Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Розміщення продуктивних сил / РПС- Тарангул
3.2. СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МАКРОРАЙОН
1. Загальна характеристика Східного економічного макрорайону.2. Природно-ресурсні можливості території.
3. Населення: його чисельність, структура, особливості розселення та зайнятість.4. Виробництво району.
5. Транспорт та зовнішньоекономічні зв’язки.6. Територіальна структура господарства.
7. Проблеми розвитку Східного макрорайону.Макрорайон розташований переважно на Лівобережній Україні. Площа становить 221 тис.км2 (36,7 % площі України). Населення – 21,1 млн. чол. (43,1% населення України). Макрорайон включає 8 областей, які об’єднані в три економічні райони України: Північно-Східний, Донецький і Придніпровський. На макрорайон припадає 65% виробництва промислової та 33% сільськогосподарської продукції, 51,8% експорту України. Тут проживає 70% міського і лише 30% сільського населення.
1. Основні риси макрорайону: сприятливе транспортно-географічне положення; дуже високий рівень господарської освоєності території; велика густота населення; висока питома вага міського населення; могутній природно-ресурсний потенціал (перш за все, мінеральні і земельні ресурси); потужне і дуже розгалужене за структурою виробництво, в якому провідне місце займають промисловість та сільське господарство; розміщення в двох природних зонах, що зумовило різногалузеву спеціалізацію сільського господарства; розвинена транспортна система з переважанням залізничного вантажообороту; активна роль у територіальному, у тому числі міжнародному поділі праці; напружена екологічна ситуація.
У багатьох відношеннях це район парадоксів.1. Незважаючи на те, що його територія в своїй центральній і південній частині була освоєна найпізніше в Україні (у XIV ст.), зараз тут найвища освоєність.
2. Район має найбільш потужний виробничий потенціал в Україні – і водночас відзначається дуже консервативною галузевою структурою, недосконалою технологією, низьким технічним рівнем.3. Район вносить в експортний сектор майже 60% продукції – і не має коштів для вирішення власних складних соціально-економічних проблем. Це основний район-донор.
2. Велику роль у економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал. Він значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально диференційована. Основні його складові – мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси. Особливе значення мають мінеральні. Саме завдяки сприятливому поєднанню цінних земельних та агрокліматичних ресурсів у всіх областях склався досить розвинений АПК. Особливо цінні природні ресурси сільськогосподарського виробництва у лісостепових областях району.Мінеральні ресурси мають велике міжрегіональне значення. Їх різноманітність пов’язана з особливостями геологічної будови. Для мінеральних ресурсів властиві такі ознаки: велика різноманітність, дуже великі запаси, висока якість, велике народногосподарське значення, зручне транспортне положення родовищ, високий рівень територіального зосередження. Саме тут розташовані три з чотирьох мінеральних зон України: Донецька, Криворізька та Дніпровсько-Донецька.
Особливо важливим для району є високе забезпечення всіма видами паливно-енергетичних ресурсів. Саме тут зосереджено близько 98% запасів кам’яного вугілля і 70% нафти й газу України, а також усі запаси залізної і марганцевої руд у країні. Балансові запаси вугілля у Донбасі складають приблизно 50 млрд.т, з них на частку коксівного припадає майже 20% (країна на 200 років забезпечена вугіллям). І зараз, незважаючи на різке погіршення гірничотехнічних умов, Донбас залишається одним з найбільших кам’яновугільних басейнів у Європі.Нафтогазові родовища в макрорайоні зосереджені в основній у країні Дніпровсько-Донецькій провінції.
У Східному економічному макрорайоні розміщені практично всі необхідні для розвитку чорної металургії ресурси: металеві руди та допоміжна сировина (флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіти). Саме тут знаходяться три з чотирьох основних районів родовищ залізної руди, руди кольорових металів; є великі поклади хімічної сировини: кам’яної солі, солей брому і йоду. У Східному макрорайоні зосереджені всі запаси марганцевих руд, які складають близько 15% світових.Руди кольорових металів представлені родовищами ртуті (Донецька область), нікелю (Кіровоградська), титану і бокситів (Дніпропетровська), нефелінових сієнітів, свинцю, цинку, міді (Донецька область).
Різноманітні й високоякісні ресурси будівельних матеріалів: цементної, скляної сировини, а також каолінів, мінеральних барвників, вермикуліту, кам’яних будівельних матеріалів та ін.Забезпечення макрорайону водними ресурсами незначне, а південної його частини – дуже низьке. Водні ресурси представлені прісними і морськими водами. Ресурси прісної води – це поверхневий стік, транзитні та підземні води. Поверхневий стік тут невеликий у зв’язку з незначною кількістю опадів (від 500 мм на півночі до 300 мм на півдні). Запаси підземних вод також малі. Головне джерело водних ресурсів – транзитний стік за рахунок Дніпра і, меншою мірою, Сіверського Дінця. Для регулювання стоку та кращого водозабезпечення маловодних територій у районі побудовані водосховища і канали. Основні водосховища: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське; канали: Дніпро-Донбас, Сіверський Донець-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг.
Тут дуже цінні земельні ресурси. В основному вони представлені чорноземами. У поєднанні зі сприятливими на більшості території агрокліматичними ресурсами це створило гарні умови для інтенсивного розвитку високотоварного сільського господарства. Лісові ресурси обмежені і, окрім крайньої півночі макрорайону, мають природоохоронне значення.До важливих належать рекреаційні ресурси. Вони різноманітні, мають переважно місцеве значення. І тільки на Азовському узбережжі та по долинах річок, де сформувалися чудові ландшафти, рекреаційні ресурси в майбутньому можуть мати міжнародне значення.
3. За чисельністю населення макрорайон займає друге місце в Україні; середня густота населення в ньому найвища – до 200 чол./км2 у Донецькій області. Дуже висока і частка міського населення: від 75% у середньому по макрорайону до 90% у Донецькій області.Національний склад, як і загалом в Україні, дуже строкатий: українців – близько 65%, друге місце займають росіяни.
Східний макрорайон має значні трудові ресурси, зокрема, тут зосереджено близько половини спеціалістів з вищою і середньою освітою. Відповідно до структури господарства у макрорайоні дуже висока частка зайнятих у виробничому комплексі чоловіків. Тільки в останні десятиріччя, коли в макрорайоні почала більш інтенсивно розвиватись харчова і легка промисловість, підвищилась зайнятість серед жінок. Зараз у зв’язку із занепадом вугільної промисловості та високим безробіттям серед чоловіків, яке набуде особливої загрози після закриття багатьох шахт, жіноча зайнятість значно зростає.4. Макрорайон характеризується високою територіальною концентрацією промисловості. У ньому сформувався найпотужніший в Україні промисловий комплекс (виробляється більше половини промислової продукції України), і тому набагато більший, ніж в інших макрорайонах, обсяг продукції припадає на 1 чоловіка і на 1 км2.
Для району характерні такі негативні риси: консервативна структура з абсолютним переважанням менш ефективних галузей важкої промисловості, екоагресивними, застарілими енерго- і ресурсоємними, “відходними” технологіями, високою зношеністю основних фондів та забрудненням природного середовища. Але і зараз основні галузі промисловості приваблюють інвесторів (паливно-енергетичний комплекс).Галузева структура орієнтована, в основному, на місцеві мінеральні ресурси і дуже консервативна, оскільки в ній переважає виробництво засобів виробництва. В окремих областях, особливо в Донецькій, досить однобока галузева структура. Розвиваються найбільш екоагресивні, ресурсо- та енергоємні виробництва (енергетика, паливна, металургійна, хімічна промисловість).
Провідне місце в структурі промисловості займають машинобудування, енергетика, металургія, хімія, в яких зайнято майже 70% працюючих. У макрорайоні розвиваються потужні, дуже розгалужені міжгалузеві виробничі комплекси (МВК). Більшість з них складає основу відповідних комплексів України.Тут зосереджені основні виробництва паливно-енергетичного, металургійного, гірничо-хімічного комплексів України. Дуже розвинені агропромисловий та будівельний комплекси. Саме продукція зазначених МВК займає зараз провідне місце в експорті України.
Для господарства України особливе значення має ПЕК, перш за все вугільна промисловість і електроенергетика району. Саме тут зосереджено 70% її виробництва. Це, перш за все, потужні ДРЕС: Вуглегірська, Луганська, Старобешівська, Слов’янська, Зуївська-2, Зміївська та багато інших. Тут працюють і основні ГЕС країни. У районі розвивається і нафтопереробка: у містах Кременчуці та Лисичанську (на базі російської нафти).Дуже різноманітна продукція металургійного комплексу району. Це залізна руда, кокс, сталь, прокат, феросплави та труби (у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську).
На основі коксівного та природного газу, іншої хімічної сировини розвивається хімічна промисловість, випускається більше ста видів її продукції: фенол, сульфат амонію, хлористий кальцій, азотна та фосфорна кислота, стирол, полістирол. Особливе місце серед них займає кальцинована сода, яка навіть в умовах різкого падіння її виробництва іде на експорт.Основу АПК становить високотоварне багатогалузеве сільське господарство. Провідне місце в ньому займає землеробство. Із усієї площі сільськогосподарських угідь основна частина зайнята ріллею (14 млн. га). Майже половина її знаходиться під посівами зернових. У районі вирощують озиму пшеницю і кукурудзу. На останню припадає більше 60% збору всієї України. Кукурудза на зерно зосереджена в Придніпров’ї, пшениця вирощується в більшості областей.
13% посівних площ знаходиться під технічними культурами. Серед них провідне місце займає соняшник (близько 70% врожаю України) та цукровий буряк (30% валового збору). Навколо міст, у складі міських АПК, а також на півдні, у зоні зрошувального землеробства, розміщене плодоовочеве виробництво.У районі розвинені всі види тваринництва. Однак, у зв’язку з недостатністю кормовиробництва, рівень його розвитку відстає від місцевих потреб. Тільки м’ясо вивозиться з району. Дуже розвинена харчова промисловість – друга важлива ланка АПК. Міжрайонне значення мають цукрове, маслобійне, плодоовочеконсервне та, меншою мірою, виноробне виробництво.
5. Район відзначається дуже інтенсивними внутрішньо- і зовнішньоекономічними зв’язками. Їх матеріальна основа – це транспортна система, яка досить розгалужена і представлена всіма видами з найвищою щільністю транспортної мережі. Серед видів транспорту провідну роль відіграє залізничний, який забезпечує близько 65-70% вантажообороту країни. Це пов’язано з розвитком у районі важкої промисловості та виробництвом великогабаритної продукції. Друге місце займає автомобільний транспорт, який здійснює переважно внутрішньорайонні перевезення. Для міжрайонних зв’язків велике значення має водний, річковий і морський види транспорту. Дуже розгалужена система трубопроводів, зокрема, газопроводів. Незначний розвиток авіатранспорту, в першу чергу, відсутність великих міжнародних авіапортів, гальмує, певною мірою, процеси міжнародної інтеграції. Основні транспортні вузли: Донецьк, Дебальцево, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, П’ятихатки.6. У Східному макрорайоні склалася складна територіально-галузева структура виробництва. Вона представлена трьома великими агломераціями (Донецько-Макіївською, Дніпропетровсько-Дніпродзержинською та Харківською), галузевими промисловими районами, численними вузлами і приміськими АПК. До вузлів належать Горлівсько-Єнакієвський, Криворізький, Краматорсько-Слов’янський, Полтавський, Луганський, Лисичансько-Рубежанський, Криворізький, Алчевський, Кременчуцький, Нікопольський, Кіровоградський та ін.
7. Головні проблеми району стосуються основних аспектів його соціально-економічного розвитку: припинення стагнації виробництва; удосконалення галузевої макроструктури промисловості та технологій; поновлення основних фондів, закриття (чи перепрофілювання) нерентабельних підприємств; підвищення конкурентоспроможності продукції; ефективне використання колосальних обсягів відходів, покращання умов життя людей та екологічної ситуації.Запитання та завдання
1. Дайте загальну характеристику території дослідження.
2. Чому Східний район називають районом “економічних парадоксів”?3. Основні складові ПРП макрорайону.
4. Охарактеризуйте демографічну та трудоресурсну ситуацію в Східному районі.5. Які провідні галузі виробництва функціонують у макрорайоні?
6. Назвіть елементи територіальної структури господарства макрорайону.7. Які головні проблеми соціально-економічного розвитку вам відомі?
Книга: Розміщення продуктивних сил / РПС- Тарангул
ЗМІСТ
На попередню
|
|
