Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
Класична німецька філософія — це філософські системи І.Канта, І.Г.Фіхте, Ф.В.И.Шеллінга, Г.В.Ф.Гегеля та Л.А.Фейербаха, які були створені у другій половині XVIII — середині XIX століть. Вона була вищим досягненням філософської думки у світовому масштабі. Неминуще значення мали її гуманістичні ідеї соціального прогресу і свободи. Марксизм високо цінував класичну німецьку філософію передусім за розробку проблем діалектики (Кант, Гегель) і матеріалізму (Фейербах).
Теоретичним джерелом класичної німецької філософії була як вітчизняна філософія, так і досягнення світової філософської думки (раціоналізм Р. Декарта і Б.Спінози, філософія епохи Просвітництва). Зрозуміло, що відповідний вплив на неїспра-вили й тогочасні досягнення природничих наук.
Класична німецька філософія не становила собою єдиного напряму. Наприклад, Кантбувдуалістом,Фіхте — суб'єктивним, Шеллінг і Гегель — об'єктивними ідеалістами, Фейербах — матеріалістом. Та разом з тим у філософських системах цих мислителів спостерігається зв'язок, навіть наступність. Особливе місце посідало дослідження форм всезагальності, які в Канта і Фіхте розглядалися як форми, притаманні лише людському мисленню, а в Шелінга і Гегеля — і як форми самої діяльності (духовної, на їх думку, за своєю природою). Особливого значення надавалося дослідженню проблеми тотожності мислення і буття, відношення суб'єкта і об'єкта, теоретичних форм пізнання, філософських категорій тощо.
Характеризуючи класичну німецьку філософію, як правило, вказують на такі її риси: наступність; діалектичність; критичне ставлення до ''розсудкової'' метафізики і прагнення подати філософію як систему наукового знання (''Науковчення'' Фіхте і ''Енциклопедія філософських наук'' Гегеля); звернен-нядо історіїяк філософської проблеми. У світлі сучасноїфіло-софської думки впадає у вічі абсолютизація раціоналістичного підходу і недооцінка емоціонально-чуттєвого начала, зокрема естетичного відношення людини до світу, мистецтва, за допомогою якого людина осягає буття і переживає його сенс.
Книга: Філософія / Щерба
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Щерба
|
|
| 2. | Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 1. Філософія - світоглядне знання.
|
|
| 3. | 2. Виникнення філософії.
|
|
| 4. | 3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм
|
|
| 5. | 4. Значення і функції філософії
|
|
| 6. | II. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СВІТУ
|
|
| 7. | 1. Філософія країн Сходу
|
|
| 8. | 2. Філософія Стародавньої Греції і Риму
|
|
| 9. | III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 1. Філософія Середньовіччя
|
|
| 10. | 2. Філософія Відродження
|
|
| 11. | IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 1. Загальна характеристика
|
|
| 12. | 2. Онтологія
|
|
| 13. | 3. Гносеологія
|
|
| 14. | 4. Проблема людини, суспільства, держави
|
|
| 15. | V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
|
|
| 16. | 2. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта
|
|
| 17. | 3. Філософська система і метод Гегеля
|
|
| 18. | 4. Матеріалізм Л.Фейєрбаха
|
|
| 19. | VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Формування філософії марксизму
|
|
| 20. | 2. Основний зміст і особливості філософії марксизму
|
|
| 21. | VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ 1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI-XVII ст.)
|
|
| 22. | 2. Класична доба української філософії
|
|
| 23. | 3. Сучасна українська філософія
|
|
| 24. | VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
|
|
| 25. | 2. Російська філософія XVII-XIX століть
|
|
| 26. | IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ 1. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
|
|
| 27. | 2. Позитивізм: сутність та еволюція
|
|
| 28. | 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
|
|
| 29. | 3. Релігійна філософія
|
|
| 30. | X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ 1. Світ як сукупна реальність
|
|
| 31. | 2. Поняття буття
|
|
| 32. | 3. Форми буття та їх специфіка
|
|
| 33. | XI. МАТЕРІЯ XI. МАТЕРІЯ 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
|
|
| 34. | 2. Філософське поняття матерії
|
|
| 35. | 3.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
|
|
| 36. | 4. Атрибути матерії
|
|
| 37. | XII. ЛЮДИНА XII. ЛЮДИНА 1. Природа, суспільство, людина а) Поняття природи. Біосфера і ноосфера
|
|
| 38. | 2. Сутність і походження людини
|
|
| 39. | 3. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
|
|
| 40. | 4. Людська діяльність
|
|
| 41. | 5. Життя, смерть і безсмертя
|
|
| 42. | XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
|
|
| 43. | 2. Генезис свідомості
|
|
| 44. | 3. Сутність, особливості, структура свідомості
|
|
| 45. | 4. Матеріальне і ідеальне
|
|
| 46. | XIV. ДІАЛЕКТИКА XIV. ДІАЛЕКТИКА 1. Поняття діалектики, її основні принципи
|
|
| 47. | 2. Закони діалектики
|
|
| 48. | 3. Категорії матеріалістичної діалектики
|
|
| 49. | XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
|
|
| 50. | 1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
|
|
| 51. | 2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
|
|
| 52. | 3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
|
|
| 53. | 4. Істина, умови й шляхи її досягнення
|
|
| 54. | 5. Практика - критерій істини
|
|
| 55. | XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
|
|
| 56. | 2. Методи наукового пізнання
|
|
| 57. | 3. Методологія
|
|
| 58. | Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 1. Суспільство як особлива сфера дійсності
|
|
| 59. | 2. Основні сфери суспільного життя
|
|
| 60. | 3. Розвиток людського суспільства. Необхідність і свобода
|
|
| 61. | 4. Проблема прогресу і перспектив людства
|
|
| 62. | XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 1. Поняття культури, її зміст і головні сфери
|
|
| 63. | 2. Особливості розвитку культури. Суспільство і культура
|
|
| 64. | 3. Цивілізація — соціальна форма буття культури
|
|
| 65. | XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 1. Цінності, оцінка, вибір
|
|
| 66. | 2. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини
|
|
На попередню
Translate
