Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
2. Онтологія
Онтологічні концепції Нового часу істотно різняться між собою. Поряд з матеріалістичною онтологією Ф. Бекона, Т. Гоббса, П. Гассенді, Д. Локка, Б. Спінози і французьких матеріалістів XVIII ст. (Ж. Ламерті, Д. Дідро, П. Гольбах) мала місце і дуалістична онтологія Р. Декарта, об'єктивно-ідеалістична Г.В. Лейбніца та суб'єктивно-ідеалістична Д. Берклі і Д. Юма. Та всі ці концепції мали й деякі спільні риси, зокрема механістичне тлумачення переважної частини природи і навіть суспільства. До того ж більшість із цих концепцій мала матеріалістичний характер, хоча це й не позбавляло їх суперечностей.
Декарт визнавав дві субстанції — духовну, яку він наділяв атрибутом мислення, і матеріальну, необхідною властивістю якої вважав протяжність. Причому, матерія в нього є самодостатньою, такою, яка ні в чому не має потреби, крім Бога, і то лише для акту її виникнення^Гоббс також вважав протяжність атрибутом матерії, твердив, що існують лише конкретні тіла (тобто поділяв номіналістичні погляди), виходячи з властивостей яких можна пояснити і природу свідомості людей. Рух він ототожнював з механічним переміщенням, визнавав існування атомів.
Декарт, Спіноза й Лейбніц у своїх онтологічних концепціях виходили із визнання надчуттєвих принципів буття і пізнання. Та перебуваючи в органічному зв'язку з даними тогочасної науки, ці концепції сприяли розвитку математики, фізики та інших природничих наук.
v На думку Спінози, матеріальна субстанція поєднує в собі два атрибути — протяжність і мислення. Ця субстанція є причиною самої себе. Концепція Спінози містила в собі догадку про матеріальну єдність світу. До того ж вона не потребувала доповнень у вигляді ідеї Бога. Правда, з певних міркувань Спіноза вдається до слова ''Бог'', називаючи цим терміном матеріальну субстанцію, природу.
В основі онтології Лейбніца лежало об'єктивно-ідеалістичне вчення про монади — найрізноманітніші неподільні духовні субстанції, які становлять собою ідеальний світ (первинний щодо матеріального), доступний лише розуму. Монади, на думку Лейбніца, координовані і субординовані. Найнижчими в системі їх упорядкування є ті з монад, які утворюють в основному неорганічну природу. Вищий клас монад уже має відчуття і споглядання. До найвищих з відомих нам класів монад Лейбніц відносив душі людей, здатні до мислення і самосвідомості. Заслугою онтології Лейбніца було те, що він наблизився до розв'язання матерії і руху.
Найвищого розвитку матеріалізм досяг у Франції у XVIII ст. Ж. Ламетрі стояв на позиціях механістичного матеріалізму. Д. Дідро і П. Гольбах застосували принцип матеріалізму для узагальнення досягнень наукової думки в пізнанні природи і суспільства. Перебуваючи загалом на позиціях метафізичного методу, Дідро і Гольбах разом з тим розвивали деякі діалектичні ідеї, зокрема ідеї єдності матерії й руху, якісної різноманітності всього існуючого. Гольбаху належить визначення матерії як всього того, що діє будь-яким чином на органи чуття людини.
Авторами суб'єктивно-ідеалістичного і агностичного тлумачення буття були англійський філософ Дж. Берхлі і шотландський — Д. Юм.
Деїсти, зокрема деїсти-просвітники (Вольтер), виходили з метафізичної онтології кінечності світу, абсолютизації дуалізму матерії і руху, причини і наслідку, еволюції і доцільності.
Книга: Філософія / Щерба
ЗМІСТ
1. | Філософія / Щерба
|
|
2. | Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 1. Філософія - світоглядне знання.
|
|
3. | 2. Виникнення філософії.
|
|
4. | 3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм
|
|
5. | 4. Значення і функції філософії
|
|
6. | II. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СВІТУ
|
|
7. | 1. Філософія країн Сходу
|
|
8. | 2. Філософія Стародавньої Греції і Риму
|
|
9. | III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 1. Філософія Середньовіччя
|
|
10. | 2. Філософія Відродження
|
|
11. | IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 1. Загальна характеристика
|
|
12. | 2. Онтологія
|
|
13. | 3. Гносеологія
|
|
14. | 4. Проблема людини, суспільства, держави
|
|
15. | V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
|
|
16. | 2. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта
|
|
17. | 3. Філософська система і метод Гегеля
|
|
18. | 4. Матеріалізм Л.Фейєрбаха
|
|
19. | VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Формування філософії марксизму
|
|
20. | 2. Основний зміст і особливості філософії марксизму
|
|
21. | VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ 1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI-XVII ст.)
|
|
22. | 2. Класична доба української філософії
|
|
23. | 3. Сучасна українська філософія
|
|
24. | VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
|
|
25. | 2. Російська філософія XVII-XIX століть
|
|
26. | IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ 1. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
|
|
27. | 2. Позитивізм: сутність та еволюція
|
|
28. | 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
|
|
29. | 3. Релігійна філософія
|
|
30. | X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ 1. Світ як сукупна реальність
|
|
31. | 2. Поняття буття
|
|
32. | 3. Форми буття та їх специфіка
|
|
33. | XI. МАТЕРІЯ XI. МАТЕРІЯ 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
|
|
34. | 2. Філософське поняття матерії
|
|
35. | 3.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
|
|
36. | 4. Атрибути матерії
|
|
37. | XII. ЛЮДИНА XII. ЛЮДИНА 1. Природа, суспільство, людина а) Поняття природи. Біосфера і ноосфера
|
|
38. | 2. Сутність і походження людини
|
|
39. | 3. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
|
|
40. | 4. Людська діяльність
|
|
41. | 5. Життя, смерть і безсмертя
|
|
42. | XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
|
|
43. | 2. Генезис свідомості
|
|
44. | 3. Сутність, особливості, структура свідомості
|
|
45. | 4. Матеріальне і ідеальне
|
|
46. | XIV. ДІАЛЕКТИКА XIV. ДІАЛЕКТИКА 1. Поняття діалектики, її основні принципи
|
|
47. | 2. Закони діалектики
|
|
48. | 3. Категорії матеріалістичної діалектики
|
|
49. | XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
|
|
50. | 1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
|
|
51. | 2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
|
|
52. | 3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
|
|
53. | 4. Істина, умови й шляхи її досягнення
|
|
54. | 5. Практика - критерій істини
|
|
55. | XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
|
|
56. | 2. Методи наукового пізнання
|
|
57. | 3. Методологія
|
|
58. | Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 1. Суспільство як особлива сфера дійсності
|
|
59. | 2. Основні сфери суспільного життя
|
|
60. | 3. Розвиток людського суспільства. Необхідність і свобода
|
|
61. | 4. Проблема прогресу і перспектив людства
|
|
62. | XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 1. Поняття культури, її зміст і головні сфери
|
|
63. | 2. Особливості розвитку культури. Суспільство і культура
|
|
64. | 3. Цивілізація — соціальна форма буття культури
|
|
65. | XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 1. Цінності, оцінка, вибір
|
|
66. | 2. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини
|
|
На попередню