Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 2. Нормування праці
Нормування праці — поняття широке і об'ємне. Воно є одним з механізмів управління виробництвом, методом виявлення резервів зростання продуктивності праці, регулятором міри праці робітників і службовців. І яка б з цих сторін не підкреслювалась, сутність нормування праці проявляється у розробленні та встановленні особливих видів норм, які узагальнено прийнято називати нормами витрат праці, або нормами праці.
До норм праці відносяться норми виробітку, норми часу, норми обслуговування і нормативи чисельності робітників та службовців. Вони встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
Норма виробітку відображає інтенсивність праці. Норма часу відображає тривалість часу, протягом якого виконувалась праця. Ці норми встановлюються методом нормування, виходячи з найбільш раціонального технологічного виконання даної роботи і організації праці на певному робочому місці, за умови найбільш ефективного використання засобів виробництва і робочого часу, вважаються технічно обґрунтованими.
До технічно обґрунтованих норм виробітку і норм часу відносяться єдині і типові норми; місцеві норми, обчислені на підставі чинних міжгалузевих, галузевих або місцевих нормативів, встановлених методами технічного нормування праці. За відсутності відповідних нормативів технічно обґрунтовані норми можуть бути обчислені на підставі даних про технічну продуктивність обладнання, вивчення витрат робочого часу при виконанні певних робіт.
Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду в зв'язку із зміною умов, на які вони розраховані. Тому в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, що забезпечили зростання продуктивності праці, вони підлягають перегляду. У той же час досягнення високого рівня виробітку продукції окремими працівниками чи бригадою із застосуванням з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, удосконалення своїми силами робочих місць не може бути підставою для заміни норм.
Уведення, заміна та перегляд норм праці здійснюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом. Вони повинні роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за наявності яких мають застосовуватися нові норми.
Про введення нових і заміщення діючих норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніше ніж за один місяць до введення.
Поряд з нормами, що встановлені на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, можуть застосовуватися тимчасові та одноразові норми.^Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничний характер. Це можуть бути позапланові, аварійні та інші роботи.
Стаття 88 КЗпП визначає умови праці, що мають враховуватися при розробленні норм виробітку, норм часу і норм обслуговування. Ці умови повинні бути нормальними, якими вони є при справному стані машин, верстатів і пристроїв; при належній якості матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасному поданні; при своєчасному постачанні виробництва електроенергією, газом та іншим джерелом енергоживлення; при своєчасному забезпеченні технічною документацією; при здорових і безпечних умовах праці, коли дотримуються правил і норм техніки безпеки.
Перегляд норм виробітку, норм часу і норм обслуговування при незмінній тарифній ставці автоматично знижує розцінки на одиницю продукції або роботи Незважаючи на це, норми часу необхідно періодично зменшувати, а виробітку — відповідно підвищувати. Будь-яка, навіть найдосконаліша і найобгрунтованіша у свій час норма рано чи пізно застаріває, відстає від рівня техніки, втрачає свою мобілізуючу роль і стимулюючий вплив на зростання продуктивності праці.
Зростання заробітків за рахунок легкого перевиконання застарілих, занижених норм не можна вважати закономірним. Продуктивність праці зростає не тільки за рахунок зусиль, майстерності самих робітників, а й за рахунок державних вкладень підприємств у підвищення технічної оснащеності, енергоозброєність праці робітників, підвищення їх кваліфікації. Відповідно економічний виграш від зростання продуктивності праці повинен ділитися між працюючим і підприємством.
Нормативні завдання можуть встановлюватись також працівникам з почасовою системою оплати праці.
Книга: Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
ЗМІСТ
| 1. | Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
|
|
| 2. | ЗМІСТ
|
|
| 3. | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І. ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
|
|
| 4. | § 2. Поняття трудового права України як галузі права. Місце трудового права в системі права України
|
|
| 5. | § 3. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України
|
|
| 6. | § 4. Метод правового регулювання трудових відносин
|
|
| 7. | § 5. Функції трудового права України
|
|
| 8. | § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
|
|
| 9. | § 7. Система трудового права України
|
|
| 10. | Розділ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття основних принципів трудового права України
|
|
| 11. | § 2. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин
|
|
| 12. | § 3. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
|
|
| 13. | § 4. Зміст принципів трудового права
|
|
| 14. | Розділ III ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
|
|
| 15. | § 2. Конституція України як основне джерело трудового права
|
|
| 16. | § 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
|
|
| 17. | § 4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
|
|
| 18. | § 5. Локальні правові норми
|
|
| 19. | § 6. Значення керівних роз`яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
|
|
| 20. | § 7. Диференціація трудового законодавства України
|
|
| 21. | § 8. Міжнародні правові акти про працю
|
|
| 22. | Розділ IV СУБ`ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття суб`єкта трудового права України
|
|
| 23. | § 2. Громадяни як суб`єкти трудового права України
|
|
| 24. | § 3. Власник або уповноважений ним орган як суб`єкт трудового права України
|
|
| 25. | § 4. Підприємство як суб`єкт трудового права України
|
|
| 26. | § 5. Трудовий колектив як суб`єкт трудового права України
|
|
| 27. | § 6. Профспілковий орган підприємства як суб`єкт трудового права України
|
|
| 28. | § 7. Державні органи, які виступають суб`єктами трудового права України
|
|
| 29. | Розділ V КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні
|
|
| 30. | § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів
|
|
| 31. | § 3. Поняття колективного договору
|
|
| 32. | § 4. Поняття колективних угод та їх види
|
|
| 33. | § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору
|
|
| 34. | 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст
|
|
| 35. | § 7. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов`язань
|
|
| 36. | Розділ VI ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ § 1. Поняття трудових правовідносин
|
|
| 37. | § 2. Умови виникнення трудових правовідносин
|
|
| 38. | § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин
|
|
| 39. | § 4. Зміст трудових правовідносин
|
|
| 40. | Розділ VII. ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН § 1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України
|
|
| 41. | § 2. Міжнародні правові акти про зайнятість
|
|
| 42. | § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
|
|
| 43. | § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми
|
|
| 44. | § 5. Правові відносини органів державної служби зайнятості з підприємствами
|
|
| 45. | § 6. Поняття безробітного і його правове становище
|
|
| 46. | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВІР § 1. Поняття трудового договору
|
|
| 47. | § 2. Зміст трудового договору
|
|
| 48. | § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
|
|
| 49. | § 4. Види трудового договору
|
|
| 50. | § 5. Переведення на іншу роботу
|
|
| 51. | § 6. Підстави припинення трудового договору
|
|
| 52. | § 7. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
|
|
| 53. | § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 54. | § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 55. | § 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
|
|
| 56. | § 11. Порядок звільнення з роботи
|
|
| 57. | § 12. Відсторонення працівника від роботи
|
|
| 58. | § 13. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи
|
|
| 59. | Розділ IX РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом
|
|
| 60. | § 2. Види тривалості робочого часу
|
|
| 61. | § 3. Режим роботи і облік робочого часу
|
|
| 62. | § 4. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення
|
|
| 63. | § 5. Поняття відпочинку та його види
|
|
| 64. | § 6. Трудові відпустки
|
|
| 65. | § 7. Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням
|
|
| 66. | § 8. Соціальні відпустки
|
|
| 67. | § 9. Відпустки без збереження заробітної плати
|
|
| 68. | § 10. Порядок надання відпусток
|
|
| 69. | Розділ X ЗАРОБІТНА ПЛАТА § 1. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання
|
|
| 70. | § 2. Нормування праці
|
|
| 71. | § 3. Тарифна система та її складові елементи
|
|
| 72. | § 4. Системи оплати праці
|
|
| 73. | § 5. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
|
|
| 74. | § 6. Порядок виплати заробітної плати. Обчисчлення середнього заробітку
|
|
| 75. | § 7. Гарантії і компенсації
|
|
| 76. | Розділ XI ОХОРОНА ПРАЦІ § 1. Поняття охорони праці за трудовим правом
|
|
| 77. | § 2. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 78. | § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 79. | § 4. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту
|
|
| 80. | § 5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
|
|
| 81. | § 6. Охорона праці жінок
|
|
| 82. | § 7. Охорона праці неповнолітніх
|
|
| 83. | § 8. Праця осіб зі зниженою працездатністю
|
|
| 84. | § 9. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
|
|
| 85. | Розділ XII. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
|
|
| 86. | § 2. Методи забезпечення трудової дисципліни
|
|
| 87. | § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
|
|
| 88. | § 4. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов`язків
|
|
| 89. | § 5. Юридична відповідальність за порушення трудових обов`язків. Поняття дисциплінарного проступку
|
|
| 90. | § 6. Заходи стягнення за порушення трудових обов`язків і порядок їх застосування
|
|
| 91. | § 7. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни
|
|
| 92. | Розділ XIII. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН § 1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 93. | § 2. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 94. | § 3. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців
|
|
| 95. | § 4. Повна матеріальна відповідальність
|
|
| 96. | § 5. Підвищена матеріальна відповідальність
|
|
| 97. | § 6. Порядок визначення розміру шкоди
|
|
| 98. | § 7. Порядок відшкодування шкоди
|
|
| 99. | 8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
|
|
| 100. | Розділ XIV ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ТРУДОВИХ СПОРІВ § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація
|
|
| 101. | § 2. Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
|
|
| 102. | § 3. Комісія по трудових спорах як обов`язковий первинний орган по розгляду трудових спорів
|
|
| 103. | § 4. Судовий порядок розгляду трудових спорів
|
|
| 104. | § 5. Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
|
|
| 105. | § 6. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
|
|
| 106. |
|
|
На попередню
Translate
