Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.

11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства

Найбільш заінтересованими в санації неспроможного підприємства особами є його власники (акціонери, пайовики тощо). Вони, як правило, несуть значний тягар фінансування санаційних заходів. Фінансування санації власниками може здійснюватися:

а) збільшенням (зменшенням) статутного фонду;

б) наданням позик;

в) наданням цільових внесків на безповоротній основі.

11.3. Фінансові джерела санації підприємства

У результаті санації балансу підприємство не мобілізує додаткових коштів, однак створює необхідні передумови (урівноважування номінальної вартості акцій (паїв) з їхньою ринковою ціною) для залучення зовнішніх фінансових джерел у майбутньому. На практиці в санаційних цілях досить часто слідом за зменшенням статутного капіталу здійснюється його збільшення. Ця операція має назву «двосту­пінчастої санації».

Санація збільшенням статутного фонду. Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства:

мобілізація фінансових ресурсів для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру, для модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;

збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами, тобто підвищення кредитоспроможності суб’єкта господарювання та його фінансової стійкості;

поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення капіталу пов’язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у тім числі з метою посилення впливу на такі підприємства, їх поглинання чи придбання їхніх потужностей.

Для залучення засобів збільшенням статутного капіталу не потрібна ні застава майна, ні гарантії третіх осіб. Крім того, ресурси, вкладені в статутний фонд підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду. Структурно-логічну схему збільшення статутного капіталу підприємства зображено на рис. 11.8.

Слід мати на увазі, що акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачено за вартістю, не нижчою від номінальної. Рішення про збільшення статутного капіталу приймається більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у правоможних зборах. Збільшення статутного фонду товариства не більш як на 1/3 може бути здійснене з рішення правління за умови, що таке передбачено статутом. Збільшення статутного фонду здійснюється трьома методами:

1) збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості;

2) збільшенням номінальної вартості акцій.

3) обміном облігацій на акції.

За збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний фонд збільшується за рахунок таких джерел:

додаткових внесків учасників та засновників;

дивідендів (реінвестиції прибутку);

індексації основних фондів.

У санаційних цілях статутний фонд, як правило, збільшується з метою мобілізації додаткових внесків інвесторів. Випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних із господарською діяльністю підприємства, забороняється. За збільшення статутного фонду підприємство, яке перебуває в кризі, може натрапити на проблему пошуку потенційних інвесторів, оскільки капіталовкладення в такого роду підприємства пов’язані з підвищеним рівнем ризику. У такому разі з метою компенсації ризиковості слід пропонувати різного роду пільгові умови вкладення капіталу. Ідеться передовсім про надання преференцій (пільг) щодо розподілу майбутніх прибутків (авансована виплата дивідендів, підвищений розмір дивідендів), прийняття управлінських рішень, розподілу ліквідаційної маси тощо. Надання заохочувальних преференцій слід узгоджувати з чинними нормами законодавства.

Рис. 11.8. Структурно-логічна схема збільшення статутного фонду АТ

Окрім зазначених пільг, для залучення нових власників необхідно ство­рити низку інших передумов, зокрема: наявність чіткої, реалістичної санаційної концепції; можливість порівняно швидкої окупності коштів, укладених у проведення санації; готовність до (часткової) відмови від компетенції прийняття рішень.

Якщо ж готовність надати інвестиційний капітал продемонструють колишні акціонери, тобто розміщення акцій нової емісії буде здійснюватися між існуючими акціонерами, то це свідчитиме про високий рівень довіри до підприємства його власників і може відіграти вирішальну позитивну роль під час обговорення фінансових проблем з кредиторами.

11.3. Фінансові джерела санації підприємства

Законодавством передбачено, що у разі збільшення статутного фонду акціонери (АТ) та учасники (ТОВ) користуються переважним правом на купівлю додатково випущених акцій (паїв). Оголошення про розмір додаткової емісії та строки використання переважних прав розміщується в друкованих засобах масової інформації.

Переважне право на придбання акцій (паїв) дає можливість колишнім власникам:

Зберегти свою частку (у відсотковому співвідношенні) в статутному капіталі, а отже, у всьому майні підприємства.

Запобігти «розмиванню» вартості своєї частки у статутному капіталі внаслідок емісії акцій за низьким курсом.

Зберегти свою частку голосів на загальних зборах власників.

Компенсувати збитки від «розмивання» частки в статутному фонді тим власникам, які не скористались переважним правом на покупку додаткових корпоративних прав, а продали його.

Кількість прав на купівлю залежить від кількості наявних «старих» акцій. Право на придбання нових акцій підкріплюється дивідендним купоном. Права продають та купують на біржі протягом двох тижнів після початку передплати на акції нової емісії, але перед проведенням самої емісії. Старі акції та переважні права на купівлю нових продаються окремо. Одночасно з початком торгівлі переважними правами ціна старих акцій автоматично зменшується на вартість переважного права.

Приклад 3¹.

Статутний капітал акціонерного товариства становить 1 000 000 у.о. (20 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). На загальних зборах акціонерів прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 50%, тобто співвідношення старих акцій до нових становить 2 : 1. Біржовий курс акцій (К_Б) до збільшення статутного фонду становить 100 у.о. Курс емісії (К_Е) нових акцій — 70 у.о. за акцію:

	Номінальна вартість	Кількість акцій	Курс	Загальна курсова вартість
Розмір статутного фонду до збільшення Сума збільшення статутного фонду	1 000 000 500 000	20 000 10 000	100 70	2 000 000 700 000

Після збільшення капіталу загальний біржовий курс акцій становив 2700000 у.о. Йому відповідає статутний капітал у розмірі 1500000 у.о. (30000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). Завдяки збільшенню статутного капіталу формується новий біржовий курс акцій.

К_б(новий) = =

= 90 у.о. за одну акцію

Курсовий прибуток на кожну нову акцію становить 20 у.о., курсовий збиток на кожну стару акцію — 10 у.о. З допомогою купівлі-продажу переважних прав компенсуються курсові збитки старих акціонерів за рахунок курсового прибутку держателів нових акцій:

	Кіль-кість	Старий курс, у.о.	Курс емісії, у.о.	Середній курс, у.о.	Курсова вартість 1 (1х2(3)), у.о.	Курсова вартість 2 (1х4), у.о.	Курсовий зби­ток (при­буток), у.о.
	1	2	3	4	5	6	7
Старі акції Нові акції	2 1	100 —	— 70	90 90	200 70	180 90	– 20 + 20
Усього					270	270	0

У разі, якщо нові інвестори бажають придбати акції нової емісії (або колишні власники купити акцій більше, ніж становить їхня квота в статутному капіталі), їм слід придбати переважні права в тих акціонерів, які не мають бажання ними скористатися. Якщо акціонер поступається своїми правами на придбання нових акцій, то виручені ним від продажу цих прав кошти повинні компенсувати зміни курсу акцій. Грошова оцінка переважного права на купівлю нових акцій відповідає різниці між біржовим курсом старих акцій і середнім курсом, який сформувався після збільшення капіталу. За збільшення капіталу у співвідношенні 2 до 1 покупець нових акцій повинен придбати два переважні права для купівлі однієї акції за курсом емісії. У нашому прикладі для придбання однієї нової акції інвестор має сплатити 90 у.о. (70 + 2?10), що відповідає середньому курсу після емісії. Фінансово-майновий стан давніх акціонерів в результаті операції збільшення статутного капіталу залишається незмінним.

а) нові акціонери			б) старі акціонери
2 переважні права по 10 у.о. 1 нова акція за курсом емісії Витрати на купівлю 1 нової акції	20 70 90		2 акції за курсом 100 у.о. — зменшення курсу в результаті збільшення статутного капіталу (2?10) + + виручка від реалізації переважних прав (2?10) Майновий стан після збільшення статутного фонду	200 20 20 200

11.3. Фінансові джерела санації підприємства

Надходження у вигляді виручки від реалізації переважних прав є для акціонерів «виручкою від реалізації частини основного капіталу», яка їм належала, а не (як думають деякі акціонери) «подарунком» товариства. Таке (фальшиве) враження виникає досить часто, оскільки на практиці середній курс може наближатися до старого курсу, або навіть перевищувати його.

Вартість переважного права визначається співвідношенням, з яким робиться емісія, курсом емісії та біржовим курсом старих акцій. Розрахункова ціна переважного права (П) визначається за такою формулою:

;

де К_б — біржовий курс акцій;

К_е — курс емісії нових акцій;

С — співвідношення, з яким робиться емісія.

,

де Ф₁, Ф₂ — розмір статутного фонду підприємства до і після його збільшення.

Підставивши цифрові дані з нашого прикладу, отримаємо:

.

Фактична біржова ціна переважних прав визначається попитом та пропозицією на них і тому може відрізнятися від розрахункової. Головним фактором, який визначає попит нгальними зборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного фонду шляхом передачі до анулювання корпоративних прав номінальною вартістю 11 000 грн. Окрім цього, один з кредиторів частково списав короткострокову заборгованість підприємства зі сплати процентів за користування кредитом на суму 2 000 грн.

Якщо не враховувати податкові нюанси, то баланс підприємства в ході проведення вказаних операцій буде змінюватися таким чином:

а) Баланс підприємства до зменшення статутного фонду

А П
1. Основні засоби 60 000 2. Запаси і витрати 30 000 3. Дебіторська заборгованість 15 000 4. Грошові кошти 3000	1. Статутний фонд 100 000 2. Непокриті збитки –12 000 3. Довгострокові пасиви 10 000 4. Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 108 000	Баланс 108 000

б) Баланс підприємства після зменшення статутного фонду

А П
Основні засоби 60 000 Запаси і витрати 30 000 Дебіторська заборгованість 15 000 Грошові кошти 3000	Статутний фонд 89 000 Резервні фонди 1000 Довгострокові пасиви 10 000 Короткострокові пасиви 8000
Баланс 108 000	Баланс 108 000

Санаційний прибуток в сумі 13 тис. грн., який утворився внаслідок зменшення статутного фонду та списання заборгованості, спрямовується на покриття балансових збитків та на формування резервних фондів.

Законодавством України встановлено чіткий порядок зменшення статутного фонду підприємств. Нормативне регулювання в цій сфері здійснюється з метою захисту майнових інтересів кредиторів. Надзвичайно важливим є те, що рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності лише з дня внесення цих змін до державного реєстру. Реєстрація випуску акцій та інформації про емісію акцій у зв’язку зі зменшенням статутного фонду здійснюється відповідно до Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про емісію. Зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не допускається, оскільки в даному разі зменшується капітал, у межах якого власники підприємства відповідають перед його кредиторами. Зауважимо, що виконавчі органи підприємства несуть персональну відповідальність за факт зменшення статутного фонду та повернення внесків власникам у разі заперечень кредиторів. Рішення зборів засновників не звільняє дирекцію (правління) від відшкодування збитків кредиторам, оскільки воно набуває правової сили лише після внесення змін до державного реєстру.

У повідомленні про загальні збори акціонерів з приводу зміни розмірів статутного фонду обов’язково зазначаються:

а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного фонду;

б) проект змін до статуту, пов’язаних зі змінами розміру статутного фонду;

в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їхню загальну вартість;

г) відомості про нову номінальну вартість акцій;

д) права акціонерів за додаткового випуску акцій або за їхнього вилучення;

є) дата початку і закінчення передплати на акції, що додатково випускаються або вилучаються.

Рішенням акціонерного товариства про зменшення розмірів статутного фонду об’єднанням акцій, акції, не подані для анулювання, визнаються недійсними, але не раніше, ніж через шість місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.

11.3. Фінансові джерела санації підприємства

Законодавством установлено, що підприємство повинно покрити збитки акціонерів, пов’язані зі зменшенням статутного фонду. У разі, коли акціонер відмовився від обміну акцій у зв’язку зі зменшенням статутного фонду через зменшення номінальної вартості акцій, емітент зобов’язаний запропонувати акціонеру викупити його акції за вартістю, не нижчою від номінальної. Проте досить часто великі акціонери, власники контроль­них пакетів акцій надають свої акції для анулювання безкоштовно, роблячи таким чином посильний внесок у фінансування санації. За економічним змістом зменшення статутного фонду з метою покриття балансових збитків підприємства означає приведення у відповідність розміру номінального капіталу до його реальної вартості, яка випливає зі стану балансу. Збитки для власників виникають не в момент зменшення номіналу (чи анулюван­ня акцій), а тоді, коли підприємство отримало збитки від фінансово-господарської діяльності.

Санація викупом акцій (придбанням паїв) у власників. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції для наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Указані акції мають бути реалізовані або анульовані у строк, не більший за один рік. Те саме стосується і товариства з обмеженою відповідальністю щодо придбання ним паїв учасників товариства^[20].

За санації через викуп емітентом корпоративних прав у їхніх держателів підприємство повинно, без огляду на складний фінансовий стан, мати в своєму розпорядженні достатньо ліквідних засобів, необхідних для виплати відшкодування власникам акцій (паїв). Іншою важливою умовою такого методу санації є те, що для акціонерного товариства, наприклад, викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим від номінальної вартості. В іншому разі санаційний прибуток, який може бути спрямований на покриття балансових збитків, не створюється, а отже, зменшувати статутний фонд немає сенсу.

Приклад 2.

Споруду, яка входить до складу основних фондів невиробничого призначення акціонерного товариства балансовою вартістю 20 000 грн., реалізовано за 30 000 грн. Виручку від реалізації цього об’єкта товариство використало для придбання власних акцій номінальною вартістю 37 000 грн. (курс 40,62 грн. за одну акцію номінальною вартістю 50 грн.). Власні акції підприємства відображаються в активі балансу за ціною їх придбання (податкові аспекти у розрахунках не враховуються). В результаті такої операції здійснюється перенесення суми з однієї активної статті балансу на іншу. Безпосередньо після цього придбані акції анулюються (вартість активів зменшується на 20 000 грн.) з одночасним зменшенням статутного капіталу на номінальну вартість анульованих акцій (37 000 грн.). Виникає санаційний прибуток у розмірі різниці між номінальною вартістю анульованих акцій і курсом їх придбання. Окрім цього, підприємство отримає прибуток від реалізації основних фондів у сумі 10 000 грн. Цей прибуток спрямовується безпосередньо на покриття балансових збитків. Баланс підприємства в процесі проведення санації буде змінюватися так:

а) Баланс підприємства перед проведенням санації, грн.

А П
Основні засоби 45 000 Оборотні засоби 60 000	Статутний фонд 80 000 Непокриті збитки – 15 000 Довгострокові пасиви 30 000 Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 10 5000	Баланс 105 000

б) Баланс підприємства після придбання власних акцій, грн.

А П
Основні засоби 25 000 Власні акції 30 000 Оборотні засоби 60 000	Статутний фонд 80 000 Непокриті збитки – 5000 Довгострокові пасиви 30 000 Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 115 000	Баланс 115 000

в) Баланс підприємства після анулювання придбаних акцій, грн.

А П
Основні засоби 25 000 Оборотні засоби 60 000	1. Статутний фонд 43 000 2. Резервний фонд 2000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 85 000	Баланс 85 000

За використання такого методу санації підприємство може покрити показані в балансі збитки, однак його платоспроможність та ліквідність дещо погіршуються, оскільки для придбання власних корпоративних прав витрачаються ліквідні засоби.

Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.

ЗМІСТ

1.	Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
2.	ВСТУП
3.	РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ 1.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
4.	1.2. ГРОШОВІ ФОНДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ
5.	1.3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
6.	1.4. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЗМІСТ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ
7.	1.5. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВ
8.	КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1
9.	РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ 2.1. РОЗРАХУНКОВІ Й КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
10.	2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
11.	2.1.3. Проведення касових операцій
12.	1.5. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВ
13.	КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1
14.	РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ 2.1. РОЗРАХУНКОВІ Й КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
15.	2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
16.	2.1.3. Проведення касових операцій
17.	2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
18.	2.2. ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2.2.1. Принципи організації розрахунків
19.	2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
20.	2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
21.	2.2.4. Розрахунки чеками
22.	2.2.5. Розрахунки акредитивами
23.	2.2.6. Вексельна форма розрахунків
24.	2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
25.	2.2. ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2.2.1. Принципи організації розрахунків
26.	2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
27.	2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
28.	2.2.4. Розрахунки чеками
29.	2.2.5. Розрахунки акредитивами
30.	2.2.6. Вексельна форма розрахунків
31.	2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
32.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2
33.	РОЗДІЛ 3 ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ
34.	2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
35.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2
36.	РОЗДІЛ 3 ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ
37.	3.2. ДОХОДИ (ВИРУЧКА) ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ
38.	3.3. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
39.	3.4. ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ
40.	КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3
41.	РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ 4.1. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
42.	4.1.2. Формування прибутку підприємства
43.	3.3. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
44.	3.4. ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ
45.	КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3
46.	РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ 4.1. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
47.	4.1.2. Формування прибутку підприємства
48.	4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
49.	4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
50.	4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
51.	4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
52.	4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
53.	4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
54.	4.2. РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
55.	4.2.2. Використання чистого прибутку
56.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4
57.	РОЗДІЛ 5 ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 5.1. СУТНІСТЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 5.1.1. Сутність податків і їх функції
58.	4.2. РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
59.	4.2.2. Використання чистого прибутку
60.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4
61.	РОЗДІЛ 5 ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 5.1. СУТНІСТЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 5.1.1. Сутність податків і їх функції
62.	5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
63.	5.2. ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ 5.2.1. Становлення оподаткування прибутку
64.	5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
65.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10
66.	РОЗДІЛ 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств 11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
67.	11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
68.	11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
69.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10
70.	РОЗДІЛ 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств 11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
71.	11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
72.	11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
73.	11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
74.	11.1.5. Класична модель фінансової санації
75.	11.2. САНАЦІЙНИЙ АУДИТ 11.2.1. План санації
76.	11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
77.	11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
78.	11.1.5. Класична модель фінансової санації
79.	11.2. САНАЦІЙНИЙ АУДИТ 11.2.1. План санації
80.	11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
81.	11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
82.	11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
83.	11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
84.	11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
85.	11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
86.	11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
87.	11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
88.	11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
89.	11.2.7. Акт аудиторської перевірки
90.	11. 3. ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 11.3.1. Форми фінансової санації
91.	11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
92.	11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
93.	11.2.7. Акт аудиторської перевірки
94.	11. 3. ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 11.3.1. Форми фінансової санації
95.	11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
96.	11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
97.	11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
98.	11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
99.	11.3.5. Альтернативна санація
100.	11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
101.	11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
102.	11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
103.	11.3.5. Альтернативна санація
104.	11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
105.	11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
106.	11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
107.	11.4. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
108.	11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
109.	11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
110.	11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
111.	11.4. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
112.	11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
113.	11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
114.	11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
115.	11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
116.	11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
117.	11.4.7. Мирова угода
118.	11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
119.	11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
120.	11.4.7. Мирова угода
121.	11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
122.	11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
123.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 11
124.	ГЛОСАРІЙ
125.	11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
126.	11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
127.	ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 11
128.	ГЛОСАРІЙ
129.	ЛІТЕРАТУРА
130.	ЛІТЕРАТУРА

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate