Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Едгар Берроуз. ПОВЕРНЕННЯ ТАРЗАНА
- Джейн, - прошепотів він. Молода дівчина схилила голову, щоб почути його слова. - Я винен перед вами і перед ним, - він слабко кивнув у бік Тарзана. - Я так вас любив... Це, звичайно, не зменшує моєї провини, але я був неспроможний зректися вас. Я не прошу пробачення, я лише хочу зараз зробити те, що мав би зробити понад рік тому.
Він почав порпатися в кишені плаща, на якому лежав.
Нарешті він дістав те, що шукав, - зіжмаканий жовтий аркушик паперу - і передав його дівчині. Щойно та взяла аркушик, як рука хворого впала на груди, голова відкинулася назад, тіло випросталося і Клейтон, слабко зітхнувши, завмер. Тарзан накрив йому обличчя краєм плаща.
Кілька хвилин вони стояли на колінах, і дівчина читала про себе молитву. Коли вони підвелися і стали обабіч упокоєного тіла, на очі Тарзана навернулися сльози, бо страждання, яких він зазнав сам, навчили його співчутливо ставитися до інших.
Дівчина, теж крізь сльози, прочитала звістку, написану на збляклому жовтому аркушику, і її очі широко розплющилися з подиву. Вона двічі перечитала зміст, перш ніж усвідомила, про що йдеться:
“Відбитки пальців доводять, що ви Грейсток. Вітаю. Д’Арно”.
Вона передала телеграму Тарзанові.
- І він давно знав про це? - спитала вона. - І нічого тобі не сказав?
- Я дізнався про це ще раніше, ніж він, - відповів Тарзан. - Але я не думав, що він знає про зміст телеграми. Я, певне, викинув її того вечора на станції. Мені її там вручили.
- І після цього ти переконував нас, що твоя матір була мавпа і що ти ніколи не знав батька? - недовірливо перепитала вона.
- Титул і маєтки без тебе нічого не були б варті, кохана, - відповів він. - А якщо я позбавив би цього Клейтона, то пограбував би ту, кого любив. Хіба ти не розумієш, Джейн?
Здавалося, він намагався у чомусь виправдатися.
Вона простягнула до нього руки над мертвим тілом і стиснула його пальці.
- І я ледве не зреклася такого кохання! - вигукнула вона.
26. ТАРЗАН ПОКИДАЄ ДЖУНГЛІ
Наступного ранку вони вирушили до Тарзанової хатини.
Четверо вазирі несли мертвого англійця. Тарзан вирішив поховати Клейтона поруч із попереднім лордом Грейстоком біля хатини, що її збудував старший у їхній родині.
Джейн Портер раділа цьому і подумки дивувалася винятковій душевності цієї незвичайної людини, яка, попри виховання серед звірів, володіла справжнім розумінням лицарськості і витонченістю почуттів, які за звичай вважаються рисами висококультурних людей.
П’ять кілометрів з семи, які розділяли курінь і Тарзанову хатину, були вже позаду, як раптом вазирі, що йшли попереду, завмерли, з подивом тицяючи пальцями в дивну постать, яка йшла до них уздовж берега. Це був чоловік у блискучому циліндрі, що йшов повільно, зі схиленою головою і руками, закладеними ззаду за фалди довгого чорного сурдута.
Коли Джейн Портер побачила його, то радісно зойкнула і побігла йому назустріч. Старий почув її голос і підвів голову. Побачивши, хто перед ним, він скрикнув від щастя. Нарешті професор Архімед К. Портер притиснув доньку до серця. Сльози текли його старим, зморшкуватим обличчям, і він так розгубився, що впродовж кількох хвилин не міг вимовити ані слова.
Потім, коли він побачив Тарзана, присутнім було дуже нелегко переконати його в тому, що горе не вплинуло на його розумові здібності. Професор твердо поділяв загальне переконання у смерті “лісового бога” Джейн і ніяк не міг оговтатись від його раптової появи. Старий був дуже за смучений звісткою про смерть Клейтона.
- Я нічого не розумію, - сказав він. - Тюран переконав нас, що Клейтон помер кілька днів тому.
- А хіба Тюран тут? - запитав Тарзан.
- Так, він лише нещодавно знайшов нас і привів до вашої хатини. Наш табір буде неподалік, трохи на північ від неї. Як він зрадіє, коли вас побачить!
- І здивується, - додав Тарзан.
Невдовзі усе незвичайне товариство наблизилося до галявини, на якій стояла Тарзанова хатина. Там було чимало людей, які ходили туди-сюди. Одним з перших, кого Тарзан впізнав, був Д’Арно.
- Поль! - вигукнув він. - Яким дивом ви тут опинилися? Чи ми всі з глузду з’їхали?
Втім, його присутність швидко пояснилася. Корабель Д’Арно ніс берегову службу і крейсував у цих місцях. Одного разу на пропозицію молодого лейтенанта було вирішено кинути якір у маленькій захищеній бухті і зійти на берег - ще раз подивитися на хатину і на джунглі, де двома роками раніше дехто з офіцерів і матросів пережив такі цікаві пригоди. Тут вони знайшли тих, хто зазнав аварії, на чолі з лордом Тенінгтоном. Уже було вжито заходів, щоб забрати вранці їх усіх на корабель, а потім відвезти назад, до цивілізованих країн.
Гейзел Стронг, її матір, Есмеральда та Самуель Т. Філан дер не могли натішитися з радощів, коли побачили Джейн Портер живою й неушкодженою. Її порятунок здавався просто дивом, і всі одностайно вирішили, що тільки Тарзан з племені Великих мавп міг здійснити такий подвиг. Усі присутні почали так хвалити і вшановувати Тарзана, що тому захотілося втекти назад, на мавпячу галявину.
Всіх зацікавили його дикуни-вазирі, і чорношкірі отримали багато подарунків від приятелів свого вождя. Проте коли вони довідалися, що він поїде на великому човні, що стояв на якорі за півтора кілометра від берега, і поїде далеко, то дуже зажурилися.
Новоприбулі досі не бачили ані лорда Тенінгтона, ані Тюрана. Вони з самого ранку пішли на полювання і ще не встигли повернутися.
- Як здивується людина, яку ти називаєш Роков, коли побачить тебе! - сказала Тарзанові Джейн Портер.
- Він дивуватиметься недовго, - похмуро відповів Тарзан, і в його голосі пролунало щось таке, що змусило її з тривогою зазирнути йому у вічі.
Те, що вона там прочитала, зміцнило її побоювання. Вона поклала йому руку на плече і почала впрошувати, щоб він віддав свого ворога французькому правосуддю.
- Любий мій, в серці джунглів, - сказала вона, - там, де замість законів і правосуддя панує право сильного, ти мав би рацію, чинячи з цією людиною так, як вона цього заслуговує. Але тепер, коли ти можеш згідно із законом віддати його до суду цивілізованої країни, його вбивство було б злочином. Навіть твої друзі не могли б завадити твоєму арештові, а якби ти став опиратися, то це завдало б нам усім нового горя й страждань. Я не витримаю цієї нової розлуки з тобою, мій Тарзане. Пообіцяй мені, що ти передаси Рокова капітанові Дюфранові і не будеш перешкоджати здійсненню правосуддя. Цей негідник не вартий того, щоб ми через нього ризикували нашим щастям.
Тарзан зрозумів, що Джейн має рацію, і дав їй обіцянку.
Через півгодини з лісу вийшли Роков і Тенінгтон. Вони йшли поруч. Тенінгтон перший помітив, що в таборі є сторонні. Він побачив, що якісь чорношкірі вояки мило спілкуються з матросами крейсера, а потім побачив стрункого засмаглого молодого велетня, який розмовляв з лейтенантом Д’Арно та капітаном Дюфраном.
- Хотів би я знати, хто це такий, - сказав Тенінгтон Рокову.
Коли росіянин підвів погляд і зустрівся з очима Тарзана, він зблід і похитнувся.
- О Боже! - вигукнув він, і, щойно Тенінгтон утямив, що той наміряється зробити, негідник скинув гвинтівку, впритул прицілився і натиснув спусковий гачок.
Але англієць стояв так близько, що встиг схопити цівку гвинтівки на частку секунди раніше, ніж гримнув постріл. Куля, послана Тарзанові в серце, свиснула над його головою.
Росіянин намірявся вистрілити вдруге, але їарзан уже кинувся на нього й вихопив з рук гвинтівку. Капітан Дюфран, лейтенант Д’Арно і близько десятка матросів теж кинулися на звук пострілу до Рокова, і Тарзан мовчки віддав їм росіянина. Він устиг розповісти про всі обставини справи командирові французького корабля ще до появи Рокова. Дюфран наказав негайно закути злочинця в кайдани і відіслати на крейсер під арешт.
Ще перед тим, як арештованого в супроводі охорони посадили в шлюпку, що мала відвезти його до тимчасової в’язниці, Тарзан попросив дозволу обшукати його і, на превелику свою радість, знайшов у нього викрадені документи.
На звук пострілу з хатини вибігли Джейн Портер та решта. Через хвилину, коли хвилювання вляглося. Джейн привіталася зі здивованим Тенінгтоном. Тарзан також підійшов до них після того, як забрав у Рокова документи. Джейн Портер відрекомендувала його Тенінгтонові:
- Джон Клейтоп, лорд Грейсток, - сказала вона, вказуючи на нареченого.
Англієць не зумів приховати подиву, хоча він робив нелюдські зусилля, щоб зберегти свою звичну чемність. Джейн Портер, лейтенантові Д’Арно і самому Тарзанові не раз довелося повторити усю цю незвичайну історію, перш ніж лорд Тенінгтон переконався, що всі вони мають здоровий глузд.
Надвечір Вільяма Сесіля Клейтона поховали в джунглях, поруч із могилами його дядька й тітки, колишніх лорда й леді Грейсток. На прохання Тарзана над останнім місцем спочинку хороброї людини, яка мужньо зустріла смерть, було зроблено три залпи.
Професор Портер, який замолоду був пастором, скромно відспівав його. Присутні схилили голови над могилою. Це було дивне товариство: французькі офіцери й матроси, двоє англійських лордів, кілька американців і зо два десятки хоробрих диких африканців.
Після похорону Тарзан попросив капітана Дюфрана затримати відплиття крейсера на два дні, доки він принесе свій “багаж”. Командир корабля радо погодився.
Наступного дня увечері Тарзан зі своїми вазирі повернувся з першою частиною “багажу”.
Коли всі побачили стародавні зливки щирого золота, то Тарзана засипали питаннями. Та він лише всміхався і вперто мовчав, відмовляючись навіть натякнути, звідки таке величезне багатство.
- На кожен зливок, який я забрав, залишилися ще тисячі інших, - пояснив він. - Можливо, я повернуся по них пізніше.
Коли золото повантажили на крейсер, капітан Дюфран сказав, що відчуває те саме, що колись мав відчувати капітан іспанського галеона, який повертався зі скарбами ацтеків.
- Екіпаж щохвилини може перерізати мені горло і захопити корабель, - сказав він.
Наступного ранку, перед тим як сісти на корабель, Тарзан звернувся до Джейн Портер:
- Диким звірам не годиться бути сентиментальними, але я хотів би обвінчатися у хатині, в якій народився, поблизу могил батька й матері, посеред джунглів, які мене виховали.
- А чи буде такий шлюб вважатися законним, любий? - спитала вона. - Якщо так, то я згідна. Ніде 6 я так не хотіла вінчатися зі своїм лісовим богом, як у затінку його пралісу.
Молодий і молода порадилися з друзями, і всі запевнили їх, що нічого незаконного в цьому не буде. Навпаки, не буде чудове закінчення такого незвичайного роману. І все товариство невдовзі зібралося всередині хатини та біля входу до неї, щоб бути присутніми при другому таїнстві, яке за останні три дні творив професор Портер.
Д’Арно і Гейзел Стронг мали бути за свідків, але ці плани несподівано “зіпсував” Тенінгтон, який, як завжди, запропонував щось дуже оригінальне.
- Якщо міс Стронг не заперечує, - сказав він, беручи свідка за руку, - то ми з Гейзел радо відсвяткували б і друге весілля.
Наступного дня вони відпливли. Коли крейсер повільно виходив у відкрите море, на його борту біля поручнів стояли високий чоловік у чудовому білому фланелевому костюмі і струнка молода жінка. Вони дивилися на берег, який віддалявся. Там витанцьовувало двадцять голих чорношкірих вояків вазирі. Вимахуючи над головою бойовими списами, вони прощалися зі своїм вождем.
- Мені було б зараз дуже важко розлучатися з джунглями, люба моя, - сказав він, - якби я не знав, що покидаю їх задля нового життя, в якому на мене чекає нескінченне щастя з тобою.
І Тарзан нахилився і поцілував дружину в губи.
© БЕРРОУЗ Едгар. Повернення в джунглі: Роман. - К.: Веселка, 1992. - 208 с.
© ПОКАЛЬЧУК Юрій, переклад з англійської, 1992.
[1] Дуар - мусульманське поселення в Північній Африці.
Книга: Едгар Берроуз. ПОВЕРНЕННЯ ТАРЗАНА
ЗМІСТ
На попередню
|
|
