Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Страхування / Шелехов
Особливості оподатковування страхової діяльності
Система оподатковування, виконуючи функції ринкового регулятора в умовах розвитку ринкових відносин, є важливим фінансовим важелем керування діяльністю суб’єктів підприємництва. Згідно з чинним податковим законодавством, страховики у процесі фінансово-господарської діяльності зобов’язані робити оплату як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів). Перелік цих податків і зборів наведений на рис.5.3.
Рис.5.3. Система оподаткування страхових організаційУкраїнським податковим законодавством передбачено особливий порядок прямого оподатковування діяльності страховика.
Страхова діяльність (окрім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковується за ставкою три відсотки від суми валового доходу від страхової діяльності (склад якого визначений вище в підрозділі 5.2.1).
Суми доходів нерезидентів-страховиків, отриманих у вигляді страхових премій (внесків) від перестрахування ризиків, в тому числі ризиків життя на території України та ризиків страхувальників-резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою п’ятнадцять відсотків у джерела їхньої виплати за рахунок таких виплат. Цей податок зобов’язаний сплатити страховик-резидент, який здійснив перестраховування ризику на території України в іноземній страховій (перестрахувальній) компанії. Це призводить до подорожчання процедури страхування, оскільки страховик-резидент повинен збільшити вартість премії Р на величину цього податку
Доходи нерезидентів-страховиків, отримані як страхові премії (внески) від страхування ризиків на території України, оподатковуються ставкою тридцять відсотків у джерела їхньої виплати за рахунок таких виплат. Цей податок зобов’язаний сплатити страхувальник-резидент (юридична особа – платник податку на прибуток), що здійснила страхування власного ризику на території України безпосередньо в іноземній страховій компанії. Це також здорожує вартість страхування (див. рис.5.5). Зазначені вище податки є частиною внутрішнього податку на прибуток підприємств і їхня ставка не регулюється міжнародними угодами з питань уникнення подвійного оподаткування, які встановлюють ставки податку на репатріацію доходів.
Облік операцій із страхування життя ведеться страховиками окремо. Доходи, отримані страховиками як суми страхових внесків, що накопичені протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування життя на території України або за її межами, не належать до складу валових доходів для оподатковування. При цьому операцією із страхування життя вважається операція, що передбачає страхову виплату у таких страхових випадках:
• смерть застрахованого;
• рішення суду про оголошення застрахованого померлим;
• дожиття застрахованого до закінчення терміну дії договору страхування або досягнення ним віку, що визначений цим договором.
При цьому термін дії договору не може бути менше ніж 120 календарних місяців і не може передбачати часткових виплат до закінчення терміну такого договору або настання страхового випадку. На перехідний період до 2003 р. договори зі страхування життя громадян, що досягли віку понад 50 років, можуть укладатися на термін не менше чим 60 календарних місяців.
Якщо договір страхування життя буде достроково припинений через причину, що не пов’язана зі смертю застрахованої особи, то доходи, отримані страховиком, підлягають оподатковуванню за період часу, коли відбулося припинення договору, із використанням ставки податку шість відсотків.
Доходи від страхування фізичних осіб на будь-яких інших умовах оподатковуються за ставкою три відсотки.
Оподатковування за валовим доходом розширює самостійність здійснення страховиками фінансово-господарської діяльності, формування обсягу поточних витрат і, отже, обсягу прибутку. При цьому одночасно підвищується відповідальність страховика за кінцеві і поточні результати його діяльності.
Доходи страховика з джерел, не пов’язаних із страховою діяльністю, оподатковуються за ставкою податку у розмірі двадцять п’ять відсотків. При цьому до валових витрат, які пов’язані з отриманням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).
Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються за ставкою двадцять п’ять відсотків.
Ця вимога ілюструється наступним прикладом. Страховик – цедент отримав протягом звітного періоду від перестраховика суму відшкодування у розмірі 100.000 грн та здійснив виплату відшкодування у розмірі 50.000 грн, а частка відповідальності перестраховика згідно укладеного між ним та цедентом договору перестрахування становила 40%. При цьому він сплатить податок:
ПRE = 0,25• (100.000 – 50.000•0,4) = 20.000 (грн).
Докладніше склад доходів від нестрахової діяльності перерахований у підрозділах 5.2.2 і 5.2.3.
У таблиці 5.1 перелічені усі ставки податку, що використовуються для оподатковування результатів здійснення діяльності страховика.
Таблиця 5.1. Ставки податків для страхування
Книга: Конспект лекцій Страхування / Шелехов
ЗМІСТ
На попередню
|
|
