
|
|
| 36. | 36. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
|
|
| 37. | 37. Напад Німеччини на Польщу й початок Другої світової війни. Бойові дії в Європі у 1939-1941 pp.
|
|
| 38. | 38. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Битва за Москву
|
|
| 39. | 39. Воєнні дії на Східному фронті в 1942-1943 pp. Корінний перелом в ході Другої світової війни. Звільнення території СРСР
|
|
| 40. | 40. Утворення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
|
|
| 41. | 41. Становище у воюючих та окупованих країнах. Рух Опору в країнах Європи та Азії в роки Другої світової війни
|
|
| 42. | 42. Основні події Другої світової війни в Африці, в басейні Тихого океану (1940-1945 pp.)
|
|
| 43. | 43. Визволення країн Центральної та Східної Європи (1944-1945 pp.)
|
|
| 44. | 44. Висадка союзницьких військ у Нормандії. Звільнення країн Західної Європи. Капітуляція Німеччини та Японії
|
|
| 45. | 45. Підсумки Другої світової війни
|
|
| 46. | 46. Створення Організації Об'єднаних Націй
|
|
| 47. | 47. Підписання мирних договорів. Окупаційна політика щодо Німеччини та Японії. Нюрнберзький та Токійський судові процеси
|
|
| 48. | 48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
|
|
| 49. | 49. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Заходу в 1945-1998 pp.
|
|
| 50. | 50. Сполучені Штати Америки
|
|
| 51. | 51. Канада
|
|
| 52. | 52. Великобританія
|
|
| 53. | 53. Франція
|
|
| 54. | 54. Німеччина
|
|
| 55. | 55. Італія
|
|
| 56. | 56. Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи
|
|
| 57. | 57. Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі
|
|
| 58. | 58. Демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991 pp.)
|
|
| 59. | 59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його види та ознаки. Наслідки панування тоталітарної системи в Україні
|
|
| 60. | 60. Інтеграція в сучаснім Європі. Участь України в загальноєвропейському процесі
|
|
| 61. | 61. СРСР у повоєнні роки
|
|
| 62. | 62. Відлига. Реформи М.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
|
|
| 63. | 63. ''Застій'' в економіці СРСР (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
|
|
| 64. | 64. Дисидентство в СРСР в 70-80-х роках
|
|
| 65. | 65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
|
|
| 66. | 66. Нові незалежні держави: початок самостійного життя
|
|
| 67. | 67. Процес деколонізації після Другої світової війни
|
|
| 68. | 69. Японія
|
|
| 69. | 70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
|
|
| 70. | 71. Індія
|
|
| 71. | 72. Боротьба за незалежність і об'єднання В'єтнаму
|
|
| 72. | 73. Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
|
|
| 73. | 74. Трагедія Афганістану
|
|
| 74. | 75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
|
|
| 75. | 76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
|
|
| 76. | 77. Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
|
|
| 77. | 79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
|
|
| 78. | 80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
|
|
| 79. | 81. Перехід від конфронтації до співробітництва держав світу. Завершення ''холодної війни'' (друга половина 80-х - 90-ті роки)
|
|
| 80. | 82. Основні тенденції розвитку культури другої половини XX ст.
|
|
На попередню
Translate
