Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Соціальні технології
§3. Вибір місць проведення дослідження. Збір даних.
Важливим моментом дослідження є вибір місця його проведення. Головне — воно має в однаковій мірі відповідати потребам як учасників, так і дослідника. Мало користі від тих місць, куди учасники не прийдуть чи де не може проводитись запис дослідження. Найбільш слушними альтернативами є: офіс дослідника, будинки учасників або ж певні «нейтральні території», скажімо церква чи зал засідань у готелі.
Також є можливість орендувати приміщення з цією метою. Ці приміщення нагадують собою зручно мебльовану лабораторію для вивчення групової динаміки і є тим місцем, де проводяться дослідження більшості маркетингових фокусних груп.
Найголовнішим елементом місця є стіл для учасників. Зазвичай обирають круглі або прямокутні столи для нарад. Якщо модератор сидітиме за столом протягом усієї дискусії, тоді підійде прямокутний стіл, а розташування учасників матиме U-подібну форму (з модератором на чолі столу).
Таке розташування зручне при відеозйомці, тому що камеру можна розташувати за модератором і отримати зображення облич усіх учасників. Велс зазначає, що при знаходженні модератора на чолі столу створюється можливість проводити певний контроль рівня участі окремих осіб: найменш говіркі учасники розташовуються прямо перед модератором, а найговіркіші з них — пообіч нього.
Головний спосіб збору даних у фокусній групі — аудіозапис, і тому будь-які варіанти відносно фізичних можливостей мають робитися з урахуванням проведення магнітофонного запису.
Оскільки копії несуть основну інформацію, яка отримується під час дослідження, важливо забезпечити високу якість записуваних даних. Ставитись до проблем запису, як до дратівливих ускладнень, що стоять на шляху «справжнього дослідження», — небезпечна позиція щодо фокусних груп.
Найкращий дослідницький проект і найцікавіші питання втрачають усіляке значення, якщо плівка виявилась чистою або, що ще більше дратує, якщо запис на ній нерозбірливий.
Проблема звукозапису вирішується включенням до дослідницької команди спеціалістів, котрі добре знаються на аудіоапаратурі. В будь-якому випадку розумно мати при собі портативний магнітофон та свіжі батарейки.
Хоч відеозапис — і приваблива альтернатива аудіозапису, його можна порекомендувати для цієї мети лише в поодиноких випадках. Головною різницею між аудіо-та відеозаписами є факт вторгнення в особисте життя людини. Більшість людей легко розуміють необхідність дослідника в записуванні дискусій і швидко входять у роль, не звертаючи уваги на мікрофони та обладнання для запису. Проекти з використанням відео, які фіксують вираз облич та інший невербальний матеріал, є надзвичайно складними — тут потрібні численні відеока-мери, додаткове освітлення й багато іншого. Навіть маючи все відеозаписувальне обладнання, важливо пам'ятати, що реальний підхід при аналізі ґрунтуватиметься на копіях, а прості проекти з використанням відео (наприклад, одна камера з вмонтованим мікрофоном) мають звукозапис дуже низької якості, і таким чином досліднику, ведучи відеозапис, необхідно задіювати цілісний аудіо-план.
Беручи до уваги високий рівень вторгнення в особисте життя при використанні відеозаписувального обладнання, треба мати вагому підставу, чому цей вид інформації становить цінність для дослідницького проекту. Маркетологи справді широко застосовують відео, тому що вони використовують відредаговані плівки із записом як головний компонент їхнього підсумкового звіту перед клієнтом.
Це не типовий спосіб представлення дослідження в соціальній науці, але якщо це слушно, тоді слід узяти до уваги витрати та зусилля, необхідні для отримання якісних відеозаписів.
Найкорисніша мета використання відео полягає у визначенні того, хто розмовляє, а при обговоренні того, хто з ким розмовляє. В аудіозапису ці моменти простежуються асистентом, котрий робить відповідні позначки, які розшифрувальник записів використовує пізніше для визначення, хто і що говорив (ця інформація часто незрозуміла при простому прослуховуванні аудіоза-писів).
Розрахунок на те, що відеозаписи дають набагато більше інформації, ніж аудіозаписи, навряд чи колись справджується. Навіть проекти з використанням високоякісного відео не передають повністю «групової динаміки». Більше того, як зазначають спеціалісти, запис на плівку має тенденцію «охолоджувати» атмосферу, і хоч відео може нагадати модератору про емоції, які спостерігалися за столом, немає гарантії, що воно передасть те ж відчуття тому, хто не був присутній на даній дискусії.
Іншого роду питання виникає з того факту, що маркетологи (американські) звичайно використовують при проведенні своїх досліджень кімнати з однобічними дзеркалами. В маркетингу такі проекти дозволяють клієнтам та спеціалістам з рекламних агентств стежити за групою і перейнятися атмосферою дискусії, однак важко уявити таку необхідність у прихованому спостереженні при проведенні дослідження фокусної групи звичайної соціальної науки.
Необхідність прихованого нагляду може виникнути тоді, коли на виконання проекту відведено надто мало часу і деякі члени дослідницького колективу не можуть чекати розшифровок даних чи сумарного аналізу. В цьому випадку однобічне дзеркало дозволить їм спостерігати дискусію, не втручаючись в її перебіг.
Для вчених-соціологів більш звичним способом додаткових спостережень є збір питальників (або анкет) на додаток до розшифровок даних. Такі додаткові дані мають як свої недоліки, так і переваги. Найбільший їх недолік полягає в тому, що обидва методи негативно впливають один на одного: якщо спочатку провести анкетування, то це визначить напрямок групової дискусії, тоді як проведення з самого початку дослідження групи може змінити її погляди.
Крім того, використання питальників (анкет) ускладнює дослідницький процес. Наприклад, при використанні попередніх анкет можуть виникнути нештатні ситуації: ускладнюється керування учасниками, що запізнились; може не бути даних по одному з тих, хто має вплив на дискусію у групі в цілому; можуть з'явитись ті, кому необхідно буде піти раніше, ніж вони дадуть потрібні дані і т. ін.
Але в окремих випадках питальники (анкети) також мають деякі переваги. Отримання відповідей, принаймні за декількома пунктами, щодо особистого життєвого досвіду є справжньою необхідністю, якщо це дає можливість створити певне уявлення про учасників. Навіть у класичному прикладі фокусної групи, як вивчального дослідження, декотрі маркетологи, наприклад Розенштайн, відстоюють використання опитувальних листів (анкет, питальників) для кількісного опису як з метою попередньої перевірки гіпотез, так і в ролі гарантії проти надто суб'єктивних інтерпретацій групових дискусій.
Далі, в деяких спеціалізованих проектах (таких, як вивчення змін у громадській думці про соціальні стосунки) попереднє анкетування та постанкетування є справжньою необхідністю. В будь-якому разі слід уникати оглядових тлумачень даних, отримуваних внаслідок анкетування, з огляду на його невеликий розмір і випадковість вибірки.
Незалежно від того, чи входять питальники (анкети) до загального збору даних, модератор має вести т. зв. експлуатаційні записи після кожного обговорення. Досвідчені дослідники передруковують або записують на плівку свої нотатки. Якщо модератор не має належного досвіду в царині соціологічних досліджень, інший член команди може вести збір даних шляхом проведення інтерв'ю за результатами обговорення одразу ж після самого обговорення.
Одне із застережень стосується передчасних (поспішних) інтерпретацій у групах з високим рівнем участі модератора: прийняття завчасних висновків може привести до того, що модератор впливатиме на наступні групи на користь підтвердження цих сподівань1. У ролі протиотрути рекомендується, щоб модератори якнайкраще розібралися у своїх власних упередженнях і зрозуміли, що лише недвозначно зроблений запис підтверджує очевидність їхніх сподівань.
Книга: Конспект лекцій Соціальні технології
ЗМІСТ
На попередню
|
|
