Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
Розрахункова дисципліна
передбачає зобов’язання суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.
Розрахункова дисципліна базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків (див. 2.2.1).
Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.
Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов’язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.
Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб’єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.
За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції.
Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання, що застосовується за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб’єкта.
Залежно від того, які суб’єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.
Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов’язання.
Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об’єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.
|
2.3. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив …
|
|
Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.
Фінансові санкції
застосовуються за порушення суб’єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.
Фінансові санкції визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а також законами, які регулюють фінансові відносини підприємства щодо сплати окремих податків і зборів (обов’язкових відрахувань).
Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку, що не подали або подали несвоєчасно в податковий орган декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок такого порушення.
Якщо неподання або несвоєчасне подання цих документів є наслідком поштової затримки, то фінансові санкції, визначені податковим органом, будуть застосовані, але платник податку має право оскаржити це рішення в судовому порядку.
Названим законом запроваджено нову фінансову санкцію. Платники податку, що не мають на момент перевірки податковим органом бухгалтерських звітів та балансів, декларацій та розрахунків, пов’язаних із нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди, сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення.
Якщо платник податку протягом наступного 12-місячного податкового періоду припускає порушення вдруге, то він сплачує штраф у сумі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по-
множених на кількість таких порушень.
У разі приховування або заниження сум податку платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штраф у розмірі 30% від суми донарахованого податку (недоїмки) та пені, обчисленої з розрахунку 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати. Пеня нараховується на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Під час перевірки платника податку податковим органом можуть бути виявлені випадки арифметичних помилок або описок, що призвело до заниження суми загальних зобов’язань платника податку за відповідний період. У такому разі сума донарахованої недоплати (недоїмки) та штрафних санкцій сплачується платником податку самостійно в строки, передбачені законодавством.
Суми фінансових санкцій за порушення законодавства з оподаткування мають бути перераховані до бюджетів та на спеціальний рахунок державних податкових адміністрацій підприємствами, установами та організаціями в десятиденний строк із дня складання акта перевірки.
Не застосовуються штрафні санкції до платників податку, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподаткованого прибутку, письмово повідомили про це податковий орган та сплатили суму недоплати, а також пеню, нараховану на повну суму недоплати за весь строк.
Крім того, згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. № 336/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» з наступними змінами і доповненнями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:
— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі — у двократному розмірі суми надлімітної готівки;
— за неповно відображену або зовсім не відображену готівку в касі — у п’ятикратному розмірі цієї суми.
За невстановлення банком підприємству ліміту залишку готівки в касі до установи банку застосовується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваних доходів громадян за кожний випадок.
Застосування санкцій у цілому позитивно впливає на зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни суб’єктів господарювання. Проте дійовість цього впливу залежить від кількох обставин. По-перше, це визначення джерела сплати штрафів. Нині всі штрафи, пені сплачуються суб’єктами господарювання за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні після сплати податків. Отже, штрафи безпосередньо впливають на формування чистого прибутку підприємств, їхніх фінансових ресурсів.
По-друге, це встановлення розміру штрафів за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та наявність чіткого переліку тих порушень, за які застосовуються відповідні штрафи. Розмір штрафів має бути достатнім для створення відповідальності суб’єктів господарювання. Водночас вони не повинні бути надмірно високими.
По-третє, це обов’язковість застосування штрафних санкцій, а отже, стягнення штрафів. Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов’язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов’язковим. Суб’єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між собою. Це зумовлено тим, що отримані підприємством штрафи збільшують суму оподатковуваного прибутку.
Крім санкцій, до суб’єктів підприємницької діяльності може бути застосований і адміністративний штраф. Його слід розглядати як вид адміністративного стягнення, яке застосовується до особи за здійснення нею правопорушення, передбаченого Кодексом про адміністративні правопорушення.
До адміністративних стягнень належать:
— конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійснення адміністративного правопорушення;
— позбавлення спеціального
права, яке надано окремому громадянину;
— виправні роботи;
— адміністративний арешт;
— попередження тощо.
|
2.3. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив …
|
|
|
2.3. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив …
|
|
Так, умисне ухилення від сплати податку на прибуток, що здійснила посадова особа підприємства, незалежно від форми його власності, якщо ці дії призвели до ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах, карається виправними роботами строком до двох років або позбавленням права обіймати певні посади, чи штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це становить 5100 грн.). «Значний розмір» ненадходження суми податку трактується як сума, що у сто і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
ЗМІСТ
| 1. | Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
|
|
| 2. | ВСТУП
|
|
| 3. | РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ 1.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 4. | 1.2. ГРОШОВІ ФОНДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ
|
|
| 5. | 1.3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 6. | 1.4. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЗМІСТ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ
|
|
| 7. | 1.5. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 8. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1
|
|
| 9. | РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ 2.1. РОЗРАХУНКОВІ Й КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
|
|
| 10. | 2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
|
|
| 11. | 2.1.3. Проведення касових операцій
|
|
| 12. | 1.5. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 13. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1
|
|
| 14. | РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ 2.1. РОЗРАХУНКОВІ Й КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
|
|
| 15. | 2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
|
|
| 16. | 2.1.3. Проведення касових операцій
|
|
| 17. | 2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
|
|
| 18. | 2.2. ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2.2.1. Принципи організації розрахунків
|
|
| 19. | 2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
|
|
| 20. | 2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
|
|
| 21. | 2.2.4. Розрахунки чеками
|
|
| 22. | 2.2.5. Розрахунки акредитивами
|
|
| 23. | 2.2.6. Вексельна форма розрахунків
|
|
| 24. | 2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
|
|
| 25. | 2.2. ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2.2.1. Принципи організації розрахунків
|
|
| 26. | 2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
|
|
| 27. | 2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
|
|
| 28. | 2.2.4. Розрахунки чеками
|
|
| 29. | 2.2.5. Розрахунки акредитивами
|
|
| 30. | 2.2.6. Вексельна форма розрахунків
|
|
| 31. | 2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 32. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2
|
|
| 33. | РОЗДІЛ 3 ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 34. | 2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 35. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2
|
|
| 36. | РОЗДІЛ 3 ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 37. | 3.2. ДОХОДИ (ВИРУЧКА) ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ
|
|
| 38. | 3.3. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
|
| 39. | 3.4. ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ
|
|
| 40. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3
|
|
| 41. | РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ 4.1. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
|
|
| 42. | 4.1.2. Формування прибутку підприємства
|
|
| 43. | 3.3. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
|
| 44. | 3.4. ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ
|
|
| 45. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3
|
|
| 46. | РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ 4.1. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
|
|
| 47. | 4.1.2. Формування прибутку підприємства
|
|
| 48. | 4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
|
|
| 49. | 4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
|
|
| 50. | 4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
|
|
| 51. | 4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
|
|
| 52. | 4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
|
|
| 53. | 4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
|
|
| 54. | 4.2. РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
|
|
| 55. | 4.2.2. Використання чистого прибутку
|
|
| 56. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4
|
|
| 57. | РОЗДІЛ 5 ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 5.1. СУТНІСТЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 5.1.1. Сутність податків і їх функції
|
|
| 58. | 4.2. РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
|
|
| 59. | 4.2.2. Використання чистого прибутку
|
|
| 60. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4
|
|
| 61. | РОЗДІЛ 5 ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 5.1. СУТНІСТЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 5.1.1. Сутність податків і їх функції
|
|
| 62. | 5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
|
|
| 63. | 5.2. ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ 5.2.1. Становлення оподаткування прибутку
|
|
| 64. | 5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
|
|
| 65. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10
|
|
| 66. | РОЗДІЛ 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств 11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
|
|
| 67. | 11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
|
|
| 68. | 11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
|
|
| 69. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10
|
|
| 70. | РОЗДІЛ 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств 11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
|
|
| 71. | 11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
|
|
| 72. | 11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
|
|
| 73. | 11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
|
|
| 74. | 11.1.5. Класична модель фінансової санації
|
|
| 75. | 11.2. САНАЦІЙНИЙ АУДИТ 11.2.1. План санації
|
|
| 76. | 11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
|
|
| 77. | 11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
|
|
| 78. | 11.1.5. Класична модель фінансової санації
|
|
| 79. | 11.2. САНАЦІЙНИЙ АУДИТ 11.2.1. План санації
|
|
| 80. | 11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
|
|
| 81. | 11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
|
|
| 82. | 11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
|
|
| 83. | 11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
|
|
| 84. | 11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
|
|
| 85. | 11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
|
|
| 86. | 11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
|
|
| 87. | 11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
|
|
| 88. | 11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
|
|
| 89. | 11.2.7. Акт аудиторської перевірки
|
|
| 90. | 11. 3. ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 11.3.1. Форми фінансової санації
|
|
| 91. | 11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
|
|
| 92. | 11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
|
|
| 93. | 11.2.7. Акт аудиторської перевірки
|
|
| 94. | 11. 3. ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 11.3.1. Форми фінансової санації
|
|
| 95. | 11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
|
|
| 96. | 11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
|
|
| 97. | 11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
|
|
| 98. | 11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
|
|
| 99. | 11.3.5. Альтернативна санація
|
|
| 100. | 11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
|
|
| 101. | 11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
|
|
| 102. | 11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
|
|
| 103. | 11.3.5. Альтернативна санація
|
|
| 104. | 11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
|
|
| 105. | 11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
|
|
| 106. | 11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
|
|
| 107. | 11.4. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 108. | 11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 109. | 11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
|
|
| 110. | 11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
|
|
| 111. | 11.4. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 112. | 11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 113. | 11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
|
|
| 114. | 11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
|
|
| 115. | 11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
|
|
| 116. | 11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
|
|
| 117. | 11.4.7. Мирова угода
|
|
| 118. | 11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
|
|
| 119. | 11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
|
|
| 120. | 11.4.7. Мирова угода
|
|
| 121. | 11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
|
|
| 122. | 11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
|
|
| 123. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 11
|
|
| 124. | ГЛОСАРІЙ
|
|
| 125. | 11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
|
|
| 126. | 11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
|
|
| 127. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 11
|
|
| 128. | ГЛОСАРІЙ
|
|
| 129. | ЛІТЕРАТУРА
|
|
| 130. | ЛІТЕРАТУРА
|
|
На попередню
Translate
