Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Соціальні технології
§4. Аналіз.
Основними підходами до проведення аналізу даних, отримуваних у фокусних групах, є суворо якісне або етнографічне резюме та системне кодування обох за допомогою змістового аналізу. Принципова відмінність між ними полягає в тому, що етнографічний підхід більше покладається на пряме цитування групових дискусій, тоді як якісний аналіз зазвичай дає цифрові описи даних.
Незважаючи на це, ці два підходи не є суперечними один одному способами аналізу, і зазвичай при їхньому комбінуванні можуть бути додаткові можливості. Виходячи з цього, ми можемо сказати таке: етнографічний підхід значною мірою може здобувати вигоду з системного розгляду однієї чи двох ключових тем, тоді як в основі своїй якісне резюмування даних значно покращується за допомогою включення цитат, що демонструють моменти, які розглядаються.
При будь-якому з методів аналізу слід зважати, що група є його фундаментальною одиницею та що аналіз почнеться в груповій послідовності (група за групою). Корисною стратегією є така послідовність проведення аналізу: починати необхідно з детального дослідження однієї чи двох груп, розробляючи гіпотези та схеми кодування, які потім можуть застосовуватися щодо решти груп. На наступному етапі: один вивчає певний набір копій із записами, а інший концентрує свою увагу довкола різного кола дискусій. Такий підхід сприяє розвитку двох процесів виявлення шуканого в матеріалі.
Проілюструвати це може вже згадувана робота з проблем факторів ризику серцевих нападів. Тут вдало скомбіновано елементи етнографічного підходу і змістового аналізу: тоді як дискусійна частина роботи побудована навколо табличного уявлення про те, як часто згадувались різні фактори ризику, її основна частина являє собою етнографічне дослідження, яким чином була представлена і розглянута в групах інформація про ці фактори.
Як зазначалось раніше, центральною темою цієї праці Моргана було те, як взаємодія в групах впливає на формування схематичних знань про фактори ризику серцевих нападів. У зв'язку з необхідністю аргументації схематичного формування за допомогою взаємодії основна частина роботи складалася приблизно на третину з цитат, решту було поділено між установленням стадії для цитат і розшифровкою їхнього змісту. Далі ми процитуємо Моргана:
«Але звідки було взято матеріал (близько 200 сторінок копій із записами) і як ми проводили відбір матеріалу, який ми, власне, представили?
У певному розумінні, це питання приймає наслідок за причину: для того, щоб знати, які цитати вибрати, ми повинні були знати, які моменти ми хочемо продемонструвати. Деякі теми були зрозумілі для нас із наших спостережень за групами, коли ми проводили дискусії, інші теми виникали з нашого аналізу даних. Наприклад, з проведених у групах досліджень ми «дізналися», що процес постановки питань учасників один одному мав головний вплив на перебіг дискусії.
По суті, ми визначили «постановку питань» як кодову категорію, яку хотіли дослідити систематично в наших даних. Для того, щоб провести справжнє кодування, пов'язане з процесом постановки питань, ми розподілили письмові копії, і кожен з нас ретельно розглянув половину з них, відзначаючи всі такі випадки. Водночас ми шукали й інші моменти в дискусіях, де можна було б зорганізувати наявну інформацію. Таким чином, кожен зокрема намагався розробити кодові категорії. Варто зауважити, що цей вид аналітичного кодування не тотожний змістовому аналізові.
Що стосується процесу постановки один одному питань, то отриманий із цього матеріал був досить змістовний, щоб підтвердити наше перше враження, що цей процес є важливим аспектом впливу взаємодії на формування знань. Кодування, що проводилося, також надало нам цілий набір потенційних цитат, які демонстрували динаміку процесу постановки питань.
Щодо розвитку нових кодових категорій, то всі ми зауважили значення порівнянь різних поглядів. Кожен з нас обрав певну кількість записів для ілюстрації порівнянь з тим, щоб ми по суті використовували цитати для аргументування створення цієї нової кодової категорії.
Прийнявши порівняння як нову категорію, ми повернулися до копій із записами, підтверджуючи її значення та обираючи цитати для подання як частини нашого твердження про те, що взаємодія (у формі порівнянь) вплинула на знання про серцеві напади»1.
Як показує цей приклад, є своєрідний цикл між необробленим матеріалом у копіях із записами і абстрактнішим визначенням того, які теми ввійдуть до остаточного звіту. На будь-якому етапі етнографічного аналізу матеріал у копіях із записами є одночасно джерелом як потенційних цитат для підтверджених кодових категорій, так і стимулювання для нових кодових категорій. Цей циклічний процес розвитку гіпотез і кодових категорій є головним питанням у менш структурованих фокусних групах, де теми не визначені наперед у формі плану-посібника модератора і де дискусія з будь-якої теми може мати місце в будь-якій з копій.
Коли дослідження у фокусній групі проводиться згідно з планом-посібником модератора, дискусійні теми в ньому служитимуть практичною структурою для організації послідовного тематичного аналізу дискусій. Той факт, що план-посібник вибудовує дискусію в кожній групі довкола одного і того ж самого кола тем і в тій самій послідовності, є сильним позитивним чинником при аналізі, тому що це полегшує проведення порівняння груп.
Але навіть зважаючи на це, жоден план-посібник не повинен бути настільки точним, щоб передбачати виникнення дискусії навколо певної теми на одному конкретному етапі кожного обговорення. Результатом є те, що будь-який аналіз копій із записами фокусних груп включає великий об'єм переходів з однієї сторінки на іншу при аналізі як окремої копії, так і різних груп.
Складність, що супроводжує процес порівняння декількох груп, привела до використання деяких методів, що полегшують цей процес, зокрема до підходу, який Велс визначив як «вирізання ножицями та сортування». Головна ідея полягає в тому, що відповідні абзаци в кожній копії із записом позначаються і копіюються, потім вирізаються і сортуються зазвичай на якійсь довгій плоскій поверхні, скажімо, на підлозі великого приміщення.
Останнім часом як альтернативи використовуються кольорові маркери. На цій стадії для проведення кодування задіюються комп'ютери. Навіть основні програми обробки текстів тепер включають певний тип дослідницьких функцій, які дають можливість швидко визначати моменти, довкола яких будується певна тема.
Сучасніші комп'ютерні програми, які діють як бази текстових даних, дозволяють дослідникам відзначати кожний момент у темі та кодувати його згідно з багатьма характерними ознаками. Хоч такі функції і корисні для етнографічного аналізу даних, вони особливо необхідні у процесі систематичного якісного аналізу. Надаючи відомості про те, де та як часто різні коди мають місце, ці програми дозволяють дослідникові автоматизувати процес обчислення поодиноких випадків кодових категорій як в окремо взятій копії із записом, так і в разі більшої їх кількості.
Що являє собою змістовий аналіз на практиці? Не важливо, як проводиться кодування (з допомогою олівця і паперу чи за допомогою комп'ютера), головним є виявлення тих пунктів, підрахунок яких можна вести систематично. Наприклад, порівняно з широкими, аналітичними кодовими категоріями, які характеризують етнографічну фазу роботи, яку Морган та Спеніш провели по серцевих нападах, їх змістовий аналіз будується на підрахунку згадувань специфічних факторів ризику. Під «згадуванням» мається на увазі будь-яке обговорення специфічного фактора ризику. В уривку, що цитується нижче, кодовані згадування позначено курсивом.
Я гадаю, що є багато випадків у медицині, коли ви приймаєте за спокійну, холоднокровну, зібрану людину того, хто увібрав у себе всі світові проблеми, постійно турбуючись (набуваючи величезних стресів), що більше ніхто не знає про це. Дружина молодика, котрий «випадає» на роботі, каже: «Він ніколи в житті не був схвильованим, не був зацікавлено-активним — надто сильне слово». Та в той же час, коли хтось каже: «Слухай, піч, яку ти тільки-но збудував, не варта і копійки», і ви відповідаєте: «Ну що ж, справді в ній є деякі недоліки і т. д., і т. ін.»... Вірогідно: він просто брав і поїдав себе, поїдав своє серце, переймаючись усім, що відбувалось протягом цих десяти років. Чому в нього не з'явилися виразки? Народна мудрість підказує: в нього мала б з'явитися виразка перед тим, як його уразив серцевий напад. Можливо, його ставлення до власного серця настільки ж підривало здоров'я, як і комбінація: зловживання алкоголем — паління; паління — переїдання.
Цей уривок демонструє деякі труднощі, які виникають при ухвалі кодувальних рішень. Наприклад, чи є вислів «поїдав своє серце, переймаючись» метафоричним відображенням стресу або ж буквальним відображенням переїдання як результата стресу? Не показаними в цьому уривку є актуальні кодові категорії, що асоціюються з підкресленими висловлюваннями.
У кінцевому звіті були представлені фактори ризику згідно з 17-ма окремими кодовими категоріями, але при проведенні саме кодування використовувалась значно більша їх кількість, а багато менших категорій у початковій кодовій системі було зібрано (стиснуто) в кінцеву звітну систему.
Приводом для такого підходу є те, що неможливо передбачити наперед, які категорії будуть надто малими, щоб враховувати їх окремо. А передчасне їх стиснення означає, що потенційно важливі дискусії втрачаються без розширеного запису.
Іншим аргументом є потреба підтвердження того, що деякі речі насправді рідко згадувались: у цьому разі кодувались усі відвідування лікарів для медогляду як приклади зниження ризику шляхом профілактичних методів, однак було виявлено тільки одне таке згадування, та й то в людини, котра відмовлялась відвідувати лікаря з приводу болю у грудях.
Після спроби кодування відсутності згадувань про лікарів дослідники опинились у вигідному становищі стосовно проведення суджень про те, як прості люди (непрофесіонали) бачать роль лікаря у зниженні ризику.
Цей уривок також свідчить, що «згадування» можуть бути короткими (наприклад, зловживання алкоголем, * паління і переїдання) або досить великими (наприклад, стрес). У цьому змістовому аналізі дослідники провели прості підрахунки і не намагалися тим чи іншим способом зважувати згадування. Навпаки, вони звернули увагу на цю проблему, провівши відмінність між тим, що цікаво для учасників, і тим, що для них важливо.
Інакше кажучи, вони розглядали це швидше як самостійне проблемне питання, ніж як методологічну проблему. Звісно, є можливість зорієнтувати кодову систему на щось істотніше, ніж точні підрахунки. В цьому разі можливим підходом було б таке: спочатку подати звіт про пропорцію копій, яка, по суті, була присвячена факторам ризику, а тоді розділити його (звіт) відповідно до відсоткового співвідношення всіх дискусій про фактори ризику, присвячених стресу, палінню чи зловживанню алкоголем, і т. ін.
Загальноприйнятим аргументом проти використання чисел у маркетинговій літературі є те, що збирання даних у групах порушує припущення незалежності в критеріях значущості. Цей аргумент — явне перебільшення, якщо він вживається для заперечення можливості
використання описових статистичних даних для аналізу фокусних груп.
Багато дослідників зазвичай подають прості підрахунки з копій із записами даних по фокусних групах без проведення якогось статистичного аналізу. Як завжди, проблема полягає в дослідницькому питанні, яке, власне, мотивує аналіз, і ті, хто може відповісти на свої дослідницькі запитання без проведення ретельного їх (запитань) статистичного аналізу, мусять мати вагомі підстави для таких дій.
Отже, критерії висновку ставлять нас немов поза використанням описових статистичних методів. А насправді призначення таких критеріїв на основі порушення припущень у фокусних групах є перебільшенням. Простий збір висловлювань у групах не порушує жодних статистичних законів, а просто потребує належних допущень. Так, у прикладі з окремими групами чоловіків і дружин це дозволило б перевірити, наскільки частіше ця тема згадується в одній групі порівняно з іншою.
Як зазначав Бартон, значною мірою плутанина між якісним збиранням і якісним аналізом даних пояснює полеміку стосовно використання чисел в інтерпретації фокусних груп. Безсумнівно, фокусна група являє собою якісний спосіб збору даних, але на нинішньому рівні розвитку підходів соціальної науки до фокусних груп проблема місця/ролі кількісного аналізу залишається відкритою.
У будь-якому разі ми вчинили б правильно, проігнорувавши загальноприйняту мудрість з маркетингового дослідження щодо цього. Фокусні групи завжди залишатимуться якісною методикою генерування даних, незалежно від того, як ці дані обробляються. Більше того, ті, хто справедливо відстоює переваги якісного аналізу якісно сформованих даних, мають почуватися досить упевнено в своєму власному підході до його втілення (зрозуміло, уникаючи водночас жорсткого заперечення додаткової можливості проведення кількісного аналізу тих самих даних).
Схожість між фокусними групами та іншими якісними методами найочевидніша, коли мова йде про подання результатів дослідження. Як і стосовно інших якісних методів збору даних, тут немає жорстких правил. Згідно з Бекером, формат значною мірою відображатиме ранні рішення, бо, коли вчений розпочинає опис, більшу частину значущих рішень було вже прийнято безпосередньо під час самого дослідження.
Що ж до фокусних груп, ці рішення включають такі моменти: яким було дослідження — таким, що вивчає, чи перевіркою гіпотез; на отримання яких дискусій — структурованих чи неструктурованих — було спрямовано рівень участі модератора; на яких зведеннях (резюме) даних — етнографічних або ж числових — грунтувався аналіз.
На жаль, відчувається брак робіт щодо того, як подавати звіт про дослідження фокусних груп. Самі маркетологи зробили невеликий внесок у цю галузь, оскільки зазвичай подавали свої висновки безпосередньо клієнту, а не публікували результати як дослідження. Певний набір моделей, придатних для докладного опису результатів, базується на інших якісних методах.
Зокрема, групи, основані на більш структурованому вивченні, подають багато однакових питань як звіт про індивідувальне інтерв'ю. Через те, що використовується план-посібник інтерв'ю, кожна дискусія охоплює в більшій чи меншій мірі однакові теми, в більш-менш однаковій послідовності, і резюмування цих тем буде головним завданням звіту. Для порівняння, неструктурований характер більш дослідницького вивчення подає багато однакових питань як звіт про висловлювання учасників. Через те, що учасники мають право порушувати будь-які обрані ними теми, оглядач зупиняється на найвірогідніших темах для аналізу.
Такі моделі підходять для використання цитат і підрахунків при отриманні даних залежно від обраного підходу аналізування даних. При більш етнографічному підході мусить бути баланс між прямим цитуванням учасників та резюмуванням їхніх дискусій.
Надто велика кількість цитат надає звіту хаотичного відтінку, водночас перевага резюмування вносить не тільки певну «сухість», але й позбавляє читача навіть непрямого контакту з учасниками, що можливий через наведення їхніх дослівних думок щодо своїх перспектив. Під час проведення змістового аналізу найкращим варіантом є використання кількох відносно простих таблиць, можливо, не більше чотирьох у постатейному поданні. Призначенням цих таблиць є підсумовування основної інформації, пов'язаної з певною дослідницькою галуззю, і кожна таблиця має подавати головну тему в дискусії.
Та якому б підходу ми не віддавали перевагу, треба пам'ятати, що спроби охопити надто велику кількість тем за надто детального їх розгляду тільки заплутають аналітика. Фокусні групи не відрізняються щодо цього від інших якісних методів: тут виявляється певна суперечність між багатством даних та віддаленістю аналітика від джерел цих даних.
Зменшення цієї віддаленості майже завжди є метою якісного дослідження, що найкращим чином здійснюється за допомогою звіту, який чітко визначав би щонайважливіші теми та був сконцентрований на ретельному описі тільки найважливіших моментів.
Книга: Конспект лекцій Соціальні технології
ЗМІСТ
На попередню
|
|
