Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Всесвітня історія. Найновіші часи / Крип’якевич

Історія «всесвітньої історії»

Пропонована читачеві книга має свою драматичну історію. Вона готувалася як четвертий том «Історичної бібліотеки», яку видавав у Львові в 1930-х роках директор видавництва «Українська преса» Іван Тиктор. До складу цієї бібліотеки увійшли: «Велика історія України» (1935), «Історія українського війська» (1936), «Історія української культури» (1937), і, врешті, «Всесвітня історія».

Іван Крип'якевич був одним з ініціаторів і натхненників цієї сери капітальних настільних книг, здійснював їх загальне редагування і був автором значної частини кожного з названих томів. Книги «Історичної бібліотеки» випускалися у світ зшитками (зошитами) по 48 сторінок, які щомісяця отримували передплатники Рісля завершення випуску всіх зшитків книги передплатникам висилали безплатно заготовку палітурки (до речі, проектованої з великим смаком кращими графіками того часу — Павлом Ковжуном або Ед-вардом Козаком), в яку можна було переплести весь скомплектований том разом з надісланими титульною сторінкою, передмовою та змістом.

Видання згаданої серії було свого роду підсумком і узагальненням довгогЗ, періоду наукової творчості І. Крип'яке-вича, водночас воно було націлене на задоволення пекучої потреби українців у таких популярних і в той же час фундаментальних книгах з галузі історії.

Пам'ятаю, якою напруженою була праця мого Батька у той час. Подбати, щоб своєчасно, місяць у місяць, появлялися трьохаркушеві зшитки, вирішувати всі питання, починаючи від наукової концепцїі і структури книги в цілому й кінчаючи вичитуванням гранок (бо й це виконував редактор завжди особисто).

Концепція цієї «Всесвітньої історгі» викладена в чернетці «Передмови», яку нижче публікуємо. Вся книга, на відміну від попередніх трьох томів «Історичної бібліотеки», складена одним автором — Іваном Крип'якеви-чем. На доповнення до «Передмови» варто зазначити, що автор, намагаючись рівномірно охопити історію країн усього світу, приділяв особливу увагу місцю історії України в контексті всесвітніх подій.

Починаючи з січня 1938 р. передплатники «Історичної бібліотеки» почали отримувати щомісяця один зшиток цього видання в гарній мистецькій обгортці, проектованій, як уже згадувалося вище, Павлом Ковжуном. Ціна одного зшитка була відносно низькою (1,2 польського злотого, що дорівнювало вартості 1,2 кг цукру), а передплатники газети «Новий Час» діставали «Всесвітню історію» взагалі безплатно. Обсяг всієї книги спочатку передбачався орієнтовно у 18 зшитків, а згодом його уточнили на рівні 22 зшитків (1056 сторінок друку). Видання було багато ілюстроване; так зреалізовано один з принципів автора, який високо цінував роль ілюстрації в історичній літературі. Всього в книзі планувалося вмістити близько 800 ілюстрацій.

20-й зшиток появився в серпні 1939 p.; він став останнім, бо 1 вересня почалася війна, яка принесла в Західну Україну радянську владу, а з нею й параліч усього більш-менш свобідного культурного життя, а особливо — видання історичної літератури, яка не вписувалася у рамки ленінсько-сталінської історіографії. Матеріали двох ненад-рукованих зшитків вдалося частково повернути назад з виробництва, і вони помандрували в папки особистого архіву Крип'якевича, разом із безліччю інших ненадрукованих праць, де зберігалися до смерті автора (1967). Протягом дальших 25 років вони були реліквією сім'ї Крип якевичів, хоча надія на видання майже зникла.

Три перших томи «Історичної бібліотеки» згодом знову побачили світ на Американському континенті: «Велику історію України» перевидав Іван Тиктор у 1948 р. у Вінніпезі, «Історію українського війська» — Клуб приятелів української книги (видавець — Іван Тиктор) у 1953 p., теж у Вінніпезі; перевидання «Історії української культури» здійснила Рада Оборони й Допомоги Україні Українського Конгресового Комітету Америки в 1990 р. в Нью-Йорку. Тільки «Всесвітня історія» не дочекалася свого книжкового оформлення ні в 1939 p., ані протягом наступних 55 років.

І ось, починаючи з 1990-х років, постало питання про підготовку до публікації рукописних видань Крип'якевича; дійшла черга й до «Всесвітньої історії». Незважаючи на те, що з часу її написання пройшло чимало років, праця зберегла досі свою актуальність і, можна сподіватися, зацікавить широкі кола істориків-науковців та любителів історії. Книга написана об'єктивно; вона сприятиме усуненню історичних міфів та ідеологічних штампів із свідомості читачів.

Підготовку цієї праці до друку взяло на себе видавництво «Либідь», куди передано копії надрукованих 20-ти зшитків і матеріали останніх випусків, що збереглися частково у вигляді копій рукописів, частково — готових гранок. На жаль, частина матеріалів пропала; очевидно, їх не вдалося повернути з тикторівського видавництва чи друкарні ще в 1939 р. Тому в перевиданні бачимо пропуск, який відповідав би сторінкам 961—994 оригіналу. Ця частина праці стосується кінця розділу 12 і всього розділу 13, тобто, подій в Азії і Африці на переломі XIX і XX cт

Додати в закладки

  
Переклад Translate