Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
Криза почалась з паніки на Нью-Йоркській біржі 24 жовтня 1929 p., коли за один день акції впали в ціні на мільйони доларів. Це був крах ринку цінних паперів. Так неодмінно мав завершитись спекулятивний бум і штучне завищення їх курсу. Але крах на біржі був лише зовнішнім проявом кризи в економіці. За крахом фондового ринку настав спад виробництва. У провідних країнах падіння сягало 38%.
Ця криза завершила історичну еволюцію типу господарюван ня, притаманного кінцю XIX - початку XX ст.
Однією з головних причин економічної кризи, яка є неминучою і необхідною умовою економічного циклу, вважають невідповідність між виробництвом (пропозицією) і попитом, тобто на ринку вироблених товарів було більше, ніж попиту на них. Це криза відносного перевиробництва і перенакопичення капіталу. Щоб звільнитися від затоварювання, виробники під час кризи занижують ціну, скорочують виробництво, звільняють робітників, припиняють капіталовкладення. Коли виробництво товарів і попит на них вирівнюються, починається вихід з кризи в новий економічний цикл. Це була типова картина другої половини XIX - початку XX ст. Але економічна криза 1929-1933 pp. була не звичайною. Циклічна криза перевиробництва збіглася з структурною кризою і з нижчим щаблем так званої довгої хвилі розвитку капіталізму. Під довгими хвилями маються на увазі періодичні коливання економічної активності тривалістю 40-60 років. Такі коливання фіксуються з кінця XVIII ст. і на 1929-1933 pp. приходиться, як вважають економісти, четверта хвиля в найнижчій фазі. В ці періоди з інтервалом у 50 років проходить зміна технічної і технологічної бази економіки і розширення її на всі галузі господарства. Нова техніка і технології, створені в 20-30-ті роки могли забезпечити масове виробництво, але цей процес оновлення не міг вийти на рівень піднесення без забезпечення умов масового споживання. Для масового виробництва потрібен був масовий покупець. Інша гостра проблема, виявлена кризою, - його небувало затяжний характер. Це свідчило про те, що традиційний ринковий механізм виходу з кризи повинен бути доповнений механізмами державного регулювання.
Криза породила також небачене безробіття (у 1932 р. в 32 країнах зареєстровано 26,4 млн. безробітних), загрозу голоду для багатьох сотен тисяч людей, небезпеку стихійного виступу, повстання, тобто загострились соціальні проблеми, вирішення яких було можливе лише після зміни соціальних функцій держави.
Криза 30-х років, на відміну від попередніх, охопила відразу всі країни світу і найбільшого удару зазнали країни, що були сировинними придатками індустріально розвинутих країн. Зрештою, це дало могутній поштовх до пошуку цими країнами шляхів забезпечення економічної незалежності.
Єдина країна, якій вдалось уникнути руйнівних наслідків кризи, був СРСР, де саме в цей час розгорталась індустріалізація.
Глибина і тривалість кризи визначались значною мірою тим ударом, якого завдали світовому господарству світова війна і ді держав-переможців після неї. Традиційні господарські зв'язки були порушені. Світова економіка була перевантажена борговя ми зобов'язаннями. Війна породила безпрецедентне зростанм американської економіки і перетворила США у світового кредиі тора. Американські позики дозволяли Німеччині сплачувати реї парації, які своєю чергою поверталися в США у вигляді платежів Англії та Франції за воєнними боргами. Вся світова економікЛ стала залежною від благополуччя американської економіки, але саме цього не було.
Криза відбилась і на міжнародних відносинах. Країни Заходи віддали перевагу діям, які перекладали труднощі кризи один на одного, а не пошуку спільного шляху виходу з кризи. Митні І торговельні війни загострили відносини між провідними країнаї ми і паралізували їх здібність підтримувати світовий порядоЛ Цим скористалися агресивні держави. Першою з них була Япо-| нія, яка кинула відкритий виклик Версальсько-Вашингтонськія системі, порушила Вашингтонські домовленості щодо Китаю* захопивши Маньчжурію.
Книга: Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
ЗМІСТ
1. | Конспект лекцій Всесвітня історія ХХ століття
|
|
2. | 2. Перша світова війна
|
|
3. | 3. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
|
|
4. | 4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
|
|
5. | 5. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
|
|
6. | 6. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система
|
|
7. | 7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
|
|
8. | 8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
|
|
9. | 9. Національно-визвольні рухи
|
|
10. | 10. Стабілізація і ''процвітання'' в країнах Європи і США у 20-ті роки
|
|
11. | 11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
|
|
12. | 12. ''Новий курс'' Ф.Рузвельта
|
|
13. | 13. Великобританія у 30-ті роки. Економічна криза. ''Національний уряд''
|
|
14. | 14. ''Народний фронт'' у Франції
|
|
15. | 15. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А.Гітлер
|
|
16. | 16. Фашистська диктатура Б.Муссоліні в Італії
|
|
17. | 17. Революція 1931 р. в Іспанії.
|
|
18. | 18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
|
|
19. | 19. Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
|
|
20. | 20. Проголошення СРСР і встановлення сталінського режиму
|
|
21. | 21. Радянська модернізація СРСР
|
|
22. | 22. Японія між двома світовими війнами
|
|
23. | 23. Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
|
|
24. | 24. Громадянська війна у Китаї. Проголошення КНР
|
|
25. | 25. Індія у 20-30-ті роки
|
|
26. | 26. Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
|
|
27. | 27. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
|
|
28. | 28. Африка між двома світовими війнами
|
|
29. | 29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
|
|
30. | 30. Освіта, наука і техніка
|
|
31. | 31. Розвиток літератури 20-30-х років
|
|
32. | 32. Мистецтво 20-30-х років
|
|
33. | 33. Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Берлін-Рим-Токіо
|
|
34. | 34. Політика ''умиротворення'' агресора
|
|
35. | 35. СРСР у системі міжнародних відносин
|
|
36. | 36. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
|
|
37. | 37. Напад Німеччини на Польщу й початок Другої світової війни. Бойові дії в Європі у 1939-1941 pp.
|
|
38. | 38. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Битва за Москву
|
|
39. | 39. Воєнні дії на Східному фронті в 1942-1943 pp. Корінний перелом в ході Другої світової війни. Звільнення території СРСР
|
|
40. | 40. Утворення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
|
|
41. | 41. Становище у воюючих та окупованих країнах. Рух Опору в країнах Європи та Азії в роки Другої світової війни
|
|
42. | 42. Основні події Другої світової війни в Африці, в басейні Тихого океану (1940-1945 pp.)
|
|
43. | 43. Визволення країн Центральної та Східної Європи (1944-1945 pp.)
|
|
44. | 44. Висадка союзницьких військ у Нормандії. Звільнення країн Західної Європи. Капітуляція Німеччини та Японії
|
|
45. | 45. Підсумки Другої світової війни
|
|
46. | 46. Створення Організації Об'єднаних Націй
|
|
47. | 47. Підписання мирних договорів. Окупаційна політика щодо Німеччини та Японії. Нюрнберзький та Токійський судові процеси
|
|
48. | 48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
|
|
49. | 49. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Заходу в 1945-1998 pp.
|
|
50. | 50. Сполучені Штати Америки
|
|
51. | 51. Канада
|
|
52. | 52. Великобританія
|
|
53. | 53. Франція
|
|
54. | 54. Німеччина
|
|
55. | 55. Італія
|
|
56. | 56. Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи
|
|
57. | 57. Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі
|
|
58. | 58. Демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991 pp.)
|
|
59. | 59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його види та ознаки. Наслідки панування тоталітарної системи в Україні
|
|
60. | 60. Інтеграція в сучаснім Європі. Участь України в загальноєвропейському процесі
|
|
61. | 61. СРСР у повоєнні роки
|
|
62. | 62. Відлига. Реформи М.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
|
|
63. | 63. ''Застій'' в економіці СРСР (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
|
|
64. | 64. Дисидентство в СРСР в 70-80-х роках
|
|
65. | 65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
|
|
66. | 66. Нові незалежні держави: початок самостійного життя
|
|
67. | 67. Процес деколонізації після Другої світової війни
|
|
68. | 69. Японія
|
|
69. | 70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
|
|
70. | 71. Індія
|
|
71. | 72. Боротьба за незалежність і об'єднання В'єтнаму
|
|
72. | 73. Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
|
|
73. | 74. Трагедія Афганістану
|
|
74. | 75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
|
|
75. | 76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
|
|
76. | 77. Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
|
|
77. | 79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
|
|
78. | 80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
|
|
79. | 81. Перехід від конфронтації до співробітництва держав світу. Завершення ''холодної війни'' (друга половина 80-х - 90-ті роки)
|
|
80. | 82. Основні тенденції розвитку культури другої половини XX ст.
|
|
На попередню