Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Розділ XII. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
Праця у людському суспільстві носить спільний характер, її учасники повинні координувати, узгоджувати свої дії, для того щоб досягти бажаних виробничих результатів. Саме тому певний порядок при виконанні праці є об'єктивною необхідністю, умовою будь-якої спільної роботи, колективної праці, незалежно від її суспільної організації.
На підприємствах, які становлять економічну і соціальну ланку суспільства, зосереджена велика кількість локальних соціальних процесів, що по-різному відображають загальносоціальні закономірності. Більшість з цих процесів пов'язана із взаємовідносинами людей під час праці, робота повинна виконуватись злагоджено: на когось покладається завдання організовувати і управляти працею, хтось повинен додержуватися встановленого розпорядку виконання робіт.
Поєднання робочої сили із засобами виробництва незалежно від форм власності здійснюється за допомогою трудового договору, укладаючи який працівник відповідно до ст. 21 КЗпП зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. В свою чергу власник підприємства або уповноважений ним орган повинен належним чином організувати виконання працівниками роботи у безпечних і нешкідливих умовах праці, що передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Забезпечити певний порядок поведінки людей у процесі праці можна шляхом чіткої регламентації обов'язків кожного працівника, кожної сторони трудового договору. Виробничий процес має здійснюватись відповідно до існуючих правил переробки сировини, виготовлення продукції, надання послуг тощо. Така регламентація провадиться технічними, технологічними, правовими нормами, зміст яких створює виробничу і технологічну дисципліну.
Порядок поведінки людей у процесі праці, що спрямований на забезпечення точного виконання працюючими трудових обов'язків, прийнято називати трудовою дисципліною. Цей порядок визначається правовими нормами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами і положеннями про дисципліну, технічними правилами, посадовими положеннями та інструкціями, наказами і розпорядженнями керівника робіт. Вони спрямовані на забезпечення бажаної для виробництва поведінки працюючих. Залежно від того, наскільки працівники правильно сприйняли і усвідомили необхідність належного і якісного виконання своїх обов'язків, установлюється рівень трудової дисципліни на виробництві. Кожний працівник зобов'язаний враховувати не тільки свої інтереси та інтереси виробництва, а й інтереси інших працівників, які працюють поряд, сприяти створенню згуртованого трудового колективу, який зміг би у випадках, передбачених законом, стати на захист інтересів колективу навіть при визначенні правил внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП).
Під внутрішнім трудовим розпорядком розуміється система трудових правовідносин, що складаються в трудовому колективі підприємства у процесі виконання колективної прані. Він створює об'єктивно необхідний порядок відносин, що регулюються нормами права. Ці відносини складаються у процесі трудової діяльності людей, об'єднаних у колективи. Тому трудова дисципліна є складовою частиною кожного індивідуального трудового правовідношення, що виражає обсяг повноважень по управлінню процесом праці чи по виконанню обов'язків кожним працівником.
Зміст дисципліни праці є історично обумовленим. Мотиви і спосіб підкорення учасників трудового процесу певному порядку залежать від певних форм розділу і кооперації праці, від пануючої форми власності на засоби виробництва, від існуючого соціально-економічного устрою. На ці чинники впливають рівень розвитку засобів виробництва, кваліфікаційний рівень учасників виробничого процесу та ін.
Регулювання розпорядку праці пройшло довгу еволюцію як за змістом, так і за формою. Протягом тривалого часу підприємець одноособове вирішував питання про необхідність видання правил внутрішнього трудового розпорядку і зміст цих правил. Підприємець міг без будь-якого контролю встановлювати режим праці, керуючись виключно власними інтересами, інтересами одержання прибутку.
Пізніше хазяйська влада підприємця була дещо обмежена. Видання правил внутрішнього трудового розпорядку залишається обов'язком підприємця, але зміст цих правил вже обмежений певними рамками, контролюється інспекцією праці.
Внутрішній трудовий розпорядок, урегульований нормами права, реалізується у межах конкретного підприємства. Разом з тим він є частиною загального правопорядку, що діє в суспільстві.
Трудовий правопорядок має за мету забезпечити нормальне функціонування суспільного виробництва. Він є об'єктивно необхідною системою або сукупністю відносин між людьми, що виникають у процесі праці, і свідомо регулюється суспільством.
Правопорядок за своїм змістом включає до себе не тільки належну, правомірну поведінку, а й правопорушення та заходи боротьби з ними. Тому, розкриваючи тему «Внутрішній трудовий розпорядок», ми висвітлюємо також питання заохочення за сумлінне виконання трудових відносин, поняття дисциплінарного проступку, дисциплінарної відповідальності, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Книга: Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
ЗМІСТ
| 1. | Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
|
|
| 2. | ЗМІСТ
|
|
| 3. | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І. ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
|
|
| 4. | § 2. Поняття трудового права України як галузі права. Місце трудового права в системі права України
|
|
| 5. | § 3. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України
|
|
| 6. | § 4. Метод правового регулювання трудових відносин
|
|
| 7. | § 5. Функції трудового права України
|
|
| 8. | § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
|
|
| 9. | § 7. Система трудового права України
|
|
| 10. | Розділ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття основних принципів трудового права України
|
|
| 11. | § 2. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин
|
|
| 12. | § 3. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
|
|
| 13. | § 4. Зміст принципів трудового права
|
|
| 14. | Розділ III ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
|
|
| 15. | § 2. Конституція України як основне джерело трудового права
|
|
| 16. | § 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
|
|
| 17. | § 4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
|
|
| 18. | § 5. Локальні правові норми
|
|
| 19. | § 6. Значення керівних роз`яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
|
|
| 20. | § 7. Диференціація трудового законодавства України
|
|
| 21. | § 8. Міжнародні правові акти про працю
|
|
| 22. | Розділ IV СУБ`ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття суб`єкта трудового права України
|
|
| 23. | § 2. Громадяни як суб`єкти трудового права України
|
|
| 24. | § 3. Власник або уповноважений ним орган як суб`єкт трудового права України
|
|
| 25. | § 4. Підприємство як суб`єкт трудового права України
|
|
| 26. | § 5. Трудовий колектив як суб`єкт трудового права України
|
|
| 27. | § 6. Профспілковий орган підприємства як суб`єкт трудового права України
|
|
| 28. | § 7. Державні органи, які виступають суб`єктами трудового права України
|
|
| 29. | Розділ V КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні
|
|
| 30. | § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів
|
|
| 31. | § 3. Поняття колективного договору
|
|
| 32. | § 4. Поняття колективних угод та їх види
|
|
| 33. | § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору
|
|
| 34. | 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст
|
|
| 35. | § 7. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов`язань
|
|
| 36. | Розділ VI ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ § 1. Поняття трудових правовідносин
|
|
| 37. | § 2. Умови виникнення трудових правовідносин
|
|
| 38. | § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин
|
|
| 39. | § 4. Зміст трудових правовідносин
|
|
| 40. | Розділ VII. ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН § 1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України
|
|
| 41. | § 2. Міжнародні правові акти про зайнятість
|
|
| 42. | § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
|
|
| 43. | § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми
|
|
| 44. | § 5. Правові відносини органів державної служби зайнятості з підприємствами
|
|
| 45. | § 6. Поняття безробітного і його правове становище
|
|
| 46. | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВІР § 1. Поняття трудового договору
|
|
| 47. | § 2. Зміст трудового договору
|
|
| 48. | § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
|
|
| 49. | § 4. Види трудового договору
|
|
| 50. | § 5. Переведення на іншу роботу
|
|
| 51. | § 6. Підстави припинення трудового договору
|
|
| 52. | § 7. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
|
|
| 53. | § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 54. | § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 55. | § 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
|
|
| 56. | § 11. Порядок звільнення з роботи
|
|
| 57. | § 12. Відсторонення працівника від роботи
|
|
| 58. | § 13. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи
|
|
| 59. | Розділ IX РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом
|
|
| 60. | § 2. Види тривалості робочого часу
|
|
| 61. | § 3. Режим роботи і облік робочого часу
|
|
| 62. | § 4. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення
|
|
| 63. | § 5. Поняття відпочинку та його види
|
|
| 64. | § 6. Трудові відпустки
|
|
| 65. | § 7. Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням
|
|
| 66. | § 8. Соціальні відпустки
|
|
| 67. | § 9. Відпустки без збереження заробітної плати
|
|
| 68. | § 10. Порядок надання відпусток
|
|
| 69. | Розділ X ЗАРОБІТНА ПЛАТА § 1. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання
|
|
| 70. | § 2. Нормування праці
|
|
| 71. | § 3. Тарифна система та її складові елементи
|
|
| 72. | § 4. Системи оплати праці
|
|
| 73. | § 5. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
|
|
| 74. | § 6. Порядок виплати заробітної плати. Обчисчлення середнього заробітку
|
|
| 75. | § 7. Гарантії і компенсації
|
|
| 76. | Розділ XI ОХОРОНА ПРАЦІ § 1. Поняття охорони праці за трудовим правом
|
|
| 77. | § 2. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 78. | § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 79. | § 4. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту
|
|
| 80. | § 5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
|
|
| 81. | § 6. Охорона праці жінок
|
|
| 82. | § 7. Охорона праці неповнолітніх
|
|
| 83. | § 8. Праця осіб зі зниженою працездатністю
|
|
| 84. | § 9. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
|
|
| 85. | Розділ XII. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
|
|
| 86. | § 2. Методи забезпечення трудової дисципліни
|
|
| 87. | § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
|
|
| 88. | § 4. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов`язків
|
|
| 89. | § 5. Юридична відповідальність за порушення трудових обов`язків. Поняття дисциплінарного проступку
|
|
| 90. | § 6. Заходи стягнення за порушення трудових обов`язків і порядок їх застосування
|
|
| 91. | § 7. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни
|
|
| 92. | Розділ XIII. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН § 1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 93. | § 2. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 94. | § 3. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців
|
|
| 95. | § 4. Повна матеріальна відповідальність
|
|
| 96. | § 5. Підвищена матеріальна відповідальність
|
|
| 97. | § 6. Порядок визначення розміру шкоди
|
|
| 98. | § 7. Порядок відшкодування шкоди
|
|
| 99. | 8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
|
|
| 100. | Розділ XIV ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ТРУДОВИХ СПОРІВ § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація
|
|
| 101. | § 2. Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
|
|
| 102. | § 3. Комісія по трудових спорах як обов`язковий первинний орган по розгляду трудових спорів
|
|
| 103. | § 4. Судовий порядок розгляду трудових спорів
|
|
| 104. | § 5. Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
|
|
| 105. | § 6. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
|
|
| 106. |
|
|
На попередню
Translate
