Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Свавілля як проблема сучасної філософії
Етимологія слова „свавілля''
У звичайному, повсякденному слововжитку ''свавілля'' розуміється як щось незаконне, спотворене, хибне, надмірне, несправедливе, яке вчинено негативною волею певного суб'єкта.
Практично таке ж значення закріплюють і тлумачні словники української мови. Наприклад, ''Словник української мови'' тлумачить поняття свавілля таким чином: ''1. Необмежена влада, відсутність законності, справедливості. 2. Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. Відображення явищ реальної дійсності, що грунтується лише на власному, часто спотвореному сприйнятті, відступ від правди життя. 3. Свавільна поведінка, свавільний вчинок.'' Утворений від іменника ''свавілля'' прикметник ''свавільний'' означає:'' 1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. 2. Який суперечить установленим законам, позбавлений справедливості; беззаконний''
Подібним є значення терміна ''свавілля'' і в німецькій мові. Словом die Willkiir позначається ''спосіб дій, що ні з чим, і ні з ким не рахується, самовладний, егоїстичний, несоціальний, необгрунтований, який порушує етичні правила''. Слово willkiiriich (свавільний) означає: ''а) без уваги до інших, несоціальний, етично необгрунтований; б) свободновибраний, безсистемний''.
Слово ''самовільний'' у німецькій мові утворюється від іншого кореня, eigenrrmchtig (самовільний) тлумачиться як ''самостійно'', незалежно зроблений, вчинений, вирішений ''.
Англійське слово arbitrariness, що теж перекладається як свавілля, означає: 1. такий стан, який ''властивий для влади, що ніким не контролюється, коли не беруться до уваги бажання та думки інших; 2 рішення, що грунтується швидше на власній думці, ніж на фактах
та сенсі''.
Два, що помітно відрізняються один від одного, підходи до тлумачення слова свавілля співіснують у російській мові. Так у словнику СІ. Ожегова ''произвол'' (свавілля) означає: ''1. Сваволя, самовладдя. 2. Необґрунтованість, відсутність логічності (свавілля в міркуваннях)''; прикметник ''произвольний'' означає: ''1. Нічим не скований, свободний. (Довільні рухи. Довільна програма (в гімнастиці). 2. Заснований на свавіллі''.
В. Даль пояснює походження іменника ''произвол'' від дієслова ''произволять, произволить'', яке тлумачиться ним як: бажати, хотіти, побажати, захотіти, виявити ласку, прихильність, дати згоду, дозволити, згодитися. Саме ж слово ''произвол'' означає: ''своя воля, добра воля, свобода вибору і дії, хотіння, відсутність примусу. Справа віддана на його свавілля - як хоче. У вчинках його видно повне свавілля -самовілля, невгамованість або деспотизм''. Значення слова ''произвольный'' тлумачиться так: ''зроблений за свавіллям, за своїм хотінням, за волею; добровільний, свободний, не змушений; самовільний, беззвітний''.
Таким чином, тлумачні словники української мови словам ''свавілля'', ''свавільний'' дають однозначно негативну конотацію, а аналогічні словники німецької і англійської мови - переважно негативну. У тлумачному ж словнику В. Даля звучить, навпаки, переважно позитивна конотація поряд з негативною.
І насамкінець, у російському ''Філософському енциклопедичному словнику'' свавілля визначається як ''здатність вибирати серед багатьох волевих мотивів; свавіллям називається також зловживання цією здатністю; необґрунтованість, відсутність логічності (в міркуваннях)'', а термін ''свавільний'' як ''нічим не скований, свободний...''.
Отже, ми бачимо, що визначення філософсько-термінологічного значення слова ''свавілля'' перебуває у своєму зародковому стані. Це говорить про те, що поняття свавілля не набуло ' статусу філософської категорії
Перешкодою на шляху загального усвідомлення значущості поняття свавілля в науковій свідомості є те, що воно видається зрозумілим інтуїтивно і начебто не вимагає кропіткої рефлексії. Аналізуючи твір Ф. Достоєвського ''Записки із підпілля'', Л. Шестов запитує, що приваблює Достоєвського? Може-таки, раптовість, сутінки, свавілля - саме все те, що здоровим глуздом і наукою вважається, як щось неіснуюче чи існуюче негативно. Достоєвському добре відомо, що думають всі. Знає він також, хоча він не був знайомий з вченнями філософів, що з давніх часів неповага до правила вважалася найбільшим злочином. І ось страшна підозра закралась в його душу: що якщо саме в цьому люди завжди помилялися?!
Книга: Свавілля як проблема сучасної філософії
ЗМІСТ
На попередню
|
|
