Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
Проблема свідомості, духу, духовності — одна з головних у філософії. Основним питанням філософії є питання про відношення свідомості до матерії. Залежно від того, як ставиться і розв'язується це питання, визначається філософська, світоглядна позиція - належність того чи іншого філософа до матеріалістичного або ідеалістичного напряму.
Ще в далеку давнину, на початку історії пізнання люди зрозуміли, що свідомість, думка — це щось відмінне від матеріальних речей. Виникло уявлення, що людина складається з тіла й душі. Згодом це уявлення стало основою релігійно-ідеалістичного світорозуміння, згідно з яким духовне начало є цілком самостійним, незалежним від матерії, природи і навіть первинним стосовно неї. На рівні філософської думки це духовне начало було осмислене як особлива нематеріальна субстанція (першооснова, першосутність), а в релігії воно ще раніше було персоніфіковане в образі Бога — надприродної і надлюдської особи, творця і володаря світу.
Спираючись на багатовіковий досвід вивчення природи й людини, особливо ж на досягнення науки нового й новітнього часу, можна сформулювати вихідні положення для науково-філософської постановки проблеми свідомості. Найпершим з них є те, що свідомість — це не прояв особливої, незалежної духовної субстанції, так само, як вона не є замкнутим у собі нашим внутрішнім душевно-духовним світом. Свідомість — це властивість матеріальної субстанції, тобто тієї об'єктивно існуючої сутності, яка сама з себе породжує всю нескінченну різноманітність своїх якостей, форм і відношень. Свідомість — це функція надзвичайно складної, високоорганізованої матеріальної системи -людини, людського мозку. Істоти, що володіють свідомістю (а нам поки що відома лише одна така істота —людина) виникають внаслідок тривалої еволюції космічної матерії, на певному етапі цієї еволюції, там, де для цього складаються всі необхідні і достатні передумови. Виникнення свідомості — це реалізація внутрішньо притаманних (іманентних) матеріальній субстанції потенції.
За своїм змістом свідомість у кінцевому підсумку є відображенням зовнішньої (стосовно неї), об'єктивно існуючої дійсності. Це не просте, не пасивно-дзеркальне, а активне, творче відображення. Але вихідний матеріал для нього не породжується самою свідомістю, а повинен бути їй даний. Отже, свідомість залежна від об'єктивної, матеріальної реальності як у плані свого виникнення й існування (філософською мовою - онтологічно), так і за своїм змістом, який становлять наші відчуття, сприйняття, уявлення, думки, почуття і т.д., (тобто гносеологічно).
Нарешті, треба сказати, що свідомість — не просто природна, а соціально-зумовлена властивість людини як члена суспільства і учасника суспільного життя. Свідомість має свої природні, зокрема біологічні, передумови, але вона виникає, формується, розвивається на базі колективної предметно-практичної діяльності і процесів міжлюдського спілкування. Людина зі своєю свідомістю виходить за межі тваринного буття, біологічної еволюції і починає існувати в історичному просторі й часі. Для неї надприродною спадковістю надбудовується і стає визначальною культурна наступність.
Цими принциповими положеннями ми будемо керуватися в наступному розгляді феномену свідомості.
Книга: Філософія / Щерба
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Щерба
|
|
| 2. | Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 1. Філософія - світоглядне знання.
|
|
| 3. | 2. Виникнення філософії.
|
|
| 4. | 3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм
|
|
| 5. | 4. Значення і функції філософії
|
|
| 6. | II. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СВІТУ
|
|
| 7. | 1. Філософія країн Сходу
|
|
| 8. | 2. Філософія Стародавньої Греції і Риму
|
|
| 9. | III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 1. Філософія Середньовіччя
|
|
| 10. | 2. Філософія Відродження
|
|
| 11. | IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 1. Загальна характеристика
|
|
| 12. | 2. Онтологія
|
|
| 13. | 3. Гносеологія
|
|
| 14. | 4. Проблема людини, суспільства, держави
|
|
| 15. | V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
|
|
| 16. | 2. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта
|
|
| 17. | 3. Філософська система і метод Гегеля
|
|
| 18. | 4. Матеріалізм Л.Фейєрбаха
|
|
| 19. | VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Формування філософії марксизму
|
|
| 20. | 2. Основний зміст і особливості філософії марксизму
|
|
| 21. | VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ 1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI-XVII ст.)
|
|
| 22. | 2. Класична доба української філософії
|
|
| 23. | 3. Сучасна українська філософія
|
|
| 24. | VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
|
|
| 25. | 2. Російська філософія XVII-XIX століть
|
|
| 26. | IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ 1. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
|
|
| 27. | 2. Позитивізм: сутність та еволюція
|
|
| 28. | 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
|
|
| 29. | 3. Релігійна філософія
|
|
| 30. | X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ 1. Світ як сукупна реальність
|
|
| 31. | 2. Поняття буття
|
|
| 32. | 3. Форми буття та їх специфіка
|
|
| 33. | XI. МАТЕРІЯ XI. МАТЕРІЯ 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
|
|
| 34. | 2. Філософське поняття матерії
|
|
| 35. | 3.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
|
|
| 36. | 4. Атрибути матерії
|
|
| 37. | XII. ЛЮДИНА XII. ЛЮДИНА 1. Природа, суспільство, людина а) Поняття природи. Біосфера і ноосфера
|
|
| 38. | 2. Сутність і походження людини
|
|
| 39. | 3. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
|
|
| 40. | 4. Людська діяльність
|
|
| 41. | 5. Життя, смерть і безсмертя
|
|
| 42. | XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
|
|
| 43. | 2. Генезис свідомості
|
|
| 44. | 3. Сутність, особливості, структура свідомості
|
|
| 45. | 4. Матеріальне і ідеальне
|
|
| 46. | XIV. ДІАЛЕКТИКА XIV. ДІАЛЕКТИКА 1. Поняття діалектики, її основні принципи
|
|
| 47. | 2. Закони діалектики
|
|
| 48. | 3. Категорії матеріалістичної діалектики
|
|
| 49. | XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
|
|
| 50. | 1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
|
|
| 51. | 2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
|
|
| 52. | 3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
|
|
| 53. | 4. Істина, умови й шляхи її досягнення
|
|
| 54. | 5. Практика - критерій істини
|
|
| 55. | XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
|
|
| 56. | 2. Методи наукового пізнання
|
|
| 57. | 3. Методологія
|
|
| 58. | Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 1. Суспільство як особлива сфера дійсності
|
|
| 59. | 2. Основні сфери суспільного життя
|
|
| 60. | 3. Розвиток людського суспільства. Необхідність і свобода
|
|
| 61. | 4. Проблема прогресу і перспектив людства
|
|
| 62. | XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 1. Поняття культури, її зміст і головні сфери
|
|
| 63. | 2. Особливості розвитку культури. Суспільство і культура
|
|
| 64. | 3. Цивілізація — соціальна форма буття культури
|
|
| 65. | XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 1. Цінності, оцінка, вибір
|
|
| 66. | 2. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини
|
|
На попередню
Translate
