Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
Людство впродовж усієї історії пізнає світ. Наукове ж пізнання налічує всього лише кілька тисячоліть. Наука - це сфера людської діяльності, основною функцією якої є продукування і систематизація істинних знань про світ. Наука — це і продуктивна сила, і соціальний інститут, і діяльність з метою одержання нових знань, і результат цієї діяльності, — тобто сума (а точніше — система) одержаних теоретичних знань, що становлять собою у своїй сукупності мислену (ідеальну) картину світу.
Основне завдання науки полягає в узагальненні та систематизації знань окремих учених і наукових колективів. Безпосередньою метою науки є опис, пояснення й передбачення процесів і явищ дійсності, що становлять собою предмет її ви в-чення на основі відкриття нею законів природи, суспільства і людського мислення.
На відміну від інших видів діяльності, в яких результат, як правило, буває наперед відомим, наукова діяльність дає приріст нового знання, і тому її результати часто є непередбаченими. Саме тому науку розглядають як силу, що революціонізує інші види діяльності людини.
Наукове пізнання суттєво відрізняється від буденного, від віри, від естетичної форми свідомості тощо. Історично наука виникає із неспеціалізованого знання. Щоб осмислити поняття науки, важливо виявити її істотні ознаки. Наукове знання передбачає не лише констатацію фактів та їх опис, але й пояснення фактів, осмислення їх у системі відповідних понять. Буденне пізнання лише констатує і то, як правило, поверхово, як протікає та чи інша подія. А наукове пізнання відповідає на питання не тіл ьки як, а й чому воно протікає саме таким чином. Сутність наукового пізнання полягає в обгрунтованому узагальненні фактів, у тому, щоб за випадковим виявити необхідне, закономірне, за одиничним — загальне. А завдяки цьому здійснюється передбачення майбутнього і свідоме його формування.
Істотною ознакою наукового пізнання є його системність, яка грунтується на відповідних засадах. Кожна наука перебувала настадіїїїформування. Критерієм формування будь-якої науки є такий: визначення предмета дослідження, продукування понять, що відповідають її предметові, встановлення фундаментальних законів, які діють у відповідній сфері створення теорії, здатної пояснити відповідну множину фактів.
Наука грунтується на фактах. Під фактом розуміють все те, що існує чи існувало в минулому. Нагромаджені наукою факти потребують пояснення, з'ясування їх причин, зв'язків, сутності.
Важливим етапом наукового осмислення фактів є гіпотеза, яка надає пошукам розв'язання відповідної проблеми осмисленого цілеспрямованого характеру. Нерідко при розв'язанні будь-якої проблеми формулюються дві чи більше конкуруючих гіпотез. Витримавши конкуренцію з іншими гіпотезами, припущення за умови його перевірки і підтвердження перетворюється в наукову гіпотезу.
Книга: Філософія / Щерба
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Щерба
|
|
| 2. | Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ Частина І ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І. ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ 1. Філософія - світоглядне знання.
|
|
| 3. | 2. Виникнення філософії.
|
|
| 4. | 3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм
|
|
| 5. | 4. Значення і функції філософії
|
|
| 6. | II. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СВІТУ
|
|
| 7. | 1. Філософія країн Сходу
|
|
| 8. | 2. Філософія Стародавньої Греції і Риму
|
|
| 9. | III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ III. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 1. Філософія Середньовіччя
|
|
| 10. | 2. Філософія Відродження
|
|
| 11. | IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ IV. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 1. Загальна характеристика
|
|
| 12. | 2. Онтологія
|
|
| 13. | 3. Гносеологія
|
|
| 14. | 4. Проблема людини, суспільства, держави
|
|
| 15. | V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ V. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Місце і роль німецької класичної філософії в розвитку світової філософської думки
|
|
| 16. | 2. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта
|
|
| 17. | 3. Філософська система і метод Гегеля
|
|
| 18. | 4. Матеріалізм Л.Фейєрбаха
|
|
| 19. | VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ VI. МАРКСИСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Формування філософії марксизму
|
|
| 20. | 2. Основний зміст і особливості філософії марксизму
|
|
| 21. | VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ VII. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ 1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI-XVII ст.)
|
|
| 22. | 2. Класична доба української філософії
|
|
| 23. | 3. Сучасна українська філософія
|
|
| 24. | VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ 1. Вплив культурних та світоглядних традицій
|
|
| 25. | 2. Російська філософія XVII-XIX століть
|
|
| 26. | IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ IX. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ 1. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
|
|
| 27. | 2. Позитивізм: сутність та еволюція
|
|
| 28. | 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
|
|
| 29. | 3. Релігійна філософія
|
|
| 30. | X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ X. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ 1. Світ як сукупна реальність
|
|
| 31. | 2. Поняття буття
|
|
| 32. | 3. Форми буття та їх специфіка
|
|
| 33. | XI. МАТЕРІЯ XI. МАТЕРІЯ 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
|
|
| 34. | 2. Філософське поняття матерії
|
|
| 35. | 3.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
|
|
| 36. | 4. Атрибути матерії
|
|
| 37. | XII. ЛЮДИНА XII. ЛЮДИНА 1. Природа, суспільство, людина а) Поняття природи. Біосфера і ноосфера
|
|
| 38. | 2. Сутність і походження людини
|
|
| 39. | 3. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
|
|
| 40. | 4. Людська діяльність
|
|
| 41. | 5. Життя, смерть і безсмертя
|
|
| 42. | XIII. СВІДОМІСТЬ XIII. СВІДОМІСТЬ 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
|
|
| 43. | 2. Генезис свідомості
|
|
| 44. | 3. Сутність, особливості, структура свідомості
|
|
| 45. | 4. Матеріальне і ідеальне
|
|
| 46. | XIV. ДІАЛЕКТИКА XIV. ДІАЛЕКТИКА 1. Поняття діалектики, її основні принципи
|
|
| 47. | 2. Закони діалектики
|
|
| 48. | 3. Категорії матеріалістичної діалектики
|
|
| 49. | XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
|
|
| 50. | 1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
|
|
| 51. | 2. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
|
|
| 52. | 3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
|
|
| 53. | 4. Істина, умови й шляхи її досягнення
|
|
| 54. | 5. Практика - критерій істини
|
|
| 55. | XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ XVI. ФОРМИ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 1. Наука як вища форма раціонального пізнання
|
|
| 56. | 2. Методи наукового пізнання
|
|
| 57. | 3. Методологія
|
|
| 58. | Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Частина III ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА XVII. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 1. Суспільство як особлива сфера дійсності
|
|
| 59. | 2. Основні сфери суспільного життя
|
|
| 60. | 3. Розвиток людського суспільства. Необхідність і свобода
|
|
| 61. | 4. Проблема прогресу і перспектив людства
|
|
| 62. | XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ XVIII. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 1. Поняття культури, її зміст і головні сфери
|
|
| 63. | 2. Особливості розвитку культури. Суспільство і культура
|
|
| 64. | 3. Цивілізація — соціальна форма буття культури
|
|
| 65. | XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА XIX. АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 1. Цінності, оцінка, вибір
|
|
| 66. | 2. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини
|
|
На попередню
Translate
