Найпростіше мірило культурного рівня людей та народностей це – наскільки вони, розмовляючи, обходяться без допомоги рук. / Володимир Державин

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Опорний конспект лекцій Конституційне право України

§ 14. Конституція України – основне джерело конституційного права України.

Така й система Конституції України – основного джерела конституційного права України.

До речі, тривалий час дискутується проблема співвідношення системи Конституції і системи галузі конституційного права. Обидві тісно пов’язані, єдині в своїй основі, однак не тотожні, адже кожній з них притаманні свої критерії побудови та обсяг.

Система конституційного права – конструкція суб’єктивна, результат певної розумної діяльності людей. Система Конституції є менш суб’єктивним явищем, її основи об’єктивно зумовлені історією, досвідом.

Неоднаковий характер розміщення інститутів Конституції та галузі права. Так, інститути конституційно-правової відповідальності виконавчої влади, “розкидані” по всьому тексту Конституції, є ні чим іншим, як інститутами галузі права.

Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України. І це закономірно, оскільки Конституція має абсолютну вищу юридичну силу, а всі інші акти повинні беззастережно їй відповідати.

Безумовно, Конституція – особливий акт в системі джерел конституційного права. Конституція – це акт установчого характеру, акт установчої влади, який започатковує підвалини, основи конституційного ладу, на ґрунті якого будуються і функціонують усі інші відгалуження влади.

З одного боку, Конституція – це надзвичайно постійний, стійкий політико-правовий документ, про що свідчить, зокрема, порядок зміни її положень. Державознавці з цього приводу кажуть про “жорсткість” Конституції.

З іншого – Конституція не може враховувати розвиток суспільних відносин. Консерватизм Конституції – явище небажане, оскільки перетворює її в гальмо соціального прогресу. Життя владно вимагає вчасного внесення змін і доповнень до Конституції. Завдання полягає в дотриманні раціонального співвідношення між стабільністю і динамізмом Конституції.

Книга: Опорний конспект лекцій Конституційне право України

ЗМІСТ

1.	Опорний конспект лекцій Конституційне право України

2.	§ 2. Поняття і предмет конституційного права України.

3.	§ 3. Роль конституційного права України в системі права України.

4.	§ 4. Основні принципи та система конституційного права України.

5.	§ 5. Поняття і система інститутів конституційного права України.

6.	§ 6. Конституційно-правові норми, їх особливості та види.

7.	§ 7. Порядок реалізації конституційно-правових норм.

8.	§ 8. Поняття і види конституційно-правових відносин.

9.	§ 9. Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.

10.	§ 10. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.

11.	§ 11. Структура конституційно-правових норм.

12.	§ 12. Поняття і види джерел конституційного права.

13.	§ 13. Види джерел конституційного права України.

14.	§ 14. Конституція України – основне джерело конституційного права України.

15.	§ 15. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.

16.	§ 16. Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України.

17.	§ 17. Порядок прийняття законів.

18.	§ 18. Стадії законодавчого процесу.

19.	§ 19. Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.

20.	§ 20. Суть конституціоналізму.

21.	§ 21. Суть фактичної та юридичної конституції.

22.	§ 22. Історія розвитку Конституції України.

23.	§ 23. Значення та характеристика Конституції П. Орлика.

24.	§ 24. Основні положення Конституції України.

25.	§ 25. Поняття і принципи конституційного устрою України.

26.	§ 26. Поняття і властивості державного суверенітету України.

27.	§ 27. Суверенітет і принципи держави України.

28.	§ 28. Організація державної влади в Україні.

29.	§ 29. Розподіл державної влади.

30.	§ 30. Суть і зміст народовладдя в Україні.

31.	§ 31. Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.

32.	§ 32. Поняття і форми представницької демократії.

33.	§ 33. Правові гарантії здійснення народовладдя.

34.	§ 34. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.

35.	§ 35. Поняття громадянства і засоби його набуття.

36.	§ 36. Інститут громадянства в Українській державі. Порядок набуття і припинення громадянства України.

37.	§ 37. Класифікація прав і свобод громадян.

38.	§ 38. Політичні права і свобода громадян України.

39.	§ 39. Соціально-економічні та інші права громадян України.

40.	§ 40. Система обов’язків громадян України.

41.	§ 41. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.

42.	Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.

43.	Права і обов’язки іноземців в Україні.

44.	§ 42. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.

45.	§ 43. Поняття категорії осіб без громадянства. Права і обов’язки осіб без громадянства.

46.	§ 44. Поняття національного режиму.

47.	§ 45. Поняття права притулку.

48.	§ 46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.

49.	§ 47. Правове регулювання підприємницької діяльності.

50.	§ 48. Поняття, форма і принципи державного устрою України.

51.	§ 49. Державно-правові ознаки України як держави.

52.	§ 50. Поняття суверенітету держави України.

53.	§ 51. Поняття і зміст компетенції держави України.

54.	§ 52. Поняття і значення адміністративно-територіального поділу держави.

55.	§ 53. Основні принципи адміністративно-територіального поділу України.

56.	§ 54. Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.

57.	§ 55. Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України

58.	§ 56. Державні символи України.

59.	§ 57. Поняття, ознаки і система органів Української держави.

60.	§ 58. Верховна Рада України в системі органів Української держави.

61.	§ 59. Порядок утворення Верховної Ради та її компетенція.

62.	§ 60. Постійні комісії Верховної Ради України.

63.	§ 61. Правовий статус Президента України.

64.	§ 62. Президент України – найвища посадова особа держави і глава виконавчої влади.

65.	§ 63. Кабінет Міністрів України – орган державної виконавчої влади.

66.	§ 64. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.

67.	§ 65. Компетенція Кабінету Міністрів України.

68.	§ 66. Правоохоронні органи в системі органів Української держави.

69.	§ 67. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

70.	§ 68. Демократизм виборчої системи в Україні.

71.	§ 69. Основні принципи виборчої системи в Україні.

72.	§ 70. Порядок організації та проведення виборів.

73.	§ 71. Гарантії здійснення виборчого права.

74.	§ 72. Поняття і види референдумів.

75.	§ 73. Принципи участі громадян у референдумах.

76.	§ 75. Депутати – повноважні представники народу в Радах народних депутатів.

77.	§ 76. Повноваження депутатів.

78.	§ 74. Демократичні засади підготовки і проведення референдумів

79.	§ 77. Права депутатів.

80.	§ 78. Обов’язки депутатів.

81.	§ 79. Основні гарантії депутатської діяльності.

82.	§ 80. Депутатський запит і депутатське звернення.

83.	§ 81. Місцеві органи влади і самоуправління в системі органів держави, їх роль і значення.

84.	§ 82. Основні принципи утворення місцевих органів влади. Терміни повноважень.

85.	§ 83. Система і компетенція місцевих Рад народних депутатів.

86.	§ 84. Організаційно-правові форми діяльності місцевих Рад.

87.	§ 85. Конституційний Суд України, його повноваження і роль у системі органів держави.

88.	§ 87. Діяльність депутатів у Раді та її органах.

89.	§ 88. Організація роботи Верховної Ради України.

90.	§ 90. Конституційне регулювання економічних відносин.

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Опорний конспект лекцій Конституційне право України

§ 14. Конституція України – основне джерело конституційного права України.

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше