Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р.
2. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.
3. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1992 р.
4. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 липня 1991 р.
5. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р.
6. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р.
7. Закон України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р.
8. Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №31.
9. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р.
10. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р.
11. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р.
12. Закон України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р.
13. Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.
14. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №2.
15. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р.
16. Закон України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» від 26 червня 1997 р.
17. Закон України «Про державний бюджет України на 1999 р.» від 31 грудня 1998 р.
18. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1999 р.
19. Закон України від 13 лютого 1998 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
20. Закон України від 22 лютого 2000 р. «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво».
21. Закон України від 30 червня 1999 р. «Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство».
22. Закон України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України».
23. Закон України від 4 листопада 1999 р. «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».
24. Закон України від 20 травня 1999 р. «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
25. Закон України від 18 листопада 1999 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».
26. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-XIV.
27. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 2 березня 2000 р.
28. Закон України «Про Державний бюджет України на 2000 р.» від 17 лютого 2000 р. №1458.
29. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Державного інноваційного фонду» від 18 лютого 1992 р.
30. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерела їх покриття».
31. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств» // Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 5.
32. Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ 26.04.96 р., № 473.
33. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.
34. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ 9.02.96 р. № 186.
35. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96 р. № 830.
36. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. — 1997. — №40.
37. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. — 1998. — №3.
38. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 «Про складання фінансової звітності».
39. Постанова Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження змін та доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» від 9 січня 2000 р. №1—3.
40. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 31 грудня 1999 р. №318.
41. Наказ Міністерства фінансів України «Питання складання фінансової звітності» від 24 лютого 2000 р. №37.
42. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про внесення змін до Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій організаціями Державної податкової служби» від 10 березня 2000 р. №92.
43. Указ Президента України від 4 березня 1998 р. №167/98 «Про підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами».
44. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р.
45. Авилов А. Государственная поддержка мелкого и среднего бизнеса в развитых странах мира. — М., 1994.
46. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению // Под ред. Г.П. Иванова. — М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995.
47. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997.
48. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь, 1998.
49. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
50. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
51. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
52. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
53. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
54. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
55. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
56. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
57. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
58. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
59. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.
60. Крутик О. Б. Основы финансовой деятельности предприятия. — СПб, 1996.
61. Мищеракова О. В. Налоговые системы развитых стран мира. — М.: Фонд «Правовая культура», 1995 .
62. Мороз А. Н. Основы банковского дела. К.: Либра, 1994 .
63. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.: Основи, 1993.
64. Налоговые системы зарубежных стран: Учеб. пособие / Ред. В. А. Сленов, В. И. Смирнов. — М.: Рос. экон. академия, 1995.
65. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. д. е. н., проф. Мороза А. М., к. е. н., доц. Пуховкіної М. Ф. — К.: КНЕУ, 1999.
66. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.
67. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политики налогов. — М.: Инфра, 1996.
68. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
69. Родионова В. М., Федотова М. А. Финансовая устойчивость предприятий в условиях инфляции. — М.: Перспектива, 1995.
70. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. — Минск; М.: ИП «Экоперспектива», 1998.
71. Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес. — К.: Либідь, 1992.
72. Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
73. Томас П. Кармен, Альберт Р. Макмин. Анализ финансових отчетов. — М.: Инфра–М, 1998.
74. Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.
75. Финансовый менеджмент / Авт. кол. под рук. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.
76. Финансовый менеджмент / Под ред. акад. Г. Б. Поляка. — М.: Финансы, 1997.
77. Финансовый менеджмент / Под ред. д. э. н., проф., Н. Ф. Самсонова. — М.: Финансы, 1999.
78. Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина. — К., 1998.
79. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998.
80. Финансы / Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.
81. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1999.
82. Финансы предприятий / Л. М. Павлова — М.: Финансы ЮНИТИ, 1998.
83. Фисенко М. А. Финансы предприятий. — Минск, 1995.
84. Холт Роберт. Основы финансового менеджмента. — М.: Дело, 1993.
85. Шеремет А. Д. Финансы предприятий. — М.: Финансы и статистика, 1997.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПРОПОНУЄ
НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ ТА ПІДРУЧНИКИ
Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін. Історія економічних учень. 620 с.
Г. В. Дворецька. Соціологія. 320 с.
Г. О. Швиданенко, О. В. Оголь, В. В. Заїкіна. Обгрунтування інвестиційних проектів у процесі трансформації форм власності. 192 с.
С. Ф. Покропивний, В. М. Колот. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. 352 с.
С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко. Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування. 324 с.
С. Ф. Покропивний, Г. О. Швиданенко, О. С. Федонін та ін. Економіка підприємства: Збірник практичних задач і конкретних ситуацій. 328 с.
В. М. Опарін. Фінанси (загальна теорія). 164 с.
Л. О. Примостка. Фінансовий менеджмент банку. 200 с.
А. М. Мороз, М. Д. Олексієнко, М. Ф. Пуховкіна та ін. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни «Банківські операції». 380 с.
В. О. Мец. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. 140 с.
В. В. Сопко. Бухгалтерський облік. 500 с.
Л. М. Кіндрацька. Бухоблік комерційних банків України. 448 с.
Герольд Мус, Рольф Ханшманн. Бухгалтерський облік (основа — завдання — розв’язання) / За ред. В. В. Сопка. 386 с.
О. М. Мозговий. Фондовий ринок. 328 с.
З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. Стратегічне управління. 160 с.
В. М. Петюх. Ринок праці. 288 с.
А. М. Колот. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. 224 с.
О. І. Пестрецова. Організація та функціонування спільних підприємств в Україні. 100 с.
А. М. Власова, Л. М. Савчук, В.Б.Савінова. Організаційна поведінка. 96 с.
А. В. Войчак. Маркетинговий менеджмент. 268 с.
Н. В. Куденко. Стратегічний маркетинг. 152 с.
В. Я. Кардаш. Маркетингова товарна політика. 156 с.
В. Д. Кардаш. Товарна інноваційна політика. 124 с.
Т. І. Лук’янець. Рекламний менеджмент. 276 с.
Е. В. Чекотовський. Графіки статистичних рядів та їх побудова на ПЕОМ з використанням пакету EXСEL 5.0. 380 с.
В. Ф. Ситник, Н. С. Орленко. Імітаційне моделювання. 232 с.
В. Ф. Ситник, О. С. Краєва. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації. 200 с.
Н. В. Єрьоміна. Проектування баз даних. 208 с.
А. М. Береза. Основи створення інформаційних систем. 140 с.
В. К. Галіцин, Ф. А. Левченко. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі. 360 с.
Г. П. Галузинський, І. В. Гордієнко. Сучасні технологічні засоби обробки інформації. 224 с.
В. М. Гужва, А. Г. Постєвой. Інформаційні системи у міжнародному бізнесі. 164 с.
І. Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк. Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах. 192 с.
Н. С. Пінчук, Г. П. Галузинський, Н. С. Орленко. Інформаційні системи і технології в маркетингу. 200 с.
Г. С. Столяров, Д. Г. Ємшанов, Н. В. Ковтун. АРМ статистика. 168 с.
Г. С. Тесленко. Інформаційні системи в аграрному менеджменті. 228 с.
В. Андрійчук, Л. Бауер. Менеджмент: прийняття рішень і ризик. 316 с.
М. І. Ковальчук. Стратегічний аналіз у сільському господарстві. 224 с.
М. Й. Хорунжий. Аграрна політика. 240 с.
С. І. Дем’яненко. Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві. 264 с.
О. В. Аксьонова. Методика викладання економіки. 280 с.
Г. О. Ковальчук. Методи активізації навчання студентів на заняттях з економічних дисциплін. 104 с.
В. С. Лозниця. Психологія менеджменту. 248 с.
В. А. Козаков. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Ч. І. Психологія суб’єкта діяльності. 228 с.
О. Д. Колечко, В. Г. Крилова. Підручник з французької мови для студентів-економістів. 260 с.
О. Д. Колечко, В. Г. Крилова. Ділова французька мова. 360 с.
О. І. Макаренко, В. Г. Овсієнко, В. І. Жлуктенко та ін. Конкурсні завдання з математики. 412 с.
Запрошуємо до співробітництва на умовах, прийнятних для Вас.
Наша адреса: 252057, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, р/р Київського національного економічного університету № 26003200002135 в Київській міськдирекції УСБ, МФО 322012. Код 02070884.
Тел.: (044) 458–00–66; тел./факс 446-64-58.
Аналітична справка
Огляд пакету документів як теоретичного характеру (концептуальна заява адміністрації Б. Клінтона «Стратегія національної безпеки на нове століття», жовтень 1998 р.), так і практичного спрямування (аналітичні матеріали щодо підсумків роботи українсько-американської міждержавної комісії, результатів зустрічей представників України та США на міжвідомчих рівнях тощо) надають можливості зробити певні узагальнення щодо місця України в системі національних інтересів США та перспектив українсько-американських відносин на найближчу перспективу.
— З огляду на «Стратегію національної безпеки на нове століття» Україна продовжує посідати помітне місце серед країн колишнього Радянського Союзу як району, що підпадає під систему національних інтересів США.
Україна згадується в ознайомчому документі з урахуванням усіх трьох головних напрямів зовнішньополітичної стратегії США — зміцнення безпеки країни; сприяння збереженню економічного процвітання Америки; сприяння утвердженню демократії за кордоном. Роль України визнається у зв’язку з такими життєво важливими інтересами США як нерозповсюдження зброї масового знищення, практичне роззброєння, задіяність у вирішенні глобальних проблем, партнерство з НАТО тощо.
Такий підхід може передбачати сприйняття України як важливого стратегічного партнера США та обумовити подальше поширення та поглиблення українсько-американських відносин як на політичному, так і економічному рівнях.
Водночас не можна перебільшувати значення України в системі національних інтересів Сполучених Штатів у порівнянні з іншими країнами колишнього Радянського Союзу і, передусім, Росією в системі політичних, економічних чи військових зв’язків. З іншого боку, поряд з новими незалежними державами (ННД) як регіону особливої уваги з боку США, не менш важливе значення у згаданому документі приділяється країнам Латинської Америки чи країнам азіатсько-тихоокеанського регіону.
Звертає на себе увагу й загально підтверджена в «Стратегії національної безпеки на нове століття» лінія на збереження глобалістських (гегемоністських) тенденцій зовнішньополітичного курсу США. Заява про готовність діяти самотужки (в тому числі силовими методами) доля забезпечення найбільш вигідного для США розвитку подій в світі підтверджує пріоритет прагматичної спрямованості зовнішньої політики Сполучених Штатів, що обумовлюється не тільки і не стільки політичними заявами, скільки вигідністю для інтересів США тих чи інших орієнтирів у відповідності до конкретно-історичної ситуації.
— Огляд аналітичних матеріалів, які стосуються практичної реалізації ураїнсько-американського стратегічного партнерства, надає можливості стверджувати про достатньо переконливі перспективи ураїнсько-американських відносин.
Щодо американської сторони, то визнання наявності перспектив пов’язується із певними зрушеннями в сфері ринкових перетворень в Україні, ствердженні в українському суспільстві засад демократії та правової держави. Показовим є те, що загальна оцінка американською стороною економічних реформ в Україні після фінансової кризи серпня–вересня 1998 р. суттєво не змінилась у порівнянні з тією, що надавалась у попередні до кризи часи.
Понад з цим, існує і визнання проблем українсько-американських економічних зв’язків як з боку американської, так і з боку української сторони. Якщо для американців — це, головним чином, незавершеність економічних реформ в Україні, то для представників українських урядових і підприємницьких кіл — певна стриманість американської адміністрації в підтримці існуючих економічних проектів щодо України («Харківська ініціатива»), обмеження терміну надання Україні режиму найбільшого сприяння у сфері торгівлі, продовження антидемпінгових дій щодо товарів, походження з України тощо.
Досить помітною, з огляду на позицію українських дипломатичних кіл, є і позиція США по відношенню до ствердження українського проекту транспортування каспійської нафти…
Зазначення не може сприйматися як свідчення можливості суттєвого поглиблення в найближчі часи українсько-американського співробітництва і, передусім. в економічній сфері.
— Загалом, на сьогоднішній день рівень політичної риторики щодо стратегічного партнерства України і США перевищує рівень економічної взаємодії між ними.
Останнє можна пов’язувати не тільки і існуючими економічними проблемами (незавершеність економічних проблем в Україні), але й недостатністю політичних мотивів зацікавленості США в американсько-українському співробітництві.
[1] Векселедавець, як і будь-який боржник, відповідає за векселем своїм майном. Проте нині в Україні майже не проводиться продаж з торгів майна підприємств-банкрутів. Відтак приймання в оплату векселів є досить ризикованою операцією, що значно стримує поширення вексельного обігу.
[2] Бізнес. — 1998. — 14 груд. (№50). — С. 14.
1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1963—1983. — Т. 25, ч. ІІ. — С. 409.
2 Там само. — С. 410.
1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1963—1983. — Т. 25, ч. ІІ.. — С. 409—410.
2 Моляков Д. С. Финансы предприятий, отраслей народного хозяйства. — М.: Финансы и статистика, 1994. — С. 68; Финансы. Учеб. пособие. 3-е изд. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 127.
3 Финансы, денежное обращение, кредит / Под ред. Л. А. Дробозиной. — М.: Финансы, 1997. — С. 141; И. А. Бланк. Управление прибылью. — К.: Ника—Центр, Эльга, 1998. — С. 10—11.
[3] Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К.: УРЕ, 1997. — С. 42.
1 Див.: Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К., 1996. — С.107; Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К., 1997. — С. 58.
[4] За даними Держкомстату України.
[5] Кредитором може бути третя особа, наприклад банк.
* У даному параграфі розглядається вид державного кредиту, за якого підприємство виступає у ролі позичальника.
1 Див.: Довідник підприємця: підтримка малого та середнього бізнесу в Україні. — К., 1999.
1 Статистичний щорічник України, 1998 р. — К., 1999. — С. 214.
1 Статист. щорічник України, 1998 р. — К., 1999. — С. 214.
* Фінансова звітність за національними показниками (стандартами) бухгалтерського обліку. — К.: Лібра, 1999. — С. 16 і далі.
1 Бухгалтерський облік і аудит. — 1999. — № 1.
[6] Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання та власних показників, визначає свій нормативний коефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в таблиці 9.5
[7] Коефіцієнт визначається як відношення розрахункової ліквідаційної вартості на 1 січня минулого року до такої самої вартості на початку періоду, що аналізується.
[8] У плані доходів і витрат грошових коштів податок на додану вартість і акцизний збір не відображаються, оскільки вони вилучаються з виручки до утворення прибутку і тому не впливають на його величину.
[9] Див.: Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / За заг. ред. М. І. Молдованова. — К.: Техніка, 1993. — С. 643.
[10] Див.: И. А. Бланк. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП «ИТЕМ», 1996. — С. 345.
[11] Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред.
В. М. Гайворонського. — Харків: Консум, 1997. — С. 49.
[12] «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства», затверджене Постановою Правління НБУ від 4.02. 1998 p. № 38.
[13] Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2. — К.: Ника-Центр, 1999. — С. 320.
[14] Термін Cash-Flow походить з англо-американської економічної літератури, де він був запроваджений на початку 50-х років нашого століття для цілей аналізу фінансового стану підприємства та аналізу оцінки привабливості цінних паперів. У різних країнах спостерігалися спроби перекласти дане поняття з англійської на іншу мову, однак, урешті-решт у більшості розвинених країн відмовилися від власних версій Cash-Flow і використовують у звітності та в розрахунках саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто для характеристики Cash-Flow використовується термін «грошовий потік», що, на нашу думку, є неприйнятним (виникає плутанина щодо характеристики вхідних та вихідних грошових потоків). У нашому підручнику ми користуватимемось англійським терміном Cash-Flow, що є виправданим навіть у контексті переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.
[15] Нарахування суми дисконту здійснюється за формулою: , де С — сума дисконту; К — номінальна сума векселя; Т — строк від дня обміну до дня платежу; П — ставка дисконту.
[16] Див. Інструкцію про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 18.08. 1995р. № 139.
[17] Згідно із статтею 14 Закону України «Про господарські товариства», на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т.д., повинен бути сформований резервний (страховий) фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але не може бути меншим 25% статутного фонду підприємства. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд також передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку підприємств.
[18] На практиці також трапляються випадки, коли зменшення статутного капіталу здійснюється для зменшення надзвичайно високого рівня капіталізації підприємства. Відтак зменшення капіталу є складовою частиною вибраної підприємством дивідендної політики. Однак такий мотив, як правило, не є головним для підприємств, що перебувають у фінансовій кризі.
[19] Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — С. 628.
[20] Протягом усього часу володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування придбаних підприємством власних акцій (паїв).
1 Grundz?ge der Unternehmensfinanzierung / von G?nter W?he u. I. Bilstein. — M?nchen: Vahlen, 1997. — S. 75.
[21] Законодавствами країн з високорозвиненим фондовим ринком, як правило, передбачено, що переважні права можуть не надаватися, якщо обсяг емісії не перевищує 10% статутного капіталу і емісія суттєво не впливає на біржовий курс акцій (максимальна величина падіння курсу становить 5%).
[22] Додаткові внески учасників та засновників товариства здійснюються згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства».
[23]За спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збитків минулих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 «Розрахунки з учасниками» або 70 «Розрахунки з оплати праці».
[24] За матеріалами Агентства з питань банкрутства.
[25] Сторона договору, щодо якого керуючим санацією прийнято рішення про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою від виконання договору.
[26] Грушевський М. С. Історія України-Руси / Редкол.: П. С. Сохань та ін. — К.: Наук. думка, 1992. — Т. 3. — С. 345.
Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
