Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI-XVII ст.)
Російська філософська думка має спільні історичні витоки і багато точок зіткнення з українською. її початок відноситься до періоду Київської Русі. Найвизначнішим поштовхом для її виникнення і формування було прийняття християнства і прилучення до культурної традиції Візантії та європейських країн.
Іноземні культурні здобутки не тільки запозичувалися, а й органічно поєднувалися з власною спадщиною східнослов'янських племен дохристиянської доби, місцевими звичаями й уявленнями про світ і людину.
Середньовічна російська філософська думка (по XVII ст. включно) продовжує розвиватися переважно в рамках релігійно-богословської традиції, якою визначаються її головні поняття і концепції, але в кінці цього періоду вона зазнає дедалі зростаючого впливу тодішньої європейської науки і філософії. Суттєвий відбиток на неї накладають і визначні соціально-політичні процеси й події, особливо боротьба проти татаро-мон-гольського поневолення й формування Російської централізованої держави з центром у Москві.
Ідею необмеженої самодержавної царської влади, як головну в ''політичній філософії'', обстоювали Іван III (XV ст.) та Іван IV (XVI ст.). Обгрунтуванням цієї ідеї в дусі часу було вчення про божественне походження влади земних владик.
Противником необмеженого царського деспотизму і прибічником участі боярської верхівки в обговоренні державних справ був князь Андрій Курбський.
У власне духовній сфері вже в той час виявляв, характерний для російської релігійної філософської думки, підвищений інтерес до морально-етичної проблематики і, відповідно, розуміння філософії як науки благочестивого життя.
Православна церква не користувалася безумовною підтримкою всього населення. Опозиція проти неї в дусі часів Середньовіччя виступала у вигляді релігійної ''єресі'', яка спочатку виникла в Північно-Західній Русі (Новгород, Псков), де здавна зберігалися традиції відносної вільності і навіть деякі елементи демократизму.
Книга: Філософія / Щерба
ЗМІСТ
1. | Філософія / Щерба
|
|
2. | Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 1. Філософія - світоглядне знання.
|
|
3. | 2. Виникнення філософії.
|
|
4. | 3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм
|
|
5. | 4. Значення і функції філософії
|
|
6. | II. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СВІТУ
|
|
7. | 1. Філософія країн Сходу
|
|
8. | 2. Філософія Стародавньої Греції і Риму
|
|
9. | III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 1. Філософія Середньовіччя
|
|
10. | 2. Філософія Відродження
|
|
11. | IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 1. Загальна характеристика
|
|
12. | 2. Онтологія
|
|
13. | 3. Гносеологія
|
|
14. | 4. Проблема людини, суспільства, держави
|
|
15. | V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
|
|
16. | 2. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта
|
|
17. | 3. Філософська система і метод Гегеля
|
|
18. | 4. Матеріалізм Л.Фейєрбаха
|
|
19. | VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Формування філософії марксизму
|
|
20. | 2. Основний зміст і особливості філософії марксизму
|
|
21. | VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ 1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI-XVII ст.)
|
|
22. | 2. Класична доба української філософії
|
|
23. | 3. Сучасна українська філософія
|
|
24. | VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
|
|
25. | 2. Російська філософія XVII-XIX століть
|
|
26. | IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ 1. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
|
|
27. | 2. Позитивізм: сутність та еволюція
|
|
28. | 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
|
|
29. | 3. Релігійна філософія
|
|
30. | X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ 1. Світ як сукупна реальність
|
|
31. | 2. Поняття буття
|
|
32. | 3. Форми буття та їх специфіка
|
|
33. | XI. МАТЕРІЯ XI. МАТЕРІЯ 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
|
|
34. | 2. Філософське поняття матерії
|
|
35. | 3.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
|
|
36. | 4. Атрибути матерії
|
|
37. | XII. ЛЮДИНА XII. ЛЮДИНА 1. Природа, суспільство, людина а) Поняття природи. Біосфера і ноосфера
|
|
38. | 2. Сутність і походження людини
|
|
39. | 3. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
|
|
40. | 4. Людська діяльність
|
|
41. | 5. Життя, смерть і безсмертя
|
|
42. | XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
|
|
43. | 2. Генезис свідомості
|
|
44. | 3. Сутність, особливості, структура свідомості
|
|
45. | 4. Матеріальне і ідеальне
|
|
46. | XIV. ДІАЛЕКТИКА XIV. ДІАЛЕКТИКА 1. Поняття діалектики, її основні принципи
|
|
47. | 2. Закони діалектики
|
|
48. | 3. Категорії матеріалістичної діалектики
|
|
49. | XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
|
|
50. | 1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
|
|
51. | 2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
|
|
52. | 3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
|
|
53. | 4. Істина, умови й шляхи її досягнення
|
|
54. | 5. Практика - критерій істини
|
|
55. | XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
|
|
56. | 2. Методи наукового пізнання
|
|
57. | 3. Методологія
|
|
58. | Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 1. Суспільство як особлива сфера дійсності
|
|
59. | 2. Основні сфери суспільного життя
|
|
60. | 3. Розвиток людського суспільства. Необхідність і свобода
|
|
61. | 4. Проблема прогресу і перспектив людства
|
|
62. | XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 1. Поняття культури, її зміст і головні сфери
|
|
63. | 2. Особливості розвитку культури. Суспільство і культура
|
|
64. | 3. Цивілізація — соціальна форма буття культури
|
|
65. | XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 1. Цінності, оцінка, вибір
|
|
66. | 2. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини
|
|
На попередню