Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
63. ''Застій'' в економіці СРСР (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
З легкої руки російських економістів П.Бунина і Г.Попова наприкінці 80-х років у науковій літературі з'явилися нові терміни для характеристики СРСР 1960-1980 pp. - командно-адміністративна економіка, застій. Малося на увазі, що радянська модель соціалізму на середину 60-х років вичерпала себе і темпи економічного зростання сповільнились. На початку 80-х років вони взагалі стали символічними. Примусові, командні важелі впливу на виробництво тепер мали низьку ефективність. Нових методів господарювання партійно-державне керівництво СРСР побоювалось, справедливо відчуваючи в них загрозу власному існуванню. До 1985 p., початку ''горбачовської ери'', всі реформи зводились до косметичного ремонту, не зачіпали підвалин соціалізму як суспільного ладу. Якщо М.Хрущов до свого звільнення у жовтні 1964 р. вів бурхливу реформаторську діяльність, обіцяв в недалекому майбутньому великі соціальні блага, комунізм, а М.Горбачов через двадцять років знову почав перебудову, то в другій половині 60-х - першій половині 80-х панувало відносно розмірене, зовні спокійне життя. Застій поширювався на економічну, соціальну, політичну й духовну сфери суспільства, де мав специфічні, далеко не однозначні форми виявлення.
У 60-х роках закінчився екстенсивний етап економічного розвитку СРСР. Переходу до інтенсивних форм господарювання здійснити не вдалося. В СРСР зберігався консервативний, непридатний механізм господарювання. Економічні реформи або зовсім захлинулись, або проводились непослідовно. Заклик органічно поєднати досягнення науково-технічної революції з перевагами соціалізму багато в чому залишився на папері. Численні програми й проекти, п'ятирічні плани на стали тією основою, на якій можна було б оперативно приймати неординарні рішення. Давався взнаки і низький рівень розробки валютно-фінансових проблем. Товарно-грошовим відносинам, ринку тривалий час взагалі не надавали належного значення, підмінюючи їх адміністративними й організаційними заходами. Особиста зацікавленість виробників фактично ігнорувалася. Через непродуману, заідеологізовану науково-технічну політику кінцевий економічний ефект далеко не завжди відповідав докладеним зусиллям, не стимулював творчу працю і зростання рівня кваліфікації. Насиченість спеціалістами з вищою або середньою спеціальною освітою і надто повільне зростання продуктивності праці свідчили про нераціональне використання кадрів, відсутність їх оптимальної розстановки та умов реалізації індивідуальних і колективних можливостей. Понад 4 млн. спеціалістів Радянського Союзу працювали на посадах, які не відповідали рівню їхньої підготовки.
Економічний прогрес України перебував у вимушеній залежності від загального стану СРСР та його сателітів. За визначеннями ''інтеграція'', ''інтернаціоналізація'', ''єдиний народногосподарський комплекс'' приховувалися дії, спрямовані на уніфікацію народів і штучне переплетення економіки різних країн і регіонів, аби ніхто, крім бюрократичної і партійної еліти, не був господарем на своїй землі. Природні родовища України бездумно експлуатувались. Довгострокові національні інтереси не враховувались.
Труднощі і суперечності економічного розвитку відбувалися на тлі зростаючої конфронтації з індустріально розвиненими країнами Заходу. Надії М.Хрущова подолати розрив між СРСР і США, ''наздогнати і перегнати'' стали примарними. За чверть століття СРСР ні на крок не просунувся у подоланні відставання від США в продуктивності праці у промисловості (55% за офіційними радянськими джерелами) і сільському господарстві (20%).
Під впливом помилкових політичних пріоритетів зовнішні економічні зв'язки СРСР виявились надміру заідеологізованими, спрямованими на країни-члени Ради економічної взаємодопомоги. Фактично відбувалось розбазарювання паливно-сировинних й енергетичних ресурсів задля досягнення політичної стабільності в підконтрольному регіоні чи виручення певних валютних коштів на Заході.
Штучна відгородженість від світу сприяла пануванню тоталітарної системи в СРСР, вела до економічного відставання країни і погіршення умов життя трудящих. Радянська економіка опинилася у кризовому стані.
Книга: Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
ЗМІСТ
1. | Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
|
|
2. | 2. Перша світова війна
|
|
3. | 3. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
|
|
4. | 4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
|
|
5. | 5. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
|
|
6. | 6. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система
|
|
7. | 7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
|
|
8. | 8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
|
|
9. | 9. Національно-визвольні рухи
|
|
10. | 10. Стабілізація і ''процвітання'' в країнах Європи і США у 20-ті роки
|
|
11. | 11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
|
|
12. | 12. ''Новий курс'' Ф.Рузвельта
|
|
13. | 13. Великобританія у 30-ті роки. Економічна криза. ''Національний уряд''
|
|
14. | 14. ''Народний фронт'' у Франції
|
|
15. | 15. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А.Гітлер
|
|
16. | 16. Фашистська диктатура Б.Муссоліні в Італії
|
|
17. | 17. Революція 1931 р. в Іспанії.
|
|
18. | 18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
|
|
19. | 19. Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
|
|
20. | 20. Проголошення СРСР і встановлення сталінського режиму
|
|
21. | 21. Радянська модернізація СРСР
|
|
22. | 22. Японія між двома світовими війнами
|
|
23. | 23. Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
|
|
24. | 24. Громадянська війна у Китаї. Проголошення КНР
|
|
25. | 25. Індія у 20-30-ті роки
|
|
26. | 26. Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
|
|
27. | 27. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
|
|
28. | 28. Африка між двома світовими війнами
|
|
29. | 29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
|
|
30. | 30. Освіта, наука і техніка
|
|
31. | 31. Розвиток літератури 20-30-х років
|
|
32. | 32. Мистецтво 20-30-х років
|
|
33. | 33. Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Берлін-Рим-Токіо
|
|
34. | 34. Політика ''умиротворення'' агресора
|
|
35. | 35. СРСР у системі міжнародних відносин
|
|
36. | 36. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
|
|
37. | 37. Напад Німеччини на Польщу й початок Другої світової війни. Бойові дії в Європі у 1939-1941 pp.
|
|
38. | 38. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Битва за Москву
|
|
39. | 39. Воєнні дії на Східному фронті в 1942-1943 pp. Корінний перелом в ході Другої світової війни. Звільнення території СРСР
|
|
40. | 40. Утворення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
|
|
41. | 41. Становище у воюючих та окупованих країнах. Рух Опору в країнах Європи та Азії в роки Другої світової війни
|
|
42. | 42. Основні події Другої світової війни в Африці, в басейні Тихого океану (1940-1945 pp.)
|
|
43. | 43. Визволення країн Центральної та Східної Європи (1944-1945 pp.)
|
|
44. | 44. Висадка союзницьких військ у Нормандії. Звільнення країн Західної Європи. Капітуляція Німеччини та Японії
|
|
45. | 45. Підсумки Другої світової війни
|
|
46. | 46. Створення Організації Об'єднаних Націй
|
|
47. | 47. Підписання мирних договорів. Окупаційна політика щодо Німеччини та Японії. Нюрнберзький та Токійський судові процеси
|
|
48. | 48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
|
|
49. | 49. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Заходу в 1945-1998 pp.
|
|
50. | 50. Сполучені Штати Америки
|
|
51. | 51. Канада
|
|
52. | 52. Великобританія
|
|
53. | 53. Франція
|
|
54. | 54. Німеччина
|
|
55. | 55. Італія
|
|
56. | 56. Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи
|
|
57. | 57. Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі
|
|
58. | 58. Демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991 pp.)
|
|
59. | 59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його види та ознаки. Наслідки панування тоталітарної системи в Україні
|
|
60. | 60. Інтеграція в сучаснім Європі. Участь України в загальноєвропейському процесі
|
|
61. | 61. СРСР у повоєнні роки
|
|
62. | 62. Відлига. Реформи М.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
|
|
63. | 63. ''Застій'' в економіці СРСР (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
|
|
64. | 64. Дисидентство в СРСР в 70-80-х роках
|
|
65. | 65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
|
|
66. | 66. Нові незалежні держави: початок самостійного життя
|
|
67. | 67. Процес деколонізації після Другої світової війни
|
|
68. | 69. Японія
|
|
69. | 70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
|
|
70. | 71. Індія
|
|
71. | 72. Боротьба за незалежність і об'єднання В'єтнаму
|
|
72. | 73. Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
|
|
73. | 74. Трагедія Афганістану
|
|
74. | 75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
|
|
75. | 76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
|
|
76. | 77. Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
|
|
77. | 79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
|
|
78. | 80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
|
|
79. | 81. Перехід від конфронтації до співробітництва держав світу. Завершення ''холодної війни'' (друга половина 80-х - 90-ті роки)
|
|
80. | 82. Основні тенденції розвитку культури другої половини XX ст.
|
|
На попередню