Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Страхування / Шелехов
Види і форми страхових гарантій та їхня класифікація
Відомо, що страхування здійснюється в двох формах – у формі добровільного й обов’язкового страхування. Більш докладно зміст цих форм буде наведено нижче. А тут відзначимо, що страхову діяльність у формі добровільного страхування, котра підлягає ліцензуванню на українському страховому ринку, можна класифікувати в залежності від об’єктів страхування таким чином [1, ст.6]:
1. Особисте страхування:
• страхування життя;
• страхування від нещасних випадків;
• медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);
• страхування медичних витрат;
• страхування здоров’я на випадок хвороби.
2. Майнове страхування:
• страхування окремих видів транспорту (повітряного, наземного крім залізничного, водного, залізничного);
• страхування вантажів і багажу;
• страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ;
• страхування фінансових ризиків;
• страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
• страхування інвестицій;
• страхування судових витрат;
• страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
• страхування інших видів майна від інших ризиків.
3. Страхування відповідальності:
• страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
• страхування інших видів відповідальності перед третіми особами.
Крім того, в залежності від принципу розподілу відповідальності між страховиками (особливо, коли обсяг страхової відповідальності великий) застосовуються особливі засоби страхування:
1. Співстрахування – страхування одного об’єкту за одним договором страхування декількома страховиками одночасно, причому для кожного з них визначені його права й обов’язки перед страхувальником. Кожний страховик відповідає перед страхувальником тільки в частині, яка зазначена для нього договором співстрахування. Взаємної відповідальності страховиків перед страхувальником немає.
2. Перестраховування – страхування одним страховиком (який називається цедентом, або перестраховиком) ризику виконання усіх або частини його зобов’язань перед страхувальником в іншого страховика (який називається перестрахувальником) згідно з укладеним між цедентом і перестрахувальником договором перестрахування. Перший страховик – цедент відповідає перед страхувальником в обсязі укладеного між ним і страхувальником договору страхування, незалежно від наявності наступних перестрахувальників. Звичайно перестраховування – це роздрібнення значних ризиків для скорочення частки збитку страховика при можливому настанні страхового випадку. Операція перестраховування здійснюється між страховиками після укладання основного договору страхування між страхувальником і цедентом. При цьому декілька перестрахувальників беруть на себе частину ризиків за основним страховим договором і плату за ці ризики від цедента (перестраховика). Процедура здійснення перестраховування, його обсяг і основні вимоги щодо перестраховування страховиком – цедентом значних ризиків, прийнятих ним на страхування, регулюються чинним законодавством України [4].
Книга: Конспект лекцій Страхування / Шелехов
ЗМІСТ
На попередню
|