Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Найбільше уваги людям приділяють садисти. / Олександр Перлюк

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”


Титар

“У гаю, гаю
Вітру немає;
Місяць високо,
Зіроньки сяють.
Вийди, серденько,—
Я виглядаю;
Хоч на годину,
Моя рибчино!
Виглянь, голубко,
Та поворкуєм,
Та посумуєм;
Бо я далеко
Сю ніч мандрую.
Виглянь же, пташко,
Моє серденько,
Поки близенько,
Та поворкуєм…
Ох, тяжко, важко!”
Отак, ходя попід гаєм,
Ярема співає,
Виглядає; а Оксани
Немає, немає.
Зорі сяють; серед неба
Горить білолиций;
Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю;
На калині, над водою,
Так і виливає,
Неначе зна, що дівчину
Козак виглядає.
А Ярема по долині
Ледве-ледве ходить,
Не дивиться, не слухає…
“Нащо мені врода,
Коли нема долі, нема талану!
Літа молодії марно пропадуть.
Один я на світі без роду, і доля —
Стеблина-билина на чужому полі.
Стеблину-билину вітри рознесуть:
Так і мене люде не знають, де діти.
За що ж одцурались? Що я сирота?
Одно було серце, одно на всім світі,
Одна душа щира, та бачу, що й та,
Що й та одцуралась”.
І хлинули сльози.
Поплакав сердега, утер рукавом.
“Оставайсь здорова. В далекій дорозі
Найду або долю, або за Дніпром
Ляжу головою… А ти не заплачеш,
А ти не побачиш, як ворон клює
Ті карії очі, ті очі козачі,
Що ти цілувала, серденько моє!
Забудь мої сльози, забудь сиротину,
Забудь, що клялася; другого шукай;
Я тобі не пара: я в сірій свитині,
А ти титарівна. Кращого вітай,—
Вітай, кого знаєш… така моя доля.
Забудь мене, пташко, забудь, не журись
А коли почуєш, що на чужім полі
Поляг головою,— нишком помолись.
Одна, серце, на всім світі
Хоч ти помолися!”
Та й заплакав сіромаха,
На кий похилившись.
Плаче собі тихесенько…
Шелест!.. коли гляне:
Попід гаєм, мов ласочка,
Крадеться Оксана.
Забув; побіг; обнялися.
“Серце!” — та й зомліли.
Довго-довго тілько — “серце”,
Та й знову німіли.
“Годі, пташко!”
“Ще трошечки,
Ще… ще… сизокрилий!
Вийми душу!.. ще раз… ще раз.
Ох, як я втомилась!”
“Одпочинь, моя ти зоре!
Ти з неба злетіла!”
Послав свитку. Як ясочка,
Усміхнулась, сіла.
“Сідай же й ти коло мене”.
Сів, та й обнялися.
“Серце моє, зоре моя,
Де це ти зоріла?”
“Я сьогодні забарилась:
Батько занедужав;
Коло його все поралась…”
“А мене й байдуже?”
“Який-бо ти, єй же богу!”
І сльози блиснули.
“Не плач, серце, я жартую”.
“Жарти!”
Усміхнулась.
Прихилилась головкою
Та й ніби заснула.
“Бач, Оксано, я жартую,
А ти й справді плачеш.
Ну, не плач же, глянь на мене:
Завтра не побачиш.
Завтра буду я далеко,
Далеко, Оксано…
Завтра вночі у Чигрині
Свячений достану.
Дасть він мені срібло-злото,
Дасть він мені славу;
Одягну тебе, обую,
Посаджу, як паву,—
На дзиґлику, як гетьманшу,
Та й дивитись буду;
Поки не вмру, дивитимусь”.
“А може, й забудеш?
Розбагатієш, у Київ
Поїдеш з панами,
Найдеш собі шляхтяночку,
Забудеш Оксану!”
“Хіба краща є за тебе?”
“Може, й є, — не знаю”.
“Гнівиш бога, моє серце:
Кращої немає
Ні на небі, ні за небом;
Ні за синім морем
Нема кращої за тебе!”
“Що се ти говориш?
Схаменися!”
“Правду, рибко!”
Та й знову, та й знову.
Довго вони, як бачите,
Меж мови-розмови
Цілувались, обнімались
З усієї сили;
То плакали, то божились,
То ще раз божились.
Їй Ярема розказував,
Як жить вони будуть
Укупочці, як золото
І долю добуде,
Як виріжуть гайдамаки
Ляхів в Україні,
Як він буде панувати,
Коли не загине.
Аж обридло слухаючи,
Далебі, дівчата!
“Ото який! мов і справді
Обридло!”
А мати
Або батько як побачать,
Що ви, мої любі,
Таке диво читаєте,
Гріха на всю губу!
Тоді, тоді… та цур йому,
А дуже цікаве!
А надто вам розказать би,
Як козак чорнявий
Під вербою, над водою,
Обнявшись, сумує;
А Оксана, як голубка,
Воркує, цілує;
То заплаче, то зомліє,
Головоньку схилить:
“Серце моє, доле моя!
Соколе мій милий!
Мій!..” — аж верби нагинались
Слухать тую мову.
Ото мова! Не розкажу,
Мої чорноброві,
Не розкажу против ночі,
А то ще присниться.
Нехай собі розійдуться
Так, як ізійшлися,—
Тихесенько, гарнесенько,
Щоб ніхто не бачив
Ні дівочі дрібні сльози,
Ні щирі козачі.
Нехай собі… Може, ще раз
Вони на сім світі
Зустрінуться… побачимо…
А тим часом світить
З усіх вікон у титаря.
Що то там твориться?
Треба глянуть та розказать…
Бодай не дивиться!
Бодай не дивитись, бодай не казати!
Бо за людей сором, бо серце болить.
Гляньте, подивіться: то конфедерати,
Люде, що зібрались волю боронить.
Боронять, прокляті… Будь проклята мати,
І день, і година, коли понесла,
Коли породила, на світ привела!
Дивіться, що роблять у титаря в хаті
Пекельнії діти.
У печі пала
Огонь і світить на всю хату,
В кутку собакою дрижить
Проклятий жид; конфедерати
Кричать до титаря: “Хоч жить?
Скажи, де гроші?”
Той мовчить.
Налигачем скрутили руки,
Об землю вдарили — нема,
Нема ні слова.
“Мало муки!
Давайте приску! де смола?
Кропи його! отак! холоне?
Мерщій же приском посипай!
Що? скажеш, шельмо?.. І не стогне!
Завзята бестія! стривай!”
Насипали в халяви жару…
“У тім'я цвяшок закатай!”
Не витерпів святої кари,
Упав сердега. Пропадай,
Душа, без сповіді святої!
“Оксано, дочко!” — та й умер.
Ляхи задумалися стоя,
Хоч і запеклі. “Що ж тепер?
Панове, ради! Поміркуєм,
Тепер з ним нічого робить,
Запалим церкву!”
“Ґвалт! рятуйте!
Хто в бога вірує!” — кричить
Надворі голос, що є сили.
Ляхи зомліли. “Хто такий?”
Оксана в двері: “Вбили! вбили!”
Та й пада крижем. А старший
Махнув рукою на громаду.
Понура шляхта, мов хорти,
За двері вийшла. Сам позаду,
Бере зомлілую…
Де ж ти,
Яремо, де ти? подивися!
А він, мандруючи, співа,
Як Наливайко з ляхом бився.
Ляхи пропали; нежива
Пропала з ними і Оксана.
Собаки де-де по Вільшаній
Загавкають та й замовчать.
Біліє місяць; люде сплять,
І титар спить… Не рано встане:
Навіки, праведний, заснув.
Горіло світло, погасало,
Погасло… Мертвий мов здригнув.
І сумно-сумно в хаті стало.


Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”

ЗМІСТ

1. Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
2. Причинна
3. Думка
4. Думка
5. Думка
6. Думка
7. На вічну пам'ять
8. Катерина
9. Тарасова ніч
10. Думи мої, думи мої,
11. Перебендя
12. Тополя
13. До Основ'яненка
14. Іван Підкова
15. Н. Маркевичу
16. На незабудь Штернбергові
17. Гайдамаки
18. Інтродукція
19. Галайда
20. Конфедерати
21. Титар
22. Свято в Чигирині
23. Треті півні
24. Червоний бенкет
25. Гупалівщина
26. Бенкет у Лисянці
27. Лебедин
28. Ґонта в Умані
29. Епілог
30. Передмова
31. Панове субскрибенти!
32. ***
33. Мар'яна-черниця
34. Утоплена
35. Песня караульного у тюрьмы
36. Слепая
37. Гамалія
38. Тризна
39. *,
40. * Как цветок, процвевший на их болоте.
41. Розрита могила
42. ***
43. Сова
44. Дівичії ночі
45. Сон
46. ***
47. ***
48. ***
49. Гоголю
50. ***
51. Не женися на багатій,
52. Єретик
53. Невольник
54. Великий льох
55. Стоїть в селі Суботові
56. Наймичка
57. Кавказ
58. І мертвим, і живим,
59. Німець скаже: «Ви слав'яне».
60. Холодний яр
61. Псалми Давидові 1
62. 12
63. 43
64. 52
65. 53
66. 81
67. 93
68. 132
69. 136
70. 149
71. Маленькій Мар'яні
72. ***
73. Три літа
74. Заповіт
75. Лілея
76. Русалка
77. Відьма
78. Згадайте, братія моя…
79. Ой одна я, одна,
80. За байраком байрак,
81. Мені однаково, чи буду
82. “Не кидай матері!” – казали,
83. “Чого ти ходиш на могилу? –
84. Ой три шляхи широкії
85. Веселе сонечко ховалось
86. Садок вишневий коло хати,
87. Рано-вранці новобранці
88. В неволі тяжко, хоча й волі,
89. Понад полем іде,
90. Чи ми ще зійдемося знову
91. ***
92. ***
93. Княжна
94. N. N.
95. N. N.
96. ***
97. Сон
98. Іржавець
99. N. N.
100. Полякам
101. Чернець
102. ***
103. ***
104. ***
105. Хустина
106. А. О. Козачковському
107. Москалева криниця
108. ***
109. А нумо знову віршувать.
110. Варнак
111. ***
112. ***
113. Та не дай, господи, нікому,
114. Царі
115. Добро, у кого є господа,
116. Титарівна
117. ***
118. Мов за подушне, оступили
119. П. С.
120. Г. 3.
121. Якби зустрілися ми знову,
122. Марина
123. Пророк
124. Сичі
125. ***
126. І небо невмите, і заспані хвилі;
127. І виріс я на чужині,
128. Не для людей, тієї слави,
129. Коло гаю к чистім полі,
130. ***
131. І багата я,
132. Полюбилася я,
133. Породила мене мати
134. Ой я свого чоловіка
135. Ой виострю товариша,
136. По улиці вітер віє
137. Ой сяду я під хатою,
138. Закувала зозуленька
139. Швачка
140. Он не п'ються пива-меди,
141. На улиці невесело,
142. У тієї Катерини
143. ***
144. Ой пішла я у яр за водою,
145. Не так тії вороги,
146. Ой люлі, люлі, моя дитино,
147. «Он чого ти почорніло,
148. Туман, туман долиною,
149. У неділеньку у святую
150. У перетику ходила
151. У неділеньку та ранесенько,
152. Не тополю високую
153. Утоптала стежечку
154. І широкую долину,
155. На вгороді коло броду
156. Якби мені, мамо, намисто,
157. «Не хочу я женитися,
158. Чума
159. І знов мені не привезла
160. В неволі, в самоті немає,
161. «Ой умер старий батько
162. Не вернувся із походу
163. У Вільні, городі преславнім,
164. Заступила чорна хмара
165. Не додому вночі йдучи
166. Неначе степом чумаки
167. Сотник
168. За сонцем хмаронька пливе,
169. Як маю я журитися,
170. Нащо мені женитися?
171. Ой крикнули сірії гуси
172. «Якби тобі довелося
173. Заросли шляхи тернами
174. Зацвіла в долині
175. У нашім раї на землі
176. На Великдень, на соломі
177. Було, роблю що, чи гуляю,
178. Буває, іноді старий
179. Хіба самому написать
180. Дурні та гордії ми люди
181. І золотої й дорогої
182. Ми вкупочці колись росли ,
183. Готово! Парус розпустили,
184. Ми восени таки похожі
185. Лічу в неволі дні і ночі,
186. Лічу в неволі дні і ночі,
187. Ми заспівали, розійшлись,
188. Не молилася за мене,
189. Петрусь
190. Мені здається, я не знаю,
191. Якби ви пішли, паничі, **
192. ** Якби ви знали, паничі, ("Кобзар", Київ, видавничий центр "Просвіта") *** Буває, в неволі іноді згадаю
193. * Далі в автографі закреслено півтора рядка, прочитати неможливо. *** І станом гнучим, і красою
194. Огні горять, музика грає,
195. Чи то недоля та неволя,
196. На батька бісового я трачу
197. І досі сниться: під горою,
198. Мій боже милий, знову лихо!..
199. Неофіти
200. Юродивий
201. * Ці рядки закреслені автором в рукописі. Доля
202. Муза
203. Слава
204. Сон
205. Я не нездужаю, нівроку,
206. Подражаніє 11 псалму
207. Марку Вовчку
208. Ісаія Глава 35
209. N. N.
210. ***
211. Ой маю, маю я оченята...
212. Сестрі
213. Колись дурною головою
214. Во Іудеї во дні они,
215. Марія
216. Подражаніє Едуарду Сові
217. Подражаніє Ієзекіїлю
218. Осії глава XIV
219. ***
220. Ой діброво — темний гаю!
221. Подражаніє сербському
222. Молитва
223. Колись-то ще, во время оно,
224. Тим неситим очам,
225. Плач Ярославни
226. ***
227. ***
228. Гімн черничий
229. Над Дніпровою сагою
230. ***
231. ***
232. Ликері
233. Барвінок цвів і зеленів,
234. ***
235. Л.
236. ***
237. Саул
238. ***
239. Титарівна
240. ***
241. І тут, і всюди — скрізь погано.
242. О люди! люди небораки!
243. ***
244. *** І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 ноября [1860, С.-Петербург] *** Тече вода з-під явора
245. Якось-то йдучи уночі
246. Бували войни й військовії свари:
247. Н.Т
248. Зійшлись, побрались, поєднались,
249. Кума моя і я
250. Чи не покинуть нам, небого,
251. За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846 * * * Якби-то ти, Богдане п'яний,
252. Москалева криниця
253. Тарасова ніч
254. Гамалія
255. Лічу в неволі дні і ночі
256. ***
257. Не журюсь я, а не спиться
258. Вип’єш перву – стрепенешся,

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate