Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ТРИ КРОКИ У МАРЕННІ Офісно-соціальна комедія у 3...
Дарина. Скільки можна втокмачувати? Немає сірого - пропонуйте червоний, зелений, чорний. Ви не хочете працювати із клієнтом! Так, у нас є ще проблеми... Сідайте, Ларисо Іванівно… Збори закінчені. Тепер – святкуємо!!! Пригощайтеся, відпочивайте, празникуйте! Ми з вами, а ви – з ними! Чорт… З нами, канєшно, з нами!
Всі починають їсти-пити.
Тамада. А тепер прошу уваги! Силами нашого могучого колективу та найкращими його представниками підготовлена концертна програма! Зараз конкурс. Мені потрібні троє дівчаток, найчарівніші дівчатка компанії «Обгортай-ко»! (обирає Дарину, Юристку та Психолога). А тепер три хлопчики (виходять Кирило Аркадійович, Менеджер мерзлякуватий ат Менеджер розпашілий). А тепер дівчатка беруть оцей одяг (простягає їм різнобарвний одяг: коротка спідниця, жилетка та капелюшок) та вдягають своїх партнерів. І побачимо хто перший! (Дарина, Юристка та Психолог починають вдягати, всі сміються). Перемогла неперевершена заступниця фірми «Обгортай-ко» Дарина Валентинівна! І вона отримує приз – мобільний телефон останньої моделі! (простягає їй мобільного телефона).
Дарина О, невже я виграла? Як мило… і несподівано… (загадково) А тепер готуймося до сюрпризу! (Іде за куліси).
Тамада. Виступає неперевершена, найдосконаліша Вєрка-Сердючка! Зустрічайте! (всі аплодують)
Виходить Юрій у образі лже-Сердючки. Співає «Всьо будєт харашо!». Всі підспівують та аплодують. Потім Юрій іде за лаштунки.
Кирило Аркадійович (підтанцьовує, намагаючись затягнути юристку за лаштунки). Мене моя бабуся відпустила до п'ятої ранку. Поїдемо у номери!
Юрій виходить перевдягнутий у своє повсякденне вбрання. Всі знову їдять. Виходять перевдягнуті відповідно Дарина, Юлія, Юристка, Психолог і танцюють східний танець перед Юрієм і приговорюють: «Ми – твої Гюльчатаї!».
Дарина (одхекуючись, Юрію). Ну як? Сподобалось! Ми – всі твої Гюльчатаї… Юрко, дивися яку компанію ми збудували! Га? Якби тільки декотрі ложку з рота не вибивали... Ось подивись… Подивися, що твій любий Тарас розіслав усім співробітникам по скайпу. Давно тобі казала: треба його позбутися (читає). «Завтра останній день моєї роботи на фірмі «Обмотай-ка». Іду сам. Всім дякую».
Психолог (підбігає до Юрія). Ну що, милий, сподобалося? А! Ви, Даринко, того листа зачитували? Боже, невже ми того клятого зиґзаґа позбулися? Аж не віриться…Юра, тебе, до речі, бачили біля під'їзду якоїсь хрущевки, коли ти сидів з цим проклятущим зиґзаґом Тарасом і пив коньяк наче останній безхатченко! Ти що, не міг його в якийсь ганделик повести, раз вже тобі конче необхідно було з ним напитися?
Юрій. Так, ми посиділи, випили, згадали золоті роки, коли наша фірма була маленька. А ось і він! (підходить Тарас). Тарасе! А може, треба було залишити все як є? Працівників небагато, хатня атмосфера... Квапитися нікуди... Адже це чудово, коли працівники кудись поспішають після нормованого робочого дня. Хтось на побачення, хтось до родини, хтось у театр або на футбол чи концерт. А на свята - торт від іменинника й квіти від.....
Ганнуся (чарівно вигулькує з під руки Тараса). …обожнюваного, вічно дотепного й демократичного директора...
Юрій. Ганнуся!!! Це ти? Хіба ти ще у нас працюєш? А чому я тебе так довго не бачив?
Ганнуся. Ви хотіли спитати: «Як? Тебе, Ганнуся, ще не з’їли?» Як бачите, ще не з’їли…Та вже доїдали!… Бо коли вам займатися простими смертними… Бо ви – Сонце…Чи хто ви там? Квадрат чи Коло? До речі, ми так досі і не знаємо хто ви: квадрат чи коло? Від нас це приховують.
Юрій. Смієся з мене…Смійся, смійся… (співає) «Смейся, паяц, над разбитой любовью!»
Тарас. М-да……«Здесь первые на последних похожи»…
Ганнуся. «И не менее первых устали быть может!».
Менеджери, Тарас і Ганнуся (разом співають, обійнявшися). «Скованными одной цепью, связанными одной целью: скованными одной цепью, связанными одной целью!»
Кирило Аркадійович (до Ганнусі). Ех, Ганнуся, люблю я тебе!
Тарас. А мене, пане Кирило? А мене ви любите?
Кирило Аркадійович. І тебе любив би... Та ти не тієї системи граната!
Дарина (відійшла з Психологом). Даринка так хвилюється, так хвилюється… Ще й Ростик... Поїхав сьогодні розлучатися зі своєю шльондрою, взагалі не знаю, що буде...А ти - молодець, обкрутила нашого Юрка...
Психолог. Але чого то мені коштувало! Ескортувала його в усі відрядження... Як же вони мені осточортіли! Увесь час те й саме: Рига, Вільнюс, Таллінн, Дрезден, Париж, Верона. У печінках сидять... Ви ж знаєте цих чоловіків: допоки в них перед очами миготиш, вони тебе ще пам'ятають, а зникла з очей… Істинно народна мудрість прорікає: як з очей, так і з думки… Але я своє виїздила! Народила йому сина - і тепер він мій навіки. Уже й друзі його підбурювали - кинь її, чого це вона з тобою скрізь їздить, ця сіра миша. А я таки вперта… І от виїздила своє щастя...
Кирило Аркадійович (проходить повз них, по телефону). Юльцю, а ви в якому квадраті?
Дарина. А я все думала, що Юльця його обкрутить. Та й на Ганнусю оком закидав. Я так боялася, що ця білява хвойда йому голову закрутить.
Психолог. Білявій хвойді треба було у нього на очах увесь час бути та й ініціативу якусь виказувати, а не глузувати з нього … А вона все пирскає, все підхихикує. Допідхихикувалась!
Інвалід-кур'єр (Денисові). Уявляєш? Я півроку йому жалівся, думав, що то менеджер… А він виявився директором!
Дарина. Ні, ви подивитеся на це «дітьо війни»! (показує на Кирила Аркадійовича)
Кирило Аркадійович (Ганнусі). А мені однаково, що відступати, що наступати. Мене моя бабуся відпустила аж до п’ятої ранку…
Ганнуся. Та відчепіться ви зі своєю бабусею!
Менеджери виходять на перший план. У них на чолі помаранчевим намальовані кола, трикутники, квадрати й зиґзаґи.
Психолог. Це що - бунт? Безглуздий російський бунт?
Денис. Ні, це – українська помаранчева революція! А шо? «Бєз лоха жизнь плоха?» От наші заяви на увольнєніє! «Завтра останній день нашої роботи на фірмі «Обмотай-ка». Ідемо самі. Всім дякуємо».
Юрій. Хлопці, і я з вами! ( Витягає з кишені помаранчевий фломастер і малює собі на чолі зиґзаґ).
Менеджери (разом). І нам! І нам! (Беруть в нього фломастер і собі малюють зиґзаґи).
Тарас. Революція зиґзаґів!
Інвалід-кур'єр. І я хочу бути зиґзаґом!
Інвалід-кур'єр малює собі зиґзаґ на лобі і залазить на стіл, де вже танцює Кирило Аркадійович з Юлею. Заходить Ростик із «нареченою» у фаті з марлі.
Ростик. Мамо, ми нарешті розлучилися! Привітай нас! (Менеджери, Юрій і Тарас тиснуть йому руку).
Тарас. А як же: «Любовний човен відпливає в незабутню подорож прекрасною рікою Кохання?».
Ганнуся. А як же «У цей воістину незабутній день, коли сама Природа плаче не дощем, а слізьми щирого щастя...»?
Дарина. До чого це, синочку? Чи ж розлучення святкують?
Ростик. Мамо, а хіба розлучення - це сумна подія? Навіщо нам мучити один одного, якщо ми такі різні? Я просто хочу показати усім, що не треба журитися. Бо розлучення – то не кінець світу. Життя триває... От ми й поїхали до РАГСу на автівці зі стрічками, зняли замок з моста, а друзі скинулися та організували нам антивесілля, де ми їм роздали назад їхні подарунки. А тепер ми б'ємо чайний сервіз, який ти нам подарувала на весілля..(б’є чашки). А ось простирадло від колишньої тещі (рве простирадло).
Психолог. Ростик! Але ж любов одна, а захоплень - багато! Ти не розумієш?
Ростик. Хто це сказав? Якийсь дурень, мабуть…
Психолог. Ростик! Люблять щиро й один раз у житті! Запитай у своєї нещасної матері. Подивися на бабусь і дідусів! Тобі здається, що ти любив! Насправді, коли ти зустрінеш ту єдину, від якої мурашки бігають по тілу й руки стають холодними, ти зрозумієш, що до цього моменту ти не любив!!!
Тарас ( до залу). Чорт, а я завжди так нудно розлучався...
Юрій. Маша, ти взагалі… нормальна таке верзти?
Денис. А що, її звуть Машею?
Тарас. Так, Машею...
Денис. А в юристки теж є ім'я?
Тарас. Запитай у служби безпеки або в гаражі. Здається Лариса Петрівна… чи Іванівна…
Кирило Аркадійович (злазить зі столу разом з Юлею і підводить її до всіх). Юлечко, я вас тут десантую. (До Ростика) Ростик, казав я тобі – вивчай матчасть...
Юрій. Ростик, а ти – молодчага!
Психолог (до Юрія). А ти мовчи, п’яниця…. Ти зламав моє життя…(До Ростика) Ти ніколи нікого не любив...Ростик, ти – дурник. Тішитися нема з чого. Ти тільки почав своє доросле життя й уже так по-дурному себе поставив...Шлюб - це знаходження компромісів і поступок, а ти - нерозумний, якщо одружився й не усвідомив цього... Шкода, що в тебе з...цією твоєю колишньою дружиною немає дітей. Ото був би для вас гарний урок!
Юрій. Машо, що ти торочиш? Мені страшно за тебе…
Кирило Аркадійович (до залу). З цими дамами – то ціла військова операція. Час спливає, а мені ж скоро повертатися до своєї бабусі…. Лишилося чотири години! А результату поки що – нуль! (до Юлі). Стартуймо! Стартуймо зараз! Юльцю, ти вже вивчила матчасть?
Юрій (піднімає табурета). До речі, ці табурети я зробив власноруч…
Ростик. Сам? А мене навчиш?
Юрій. А знаєш що… В мене – нова тема... Підеш до мене на нову фірму водієм? Будемо робити табурети! Тарасе, хлопці, пишіть заяви на прийом! Обіцяю соцпакет, восьмигодинний робочий день. Хто лишився після роботи – штраф. (До Ганнусі) Хто заніс пилюку в офіс на своїх струнких ніжках – премія. Згодні? Порушив інструкцію – бонус!
Ганнуся. Прийшов хворим на роботу – штраф!
Юрій. Ганнуся! Підеш до мене секретаркою?
Тарас (притуляє Ганнусю до себе). Не вимкнув світло у туалеті – приз! (Єхидно) Так, моя кицюню?
Ганнуся (теж насмішкувато). Так, мій песику!
Ростик. Не пішов вчасно у відпустку – покарання!
Юрій. Най живе Кодекс законів про працю України!
Ростик. Вимагаємо розширення прав трудової інспекції! Де перевірки трудових інспекцій?
Тарас. Надати трудовим інспекціям права податкових інспекцій!
Денис. Чому трудові інспекції не перевіряють дотримання прав працюючих?
Менеджер мерзлякуватий (обмахується віялом, начебто йому жарко). Не полікував зуби за рахунок підприємства – штраф!
Менеджер розпашілий (гороїжиться, начебто йому холодно). Не пішов у басейн за рахунок підприємства – штраф!
Ганнуся. Хто залишився після роботи – подвійний штраф за кожну хвилину затримки!
Денис. Не занімаєся спортом – штраф!
Ростик. Запізнився на роботу – нагорода!
Тарас. Дайош профспілкову організацію! Дайош виконання колективної угоди!
Психолог. Припинить цю вакханалію! Юрію!
Дарина. Отямся!
Юрій. Послухав жінку і не зробив навпаки – потрійний штраф!
Заходить розхристаний економіст.
Економіст. Там, кажуть, якась Криза до нас іде... З Америки...
Всі (хором). Криза? Яка Криза?
Далі майже по Гоголю. «Вимовлені слова вражають усіх як громом. Звук здивування одностайно злітає з дамських вуст; вся група, раптом перемінивши положення, залишається в скам'янінні».
Юрій посередині схопився за голову. Дарина й Психолог, які схопили його міцно за руки з обох сторін; за ними Економіст, який перетворився в знак питання. Ліворуч Юрія: Кирило Аркадійович, що нахилив голову до вуха Юлії, а сам дивиться за куліси; за ним Денис із розведеними руками. За ним Юристка, яка пригорнулася до працівника служби безпеки; за ними, у самого краю сцени, Ростик зі своєю «нареченою» які махають одне одному «до побачення». Інші залишаються просто стовпами. Майже півтори хвилини скам'яніла група зберігає таке положення. І тільки Тарас із Ганнусею не беруть участі у всьому цьому, вони повільно йдуть за лаштунки, обійнявшись, зупиняючись та цілуючись. Завіса опускається.
Кінець.
Книга: ТРИ КРОКИ У МАРЕННІ Офісно-соціальна комедія у 3...
ЗМІСТ
| 1. | ТРИ КРОКИ У МАРЕННІ
Офісно-соціальна комедія у 3... |
| 2. | (Іде за куліси).
Тамада. Виступає... |
На попередню
|
|
