МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Р. Т. Джога

С. В. Свірко

Л. М. Сінельник

Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги.

За загальною редакцією професора Р. Т. Джоги

Затверджено
Міністерством освіти і науки України

ББК 65.052.5

Д 42

Рецензенти:

Є. Г. Панченко, д-р екон. наук, проф.
(Київський національний економічний університет)

В. Г. Швець, д-р екон. наук, проф.
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка)

Гриф надано Міністерством освіти і науки України
Лист № 1/11-4173 від 17.12.02

Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М.

Д 42 Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

ISBN 966–574–511–5

Підручник створено відповідно до програми навчальної дисципліни «Облік у бюджетних установах», включеної до навчального плану підготовки бакалаврів з обліку та аудиту. У ньому згідно з обсягом необхідних студентам знань у сфері бухгалтерського обліку бюджетних установ різного профілю докладно розглянуто методику відображення господарських операцій з надходження і витрачання бюджетних коштів, використання облікової інформації в управлінні бюджетним процесом.

Для студентів, аспірантів, практичних працівників фінансових органів
і бюджетних установ.

ББК 65.052.5

Розповсюджувати та тиражувати
без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

ISBN 966–574–511–5 © КНЕУ, 2003

Навчальне видання

ДЖОГА Роман Теодорович
СВІРКО Світлана Володимирівна
СІНЕЛЬНИК Людмила Михайлівна

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Підручник

За загальною редакцією професора Р. Т. Джоги

Редактор Л. Бондаренко

Художник обкладинки Т. Зябліцева

Технічний редактор Т. Піхота

Коректор С. Фіялка

Верстка Т. Мальчевської

Підп. до друку 26.06.03. Формат 60´84/16. Папір офсет. №1.

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 28,13.
Обл.-вид. арк. 34,07. Наклад 1500 прим. Зам. № 01-2505.

Київський національний економічний університет
03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
суб’єктів видавничої справи (серія ДК, №235 від 07.11.2000)

Тел./факс (044) 458–00–66; 456–64–58
E-mail: publish@kneu.kiev.ua

Вступ

Бухгалтерський облік у бюджетних установах є важливою частиною господарського обліку в Україні.
Він виконує свої конкретні завдання, має специфічні об’єкти, ведеться за окремим планом рахунків на балансі, який відрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств.

Підготовка фахівців, обізнаних з особливостями бухгалтерського обліку в бюджетних установах, немож-
лива без наявності навчальної літератури, яка б ураховувала чинне нормативно-правове забезпечення обліку та сучасну облікову політику бюджетних установ.

Цей підручник підготовлено згідно з затвердженою програмою. У ньому в належній логічній послідовності розглянуто питання методології обліку окремих об’єктів. Головну увагу зосереджено на обліку доходів і видатків, розрахункових операцій, майна, виробничих витрат, власного капіталу. Засадні положення облікового процесу, що випливають із чинних нормативних документів Державного казначейства України, інших міністерств і відомств, ілюструються заповненими первинними документами, обліковими реєстрами, схемами та розрахунками. Наведені довідкові та цифрові дані (крім діючих ставок, тарифів, внесків, норм, розмірів стипендій) є умовними і лише ілюструють текстовий матеріал.

Під час підготовки підручника було враховано законодавчі та нормативні документи з бухгалтерського обліку станом на 1.01.2003 р.

Матеріали підручника підготували:

професор Р. Т. Джога — розділи 1, 2, 4;

доцент С. В. Свірко — розділи 5—7;

ст. викладач Л. М. Сінельник — розділи 3, 8.

Загальну редакцію виконав Р. Т. Джога.

РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ 1.1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами, його функції та завдання

Основні терміни і поняття:

бюджетні установи, нематеріальні послуги, принципи бухгалтерського обліку, облікова політика, функції бухгалтерського обліку, завдання бухгалтерського обліку, баланс, план рахунків, форма бухгалтерського обліку, централізовані бухгалтерії, предмет бухгалтерського обліку, об’єкти бухгалтерського обліку, активи, доходи, видатки, власний капітал, зобов’язання.

У Конституції України записано, що кожен її громадянин має право на охорону здоров’я, освіту, задоволення культурних потреб. Матеріальна гарантія реалізації цих прав — наявність численних державних установ освіти, охорони здоров’я, культури. Так, за станом на 1 січня 2001 року в нашій країні функціонувало понад 22 тис. загальноосвітніх шкіл, де навчалося
близько 7,0 млн учнів. Широка мережа технікумів, коледжів, інститутів, академій, університетів забезпечує підготовку фахівців високої кваліфікації. В Україні працюють 369 музеїв, близько 21 тис. закладів культури клубного типу.

Держава фінансує систему охорони здоров’я: у 3,3 тис. лікарняних закладів (477 тис. ліжок) медичну допомогу населенню надають близько 230 тис. лікарів різних спеціальностей.

Опікується держава й установами соціально-культурного комплексу, які, надаючи безплатні послуги населенню, витрачають значні матеріальні й грошові кошти із суспільних фондів споживання, що формуються за рахунок державного бюджету. Тому ці установи називаються бюджетними установами.

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна установа — це орган, заклад чи організація, відповідний статус якої визначено Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади або місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок бюджету — державного чи місцевого.

До бюджетних належать також наукові установи системи НАНУ, інших міністерств і відомств, які здійснюють фундаментальні наукові дослідження та наукове обслуговування (науково-дослідні інститути, наукові бібліотеки, ботанічні сади, дендрарії, зоопарки), установи й організації органів законодавчої та виконавчої влади, юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, інших міністерств і відомств. З 1 січня 2001 року на бухгалтерський облік військового майна, зобов’язань та господарських операцій перейшли установи й організації Міністерства оборони України, інших силових міністерств.

Як юридичні особи бюджетні установи мають свій статут (положення), свою печатку, рахунки в органах Державного казначейства, баланс, певні права, обов’язки і несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Вони реєструються в органах виконавчої влади, державної податкової служби, соціального страхування, а також можуть включатися до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності та не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

бюджетні установи належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі. Метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

нематеріальні послуги, що їх надають бюджетні установи, на відміну від будь-якої готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад. Немає поняття виробничого браку, здійснені витрати не порівнюються з отриманими результатами. Отримання негативного результату може розглядатися також як результат. Соціально-культурні потреби суспільства в нематеріальних послугах не мають межі задоволеності й відіграють важливу роль у саморегуляції кожної людини;

бюджетні установи не наділяються оборотними коштами. Їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

бюджетні установи мають тенденцію до постійного відставання продуктивності праці порівняно із суб’єктами матеріального виробництва. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця лікарів, учителів, викладачів, науковців є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автоматизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату;

бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків — плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрямки витрачання коштів.

Бюджетні установи є первинною ланкою галузей невиробничої сфери, де щоденно відбуваються численні господарські операції, що вносять зміни до складу та розміщення господарських засобів (рис. 1.1) і джерел їх утворення, використання яких потребує ретельного контролю.

Рис. 1.1. Класифікація господарських засобів
бюджетних установ за складом і розміщенням

Необоротні активи — це засоби, придбані або створені для довгострокового (понад один рік) використання у процесі господарської діяльності: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи.

До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесі господарської діяльності протягом не більш як одного року: виробничі запаси, грошові кошти на рахунках у банку, органах Державного казначейства, у касі, дебітори.

Класифікацію засобів установи за джерелами утворення і призначення наведено на рис. 1.2. Джерелами формування господарських засобів є власні кошти (капітал), доходи і зобов’язання. До власного капіталу належать фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах, які становлять частку державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетних установ. Останні, не маючи власних оборотних коштів, покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних коштів (доходів загального і спеціального фондів).

Рис. 1.2. Класифікація господарських засобів
за джерелами їх утворення і призначенням

До залучених коштів належать зобов’язання установи, що виникли внаслідок минулих подій. З подальшим урегулюванням зобов’язань змінюється економічний зиск установи через виплату готівкою, передачу інших активів, заміну одного зобов’язання на інше. Короткострокові зобов’язання підлягають оплаті протягом одного року, довгострокові — упродовж періоду, що перевищує один рік.

Процес невиробничого споживання є головним і найскладнішим видом діяльності бюджетних установ (рис. 1.3). Як і процес виробництва, процес невиробничого споживання потребує різноманітних витрат (видатків) матеріальних і фінансових ресурсів. Надання нематеріальних послуг супроводжується нарахуванням заробітної плати, стипендій, придбанням і споживанням основних засобів, матеріалів, медикаментів, продуктів харчування тощо. У результаті цього виникають і нагромаджуються видатки, порівняння яких із доходами визначає результат фінансово-господарської діяльності бюджетної установи за рік.

Рис. 1.3. Спрощена схема процесу невиробничого споживання

Отже, предметом (об’єктами) бухгалтерського обліку в бюджетних установах є господарські засоби за складом і розміщенням, за джерелами їх формування і призначенням у процесі невиробничого споживання. Як система контролю за наявністю та рухом бюджетних коштів бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції. Основним його завданням є повне і своєчасне відображення фінансово-господарських операцій з використання бюджетних коштів відповідно до їхнього цільового призначення.

1.2. Бухгалтерський баланс

У бухгалтерському балансі бюджетних установ реалізується принцип двосторонності, який полягає в тому, що господарські засоби установи відбиваються у двох аспектах: за їхнім речовим складом (основні засоби, грошові кошти, матеріали тощо) та за джерелами їх формування, які можуть бути власними й залученими.

Усі бюджетні установи незалежно від їхнього профілю складають бухгалтерський баланс за формою № 1 згідно з Інструкцією «Про порядок складання у 2002 році квартальної фінансової звітності» установами й організаціями, що утримують кошти з державного та місцевого бюджетів, затвердженою Наказом Державного казначейства України від 29.03.2002 № 59.

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал у синтезованому вигляді на певну дату. У загальному вигляді баланс бюджетної установи подано на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Структура балансу бюджетної установи

За складом статей і побудовою баланс бюджетної установи відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств і має на меті не розкриття інформації для інвесторів, а забезпечення контролю та аналізу використання бюджетних коштів (табл. 1.1).

Склад статей активу характеризує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що бюджетні установи — це установи державної чи комунальної форми власності, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Необоротні активи (розділ І балансу) відбиваються за статтями «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Інші необоротні матеріальні активи». При цьому нематеріальні активи й основні засоби до підсумку балансу включаються за залишковою вартістю, тобто баланс складається за принципом «баланс-нетто».

Оборотні активи (розділ ІІ балансу) відбиваються за статтями «Виробничі запаси», «Дебіторська заборгованість», «Рахунки в банках», «Рахунки в казначействі», «Каса», «Інші кошти».

Таблиця 1.1

БАЛАНС

на 1 січня 200_ р.

Форма № 1

		Коди
Установа Орган виконавчої влади	за ЄДРПОУ
Код відомчої класифікації видатків 865	за СПОДУ
Періодичність: річна, 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня
Одиниця виміру ____________________________

АКТИВ	Код рядка	На початок року	На кінець кварталу
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	81 384	122 069
знос	011	17 708	35 291
первісна вартість	012	99 092	157 360
Основні засоби:
залишкова вартість	120	181 163	235 468
знос	121	707 068	695 109
первісна вартість	122	888 231	930 577
Інші необоротні матеріальні активи:
залишкова вартість	130	7255	21 275
знос	131	1280	6910
первісна вартість	132	8535	28 185
ІІ. Оборотні активи
Матеріали і продукти харчування	140	6891	9702
Малоцінні та швидкозношувані предмети	150	62 996	55 738
Інші запаси	160
Дебіторська заборгованість	170	1 431 529	1 690 903
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги	171

Продовження табл. 1.1

АКТИВ	Код рядка	На початок року	На кінець кварталу
Розрахунки з податків та платежів	172	68 749	49 178
Розрахунки зі страхування	173	1437	224
Розрахунки з відшкодування завданих збитків	174	14 785	14 785
Розрахунки за спеціальними видами платежів	175	26 026	35 118
Розрахунки за іншими операціями	176	1 320 532	1 571 598
Короткострокові векселі одержані	180
Інші кошти	190	512 704	512 674
Грошові кошти в дорозі	200
Рахунки в банках	210
Рахунки загального фонду	211
Рахунки спеціального фонду	212
Рахунки в іноземній валюті	213
Інші поточні рахунки	214
Рахунки в казначействі загального фонду	220	1 203 956	2 779 347
Рахунки в казначействі спеціального фонду	230	1 086 159	1 206 413
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	231	201 964	74 451
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень	232
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду	233
Інші рахунки в казначействі	240
Каса	250	82	22
*ІІІ. Витрати*
Видатки загального фонду	260

Продовження табл. 1.1

АКТИВ	Код рядка	На початок року	На кінець кварталу
Видатки державного бюджету	261
Видатки місцевого бюджету	262
Видатки спеціального фонду	270
Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги	271
Видатки за іншими джерелами власних надходжень	272
Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду	273
Виробничі витрати	280
*Баланс*	290	3 689 924	5 481 649

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Фонд у необоротних активах	300	269 802	378 812
Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах	310	62 996	55 738
Фінансовий результат
Результат виконання кошторису за загальним фондом	320	429	–2103
Результат виконання кошторису за спеціальним фондом	330	2 261 324	2 609 613
Результати переоцінок	340	512 704	512 674
ІІ. Зобов’язання
Довгострокові зобов’язання	350
Короткострокові позики	360
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	370
Короткострокові векселі видані	380
Кредиторська заборгованість	390	582 669	1 926 915

Продовження табл. 1.1

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Розрахунки з постачальниками, підрядчиками та замовниками за виконані роботи й надані послуги	391
Розрахунки за спеціальними видами платежів	392	65 956	28 302
Розрахунки з податків та платежів	393	23 667	26 675
Розрахунки зі страхування	394	8376	4907
Розрахунки з заробітної плати	395	13 575	8845
Розрахунки зі стипендіатами	396
Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями	397	1077
Розрахунки за депозитними сумами	398	117 797	1 590 025
Розрахунки за іншими операціями	399	352 221	268 071
ІІІ. Доходи
Доходи загального фонду	400
Доходи державного бюджету	401
Доходи місцевого бюджету	402
Доходи спеціального фонду	410
Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги	411
Доходи за іншими джерелами власних надходжень	412
Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду	413
Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду	414
Доходи за витратами майбутніх періодів	415
Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт	420
*Баланс*	430	3 689 924	5 481 649

Продовження табл. 1.1

ДОВІДКА ДО РАХУНКА 70 «ДОХОДИ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ»

Дебет	Код рядка	Сума за кошторисом видатків	Кредит	Код рядка	Сума за кошторисом видатків
1	2	3	4	5	6
Віднесено на рахунки 641, 642	440		Залишок на початок року	530	429
Списано безнадійних боргів	450		Надійшли асигнування за загальним фондом протягом року	540	357 837
			Зокрема:
			з державного бюджету	541	257 837
			з місцевого бюджету	542
Списано нестач, матеріалів, прийнятих на рахунок установи	460		Оприбутковано залишків матеріалів	550
	470	260 369	Виплати, здійснені в централізованому порядку розпорядником коштів вищого рівня за рахунок кошторису даної установи	560
	480			560
	490			570
	500			580
				590
				600
	510		Разом	610	258 266
Разом	520	260 369	Залишок за рахунком на кінець кварталу	620	–2103

Закінчення табл. 1.1

ДОВІДКА ДО РАХУНКА 71 «ДОХОДИ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ»
(у частині інших надходжень)

Дебет	Код рядка	Сума за кошто- рисом видатків	Кредит	Код рядка	Сума за кошто- рисом видатків
1	2	3	4	5	6
Списано за субвенціями		112 115	Залишок на початок року	630	429
Списано за субвенціями		112 115	Надійшло асигнувань за іншими надходженнями спеціального фонду (одержаними за розподілами)	640	3 333 737
Списано видатки за спецфондом		2 873 333	Надійшло асигнувань безпосередньо на ім’я установи, за іншими надходженнями спеціального фонду (одержаними без розподілів)	650
			Разом	660	5 595 661
Разом		2 955 448	Залишок за рахунком на кінець кварталу	670	2 609 613

Керівник

Головний бухгалтер

«___» _________________ 200__ р.

Витрати (розділ ІІІ балансу) характеризуються такими статтями: «Видатки загального фонду», «Видатки спеціального фонду», «Виробничі витрати».

Активи й витрати бюджетних установ не оцінюються щодо їхньої здатності трансформуватися у грошові кошти, а тому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято в балансі госпрозрахункових підприємств.

Статті пасиву балансу об’єднано також у три розділи. Власний капітал (розділ І пасиву балансу) містить такі статті: «Фонд у необоротних активах», «Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах», «Фінансовий результат».

Сума власного капіталу бюджетної установи є абстрактною величиною. Водночас власний капітал (фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах) є основою для започатковування та подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, одним із найважливіших її показників.

Розділ ІІ «Зобов’язання» містить статті, на яких відображається заборгованість установи за довгостроковими і поточними зобов’язаннями, кредиторська заборгованість юридичних та фізичних осіб.

Доходи загального і спеціального фондів відображають у розділі ІІІ «Доходи».

Отже, статті активу й пасиву балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб якомога чіткіше проглядався взаємозв’язок між активами установи, її витратами і джерелами їх формування.

Важливою складовою балансу бюджетних установ є довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства і вищим органам контролювати надходження та використання бюджетних коштів.

1.3. План рахунків бухгалтерського обліку

Для поточного бухгалтерського обліку операцій в установах та організаціях, що утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, застосовуються План рахунків і порядок його застосування, затверджені Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 (дод. 1).

Зазначений План розроблено на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затвердженого Мінфіном України від 30.11.99 № 291, і його структура дає змогу отримувати вичерпну інформацію, необхідну для складання балансу та звітності про виконання кошторисів бюджетних установ. Усі рахунки згруповано у два розділи: І розділ — балансові рахунки, ІІ розділ — позабалансові рахунки. Балансові рахунки за економічним змістом згруповано у вісім класів, кожний з яких містить синтетичні рахунки, близькі за економічним змістом обліковуваних на них об’єктів. Структуру Плану зорієнтовано на потреби складання балансу та інших форм фінансової звітності. Зв’язок Плану рахунків із балансом унаочнює рис. 1.5.

Рис. 1.5. Взаємозв’язок балансу і Плану рахунків

У плані використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це означає, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків у плані — не більш як 99. Синтетичним рахункам присвоєно двоцифрові коди, в яких перша цифра — номер класу, друга — порядковий номер рахунка в даному класі (починаючи з нуля). Усього у Плані передбачено 42 рахунки — від № 10 «Основні засоби» до № 82 «Виробничі витрати». При цьому деякі коди використовуються як резервні.

Для підвищення аналітичних можливостей облікової інформації без істотного збільшення кількості рахунків і розрядності їхніх кодів більшість синтетичних рахунків поділяються на субрахунки І рівня. Код субрахунка трицифровий і складається з коду синтетичного рахунка й порядкового (від 1 до 9) номера. Планом рахунків передбачено понад 150 субрахунків. Саме через систему субрахунків у Плані рахунків відбиваються специфічні особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ — здійснюється облік доходів, грошових коштів, видатків, розрахунків. Тому у практиці бюджетних установ для записування фінансово-господарських операцій у поточному обліку, подальшого узагальнення облікових даних та з метою складання звітності користуються субрахунками, і лише в окремих випадках інформація узагальнюється на синтетичних рахунках.

Бухгалтерський облік доходів і видатків загального та спеціального фондів ведеться роздільно, для чого передбачено окремі рахунки. Більшість рахунків призначено для поточного обліку операцій бюджетних установ різних галузей невиробничої сфери. До Плану рахунків включено й такі рахунки, застосування яких зумовлюється особливостями основної діяльності окремих груп установ та організацій. Так, тільки в науково-дослідних інститутах застосовуються субрахунки з обліку спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, із розрахунків із замовниками та співвиконавцями.

План рахунків містить також рахунки, призначені для обліку виконання сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, а саме: № 327 «Реєстраційні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів», № 691 «Кошти передані і отримані» та ін.

За призначенням усі рахунки, передбачені Планом рахунків, поділяються на основні, регулювальні, операційні та фінансово-результатні. Застосовують також активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. У практиці бухгалтерського обліку бюджетних установ активно-пасивними рахунками користуються порівняно рідко, наприклад для обліку внутрішніх розрахунків. Рахунок № 68 «Внутрішні розрахунки» може бути активним, пасивним чи активно-пасивним залежно від того, в якій установі його застосовують.

У самостійний розділ у Плані рахунків виокремлено забалансові рахунки. Вони призначені для обліку активів і розрахунків, які вилучені з обороту установи й не відображаються в балансі. До забалансових віднесено 7 рахунків — від 01 «Орендовані необоротні активи» до 09 «Призначення та зобов’язання». На забалансових рахунках господарські операції відображаються без застосування методу подвійного запису, тобто облік на них ведеться за простою системою.

Уніфікація планів рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і бюджетних установ є одним із напрямків удосконалення бухгалтерського обліку, його реформування із застосуванням міжнародних стандартів. Нова концепція Плану рахунків зорієнтована на перспективу розвитку бюджетних установ, вона дає змогу прискорити процес упровадження персональних комп’ютерів у сферу обліку за рахунок використання типових проектних рішень, скоротити пов’язані з цим витрати і підвищити ефективність автоматизації обліку. Важлива роль уніфікації в підготовці та використанні кадрів працівників, зайнятих обліком.

Щоб забезпечити правильне використання рахунків з метою відображення господарських операцій, Головне управління Державного казначейства України, ухваливши План рахунків, водночас розробило й затвердило Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, а згодом — Інструкцію про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ (Наказ Державного казначейства України від 10.07.2000 № 61). У цих документах наведено характеристику, призначення і структуру кожного рахунка, типову кореспонденцію субрахунків (дод. 2).

План рахунків та Інструкція щодо його застосування є обов’язковим і важливим засобом державного управління бухгалтерським обліком у бюджетних установах. Оскільки План рахунків передбачено застосовувати в усіх бюджетних установах, то в кожному конкретному випадку цілком закономірно використовується лише певна частина синтетичних рахунків і субрахунків, передбачених Планом. Тому кожна установа (централізована бухгалтерія) розробляє для себе робочий план рахунків, який затверджує керівник установи.

Структуру Плану рахунків бюджетних установ наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

СТРУКТУРА ПЛАНУ РАХУНКІВ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Номер і найменування класу	Номери рахунків, які входять до класу	Синтетичні рахунки
Номер і найменування класу	Номери рахунків, які входять до класу	Кількість	Частка до підсумку, %
1. Необоротні активи	10—13	4	10
2. Запаси	20—25	6	14
3. Кошти, розрахунки та інші активи	30—36	7	16
4. Власний капітал	40—44	5	12
5. Довгострокові зобов’язання	50—52	3	7
6. Поточні зобов’язання	60—69	10	24
7. Доходи	70—74	5	10
8. Витрати	80—82	3	7
Усього	—	42	100
Позабалансові рахунки	01—09	9

1.4. Форми бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік у бюджетних установах ведеться за певною формою, що охоплює систему регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації. Згідно з За-
коном України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 (далі — Закон про бухгалтерський облік) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних.

Основною формою бухгалтерського обліку в бюджетних установах є форма «Журнал-Головна» — різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Форму «Журнал-Головна» розроблено Державним казначейством України на основі меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку, яка застосовувалась у бюджетних установах раніше, з урахуванням вимог сьогодення. Ця форма застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, охорони здоров’я, культури, у вузах, профтехучилищах, органах законодавчої та виконавчої влади, дослідних інститутах тощо. Схему побудови обліку за формою «Журнал-Головна» наведено на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Схема побудови форми «Журнал-Головна»

Форма «Журнал-Головна» ґрунтується на широкому застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей — меморіальних ордерів. Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою Наказом Державного казначейства України від 27.07.00 № 68 (далі — Інструкція № 68) передбачено 15 меморіальних ордерів, зміст і порядок ведення яких розглядатиметься у відповідних темах. Кожний меморіальний ордер (МО) має постійний номер і призначений для відображення певних операцій з одним чи групою взаємозв’язаних рахунків/субрахунків (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

ПЕРЕЛІК І ПРИЗНАЧЕННЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ОРДЕРІВ

Номер МО	Накопичувальні відомості, зведення		Номер рахунка, субрахунка
Номер МО	Назва	Номер форми	Номер рахунка, субрахунка
1	Накопичувальна відомість за касовими операціями	380 (бюджет)	301, 302
2	Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)	381 (бюджет)	311, 312, 321, 322 та інші
3	Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)	382 (бюджет)	313, 323, 324—329
4	Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами	408 (бюджет)	364
5	Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій	408 (бюджет)	66
6	Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами	409 (бюджет)	675
7	Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів	410 (бюджет)	361
8	Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами	386 (бюджет)	362
9	Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів	438 (бюджет)	10, 11, 12
10	Накопичувальна відомість про вибуття на переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів	439 (бюджет)	22
11	Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування	398 (бюджет)	232
12	Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування	411 (бюджет)	232
13	Накопичувальна відомість витрачання матеріалів	396 (бюджет)	231, 233—239
14	Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ	409 (бюджет)	711, 712
15	Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей	406 (бюджет)	714

Застосування меморіальних ордерів за групою взаємозв’язаних субрахунків робить записи більш наочними, сприяє скороченню облікової роботи. Завдяки цьому загальна кількість меморіальних ордерів значно менша за кількість синтетичних рахунків, передбачених Планом рахунків. Як виняток до рахунка 232 «Продукти харчування» передбачено два меморіальні ордери.

Записи в меморіальні ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі належним чином оформлених виправдальних документів у міру їх надходження та опрацювання. У разі значної кількості однорідних документів за операціями їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких потім переносять у відповідні меморіальні ордери. Операції, які не потрібно накопичувати протягом місяця або які фіксуються в меморіальних ордерах № 1—15, реєструються в меморіальних ордерах ф. № 274 (бюджет). Так оформляється, наприклад, нарахування зносу необоротних активів. Меморіальні ордери ф. № 274 застосовуються також в установах з невеликим обсягом здійснюваних операцій.

Регістром синтетичного обліку за формою «Журнал-Головна» (в Інструкції № 68 назви форми немає) є книга «Журнал-Головна», яка й дала назву формі. Облік у книзі «Журнал-Головна» ведеться, як правило, за субрахунками. За рішенням головного бухгалтера вона може вестись за синтетичними рахунками. Порядок відкриття книги, записів у неї, звірки оборотів і залишків розглядався в курсі «Бухгалтерський облік».

Розроблені Державним казначейством облікові регістри надають формі «Журнал-Головна» низку переваг і особливостей, завдяки яким її можна застосовувати в бюджетних установах, що мають різний обсяг господарських операцій і рівень технології їх оброблення. Це такі особливості:

1. Меморіальні ордери № 1—15 застосовуються в разі як ручного, так і автоматизованого ведення бухгалтерського обліку (наприклад, меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відомість за касовими операціями — ф. № 380 (бюджет) і ф. № 380 — авт. (бюджет)).

2. Аналітичний облік організується:

використанням позиційного способу записів в окремих меморіальних ордерах (меморіальні ордери № 4, 6, 7, 8);

веденням типових регістрів аналітичного обліку (книг і карток кількісно-сумового обліку, касової книги, інвентарних карток тощо);

використанням спеціалізованих регістрів, призначених для бюджетних установ. З цією метою Державним казначейством України розроблено й затверджено 6 форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання (Наказ Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100).

3. В облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку забезпечується роздільний облік грошових коштів, доходів і видатків загального і спеціального фондів, що є принциповим для бюджетних установ.

4. Сувора регламентація облікових записів здійснюється на рівні не тільки синтетичного обліку (синтетичних рахунків і субрахунків), а й аналітичного, що надає формі «Журнал-Головна» переваг журнально-ордерної форми.

5. Пристосованість окремих регістрів синтетичного й аналітичного обліку до вимог звітності.

6. Ураховуються вимоги міжнародних стандартів щодо роздільного обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
З цією метою замість меморіального ордера № 6 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» передбачено два меморіальні ордери: № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» і № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

1.5. Особливості організації бухгалтерського обліку

В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Основними нормативними документами, відповідно до яких організується облік у бюджетних установах, є Бюджетний кодекс України і Закон про бухгалтерський облік. Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а Закон про бухгалтерський облік визначає правові засади організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно зі ст. 6 цього Закону порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконан-
ня кошторисів і бюджетів установ регулюється Державним казначейством України, у складі якого є Управління методології з виконання бюджету, бухгалтерського обліку та звітності. Управління, здійснюючи повсякденне, поточне методологічне керівництво бухгалтерським обліком у бюджетних установах, розробляє план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, типову

Рис. 1.7. Обліковий процес та його
регламентація в бюджетних установах

кореспонденцію рахунків (субрахунків), форми регістрів синтетичного й аналітичного обліку, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних коштів, валютних операцій, необоротних активів, запасів, інвентаризації та списання матеріальних цінностей, форми звітності. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів (рис. 1.7).

Важливу організуючу роль у господарському обліку відіграє Державний комітет України зі статистики, який розробляє та узгоджує з Мінфіном України, Державним казначейством України форми звітності. У бюджетних установах обов’язковим є застосування цілої низки первинних документів, наприклад з обліку необоротних активів, грошових коштів у касі, на рахунках у банку та органах Державного казначейства.

Міністерства та відомства України за погодженням з Державним казначейством у разі потреби можуть видавати вказівки про порядок застосування загальних положень із бухгалтерського обліку в установах своєї системи з урахуванням специфіки їхньої діяльності (наприклад, з обліку бібліотечних фондів, музейних цінностей, розрахунків зі стипендіатами, обліку виробничих витрат, військового майна тощо).

Зазначені відомства також уживають заходів для посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищення професійного рівня кадрів і ролі бухгалтерських служб у забезпеченні ефективності фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Отже, на галузевому рівні міністерства та відомства здійснюють як методологічне, так і організаційне керівництво бухгалтерським обліком.

Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів доходів і видатків, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру (рис. 1.8).

Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах — бухгалтерії при окремих установах і централізовані бух-
галтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи — вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.

Централізовані бухгалтерії — найпоширеніша форма організації обліку — створюються за відомчою чи міжвідомчою ознакою при міністерствах, відомствах та їхніх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій. Вони щодо бюджетних установ не є вищим органом і виконують усі функції з планування, обліку та звітності обслуговуючих установ.

Рис. 1.8. Структура централізованої бухгалтерії

Процес створення централізованих бухгалтерій почався в
1960-х роках, і нині вони обслуговують понад 90 % бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Централізація справила позитивний вплив на бухгалтерський облік і звітність: поліпшився функціональний розподіл обов’язків між працівниками, набули поширення прогресивні форми й методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, з’явилася можливість порівнювати та узагальнювати результати аналізу й контролю виконання кошторисів однотипних установ, використовувати сучасну обчислювальну техніку.

Указом Президента України від 25.12.2001 № 1251 заплановано низку заходів, спрямованих на посилення ролі бухгалтерського обліку в зміцненні фінансової дисципліни та запобіганні правопорушенням у бюджетній сфері. Передбачається, зокрема, провести обов’язкову сертифікацію головних бухгалтерів (керівників фінансових служб), головних розпорядників коштів державного бюджету з метою підвищення професійних вимог до зазначених осіб стосовно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також протягом 2002—2003 років розробити на основі міжнародних стандартів національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в державному секторі.

Першими на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку перейшли комерційні банки України. З 1 січня 2001 року норми 25-ти національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку стали обов’язковими у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ). Процес такого реформування бухгалтерського обліку посприяв уніфікації його понятійного апарату й побудові в цілому на загальноприйнятих у світовій практиці принципах: повного висвітлення, обачності, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності. Ці принципи наведено в Законі про бухгалтерський облік. Вони розглядалися в курсі «Бухгалтерський облік» і становлять методологічну основу його побудови.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в бюджетних установах, на відміну від чинного нормативного забезпечення, мають ураховувати вимоги міжнародних стандартів обліку для урядових організацій (діє 17 стандартів) і передбачати варіантність, альтернативність вирішення певних облікових процесів. Тоді кожна бюджетна установа, виходячи з конкретних умов своєї роботи, зможе вибирати найбільш прийнятний для себе варіант, який забезпечуватиме надійний контроль за ефективним використанням бюджетних коштів. Цей вибір і становить, власне, сутність облікової політики (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Зміст облікової політики бюджетних установ

З метою адаптації бухгалтерського обліку в бюджетних установах до міжнародних стандартів Державне казначейство України провело значну роботу:

Розроблено новий План рахунків, в якому уніфіковано понятійний апарат (активи, необоротні активи, запаси, доходи, витрати, власний капітал, фінансові результати); рахунки згруповано у класи, вилучено активно-пасивні розрахункові рахунки.

Бухгалтерський баланс побудовано за принципом «баланс-нетто»: оцінювання необоротних активів здійснюється за залишковою вартістю. План рахунків тісно пов’язаний з розділами балансу.

Внесено зміни до типової кореспонденції рахунків:

курсові різниці за операціями з іноземною валютою списуються на фінансові результати;

прострочена дебіторсько-кредиторська заборгованість списується на фінансові результати;

наприкінці року визначається фінансовий результат виконання кошторису з відображенням його в пасиві балансу.

Контрольні завдання до розділу 1

Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Основні об’єкти обліку в бюджетних установах.

Зміст облікової політики бюджетних установ.

Зміст і побудова Плану рахунків бюджетних установ.

Зміст і структура балансу бюджетних установ.

Зміст державного регулювання бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Взаємозв’язок основних регістрів меморіально-ордерної форми («Журнал-Головна»).

Організаційні форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Функції та завдання бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Основні нормативні документи, якими регулюється порядок ведення бухгалтерського обліку в бюджетний установах.

Взаємозв’язок балансу і Плану рахунків бюджетних установ.

Основні принципи бухгалтерського обліку, що становлять методологічну основу його побудови в бюджетних установах.

РОЗДІЛ 2 ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ 2.1. Система розпорядників коштів (РК) і завдання обліку їхніх доходів і видатків

Основні терміни і поняття:

бюджетне асигнування, бюджетне зобов’язання, бюджетне призначення, розпорядники бюджетних коштів, доходи, видатки, загальний фонд, спеціальний фонд, касові видатки, фактичні видатки, відомча класифікація видатків, функціональна класифікація видатків, економічна класифікація видатків, реєстраційні рахунки, особові рахунки, зведені особові рахунки, спеціальні реєстраційні рахунки.

Бюджетні установи, як уже зазначалося, не мають оборотних коштів, а тому покривають свої видатки повністю за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету, називаються розпорядниками бюджетних коштів (далі — розпорядники). За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів (ГРК) бюджету (розпорядників коштів І ступеня) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Повноваження, які надаються головному розпорядникові бюджетних коштів Бюджетним кодексом України і Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, називаються бюджетним призначенням.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими Законом про Державний бюджет України — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їхню діяльність, в особі їхніх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їхніх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної республіки Крим та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їхніх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами — керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їхніх секретарів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів ІІ ступеня і ІІІ ступеня. Розпорядники коштів ІІ ступеня — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які вповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня.

Розпорядники коштів ІІІ ступеня — бюджетні установи в особі їхніх керівників, які вповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи.

Найбільше прав і обов’язків (функцій) у головного розпорядника коштів бюджету, який згідно з Бюджетним кодексом:

розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити (документ, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період) і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

отримує бюджетні призначення затвердженням їх у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

затверджує кошториси розпорядників коштів нижчого рівня;

здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками коштів нижчого рівня, і витрачанням ними бюджетних коштів;

одержує звіти про використання коштів від розпорядників коштів і аналізує ефективність їх використання.

Відповідно до визначених функцій певні права й обов’язки щодо формування доходів і здійснення видатків мають розпорядники коштів нижчого рівня.

Основні завдання бухгалтерського обліку доходів і видатків бюджетних установ як розпорядників коштів такі:

контроль за повним і своєчасним надходженням бюджетних коштів (загального і спеціального фондів);

забезпечення контролю за витрачанням бюджетних коштів згідно із затвердженим кошторисом доходів і видатків;

забезпечення всіх рівнів управління інформацією про рух і використання бюджетних коштів.

2.2. Склад і класифікація доходів і видатків 2.2.1. Класифікація доходів

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету й бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Загальний фонд бюджету охоплює всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджету належать власні надходження бюджетних установ. Спеціальний фонд бюджетної установи — це кошти, які надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень бюджетних установ і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 затверджено Перелік власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямки використання.

Власні надходження бюджетних установ — це кошти, одержані бюджетними установами від надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої діяльності, з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески).

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за підгрупами.

1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Вони мають постійний характер і обов’язково плануються в надходженнях бюджету. Група містить такі підгрупи.

1.1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями.

Сюди належать кошти бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій і завдань бюджетної установи, наприклад плата за навчання у вищих навчальних закладах; плата за надання інформаційних, рекламних та поліграфічних послуг; вхідна плата до музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, заповідників; кошти, одержані установами ветеринарної медицини від проведення терапевтичних, хірургічних, акушерсько-гінекологічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів; плата за медичне обслуговування осіб у спеціалізованих прийомних відділеннях закладів охорони здоров’я тощо.

1.2. Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності.

Сюди належать, наприклад, надходження від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи й передбачені положенням про цю установу; кошти, які одержуються згідно з договорами на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та спеціальних робіт; кошти, що надійшли до установи від підприємств, організацій та фізичних осіб за виконану їхнім контингентом роботу (хворими, студентами та ін.) та від працевикористання спецконтингенту, а також за роботу в майстернях цих установ і залишаються в установах відповідно до законодавства; кошти установ соціального забезпечення, що надходять від діяльності допоміжних сільських господарств і лікувально-виробничих майстерень при будинках-інтернатах для старих та інвалідів, квартирна плата та плата за гуртожиток тощо.

1.3. Плата за оренду майна бюджетних установ.

Бюджетні установи отримують у повному обсязі орендну плату від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що безпосередньо їм належать.

1.4. Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.

Сюди входять кошти бюджетних установ, отримані від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (зокрема списаних), за здані у вигляді брухту й відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (зокрема відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння в розмірах, що згідно із законодавством залишаються в бюджетної установи.

Надходження перших двох підгруп мають формуватися за видами, визначеними в переліках платних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів України у відповідній галузі.

2. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють надходження бюджетних установ на виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки (благодійні внески). Вони не мають постійного характеру та плануються у випадках, що попередньо обумовлені (або за вже укладеними угодами, зокрема міжнародними планами проведення централізованих заходів тощо).

Ця група містить такі підгрупи.

2.1. Гранти та дарунки.

До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранту, проектом міжнародної технічної допомоги. Це дарунки, благодійні внески від спонсорів і меценатів, а також усілякі пожертви.

Порядок отримання гуманітарної допомоги та благодійних (добровільних) внесків і пожертвувань від юридичних і фізичних осіб регулюється Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 № 1192 і Порядком отримання благодійних внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установами та закладами освіти, охорони здоров’я, культури, науки, спорту і фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4.08.2000 № 1122.

2.2. Кошти, що отримуються на виконання окремих доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб.

Це, наприклад, кошти для проведення розрахунків з молодими фахівцями, на виплату стипендій студентам, матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій за рахунок замовників, на придбання методичної літератури й навчальних посібників для студентів заочної форми навчання; кошти на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики; добровільні компенсації хворих за надані їм медичні послуги лікувально- та санітарно-профілактичними закладами; кошти, одержані закладами охорони здоров’я за медичну допомогу громадянам, надану відповідно до договору добровільного медичного страхування; отримання страхових сум у разі настання страхового випадку; інші кошти, які установи отримують від підприємств, установ, організацій і приватних осіб для виконання окремих доручень.

Сюди також належать інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи, зокрема на будівництво житла.

Рис. 2.1. Класифікація доходів бюджетних установ

2.3. Кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.

Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших документів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої бюджетної установи з певною метою із загального фонду до спеціального фонду бюджету (або в межах спеціального фонду).

Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду охоплюють надходження, які надійшли за розподілами головних розпорядників коштів з урахуванням грошових коштів у дорозі, а також коштів, які надходять безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ за іншими надходженнями спеціального фонду бюджету.

Схему класифікації доходів бюджетної установи наведено на рис. 2.1.

2.2.2. Класифікація видатків

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації (рис. 2.2).

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету.

Зауважимо, що видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи — це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках — матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Рис. 2.2. Класифікація видатків бюджетних установ

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарні постачальникові за продукти харчування — касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, — фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати заробітної плати — касові видатки, а сума нарахованої заробітної плати — фактичні видатки.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, перебуває в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення раніше виниклої кредиторської заборгованості, то фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, бо витрата матеріалів не спричинюється до зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Взаємозв’язок касових і фактичних видатків ілюструє рис. 2.3.

Рис. 2.3. Взаємозв’язок касових і фактичних видатків

Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку. У бюджетних установах касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ.

Рис. 2.4. Економічна класифікація видатків бюджету

Закінчення рис. 2.4

Бюджетна класифікація видатків застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класифікуються за такими ознаками:

функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків;

ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків;

програмно-цільовим методом формування бюджету.

Функціональна класифікація видатків має два рівні деталізації:

розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код. Класифікацію видатків бюджету за економічним змістом наведено на рис. 2.4.

Розглянемо склад статей економічної класифікації видатків:

Поточні видатки (код 1000)

Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110). Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за трудовими угодами згідно з установленими посадовими окладами, ставками, розцінками.

Ця категорія містить:

код 1111 «Заробітна плата». До цієї статті належать видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати за встановленими окладами, ставками чи розцінками всім штатним працівникам; оплату праці за трудовими угодами; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та доплати обов’язкового характеру (оплати нічних змін, позаурочних, за науковий ступінь, за використання в роботі знання іноземних мов тощо); надбавки, що мають стимулювальний характер; премії (усі види преміальних виплат); щомісячну довічну плату науковцям; матеріальну допомогу;

код 1112 «Грошове утримання військовослужбовців», зокрема основні та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ;

код 1113 «Виплати з тимчасової непрацездатності за перші п’ять робочих днів непрацездатності працівників».

Нарахування на заробітну плату (код 1120). Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників, зокрема:

до Пенсійного фонду — 32 %;

фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку із втратою працездатності — 2,9 %;

фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 2,1 %;

фонду загальнообов’язкового соціального страхування від нещасних випадків — 0,2 %.

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130).

Ця категорія містить:

Код 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

До цієї статті належать видатки:

на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, включаючи канцелярське, креслярське, письмове приладдя та матеріали;

виготовлення та придбання бухгалтерських, статистичних бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот та іншої документації для навчальних закладів;

придбання чи передплату періодичних, довідкових, інформаційних видань, підручників;

придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, мийних засобів, електричних лампочок тощо; видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингенту, який обслуговується медичними, соціально-реабілітаційними установами, військовослужбовців строкової служби;

придбання аптечок та їх поповнення, якщо в цій установі немає медичного кабінету чи пункту;

придбання предметів терміном служби менш як рік чи однорідних малоцінних предметів (наприклад, калькулятори, посуд, іграшки для дитячих установ, фізкультурний інвентар), а також матеріалів і предметів для науково-дослідних і навчальних робіт — реактивів, хімікалій, спеціальної посуди, тканин, насіння для дослідницьких робіт;

виготовлення карт, схем, макетів, які мають тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок; на інші матеріали і предмети, зокрема тварин для станції переливання крові та науково-дослідних установ і корму для них.

Код 1132 «Медикаменти і перев’язувальні матеріали».

До цієї статті належать видатки:

на придбання медикаментів, медиковідновлювальних засобів, бактеоріологічних препаратів, ендропротезів, перев’язувальних матеріалів для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних установ;

проведення діагностичних тестів;

придбання вітамінів, вакцин, сироватки, дезинфікаційних засобів, плівок для рентгенівських знімків, матеріалів для проведення аналізів;

оплату донорів;

придбання крові для переливання;

придбання дрібного медичного інвентарю (термометри, ланцети, пінцети, голки тощо);

придбання ліків, які відпускаються безкоштовно.

Код 1133 «Продукти харчування». До цієї статті належать видатки на придбання продуктів харчування в лікувально-профілактичних установах, будинках-інтернатах, загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних установах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах та інших установах і організаціях, а також видатки на безплатне дитяче харчування дітей віком до одного року. До цієї статті належать також видатки на спеціальне харчування осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, на продуктові пайки й компенсації за продуктові пайки.

Код 1134 «М’який інвентар та обмундирування». Ця стаття містить видатки на придбання постільної білизни, спецодягу, одягу, обмундирування, спортивного одягу, захисного одягу, захисного і спеціального взуття, штор і занавісок, а також видатків на компенсацію за речове забезпечення відповідно до затверджених нормативів.

Код 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів».

До цієї статті належать видатки:

на утримання транспортних засобів і оплату транспортних послуг (зокрема видатки на утримання транспорту, придбання паливно-мастильних матеріалів, капітальний і поточний ремонт автомобілів і транспортних засобів, планово-технічне обслуговування, придбання запасних частин);

страхування автомобіля, оплату дорожнього збору, проїзд по платних дорогах (тунелях), оформлення прав водіїв, технічний догляд транспортного засобу. Видатки з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будинків відносяться до капітального будівництва й капітального ремонту.

Код 1136 «Оренда та експлуатаційні послуги». До цієї статті належать видатки, пов’язані з оплатою орендної плати за взяте в оренду приміщення, обладнання і т. ін.

Код 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання». До цієї статті належать видатки, пов’язані з проведенням поточного ремонту обладнання, інвентарю, будинків, споруд, приміщень, які перебувають на балансі та орендованих, з технічним обслуговуванням комп’ютерної, розмножувальної й медичної техніки, а також видатки, пов’язані з придбанням будівельних матеріалів для поточного ремонту приміщень.

Код 1138 «Послуги зв’язку». До цієї статті належать видат-
ки, пов’язані з оплатою послуг зв’язку (абонентська плата за телефон, міжміські та міжнародні розмови, факсимільний зв’язок, електронну пошту), оплата всякого роду поштових відправлень (телеграм, листів, бандеролей та ін.), видатки на обслуговування й утримання внутрішнього телефонного зв’язку.

Код 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».

Ця стаття охоплює:

оплату з питань бухгалтерського обліку й аудиту, юридичних послуг, інформаційно-довідкових послуг, консультативних послуг, страхування власних і орендованих приміщень згідно з чинними законодавчими й нормативними актами, медичного страхування;

видатки на відомчу і протипожежну охорону;

видатки на утримання в чистоті будинків, дворів, дезинфекцію, технічне обслуговування обладнання;

видатки на проведення заходів з охорони праці та техніки безпеки;

видатки, пов’язані з поліграфічними роботами (виготовлення рекламних буклетів, візиток, запрошень, посвідчень, інформаційних бюлетенів, видання книг, довідників і т. ін.);

представницькі видатки, норми й порядок використання коштів на які затверджено Міністерством фінансів України;

послуг експертів на час слідства;

видатки на проїзд і проживання свідків і потерпілих під час судового розгляду;

оплату послуг лікувальних, оздоровчих установ, підприємств побутового призначення, організацій харчування та ін.;

інші видатки.

Видатки на відрядження (код 1140). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з оплатою:

проїзду, добових, квартирних на час службового відрядження;

підйомних, проїзду, добових під час переміщення працівників;

сесійні виїзди народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади на сесію, семінари, наради, конференції та інші видатки на відрядження, які відшкодовуються за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених законодавством, а також:

видатки на придбання службових проїзних квитків і оплату проїзду за маршрутними листками;

надбавки до заробітної плати, які виплачуються окремим категоріям працівників замість видатків на відрядження (добових, квартирних) у випадках, передбачених законодавством;

видатки на відрядження працівників бюджетних установ на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а також усякого роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів і т. ін.

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (код 1150). Ця категорія видатків містить витрати, пов’язані з придбанням товарів військового призначення, військової техніки, інвентарю як короткотермінового, так і довго-
тривалого використання; з військовим будівництвом (крім соціально-культурного), а також видатки на мобілізаційну підготовку народного господарства та інші видатки спеціального призначення.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160). Ця категорія охоплює видатки, пов’язані з оплатою бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб:

Код 1161 «Оплата теплопостачання»;

Код 1162 «Оплата водопостачання і водовідведення»;

Код 1163 «Оплата електроенергії»;

Код 1164 «Оплата природного газу»;

Код 1165 «Оплата інших комунальних послуг»;

Код 1166 «Оплата інших енергоносіїв».

Дослідження і розробки, державні програми (код 1170). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з виконанням геологорозвідувальних і топографічних робіт, виконанням робіт з типового й експериментального проектування, наданням послуг науково-дослідних організацій, проведенням виборів і референдумів, інші видатки.

Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200)

Субсидії і поточні трансферти (код 1300)

Код 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Код 1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів».

Код 1340 «Поточні трансферти населенню». Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, передбачені для збільшення їхнього доходу. Такі платежі можуть бути окремим додатком до бюджету конкретної сім’ї, особам чи компенсацією окремих видів витрат, наприклад на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду. До цієї категорії належать такі статті видатків:

«Виплата пенсій і допомоги» (код 1341);

«Стипендії» (код 1342);

«Інші поточні трансферти населенню» (код 1343).

Код 1350 «Поточні трансферти населенню».

Капітальні видатки (код 2000)
Придбання основного капіталу (код 2100)

Код 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

До цієї статті належать видатки на придбання:

виробничого обладнання, транспортних засобів, спецавтомобілів, машин, верстатів, бурового обладнання, геодезичних інструментів, науково-дослідних пристроїв, спеціальних креслярських столів та іншого виробничого обладнання довгострокового користування;

племінної худоби, інших тварин, зокрема службових собак;

меблів для дитячих і навчальних закладів, медичних і лікувально-профілактичних установ, бібліотечних і музейних фондів, спеціальних меблів для закладів культури, комп’ютерної та розмножувальної техніки, спортивного і протипожежного обладнання.

Код 2120 «Капітальне будівництво (придбання)». Ця категорія охоплює такі статті видатків:

«Будівництво (придбання) житла» (код 2121);

«Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів» (код 2122);

«Інше будівництво (придбання)» (код 2123).

Код 2130 «Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація». Ця категорія складається з таких статей видатків:

«Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду» (код 2131).

«Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об’єктів» (код 2132).

«Капітальний ремонт і реконструкція інших об’єктів» (код 2133).

«Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури» (код 2134).

Код 2200 «Створення державних запасів і резервів». Зазначений напрямок видатків охоплює придбання товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів, запасів зерна й товарів, що мають особливо важливе значення для країни, як-от державні фонди дорогоцінних металів і каміння, державний матеріальний резерв.

Код 2300 «Придбання землі і нематеріальних активів». Ця категорія містить видатки на придбання землі, лісів, внутрішніх вод, ділянок землі, де є корисні копалини.

До цієї категорії належать видатки на придбання нематеріальних активів:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів і послуг;

права на об’єкти промислової вартості;

авторських і суміжних прав (літературні та музичні твори, комп’ютерні програми, бази даних і т. ін.);

інших нематеріальних активів;

гудвіл;

роялті.

Код 2400 «Капітальні трансферти». Поняття капітальних трансфертів пов’язане з поняттям трансфертів взагалі, а отже, капітальні трансферти тлумачать як невідплатні односторонні платежі органів управління, які не спричинюються до виникнення або посилення фінансових вимог. Як правило, вони мають одноразовий, нерегулярний характер. Метою капітальних трансфертів є надання можливості придбання капітальних активів, компенсації видатків, покриття збитків, накопичених упродовж кількох років чи таких, що виникли через надзвичайні обставини. До цієї категорії належать такі статті видатків:

Код 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;

Код 2420 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів;

Код 2430 «Капітальні трансферти населенню»;

Код 2440 «Капітальні трансферти за кордон»;

Код 2450 «Капітальні трансферти до бюджету розвитку».

Код 3000 «Нерозподілені видатки». Ця категорія видатків охоплює видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України, фондів непередбачуваних видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Код 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення». Зазначена категорія видатків складається з платежів до бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з’являються фінансові вимоги до інших економічних одиниць, при цьому метою зазначених платежів є економічне регулювання, а не отримання прибутку чи управління ліквідністю. Видатки за зазначеною статтею, як свідчить її назва, можуть бути обчислені за простою формулою: від суми наданих кредитів віднімаються суми повернених кредитів.

Кредитування за економічною класифікацією видатків полягає в наданні внутрішніх і зовнішніх кредитів.

Код 4100 «Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія містить такі статті:

Код 4110 «Надання внутрішніх кредитів»;

Код 4111 «Надання кредитів органам державного управління інших рівнів»;

Код 4112 «Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям»;

Код 4113 «Надання інших внутрішніх кредитів»;

Код 4120 «Повернення внутрішніх кредитів»;

Код 4121 «Повернення кредитів органами державного управління інших рівнів»;

Код 4122 «Повернення кредитів підприємствами, установами, організаціями»;

Код 4123 «Повернення інших внутрішніх кредитів».

Код 4200 «Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія складається з двох статей:

Код 4210 «Надання зовнішніх кредитів»;

Код 4220 «Повернення зовнішніх кредитів».

Як випливає з наведеної економічної класифікації видатків, вони вельми різноманітні як за складом, так і за економічним змістом. Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи, порядок складання, розгляду й затвердження якого висвітлюється в наступному підрозділі.

2.3. Порядок складання, розгляду й затвердження кошторису доходів і видатків

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.

На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.

Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків бюджетної установи (табл. 2.1) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».

Таблиця 2.1

Затверджений у сумі 2 756 210 грн —

два мільйони сімсот п’ятдесят тисяч двісті десять грн

(сума прописом і цифрами)

_____________________________________________

(посада)

________________ _____________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

11.04.20__ р.

(число, місяць, рік) М. П.

КОШТОРИС ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ НА 20___ р.

480 Київський юридичний університет

(код та назва бюджетної установи, організації)

___________________________________________________________________

(найменування міста, району, області)

вид бюджету — держбюджет

код та назва функціональної класифікації 070602

(грн)

Показники	Код	Усього на рік		Разом
Показники	Код	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом
ДОХОДИ — усього	Х	1 711 380	1 044 830	2 756 210
Надходження коштів із загального фонду бюджету	Х	1 711 380		1 711 380
Надходження коштів зі спеціального фонду бюджету	Х		1 044 830	1 044 830
Зокрема 1) власні надходження:	241 200	Х
— спеціальні кошти	241 201	Х
— інші власні надходження	241 203	Х
— суми за дорученням (за наявності підстав для їх планування)	241 202	Х
2) субвенції^*		Х
3) інші доходи (розписані за видами)		Х

Продовження табл. 2.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
Показники	Код	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом
ВИДАТКИ — усього	Х	1 711 380	1 044 830	2 756 210
*Поточні видатки*	100	1 711 380	879 453	2 590 833
Оплата праці працівників бюджетних установ	1110
Заробітна плата	1111	704 640	230 100	934 740
Грошове утримання військовослужбовців	1112
Нарахування на заробітну плату	1120	264 240	86 287	350 527
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	1130	10 200	539 410	549 610
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	1131		89 317	89 317
Медикаменти та перев’язувальні матеріали	1132		3211	3211
Продукти харчування	1133		10 039	10 039
М’який інвентар та обмундирування	1134		1 132 278	1 132 278
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів	1135		83 661	83 661
Оренда й експлуатаційні послуги	1136
Поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель і технічне обслуговування обладнання	1137		137 054	137 054
Послуги зв’язку	1138	10 200	72 685	82 885
Оплата інших послуг та інші видатки	1139		30 165	30 165
Видатки на відрядження	1140		23 656	23 656
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення	1150
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	1160	317 300		317 300

Продовження табл. 2.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
Показники	Код	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом
Оплата теплопостачання	1161	80 000		80 000
Оплата водопостачання і водовідведення	1162	40 000		40 000
Оплата електроенергії	1163	85 000		85 000
Оплата природного газу	1164	112 300		112 300
Оплата інших комунальних послуг	1165
Оплата інших енергоносіїв	1166
Дослідження і розробки, державні програми	1170
Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями	1200
Субсидії та поточні трансферти	1300	415 000		415 000
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)	1310
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів	1320
Поточні трансферти населенню	1340	415 000		415 000
Виплата пенсій і допомоги	1341
Стипендії	1342	415 000		415 000
Інші поточні трансферти населенню	1343
Поточні трансферти за кордон	1350
*Капітальні видатки*	2000		165 377	165 377
Придбання основного капіталу	2100		165 377	165 377
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування	2110		91 210	91 210
Капітальне будівництво (придбання)	2120
Будівництво (придбання) житла	2121
Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів	2122
Інше будівництво (придбання)	2123

Закінчення табл. 2.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
Показники	Код	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Разом
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація	2130		74 167	74 167
Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду	2131
Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об’єктів	2132
Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів	2133		74 167	74 167
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури	2134
Створення державних запасів і резервів	2200
Придбання землі та нематеріальних активів	2300
Капітальні трансферти	2400
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)	2410
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів	2420
Капітальні трансферти населенню	2430
Капітальні трансферти за кордон	2440
*Нерозподілені видатки*	3000
Кредитування з вирахуванням погашення^**	4000

^* Код доходів ставиться залежно від бюджету, з якого одержано субвенцію.

^** За наявності цього коду видатки здійснюються згідно з додатком.

Керівник Ректор ________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер
(начальник планово-фінансового відділу) ________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

М. П. _______________________

(число, місяць, рік)

Кошторис має дві складові.

Загальний фонд — це кошти, що надходять із загального фонду бюджету та підлягають розподілу за повною економічною класифікацією на здійснення видатків з метою виконання бюджетною установою основних функцій.

Спеціальний фонд кошторису — це обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету, що підлягають розподілу згідно з економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Усі показники, що характеризують видатки бюджетної установи, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету, яка є складовою бюджетної класифікації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України.

Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються з огляду на планові доходи державного й місцевих бюджетів на наступний рік. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

Відповідно до Порядку № 228 планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи.

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється на підставі планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї установи. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду зазначаються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень належать кошти, одержувані бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Порядком № 228 передбачено, що дохідна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

У видатковій частині проекту кошторису визначається загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, а також з розподілом видатків, які планується покрити за рахунок бюджетних асигнувань, і видатків, які планується здійснити за рахунок спеціального фонду.

Визначаючи обсяги видатків, бюджетні установи мають ураховувати об’єктивну потребу в коштах, виходячи зі своїх основних виробничих показників і контингентів, що встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

При цьому обов’язковим є виконання вимог стосовно першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарські потреби установи. Під час визначення видатків має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть вноситися тільки ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися тільки за умови забезпечення коштами невідкладних видатків і відсутності заборгованості. Тому потреба в асигнуваннях на ці цілі має визначатися з урахуванням наявності відповідного обладнання та інвентарю, а в кошторисах мають плануватися видатки на придбання тільки тих матеріальних цінностей, яких установа справді потребує.

Видатки за кошторисом плануються на підставі встановлених норм видатків і наявної мережі установ у розглянутому далі порядку.

Формуючи видатки, бюджетна установа враховує такі по-
казники:

мережу та контингенти, які вона обслуговує, тобто оперативно-виробничі показники своєї діяльності (кількість шкіл, чисельність учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);

норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або дитино-день у дошкільній установі).

При цьому норми бюджетних видатків — це обсяг витрат (у натуральному або вартісному виразі), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.

Матеріальні норми видатків (у натуральному виразі) відбивають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на освітлення 1 м² площі приміщення тощо.

Грошова норма — це матеріальна норма, переведена у грошовий вираз згідно з установленими тарифами. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму видатків на одне ліжко, дасть суму видатків на харчування в цій лікарні.

Розглядаючи застосування бюджетними установами норм видатків, зауважимо також, що їх можна поділити на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами, і їх застосування обов’язкове для всіх бюджетних установ. До них належать ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми видатків на харчування та ін. А розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Використовуючи встановлені для неї норми видатків і основні виробничі показники, бюджетна установа визначає видатки на своє утримання та функціонування.

Потреба у видатках на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали в закладах охорони здоров’я визначається за нормативами з урахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються згідно з раціоном харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на них. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У плануванні видатків за кошторисом бюджетним установам неодмінно потрібно враховувати обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством. Так, Указом Президента України «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.98 № 41/98 для установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, установлені такі обмеження:

заборона починати будівництво нових об’єктів;

призупинення проведення капітальних і поточних ремонтів службових приміщень (споруд), крім випадків, пов’язаних з аварійним станом будівель (споруд, приміщень);

обмеження придбання меблів, технічного обладнання, побутових приладів за рахунок бюджетних коштів.

Ці обмеження є прямою забороною для планування бюджетними установами видатків на наступний рік за відповідними кодами економічної класифікації.

Указом Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері» від 25.12.2001 № 1251/2001 передбачено Міністерству фінансів України і Державному казначейству України розробити й затвердити до 1 липня 2002 року порядок тимчасового обмеження бюджетних асигнувань і пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів та запровадити зазначений порядок з 1 січня 2003 року.

Відповідно до Порядку № 228 під час складання проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються. Однак коли спеціальний фонд кошторису сплановано так, що заплановані доходи перевищують заплановані видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення згідно із законодавством, бюджетна установа має передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних її функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Усі видатки, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації. Це означає, що під час складання проекту кошторису бюджетні установи для обґрунтування сум видатків наводять докладне розшифрування видатків щодо кожного коду економічної класифікації видатків.

У тижневий термін після опублікування Закону України «Про Державний бюджет України», відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів обсяги затверджених бюджетних асигнувань з їх щомісячним розподілом (табл. 2.2).

Відповідно до встановлених лімітів бюджетних асигнувань головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим установам річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють щомісячний розподіл асигнувань із загального фонду й доводять їм відповідні лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Таблиця 2.2

Затверджений у сумі 1 711 380 грн

Один мільйон сімсот одинадцять тисяч

триста вісімдесят грн

(сума прописом і цифрами)

Підпис

(число, місяць, рік)

ПЛАН АСИГНУВАНЬ
ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ НА 20___ р.

Код та назва бюджетної установи:	480 Київський юридичний університет
Вид бюджету:	Держбюджет
Код та назва відомчої класифікації головного розпорядника коштів:	Міністерство освіти і науки України
Код та назва функціональної класи- фікації:	070602 заклади освіти ІІІ рівня акредитації

Показники	КЕК	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Оплата праці працівників бюджетних установ	1111	58 720	58 720	58 720	58 720	58 720	108 720
Нарахування на заробітну плату	1120	22 020	22 020	22 020	22 020	22 020	40 770
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	1160	35 238	35 238	35 238	25 900	7416	7416
Поточні трансферти населенню	1340	34 585	34 585	34 585	34 585	34 585	34 585
Інші видатки	5000

Продовження

Показники	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Разом за рік
Оплата праці працівників бюджетних установ	42 240	25 200	58 720	58 720	58 720	58 720	704 640
Нарахування на заробітну плату	15 840	9450	22 020	22 020	22 020	22 020	264 240
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	7416	7416	7416	35 238	35 238	78 130	317 300
Поточні трансферти населенню	34 585	34 585	34 585	34 585	34 585	34 585	415 000
Інші видатки						10 200	10 200

Лімітна довідка про бюджетні асигнування (табл. 2.3) є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Лімітна довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до затверджених для них обсягів бюджетних асигнувань та інших показників, зазначених у лімітній довідці, приводять у відповідність до них свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження у штатному розписі, має бути приведено у відповідність до певного фонду оплати праці, а інші витрати — у відповідність до інших установлених асигнувань так, щоб забезпечити виконання функцій, покладених на установу.

Штатний розпис, що його подає установа до вищої організації, є документом, який визначає структуру установи, кількість штатних одиниць за кожним структурним підрозділом і в цілому по установі. У штатному розписі зазначаються встановлені штатному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік для цієї установи.

Вищі організації протягом двох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розкладу призначень відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціальних фондів за головними розпорядниками, згідно з повною економічною класифікацією, що відповідає відомостям усіх проектів кошторисів), і щомісячного розкладу асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду за головними розпорядниками, згідно зі скороченою економічною класифікацією зі щомісячним розподілом, що відповідає відомостям усіх планів асигнувань).

Таблиця 2.3

ЛІМІТНА ДОВІДКА
ПРО БЮДЖЕТНІ АСИГНУВАННЯ НА 20__ р.

Видана (ким) МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(кому) КИЇВСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ

Підстава: Закон України «Про державний бюджет України» на 20___ р.

1. З державного бюджету України за 070602 закладам освіти III і IV рівнів акредитації виділено 2 756 210 грн.

Назва видатків за економічною класифікацією	Разом	Загальний фонд	Спеціальний фонд
Поточні видатки — разом, з них	2 756 210	1 711 380	1 044 830
Оплата праці працівників бюджетних установ	934 740	704 640	230 100
Нарахування на заробітну плату	350 527	264 240	86 287
Оплата комунальних послуг і енергоносіїв	317 300	317 300
Капітальні видатки	165 377		165 377

2. У сумі асигнувань із загального фонду бюджету враховано витрати на утримання середньорічної чисельності працівників — 536 ставок, з них педагогічних працівників — 337 ставок.

3. Помісячні обсяги асигнувань із загального фонду бюджету встановлено такі:

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
150 563	150 563	150 563	141 225	122 741	191 491
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
100 081	76 651	122 741	150 563	150 563	203 635

4. Проекти кошторису доходів і видатків, плану асигнувань із загального фонду, штатного розпису установи на 20__ р. зі зведеними даними та розрахунками мають бути подані на затвердження до 25 лютого 20__ р.

Підпис

Міністерство фінансів України надсилає для реєстрації, обліку й виконання затверджений річний розклад призначень державного бюджету та щомісячний розклад асигнувань загального фонду Державного бюджету до Державного казначейства, яке у триденний термін повідомляє головним розпорядникам витяги зі згаданих документів, які є підставою для затвердження кошторисів і планів асигнувань розпорядниками коштів, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів затверджують окремо щодо кожного заходу керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад. Такі кошториси та плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків. При цьому для здійснення кожного конкретного заходу не пізніш ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

Кошториси та плани асигнувань підписують керівник і головний (старший) бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії).

Затверджені кошториси, плани асигнувань та штатні розклади бюджетних установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Ці документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Затверджений кошторис доходів і видатків є для бюджетної установи основним фінансовим документом, що визначає обсяг коштів, виділених з бюджету на утримання установи, і розподіл їх у напрямках витрачання.

2.4. Облік доходів загального фонду 2.4.1. Порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету

Єдиним джерелом доходів загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного бюджету та місцевих бюджетів, якими визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, з деякого конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави.

Термін «доходи загального фонду» з’явився порівняно недавно. Доти застосовувалося поняття «фінансування бюджетних установ» як процес виділення коштів з відповідного бюджету. Зауважимо, що цей процес не залишався незмінним за останні два десятиріччя і здійснювався за різними формами й методами. До кінця 1990-х років бюджетні установи фінансувалися за двома методами: відкриттям кредитів і перерахуванням коштів із поточного (основного) рахунка місцевого бюджету на поточні рахунки в установах банків. Через відкриття кредитів здійснювалося фінансування на поточні видатки установ, що утримувались за рахунок союзного й республіканських бюджетів. Установи, що утримувались за рахунок бюджетів автономних республік і місцевих бюджетів, фінансувалися за іншим методом.

Відкриття кредитів на фінансування видатків установ не супроводжувалося перерахуванням коштів із рахунків бюджетів на рахунки розпорядників кредитів, а лише уточнювалися й пові-
домлялися суми, передбачені на видатки за рахунок бюджету, і надавалось право на отримання цих коштів у банку. Такий порядок можливий тільки за умов стійкості й бездефіцитності державного бюджету, а тому від цього методу довелося відмовитися. Починаючи з 1990 року в установах галузей соціально-культурного комплексу впроваджується новий господарський механізм, який передбачав відміну кошторисного фінансування та перехід на фінансування за галузевими нормативами, поєднання бюджетних і позабюджетних коштів. Кошти, отримані за рахунок різних джерел, створювали єдиний фонд фінансових коштів. Для зберігання як бюджетних, так і позабюджетних коштів в установах банку відкривався розрахунковий рахунок, а поточні рахунки за бюджетом і позабюджетними коштами закривалися. Експеримент з упровадження бюджетного госпрозрахунку не виправдав себе на практиці та був відмінений. Фінансування всіх бюджетних установ знову стало кошторисним, при цьому бюджетні кошти перераховувались на поточні (бюджетні) рахунки, що від-
кривалися в установах банків. У період становлення ринкової економіки утворилося багато комерційних банків, змінилися функції НБУ в частині виконання державного бюджету, у результаті облік і контроль за витрачанням бюджетних коштів значно послабились. Розпорошення бюджетних коштів за багатьма поточними рахунками, брак оперативної інформації на всіх рівнях виконання державного бюджету не давали змоги ефективно маневрувати й без того обмеженими коштами. Саме цим пояснюється становлення в Україні органів Державного казначейства.

Відповідно до Тимчасової інструкції про порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України від 21.03.97 № 28 (далі — Тимчасова інструкція № 28), фінансування бюджетних установ, починаючи з 1997 року, здійснювалося за двома формами (рис. 2.5, 2.6):

за відомчою структурою;

через органи Державного казначейства.

Рис. 2.5. Порядок фінансування за відомчою структурою

Рис. 2.6. Порядок фінансування через органи Державного казначейства

За першою формою фінансувалися установи, що утримувалися за рахунок місцевих бюджетів та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України.

Сутність фінансування за відомчою формою зводилась ось до чого: Головне управління Державного казначейства перераховувало бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки ГРК на підставі поданих ними (складаних за встановленою формою) розподілів бюджетних коштів. ГРК в уповноважених установах банків відкривали такі поточні рахунки:

а) на видатки установи;

б) для переказу коштів підвідомчим установам.

Порядок відкриття поточних рахунків регламентується Інструкцією № 3 «Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків», затвердженою Постановою Правління НБУ від 27.05.96 № 21. Перерахування бюджетних коштів на поточні рахунки здійснюється платіжними дорученнями типової форми № 0401002 в міру акумуляції коштів на рахунку місцевого бюджету. Такий порядок фінансування мобілізує діяльність місцевої адміністрації та фінансової служби на своєчасне й повне виконання дохідної частини бюджету, тобто видатки місцевих бюджетів безпосередньо залежать від доходів.

ГРК місцевих бюджетів здійснює фінансування підвідомчих установ, перераховуючи кошти на їхні поточні рахунки в уповноважених банках.

Розпорядник коштів за місцевим бюджетом нижчого рівня не має підвідомчих установ, а тому йому в установах банків відкривається тільки поточний рахунок на видатки установи.

Згідно з Тимчасовою інструкцією № 28 бюджетні установи, що утримуються за рахунок державного бюджету, фінансуються за другою формою — через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та вповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до Наказу ГУ ДКУ від 21.03.97 № 28.

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.

У разі фінансування розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і їм, у свою чергу, в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації. Наприклад, науково-дослідному інституту системи Академії медичних наук відкриваються окремі рахунки за кодами функціональної класифікації: за кодом 80202 — клініка, кодом 40201 — фундаментальна наука, кодом 40101 — прикладна наука.

Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають у відповідні органи Державного казначейства такі документи:

Заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи й головного бухгалтера (табл. 2.4).

Копію установчих документів (статуту, положення), завірену нотаріально або вищою організацією.

Довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з зазначенням ідентифікаційного коду.

Доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації.

Затверджений кошторис доходів і видатків.

Картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджатися рахунком і підпису платіжних та інших розрахункових документів. До картки включається також зразок відбитка печатки, присвоєної установі.

Звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття поточного рахунка в уповноваженому банку. Порядок відкриття і ведення реєстраційного рахунка подано на рис. 2.7.

З органом Державного казначейства розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків (табл. 2.5). Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними та до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо). Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейства рахунка.

Таблиця 2.4

ЗАЯВА
на відкриття рахунка з «01» 01 200__ р.

Київський юридичний університет
повна назва розпорядника коштів

Просимо відкрити у відділені Держказначейства Солом’янського району

реєстраційні рахунки відповідно до функціональної класифікації видатків бюджету на 200_ р.
Керівник		_________________		Головко С. І. г
		(підпис)		(прізвище, ім’я, по батькові)
Головний бухгалтер		_________________		Кухар У. П. г
		(підпис)		(прізвище, ім’я, по батькові)

(позначка органу Держказначейства)

Документи на відкриття рахунків перевірив Відкриття рахунків дозволяю

Начальник (заступник) органу Держказначейства					Іваненко Тетяна Олександрівна
		(підпис)			(прізвище, ім’я, по батькові)

Код за функціональною класифікацією	Код за економічною класифікацією		Номер реєстраційного рахунка
070602			200075026
					Головний бухгалтер
					______________________
					(підпис)

Рис. 2.7. Порядок відкриття і ведення реєстраційного рахунка

Таблиця 2.5

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОТОЧНИХ І РЕЄСТРАЦІЙНИХ РАХУНКІВ

№ з/п	Ознака	Поточний рахунок	Реєстраційний рахунок
1	Сфера застосування	В установах, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів	В установах, що утримуються за рахунок державного бюджету
2	Регламентація порядку відкриття	Інструкція НБУ від 27.05.96 № 121	Інструкція ГУДКУ від 09.04.97 № 32
3	Місце відкриття	Установа вповноваженого банку	Орган Державного казначейства
4	Термін дії	Постійно	Бюджетний рік
5	Функціональне призначення	Розрахунково-касове обслуговування	Розрахунково-касове обслуговування, контроль за касовими видатками установи

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та інших урядових документів Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3 затверджено Порядок касового виконання державного бюджету за видатками, з моменту набрання чинності якого втратила чинність Тимчасова інструкція № 28. Цей Порядок регламентує організаційні відносини між органами Державного казначейства й розпорядниками коштів, а також розподіл прав, обов’язків і відповідальності між ними у процесі виконання державного бюджету за видатками.

Перерахування коштів для здійснення видатків державного бюджету через систему органів Державного казначейства передбачає відкриття розпорядникам коштів І і ІІ ступеня крім реєстраційних рахунків також зведених особових і особових рахунків.

Зведені особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів.

Організація роботи щодо перерахування Державним казначейством України коштів державного бюджету на здійснення видатків зводиться до таких заходів. На підставі ресурсного балансу на відповідний період і бюджетних призначень та з урахуванням зареєстрованих зобов’язань складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду державного бюджету за головними розпорядниками коштів загальною сумою, а за потре-
би — за кодами функціональної класифікації. На підставі затверджених Державним казначейством України розпоряджень про виділення коштів ГРК ці кошти зараховуються на зведені особові чи особові рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу ГРК, зараховуються на особові рахунки, після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІ ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки (рис. 2.8).

Отже, даний Порядок, розширюючи права ГРК і розпорядників коштів ІІ ступеня щодо розподілу й використання коштів загального фонду, забезпечує оперативний контроль з боку органів Державного казначейства на кожному рівні їх функціонування.

Рис. 2.8. Порядок надходження коштів на реєстраційні рахунки
із застосуванням зведених особових (особових) рахунків

Державним казначейством України Наказом від 02.12.2002 № 221 затверджено «Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства». Згідно з цим Порядком рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, поділяються на бюджетні та небюджетні. До бюджетних рахунків належать рахунки для операцій клієнтів за бюджетними коштами (реєстраційні рахунки та спеціальні реєстраційні рахунки).

Отримання коштів із загального фонду бюджету (тобто фінансування) здійснюється на відомих принципах безповоротності, плановості, цільового спрямування коштів та суворого попереднього контролю за їх витрачанням.

2.4.2. Облік грошових коштів, внутрішніх розрахунків і доходів загального фонду

Для обліку надходження бюджетних коштів загального фонду, внутрішніх розрахунків і доходів цього фонду передбачено такі рахунки:

рахунок № 31 «Рахунки в банках»;

рахунок № 32 «Рахунки в казначействі»;

рахунок № 68 «Внутрішні розрахунки»;

рахунок № 70 «Доходи загального фонду».

Для обліку грошових коштів на поточних рахунках, які відкриваються в установах банків, призначений активний рахунок № 31 «Рахунки в банках» та його субрахунки № 311 «Поточні рахунки на видатки установи» і № 312 «Поточні рахунки для переказу підвідомчим установам».

На субрахунку № 311 обліковуються кошти бюджету, що надійшли в розпорядження РК на утримання установи або на централізовані заходи на видатки, що передбачені в розділі «Загальний фонд кошторису установи». Цей субрахунок ведуть РК усіх ступенів.

На субрахунку № 312 ГРК і РК ІІ ступеня обліковуються кошти, призначені для переказів підвідомчим установам.

Записи за дебетом субрахунка № 311, а також за дебетом і кредитом субрахунка № 312 здійснюються на підставі виписок з поточних рахунків, які видаються у строки, погоджені з бюджетними установами, і неодмінно на 1-ше число місяця. До виписок додаються відповідні первинні документи, якими оформляється рух коштів на рахунках у банку та на підставі яких складено виписки. Форми виписок із поточних рахунків можуть бути різними залежно від застосовуваних технічних засобів, але спільними для них є такі реквізити: дата завершення операції; номер документа, на підставі якого здійснено запис; номер кореспондуючого рахунка; вид операції; символ статистичної звітності банку.

Використовуючи виписки банку в бухгалтерії установи для записів на рахунках, необхідно пам’ятати, що в банку рахунок № 31 «Рахунки в банках» є пасивним. Унаслідок цього в бухгалтерії банку суми бюджетних коштів, що надійшли бюджетній установі, відображаються за кредитом цього рахунка. Суми у виписках банку наводяться в тому значенні, яке вони мають для банку.

Для обліку руху грошових коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується активний рахунок № 32 «Рахунки в казначействі», до якого відкриваються два субрахунки — № 321 «Реєстраційні рахунки» і № 322 «Особові рахунки». На субрахунку № 321 обліковується рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові коштів на утримання установи та на централізовані заходи. На субрахунку № 322 обліковуються бюджетні кошти, виділені ГРК і РК ІІ ступеня для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

Рух бюджетних коштів на рахунках у банку та казначействі здійснюється у взаємозв’язку зі змінами джерел надходження коштів, якими є доходи загального фонду.

Для обліку доходів за загальним фондом і внутрішніх розрахунків, які виникають у процесі виконання кошторисів між вищими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, призначено пасивний рахунок № 70 «Доходи загального фонду» і субрахунок № 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом» рахунка № 68 «Внутрішні розрахунки». Рахунок № 70 має два субрахунки — № 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи», № 702 «Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи». До кредиту субрахунків № 701—702 записуються:

суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки, передбачені кошторисом, згідно з затвердженим бюджетом;

суми виявлених залишків матеріалів і грошей у касі, а також безоплатно одержані матеріали.

До дебету цих субрахунків записуються:

суми відкликаних коштів;

суми асигнувань, що списуються наприкінці року на підставі річних звітів;

суми списаних недостач матеріалів.

Порядок списання доходів у кінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом розглядається в розділі «Облік власного капіталу».

Субрахунок № 681 залежно від того, у розпорядника коштів якого ступеня він застосовується, може бути активним, пасивним і активно-пасивним. У ГРК субрахунок № 68 завжди є активним і призначається для обліку розрахунків з підвідомчими установами за сумами проведеного перерахування їм із загального фонду. Структуру субрахунка № 681 подано на рис. 2.9.

Сальдо субрахунка № 681 протягом року відображає суму асигнувань підвідомчих установ.

Оскільки вони повинні відзвітуватися перед ГРК у раціональному використанні отриманих асигнувань відповідно до затверджених кошторисів, то це сальдо варто розглядати як дебіторську заборгованість.

З характеру внутрішніх розрахунків, що виникають у процесі виконання кошторисів, випливає, що сума дебетового залишку рахунка № 681 у ГРК має дорівнювати сумі кредито-
вих залишків на субрахунках № 681 усіх підвідомчих установ. Під час складання зведеного балансу ці залишки взаємно виключаються.

У нижчих розпорядників коштів, які не мають підвідомчих установ, субрахунок № 681 пасивний і використовується для обліку сум загального фонду, отриманих від вищого розпорядника коштів. Структуру рахунка унаочнює рис. 2.10.

	Рахунок активний
*Дебет*			Кредит
Сальдо на початок місяця
1. Суми грошових коштів, переказаних на поточні рахунки підвідомчих установ у порядку їх фінансування. 2. Видатки, здійснені для підвідомчих установ за рахунок загального фонду за кошторисом на централізовані заходи.		1. Зменшення (відкликання) асигнувань підвідомчих установ. 2. Суми асигнувань списані за рік на результати виконання кошторису
Оборот: загальна сума коштів і видатків для підвідомчих установ за загальним фондом
Сальдо на кінець місяця

Рис. 2.9. Структура субрахунка № 681 у ГРК

	Рахунок пасивний
*Дебет*			Кредит
1. Суми відкликаних коштів. 2. Нестачі матеріалів та інші списання, прийняті за рахунок установи. 3. Суми асигнувань, списаних за рік на результати виконання кошторису		Сальдо на початок місяця
		1. Суми загального фонду, отримані протягом року від ГРК. 2. Суми за іншими операціями, які збільшують асигнування (залиш- ки матеріалів, виявлені під час інвентаризації, безкоштовно отримані матеріали, їх дооцінка і т. ін.).
Сума за всіма операціями, які зменшують асигнування		Оборот: загальна сума отриманих асигнувань
		Сальдо на кінець місяця

Рис. 2.10. Структура субрахунка № 681
у РК ІІІ ступеня

Сальдо з наростаючим підсумком протягом року показує отримані суми загального фонду.

У нижчих розпорядників коштів, які мають підвідомчі установи, субрахунок № 681 активно-пасивний. Він призначений для обліку сум, одержаних від вищих розпорядників коштів (пасивний субрахунок), і для обліку сум проведеного перерахування з загального фонду підвідомчим установам (ІІІ ступеня). Структура цього рахунка і зміст його сальдо такі самі, як в активного субрахунка № 681 у ГРК і пасивного субрахунка № 681 в РК ІІІ ступеня, тобто записи за цим субрахунком здійснюються за принципом активного й пасивного рахунків.

Бухгалтерські проведення з обліку надходження бюджетних коштів, доходів загального фонду та внутрішніх розрахунків подано в табл. 2.6.

Наведені бухгалтерські записи відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф. № 381 (бюджет), об’єднаних з меморіальним ордером № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків» (табл. 2.7).

Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним (особовим, поточним) рахунком установи, відкритим в органах Державного казначейства України (установах банків). Вони побудовані за шаховою формою і за наявності кількох рахунків нумеруються відповідно 2—1, 2—2, 2—3 і т. д. Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються щоденно на підставі виписок із реєстраційних (особових, поточних) рахунків із доданням до них підтверджувальних документів).

У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку використовується форма № 381 — авт. (бюджет).

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих асигнувань (табл. 2.8). Картка відкривається на рік і ведеться за кодами функціональної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюються на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків.

Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книга відкривається на рік за кожним кодом функціональної класифікації. Записи до книги здійснюються на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків.

Таблиця 2.6

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ ДОХОДІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
№ з/п	Зміст операцій	Дебет	Кредит
1	Отримано асигнування головним розпорядником коштів і розпорядником коштів ІІ рівня із загального фонду для подальшого перерозподілу підвідомчим установам (у разі застосування субрахунків для переказу коштів підвідомчим установам)	312, 322	701, 702
2	Отримано асигнування із загального фонду:
	установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету	311, 321	701
	установами, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету	311, 321	702
	установами, для яких застосовуються поточні рахунки для переказу підвідомчим установам (особові рахунки)	311, 321	681
3	Переказано кошти РК вищого рівня підвідомчим їм установам (якщо застосовуються особові рахун- ки або рахунки для переказу підвідомчим установам)	681	312, 322
4	Відкликано кошти розпорядниками вищого рівня	681, 701, 702	311, 312, 321, 322
5	Списано з рахунків залишки коштів виділених асигнувань	701, 702, 681	311, 312, 321, 322
6	Списано доходи в кінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом	701, 702, 681	431

Київський індустріальний технікум

(назва установи)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

МЕМОРІАЛЬНИЙ

за червень

Накопичувальна відомість руху
в органах Державного казначейства

№ з/п	Дата виписки органу Державного казначейства (установи банку)	Дебет субрахунка _________
		До кредиту субрахунків
		301	675	701								Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
	10.06	905,92		20 000								20 905,92
2	18.06	7853,98		165 000								172 853,98
3	20.06	27,42	1478,89									1506,31



	Усього	8787,52	1478,89	748 585								758 851
Залишок на початок місяця 342 331,98
Сума оборотів за

Виконавець: ________________ ________________ ________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер: _________________ _______________________

(посада) (ініціали і прізвище)

Таблиця 2.7

Типова форма № 381 (бюджет)

Затверджено

Наказом Державного казначейства

України від 27.07.2000 № 68

Код за ДКУД

ОРДЕР № 2

2002 р.

грошових коштів загального фонду
України (установах банків)

Кредит субрахунка __________________
До дебету субрахунків
301	364	641	651	652	653	666	675	801	668	Разом
14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
9 941 899	3900		43 274,06		3543,26					185 334,32
12435										35 467,00
	21 301			1353,91						22 654,91



111 854,69	32 535,40	23 032,0	43 274,06	1353,91	3543,26	435,46	153 116,22	85,0	151,28	370 081,37
Залишок на кінець місяця 731 101
меморіальним ордером ____________________________________

Перевірив: ________________ _________________ _________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

«___» ______________ 20 ___ р. Додаток на ________ аркушах

Таблиця 2.8

Київський технічний коледж		Затверджено
(назва установи)		Наказом Державного казначейства
		України від 06.10.2000 № 100


Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
Код функціональної класифікації

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ
ОТРИМАНИХ АСИГНУВАНЬ ЗА 2002 р.

Показники		Разом	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
Затверджено кошторисом на рік		Разом	1000	1100	1110		1120		1160		1340
Зміни, внесені до кошторису		Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Дата	Підстава
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
					704 640		264 240		317 300		415 000

Надійшло асигнувань

Дата виписки органу Державного казначейства (установи банку)	Назва та номер документа	Разом	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
	Назва та номер документа	Разом	1000	1100	1110						1340
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
18.06	16 910				145 000						60 000

Зворотний бік картки аналітичного обліку отриманих асигнувань

Дата виписки органу Державного казначейства (установи банку)	Назва та номер документа	Разом	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
	Назва та номер документа	Разом	1000	1100	1110
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23

Усього асигнувань з початку року:
Залишок річних бюджетних призначень

Виконавець:						Перевірив:
	(посада)		(підпис)		(ініціали і прізвище)		(посада)		(підпис)		(ініціали і прізвище)

2.5. Облік доходів спеціального фонду

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, передбачено наведені далі рахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду», який має такі субрахунки:

№ 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;

№ 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

№ 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»;

№ 714 «Кошти батьків за надані послуги»;

№ 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;

№ 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів».

На субрахунку № 711 обліковуються надходження, отримані установами згідно з кошторисом як плата за послуги, що надаються бюджетними установами відповідно до їхніх повноважень; кошти, отримані бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності, плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, отримані бюджетними установами від реалізації майна.

На субрахунку № 712 обліковуються надходження установ для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.

Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень установи, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету для витрат згідно з кошторисом.

На субрахунку № 714 обліковуються надходження установ (крім шкіл-інтернатів) за рахунок коштів батьків у дитячих закладах та за інші послуги.

На субрахунку № 715 обліковуються кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Субрахунок № 716 призначений для обліку сум коштів за договорами з фізичними або юридичними особами за надані послуги (навчання тощо), що надійшли у звітному році та не використані, але будуть витрачені в наступному році на видатки, передбачені договорами.

Субрахунок № 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунка № 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послуги не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними установи відкривають поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті поточні рахунки за загальним фондом або реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття бюджетні установи подають до органів Державного казначейства такі документи:

заяву на відкриття рахунка;

копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;

картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;

звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (ф. № 4-1 кд);

звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (ф. № 4-2 кд);

звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);

інші документи.

Для обліку операцій на поточних і реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами та доповненнями:

№ 313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

№ 314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

№ 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;

№ 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

№ 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

№ 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».

На субрахунках № 313, 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на ім’я установи як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.

На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім’я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.

На субрахунках № 316, 326 обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків установ можуть проводитися перерахування коштів на ім’я вищих і підвідомчих установ. Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначено активно-пасивний субрахунок № 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом», який за своєю побудовою аналогічний субрахунку № 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом». Активний субрахунок № 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо.

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду та операцій з ними наведено в табл. 2.9.

Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» (установах банків) — форма № 382 (бюджет) і форма № 382 авт. (бюджет). Ордер (табл. 2.10) використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількох поточних чи спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на ім’я бюджетної установи, накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються на підставі виписок із реєстраційних (поточних) рахунків із доданими до них підтверджувальними документами.

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» — (форма № 409 (бюджет) і форма № 409 — авт. (бюджет). На кожний вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2 (табл. 2.11).

У централізованих бухгалтеріях для обліку розрахунків з батьками на підставі відомостей за розрахунками складається меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей» — форма № 406 (бюджет) (табл. 2.12).

Таблиця 2.9

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ ДОХОДІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Зміст операцій	Дебет	Кредит
1. Нараховано плату за навчання учнів у гуртках при школах	674	711
2. Нараховано плату за надані послуги з оренди приміщень, квартирної плати, за роботу транспорту та інші платні послуги	364	741
3. Надійшли кошти за оренду приміщень квартирну плату, за роботу транспорту та інші послуги	313, 318, 323	364
4. Виділено з отриманих коштів доходи, що належать до коштів спеціального фонду	741	711
5. Надійшло коштів на поточний, спеціальний реєстраційний рахунок за навчання учнів у гуртках при школах	313, 323	674
6. Нараховано плату в навчальних закладах профтех- освіти за підготовку кадрів і підвищення кваліфікації	364	711
7. Нараховано плату за навчання у вищих навчальних закладах	364	711
8. Надійшла плата за навчання у вищих навчальних закладах	301, 313, 323	364
9. Нараховано плату за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	674	714
10. Надійшла плата за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	301, 313, 323	674
11. Нараховано плату за користування гуртожитком	364	711
12. Надійшла плата за користуванням гуртожитком	301, 313, 323	364
13. Нараховано плату за харчування дітей в інтернатах при школах	674	711
14. Надійшла плата за харчування працівників за місцем роботи	301, 313, 323	674
15. Надійшли кошти для централізованого придбання бланків, літератури, для сплати іменних стипендій	314, 324, 662	712
16. Отримано спонсорські, благодійні внеси та іншу гуманітарну допомогу у грошовій формі	301, 302, 314, 318, 324	712

Таблиця 2.10

	Типова форма № 382 (бюджет)
Київський юридичний університет	Затверджено
(назва установи)	Наказом Державного казначейства
	України від 27.07.2000 № 68

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

Код за ДКУД

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 3
за червень 2002 р.

Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду
в органах Державного казначейства України (установах банків)

№ з/п	Дата виписки органу Дер- жавного казначейства (установи банку)	Дебет субрахунка 321											Кредит субрахунка 321
		До кредиту субрахунків											До дебету субрахунків
		674		364								Разом	665	364	675								Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
1	5.06	6700										6700
2	10.06			19 000								19 000
3	15.06	32 000										32 000
4	16.06												2000										2000
5	18.06													15 000									15 000
6	21.06														30 000								30 000
	Усього:	39 700		19 000								57 700	2000	15 000	30 000								65 000
Залишок на початок місяця 110 000													Залишок на кінець місяця 102 700
Сума оборотів за меморіальним ордером ____________________________________

Виконавець: ___________ _________ _________________ Перевірив: ____________ _____________ ___________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Головний ___________ ___________________ «___» _____________________ 20___ р. Додаток на ________ аркушах

бухгалтер: (посада) (ініціали і прізвище)

Таблиця 2.11

	Типова форма № 409 (бюджет)
Київський індустріальний технікум	Затверджено
(назва установи)	Наказом Державного казначейства
	України від 27.07.2000 № 68

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

02070552

Код за ДКУД

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 14

за червень 2002 р.

Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ

№ з/п	Дата	Номер документа	Назва документа	Зміст операції	Кредит субрахунка		Дебет субрахунків
							364			234			238
1	2	3	4	5	6		7	8		9	10		11
	3.05	15	акт		711		2120,35
	11.06	19	акт		711		1218,54
	14.06	21	накл.		711					475,13			76,44
					і так далі до кінця (розлінування через 16 пунктів)




Усього:						34 540,95			648,95			124,91

Закінчення табл. 2.11

238
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
										2120,35
										1218,54
76,44										551,57
і так далі до кінця (розлінування через 16 пунктів)




Усього:										32 314,81

Сума оборотів за меморіальним ордером 35 314,81

Виконавець: _______________ _________________ __________________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Перевірив: ________________ __________________ ___________________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер: ______________ _______________________ «___» _____________________ 20___ р.

(посада) (ініціали і прізвище)

Таблиця 2.12

	Типова форма № 406 (бюджет)
ЦБ міста Б. Церква	Затверджено
(назва установи)	Наказом державного казначейства
	України від 27.07.2000 № 68

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

Код за ДКУД

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 15
за липень 2002 р.

Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей

№ з/п	Назва установи (дитячої групи)	Заборгованість на початок місяця за субрахунком 674		Нараховано за дні відвідування	Оплачено за квитанцією	Заборгованість на кінець місяця за субрахунком 674
№ з/п	Назва установи (дитячої групи)	Дебет	Кредит	Дебет 674 Кредит 714		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Д/с № 18	1380		3600	4300	680
2	Д/к № 5		65	1220	900	255



Усього:		1380	65	4820	5200	935
Сума оборотів за меморіальним ордером ____________________________________

Виконавець: _________ __________ __________________ Перевірив: _______ ________ ____________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Головний __________ ___________________ «___» _________________ 20___ р. Додаток на ________ аркушах

бухгалтер: (посада) (ініціали і прізвище)

2.6. Облік видатків 2.6.1. Облік касових видатків

Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебе-
ту різних субрахунків залежно від напрямку видатків. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків подано в табл. 2.13.

До касових видатків відносяться також суми грошових коштів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для подальших розрахунків із постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.

Таблиця 2.13

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит	Код статті (категорії)
1	Отримано в касу готівку чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків	301	311, 313, 321, 323—326	1111, 1120, 1140, 1342
2	Перераховано з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків суму утримань із заробітної плати за дорученням працівників	663, 664, 665, 666, 667, 668	311, 313, 321, 323	1111
3	Перераховано в дохід бюджету прибутковий податок, утриманий із заробітної плати працівників	641	311, 313, 321, 323	1111
4	Перераховано суми внесків за розрахунками зі страхування та Пенсійним фондом	651, 652, 653, 654	311, 313, 321, 323, 324, 326	1120

Закінчення табл. 2.13

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит	Код статті (категорії)
5	Перераховано суми постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за придбані матеріальні цінності:
	— у порядку планових платежів	361	311, 313, 314, 316, 321, 323, 324, 326	1132, 1133
	— шляхом попередньої оплати	364	311, 313, 314, 316, 319, 321, 323, 324, 326	1131—1139, 2110
	— шляхом надходження матеріальних цінностей	675	311, 313, 314, 316, 319, 321, 323, 324, 326	1131—1139, 2110
6	Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії	675	311, 313, 314, 316, 321, 323, 324, 326	1161—1166
7	Надійшли на поточний, реєстраційний, спеціальний реєстраційний рахунок із каси суми депонованої заробітної плати	311, 313, 321, 323	301	1111

Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційних рахунків (табл. 2.14) і доданих до них документів у накопичувальних відомостях — меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках.

Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків (табл. 2.15).

Таблиця 2.14

ВИПИСКА З РЕЄСТРАЦІЙНОГО РАХУНКА
з 11.06.2002 по 11.06.2002

Реєстраційний рахунок 02070884 220-2201160-00383 КЮУ

Дата попередньої виписки 10.06.2002 Вхідний залишок Д-т

Дата виписки 11.06.2002 К-т 281 203,41

Код операції	№	Дата	Номер документа	Дата документа		МФО	Рахунок	КЕКВ	Д-т	К-т
61111	358791	11.06.2002	1910	11.06.2002		322498	26006000145701	1164	5719,71
61111	358784	11.06.2002	1966	11.06.2002		300335	26008753	1162	20 878,36
							Усього	Д-т	26 598,07
								К-т		0,00
							Вихідний залишок	Д-т
Віддруковано 12.06.2002 11:22:54								К-т		254 605,34
	358791	11.06.2002	Казначейський документ		Платіжне доручення			Сума		5719,71
	1910	11.06.2002	Сума документа							5719,71
		Відправник	24262621				Кошти загального фонду ДБ
			820019		392150304103		УДК у м. Києві
		Отримувач	03346331				ДКП КИЇВГАЗ
			322498		26006000145701		КБ «КИЇВ», м. Київ

	358784	11.06.2002	Казначейський документ		Платіжне доручення			Сума		20 878,36
	1966	11.06.2002	Сума документа							20 878,36
		Відправник	24262621				Кошти загального фонду ДБ
			820019		392150304103		УДК у м. Києві
		Отримувач	03327629				ВАТ АК КИЇВВОДОКАНАЛ
			300335		26008753		АППБ «Аваль», м. Київ

Таблиця 2.15

Київський юридичний університет
(назва установи)
Код функціональної класифікації 0942
Вид коштів	Загальний фонд

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ

за грудень 2002 р.

Дата виписки органу Державного казначейства	Видатки за кодами економічної класифікації													Разом
Дата виписки органу Державного казначейства	1111	1120	1161	1162	1163	1164	1342						2133
1	2	3	4	5	6	7	8	9	і т. д.				—	20
Касові видатки на 1.12 — усього	650 180	247 597	55 000	30 000	58 000	90 000	346 055							1 476 832
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування:	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
За місяць:	65 018	24 760	5500	3000	5800	9000	34 605							147 683
З початку року:	862 881	272 357	60 500	33 000	63 800	99 000	380 660							1 772 198
Зворотний бік картки аналітичного обліку касових видатків
Дата виписки органу Державного казначейства	Відшкодовано видатків за КЕК													Разом
Дата виписки органу Державного казначейства	1111	1120
1	2	3	4	5	6	7	8	9	і т. д.				—	20
Усього	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—

Виконавець _______________________ Перевірив ________________________

Рис. 2.11. Схема облікового процесу касових видатків

За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки. Схему облікового процесу касових видатків унаочнює рис. 2.11.

2.6.2. Облік фактичних видатків

Облік фактичних видатків ведеться на двох активних синтетичних рахунках та їх субрахунках:

№ 80 «Видатки загального фонду»;

№ 81 «Видатки спеціального фонду».

До рахунка № 80 відкриваються такі субрахунки:

№ 801 «Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи». На цьому субрахунку протягом року обліковуються фактичні видатки на рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Після закінчення року субрахунок № 801 закривається списанням проведених протягом року видатків у дебет субрахунка № 431 «Результати виконання кошторису за загальним фондом».

№ 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи». На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки, проведені установами за рахунок коштів, одержаних із місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисом даної установи. Після закінчення року видатки із субрахунка № 802 списуються в дебет субрахунка № 431 «Результати виконання кошторису за загальним фондом».

Згідно зі змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, внесеними Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, рахунок № 81 поділяється на такі субрахунки:

№ 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги». На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, які здійснені за рахунок надходжень, отриманих установою відповідно до кошторису як плата за послуги. Після закінчення року видатки із субрахунка № 811 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

№ 812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень» — обліковуються фактичні видатки спеціального фонду за кошторисами установ у частині інших джерел власних надходжень. Після закінчення року видатки із субрахунка № 812 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

№ 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду» — обліковуються фактичні видатки спеціального фонду кошторису установи в частині інших надходжень спеціального фонду. Після закінчення року видатки із субрахунка № 813 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

Основні бухгалтерські проведення з обліку фактичних видатків за загальним і спеціальним фондами подано в табл. 2.16.

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків (табл. 2.17). Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, за кожним кодом функціональної класифікації видатків, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка.

Схему облікового процесу фактичних видатків ілюструє рис. 2.12.

У бюджетних установах тимчасово вільні кошти спеціального фонду можуть бути спрямовані на видатки, які згідно з кошторисом мають фінансуватися за рахунок коштів загального фонду (заробітна плата, стипендії, грошове утримання).

Бухгалтерські проведення з погашення заборгованості з заробітної плати за рахунок коштів спеціального фонду подано в табл. 2.18.

Таблиця 2.16

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
№ з/п	Зміст операцій	Дебет	Код	Кредит
1	Нараховано заробітну плату працівникам бюджетних установ	801, 802, 811—813	1110	661
2	Нараховано внески до Пенсійного фонду, загальнообов’язкового державного соціального страхування	801, 802, 811—813	1120	651, 652, 653
3	Затверджені авансові звіти підзвітних осіб	801, 802, 811—813	1140	362
4	Списані продукти харчування	801, 802, 811—813	1133	232
5	Списані медикаменти на лікування хворих	801, 802, 811—813	1132	233
6	Списані матеріали на утримання установи	801, 802, 811—813	1130	231, 234, 239
7	Нараховано стипендії студентам і аспірантам	801, 802	1342	662
8	Придбано основні засоби за рахунок коштів загального та спеціального фондів	801, 802, 811—813	2110	401
9	Нараховано плату за комунальні послуги та енергоносії	801, 802, 811—813	1161—1166	675

Таблиця 2.17

Київський юридичний інститут
(назва установи)
Код функціональної класифікації 0942
Вид коштів	Загальний фонд

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ

за грудень 2002 р.

Номер меморіального ордера	Видатки за кодами економічної класифікації															Разом
	Сума за ордером — усього	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків														Разом
	Сума за ордером — усього	1111	1120	1161	1162	1163	1164	1342							2133
1	2	3	4	5	6	7	8	9	і т. д.						—	20
Фактичні видатки на 1.12		660 259	250 039	57 125	28 000	59 300	90 000	346 055								1 490 778
Усього видатків за вирахуванням сум відшкодування:	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—		—		—	—	—
За місяць		66 025	25 000	5712	2800	5930	9000	34 605								149 072
З початку року		726 284	275 039	62 837	30 800	65 230	99 000	380 660								1 639 850
Номер меморіального ордера	Відшкодовано видатків															Разом
	Сума за ордером — усього	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
	Сума за ордером — усього	1111	1120												2133
1	2	3	4	5	6	7	8	9	і т. д.						—	20
Усього	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—		—		—	—

Виконавець _______________________ Перевірив ________________________

Рис. 2.12. Схема облікового процесу
фактичних видатків

Таблиця 2.18

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ПОГАШЕННЯ
ЗАБОРГОВАНОСТІ З ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА РАХУНОК
КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ

Номер операції	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Номер операції	Зміст операцій	Дебет	Кредит
1	Нараховано заробітну плату за рахунок коштів загального фонду	801, 802	661
2	Спрямовано доходи спеціального фонду на виплату заробітної плати:
	а) виділено доходи на покриття дефіциту бюджету	711	715
	б) отримано готівку в касу на виплату заробітної плати	301	313, 323
	в) виплачено заробітну плату	661	301
	г) перераховано податки і платежі	64, 65	313, 323
	д) зменшено видатки за бюджетом	811	801, 802
3	Відшкодовано видатки під час надходження коштів загального фонду:
	а) надійшли бюджетні кошти загального фонду	311, 321	70, 681
	б) перераховано кошти з реєстраційного (поточного) рахунка на видатки установи	715	311, 321
	в) поновлено доходи за спеціальним фондом, зараховано на поточний (реєстраційний) рахунок за спеціальними коштами	313, 323	711
	г) поновлено видатки за загальним фондом	801, 802	811

2.6.3. Контроль за формуванням видатків

Бухгалтери, економісти, інші працівники різних служб бюджетних установ, вищі розпорядники коштів, контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата здійснюють систематичний контроль за формуванням видатків і цільовим використанням коштів загального і спеціального фондів. Цей контроль починається вже під час складання кошторису й закінчується аналізом його виконання.

Органи Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, зокрема фінансових, а також поточний контроль у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів. Згідно з Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3, оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників лише за двох умов:

за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов’язань (фінансових зобов’язань);

залишків коштів на рахунках розпорядників.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпорядників коштів та документи, які підтверджують цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, договори про закупівлю тощо). Органи державного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні та підтверджувальні документи:

за загальним фондом — відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов’язань у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

за спеціальним фондом — у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних призначень та зареєстрованих зобов’язань.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Органи Державного казначейства перевіряють підтверджувальні документи на оплату рахунків розпорядників коштів, а також можуть відмовляти в оплаті рахунків за відсутності затверджених кошторисів, за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ, у разі неподання необхідних підтверджувальних документів для оплати рахунків чи недотримання або порушення встановленого порядку використання коштів, у деяких інших випадках.

2.6.4. Облік зобов’язань

У бюджетних установах специфічними об’єктами обліку є зобов’язання та фінансові зобов’язання. Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного
казначейства України від 19.10.2000 № 103 з подальшими змінами (Наказ Державного казначейства України від 12.10.2001 № 180).

Відповідно до цих нормативних документів зобов’язання — це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Фінансові зобов’язання — це зобов’язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції, що виникають як наслідок виконання договорів (угод, замовлень) або відповідно до первинних фінансових документів, тобто кредиторська заборгованість і/або попередня та авансова оплата.

Бюджетні установи—розпорядники коштів мають право брати зобов’язання:

у разі виконання кошторису за загальним фондом — у межах кошторисних призначень з огляду на необхідність забезпечити виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року з урахуванням погашення заборгованості минулих років;

у разі виконання кошторису за спеціальним фондом — у межах кошторисних призначень.

Облік зобов’язань є, по суті, методом попереднього й поточного контролю за виконанням кошторису та ведеться розпорядниками коштів і органами Державного казначейства.

Останні ведуть облік зобов’язань і фінансових зобов’язань розпорядників коштів на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджетні установи ведуть облік зобов’язань у книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань (табл. 2.19). Книга є регістром оперативного обліку та призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами в будь-якій формі, і контролю за відповідністю прийнятих зобов’язань бюджетним асигнуванням. Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи згідно з КЕКВ. Для кожного коду функціональної класифікації відводяться окремі сторінки. Книга ведеться окремо за загальним і спеціальним фондом.
У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетна установа повинна буде сплатити кошти за
отримані послуги чи матеріальні цінності. Після кожної зареєстрованої угоди у книзі виводиться залишок кошторисних призначень за кодами функціональної та економічної класифікації, у межах яких установа надалі може приймати зобов’язання. Якщо за якимись угодами прийняті в поточному році зобов’язання не були повністю оплачені, вони переносяться до книги на наступний рік.

Фінансові зобов’язання обліковуються розпорядниками коштів бюджету як кредиторська заборгованість чи реєструються у відповідних регістрах бухгалтерського обліку як попередня й авансова оплата, тобто ведеться аналітичний облік кредиторсько-дебіторської заборгованості.

З метою реєстрації зобов’язань в органах Державного казначейства, які виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків, розпорядники коштів складають на паперових (елек-
тронних) носіях Реєстр зобов’язань розпорядників коштів бюджету (табл. 2.21) і Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників коштів бюджету (табл. 2.20). До зазначених реєстрів додаються первинні документи або їх копії (засвідчені в установленому порядку) про взяття зобов’язання чи фінансового зобов’язання. Окремі фінансові зобов’язання, наприклад заробітна плата, нарахування на заробітну плату, видатки за відрядженнями, стипендії, різні види допомоги чи попередня проплата оформляються Довідкою про суми фінансових зобов’язань (табл. 2.22). Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов’язань та підтверджувальні документи на предмет відповідності даних, включених до реєстрів, та перевіряють наявність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків.

Таблиця 2.19

Київський юридичний університет	Затверджено
(назва установи)	Наказом Державного казначейства України
	від 06.10.2000 № 100

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

КНИГА ОБЛІКУ АСИГНУВАНЬ ТА ПРИЙНЯТИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА 2002 р.

	Зразок 2-ї та 4-ї сторінок книги обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань
(код функціональної класифікації)

Показники		Разом	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
Показники			1000	1100	1110
Затверджено кошторисом на рік
Зміни, внесені до кошторису		Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Дата	Підстава	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Зразок 3-ї та 5-ї сторінок книги обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань




Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23

(назва установи)

Прийнято зобов’язань
Дата	Номер документа	Найменування підприємства, установи, організації та іншої юридичної особи, за якою прийнято зобов’язання	Предмет зобов’язання (найменування матеріальних цінностей, перелік послуг тощо)	Сума —усього	У тому числі за кодами економічної класифікації видатків
Дата	Номер документа			Сума —усього	1000	1100	1110	1133
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
26.09.2002	1620	Фабрика «Зоря»	спецодяг	11200
								11200
			і т. д.

Зразок 7, 9, 11-ї і т. д. сторінок книги обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань до 47-ї сторінки включно

									Сплачено за зобов’язанням


15	16	17	18	19	20	21	22	23	24



							Друкувати на останній сторінці у правому нижньому куті У книзі пронумеровано ___________ (___) сторінок Головний бухгалтер _____________М. П. «____» _______________ 200__ р.

РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

від «____»

№ з/п	КЕКВ	Дані фінансового
		Дата	Номер документа	Сума зобов’язання, грн	У тому числі попередня оплата
		Дата	Номер документа	Сума зобов’язання, грн	У тому числі попередня оплата	Код за ЕДРПОУ кредитора
1	2	3	4	5	6	7
225	1111	26/04/2002	1453	2,11	0,00	02671419
226	1111	26/04/2002	1452	9,63	0,00	22873579
227	1111	26/04/2002	1451	4544,10	0,00	21707100
228	1120	26/04/2002	1450	12,10	0,00	24262621
229	1120	26/04/2002	1449	175,58	0,00	26079364
230	1111	26/04/2002	1449	27,08	0,00	26079364
231	1111	26/04/2002	1448	23,78	0,00	26077968
232	1120	26/04/2002	1447	127,16	0,00	26077968
233	1120	26/04/2002	1446	1937,51	0,00	26087323
234	1111	26/04/2002	1446	89,73	0,00	26087323
235	1111	26/04/2002	1445	1148,74	0,00	26077968
236	1111	26/04/2002	0	117,37	0,00	24262621
				8214,89	0,00

Керівник установи

Головний бухгалтер

Таблиця 2.20

РОЗПОРЯДНИКІВ КОШТІВ БЮДЖЕТУ

______________ 2002 року

зобов’язання			Примітка
Реквізити кредитора			Примітка
Назва банку	МФО банку	Номер рахунка в банку	Дата реєстру	№ з/п у реєстрі
8	9	10	11	12
Київська міська філія АКБ СОЦ. РОЗВ.«УКРСОЦБАНК»	322012	26038300000314	04/03/2002	1
Радянська філія м. Києва АКБ СОЦ. РОЗВ. УСБ	322238	26001200002520	04/03/2002	1
Філія АКБ «НАДРА», Київське регіональне упр.	320564	29240800002007	04/03/2002	1
УДК у м. Києві	820019	37176999900104	04/03/2002	3
П’ята філія АППБ «АВАЛЬ», м. Київ	322614	2560558	04/03/2002	3
П’ята філія АППБ «АВАЛЬ», м. Київ	322614	2560558	04/03/2002	1
УДК у м. Києві	820019	37178972900011	04/03/2002	1
УДК у м. Києві	820019	37179971900011	04/03/2002	3
Акц. поштово-пенс. банк «АВАЛЬ», м. Київ	300335	2560225	04/03/2002	3
Акц. поштово-пенс. банк «АВАЛЬ», м. Київ	300335	2560225	04/03/2002	1
УДК у м. Києві	820019	22311800900011	04/03/2002	1
Акц. поштово-пенс. банк «АВАЛЬ», м. Київ	300335	2570156	04/03/2002	1

Таблиця 2.21

РЕЄСТР ЗОБОВ’ЯЗАНЬ РОЗПОРЯДНИКІВ КОШТІВ БЮДЖЕТУ
від «22» березня 2002 року

№ з/п	КЕКВ	Дані зобов’язання					Примітка
№ з/п	КЕКВ	Дата	Номер документа	Із ким укладено угоду (код за ЕДРПОУ)	Термін дії угоди	Сума зобов’язання, грн	Попередня оплата	Інші істотні умови
1	2	3	4	5	6	7	8	9
31	1133	22/03/2002	1	КДУ 02050006	31/12/2002	112 176,00	0,00
						112 176,00	0,00

Керівник установи

Головний бухгалтер

Таблиця 2.22

ДОВІДКА

ПРО СУМИ ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

№ з/п	КВК	КФК	КЕКВ	Сума фінансового зобов’язання
1	2	3	4	5
1	220	1160	1111	161 589,74
2	220	1160	1120	60 113,00





				221 702,74

Керівник установи

Головний бухгалтер

Тести до розділу 2

1. Назвіть правильне визначення терміна «бюджетні призначення».

а) документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації;

б) повноваження, надане головному розпоряднику коштів, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

в) сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів;

г) документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів.

2. Назвіть правильне визначення терміна «бюджетні асигнування».

а) повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів із конкретною метою у процесі виконання бюджету;

б) систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів;

в) кошти й видатки бюджету на погашення боргу;

г) операції, пов’язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості.

3. Субрахунок 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом» належить до:

а) активних;

б) пасивних;

в) активно-пасивних;

г) забалансових.

4. Назвіть ознаки, за якими різняться поточні та реєстраційні рахунки.

а) сфера застосування;

б) регламентація порядку відкриття;

в) кількість рахунків;

г) місце відкриття;

д) термін дії;

е) функціональне призначення.

5. Доберіть з правої колонки правильне визначення касових і фактичних видатків.

1. Касові видатки — це…	а) видатки за рахунок загального фонду;
2. Фактичні видатки — це…	б) видатки за рахунок спеціального фонду;
	в) видатки за рахунок коштів вищого розпорядника коштів;
	г) виплати, здійснювані з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і безготівковими перерахуваннями;
	д) кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами.

6. Доберіть з правої колонки види касових і фактичних видатків за кодом економічної категорії 1111 «Заробітна плата».

1. Касові видатки — це… 2. Фактичні видатки — це…	а) нарахована допомога з тимчасової непрацездатності;
1. Касові видатки — це… 2. Фактичні видатки — це…	б) перерахований до бюджету прибутковий податок із громадян;
	в) утримані внески (збір) на обов’язкове пенсійне страхування;
	г) виплачена з каси заробітна плата працівникам;
	д) нарахована заробітна плата працівникам за посадовими окладами;
	е) отримана з вкладного рахунка готівка на виплату заробітної плати;
	є) нараховані компенсації учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС.

7. Рахунки 80 «Видатки загального фонду» і 81 «Видатки спеціального фонду» щодо балансу належать до:

а) активних;

б) пасивних;

в) активно-пасивних;

г) забалансових.

8. До суб’єктів здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів належать:

а) бюджетна установа;

б) органи Державного казначейства;

в) установи банків;

г) місцеві органи статистики;

д) Рахункова палата;

е) фінансові органи;

є) вищий розпорядник коштів;

ж) органи податкової адміністрації.

9. Доберіть у правій колонці до кожного з поданих далі бухгалтерських проведень правильний економічний зміст.

1. Дебет 301 Кредит 321. 2. Дебет 675 Кредит 323. 3. Дебет 641 Кредит 311. 4. Дебет 65 Кредит 313.	а) погашена заборгованість бюджету з поточного рахунка;
	б) з поточного рахунку для обліку спеціальних коштів погашена заборгованість органом соціального страхування;
	в) оплачено зі спеціального реєстраційного рахунка за комунальні послуги;
	г) з реєстраційного рахунка отримано готівку до каси.

10. Доберіть з правої колонки бухгалтерські проведення до економічного змісту господарських операцій.

1. Надійшли бюджетні кошти на особовий рахунок розпорядника коштів І рівня.	а) Дебет 681 Кредит 321; б) Дебет 322 Кредит 681; в) Дебет 322 Кредит 70; г) Дебет 321 Кредит 681.
2. З особового рахунка РК ІІ рівня перераховано кошти на реєстраційні рахунки РК ІІІ рівня.
3. Зараховано кошти на реєстраційний рахунок РК ІІІ рівня.
4. Відкликано кошти з реєстраційного рахунка РК ІІІ рівня.

11. Назвіть ознаки бюджетної класифікації видатків.

а) класифікація за типом кредитора;

б) економічна класифікація;

в) програмна класифікація;

г) класифікація фінансування за типом боргового зобов’язання;

д) відомча класифікація;

е) функціональна класифікація.

12. Назвіть види рахунків, які можуть відкриватися бюджетним установам в органах Державного казначейства.

а) розрахункові;

б) особові;

в) поточні;

г) депозитні;

д) реєстраційні;

е) зведені особові;

є) карткові;

ж) вкладні.

13. Назвіть джерела покриття видатків бюджетних установ.

а) позабюджетні кошти;

б) депозитні кошти;

в) доходи загального фонду;

г) податкові надходження;

д) доходи спеціального фонду;

е) інші надходження.

14. Назвіть призначення зведених особових (особових) рахунків РК І і ІІ рівня.

а) для оплати видатків;

б) для видачі готівки;

в) для переведення бюджетних коштів розпорядникам нижчого рівня;

г) для видачі субвенцій.

РОЗДІЛ 3 ОБЛІК ФІНАНСОВО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 3.1. Принципи та форми грошових розрахунків

Основні терміни і поняття:

безготівкові розрахунки, готівкові розрахунки, меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), розпорядження операційному відділу, чеки, касові операції, касова книга, ліміт каси, касовий ордер, підзвітні особи, аванси, службове відрядження, авансовий звіт, іноземна валюта, валютний курс, валютні операції, курсова різниця, монетарні статті, немонетарні статті, дебітори, кредитори.

Грошові відносини бюджетних установ у процесі виконання кошторису доходів і видатків, здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі (рис. 3.1).

Сфери готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано, хоча між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв’язок.

Готівкова форма розрахунків застосовується для розрахунків із фізичними особами з виплат, що охоплюють оплату праці, виплату стипендій, соціальні виплати, виплати за підзвітними сумами, за спеціальними видами платежів, з відшкодування завданих збитків, а також розрахунки установ між собою і з підприємцями за матеріальні цінності й надані послуги та виконані роботи в межах наявних коштів як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Щодо розрахунків готівкою установ із підприємствами згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено граничну суму — 3000 грн. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки протягом дня, необмежена.

Безготівкова форма розрахунків передбачає перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням установ і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки банк виконує на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Рис. 3.1. Схема розрахунків бюджетних установ

Безготівкові розрахунки варто розглядати як цілісну систему, що містить:

класифікацію розрахунків;

організацію розрахунків та регулювання правових і організаційних взаємовідносин між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства України й банківськими установами;

форми відповідних документів;

Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються згідно з такими принципами:

обов’язкового зберігання грошових коштів на реєстраційних чи поточних рахунках (за винятком перехідних залишків у касі);

відкриття рахунків не в установах банків, а в органах Державного казначейства;

застосування форм безготівкових розрахунків відповідно до нормативних документів, розроблених Методологічним управлінням Державного казначейства України;

списання коштів з реєстраційних рахунків установ за розпорядженням установи;

терміновості здійснення платежів;

здійснення платежів у межах залишків на рахунках платника.

Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою правління НБУ від 29.03.2001 № 135 за такими формами розрахункових документів: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення.

Використання банківських платіжних карток, акредитивів та векселів як платіжних документів регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Так, умови й порядок здійснення розрахунків за акредитивами передбачаються договором між бенефіціаром і заявником акредитива та регулюються Уніфікованими правилами.

Акредитив — це форма розрахунків, згідно з якою банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов’язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари (роботи, послуги) або надати повноваження третій особі здійснити платіж.

Цією формою розрахунків передбачено участь:

заявника акредитива — платника, що звертається до банку, що його обслуговує, про відкриття акредитива;

банку-емітента — банку платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;

виконуючого банку, що здійснює платіж за акредитивом;

бенефіціара — юридичної особи, на користь якої встановлено акредитив.

По суті зазначена форма безготівкових розрахунків є одним із
різновидів договору, оскільки під час виконання відповідних операцій усі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами виконання зобов’язань.

Розрізняють такі види акредитивів:

покритий — коли кошти платника заздалегідь у повній сумі бронюються на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

непокритий — оплату за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантує банк-емітент за рахунок банківського кредиту, надаючи банкові-виконавцю право списувати платежі на користь постачальника-отримувача коштів зі свого кореспондентського рахунка;

відкличний — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником;

невідкличний — це акредитив, який не можна замінити або анулювати без згоди постачальника, на користь якого було відкрито акредитив.

Механізм обміну інформацією під час розрахунків акредитивами ілюструє рис. 3.2, де використано такі позначення:

1 — укладання угоди;

2 — подання до банку-платника угоди у 2-х примірниках;

3 — відкриття позабалансового рахунка на підставі 1-го примірника угоди;

4 — повернення 2-го примірника угоди;

5 — повідомлення про відкриття акредитива;

6 — відкриття позабалансового рахунка на підставі зазначеного повідомлення;

7 — повідомлення отримувачеві про відкриття акредитива;

8 — відвантаження товару;

9 — подання двох реєстрів;

10 — перевірка реєстрів;

11 — передання всіх документів до банку-платника;

12 — перевірка документів відповідно до вимог акредитива;

13 — списання коштів із рахунка клієнта;

14 — списання коштів із позабалансового рахунка;

15 — повернення 2-го примірника і документів платникові;

16 — кредитове повідомлення;

17 — зарахування коштів на рахунок клієнта.

Рис. 3.2. Акредитивна форма розрахунків (непокритий акредитив)

Меморіальні ордери застосовуються для оформлення внутрішньобанківських операцій, операцій щодо списання коштів із рахунка платника, здійснення договірного списання з рахунка клієнта на підставі його письмового доручення або розпорядження стягувача про списання коштів із рахунка платника.

Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги). Такі чеки призначені лише для безготівкових перерахувань із рахунка чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають оплаті готівкою (фізичні особи можуть обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати здачу із суми розрахункового чека, але не більш як 20 % суми чека).

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавці бронюють кошти в банку на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».

Строк дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, що видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — 3 місяці.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

Чек із чекової книжки виписується під час здійснення платежу і видається в разі отримання товарів, виконаних робіт та наданих послуг. Виписуючи чек, чекодавець неодмінно переписує залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець нового й зазначає новий залишок ліміту. При цьому він має додержувати всіх правил заповнення.

Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку. Виготовляються на замовлення комерційного банку за зразком, затвердженим Національним банком України, брошуруються
в чекові книжки по 10, 20, 25 сторінок, а для розрахунків, що їх виконують фізичні особи для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки.

Форми розрахункових документів для здійснення розрахункових операцій установа вибирає самостійно, обумовлюючи свій вибір під час укладання договорів на обслуговування. З огляду на технічні можливості установи та обслуговуючого банку документи можуть подаватися туди як на паперових носіях, так і в електронних версіях з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт—банк».

Порядок здійснення безготівкових і готівкових розрахунків бюджетних установ у разі фінансування через органи Державного казначейства має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку виконує останнє. Нині Державне казначейство України має всі можливості самостійно, без залучення банківської системи, обслуговувати бюджетні кошти, крім операцій з готівкою. Щоб забезпечити готівковий обіг у бюджетній сфері, Державне казначейство через рахунки 257-ї групи Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, відкриті на ім’я його органів, залучає комерційні банки. Умови обслуговування зазначених рахунків визначаються на договірних засадах.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначей-
ством України:

1) операцій з коштами державного бюджету;

2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Починаючи з 2001 року всі кошти бюджетних установ набувають статусу коштів Державного бюджету України (зокрема власні надходження бюджетних установ і організацій). Правові та організаційні взаємовідносини, що виникають під час здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів із реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків, органи Державного казначейства України регулюють відповідно до Порядку виконання державного бюджету за видатками, затвердженого наказами ГУ ДКУ від 22.01.2001 № 3 та від 10.08.2001 № 140, який регулює процес здійснення видатків державного бюджету в національній валюті проведенням грошових розрахунків.

Казначейська система виконання державного бюджету передбачає акумулювання всіх коштів державного бюджету на рахунках, що відкриваються в органах Державного казначейства.

Здійснення видатків та оплату витрат органи Державного казначейства провадять за наявності даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств і організацій на відповідній території та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків, а також планів асигнувань.

Відповідно до покладених на нього завдань Державне казначейство контролює цільове спрямування коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджувальних документів, що їх надають розпорядники бюджетних коштів.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету та виплата готівки здійснюються лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов’язань і/або фінансових зобов’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників. Механізм використання коштів бюджету та обліку зобов’язань затверджено Наказами Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 зі змінами й доповненнями від 31.012002 № 16 та від 12.10.2001 № 180 «Про Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства».

Підставою для здійснення видатків розпорядників коштів є платіжні доручення. Вони застосовуються для розрахунків за фактично отримані матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги) у порядку попередньої оплати з метою завершення розрахунків за актами попереднього звіряння взаємної заборгованості, переказу бюджетних коштів підвідомчим установам, перерахування сум, які належать фізичним особам (заробітної плати, стипендії, пенсії та інших грошових доходів) на їхні рахунки, що відкриті в установах банків.

Порядок розрахунків платіжними дорученнями через органи Державного казначейства ілюструє рис. 3.3, де використано такі позначення:

1 — постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги);

2 — постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію (роботи, послуги);

3 — бюджетна установа подає до органу Державною казначейства платіжні доручення за реєстром;

4 — орган Державного казначейства подає до вповноваженого банку платіжні доручення;

5 — уповноважений банк списує кошти з казначейського рахунка;

6 — уповноважений банк надсилає до органу Державного казначейства виписки з казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;

7 — орган Державного казначейства списує з реєстраційних рахунків кошти;

8 — орган Державного казначейства надсилає бюджетній установі виписки з реєстраційних рахунків з доданими платіжними дорученнями;

9 — уповноважена установа банку передає засобами електронного зв’язку або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;

10 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок отримувача коштів;

11 — банк постачальника надсилає виписку з рахунка постачальникові (отримувачеві) коштів.

Рис. 3.3. Розрахунки платіжними дорученнями
через органи Державного казначейства

Платіжне доручення — це письмове доручення розпорядника коштів перерахувати відповідну суму з реєстраційного рахунка на рахунок отримувача коштів.

Платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, підтверджуються документами, які свідчать про цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів і послуг за державні кошти). Щодо окремих видатків Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади, які становлять державну таємницю (перелік таких видатків узгоджується з Державним казначейством України та відповідними органами виконавчої влади), незалежно від суми разового платежу підтверджувальні документи не подаються.

Порядок оформлення та подання платіжних доручень органам Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов’язань, згідно з якими розпорядник коштів як споживач повинен сплатити належну суму виконавцеві за умови реалізації цих зобов’язань.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства у двох примірниках за формою, установленою Національним банком України (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Платіжне доручення № 1889 від 5 червня 2002 р.						0410001
				Одержано банком «__» ____________ 200__ р.
ПЛАТНИК УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА В М. КИЄВІ
Код за ЄДРПОУ	ИНН 24262621
Банк платника			Код банку		ДЕБЕТ рах. №	СУМА
УДК у м. Києві			820019		392150304103	5100,00
Одержувач КИЇВЕНЕРГО (ДОГ. 340814)
Код за ЄДРПОУ	ИНН 00131305
Банк платника			Код банку		КРЕДИТ рах. №
АБ Енергобанк м. Києва			300272		26004359503
Сума словами П’ять тисяч сто гривень 00 коп.
Призначення платежу
За КПІ 22116000381 Оплата за теплоенергію за 05.2002 р. згідно з договором
340814 від 20.04.99 КЕКВ 1161.
Сума = 4249,98		ПДВ = 850,02
Підпис ______________		Проведено банком
М. П.		«__» _____________ 200__ р.
______________		Підпис банку

Дата платіжного доручення має відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли в післяопераційний час. Строк дії платіжного доручення встановлюється в межах 10 календарних днів з дня його виписування, день заповнення платіжного доручення не враховується.

Платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та призначення платежу. Це така інформація:

назва документа;

номер документа, число, місяць, рік складання;

назва та код (номер) установи-платника та отримувача коштів, номер рахунків за дебетом та кредитом;

назва установи банку, органу Державного казначейства України (отримувача та платника коштів) і номер коду та сума платежу (цифрами й літерами);

назва (вид) товарів, робіт, послуг, за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ), номер і дата;

коди бюджетної класифікації доходів та видатків — у разі здійснення видатків із бюджету, перерахування коштів до бюджету або перерозподілу бюджетних коштів.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства одночасно в паперовій та електронній формах. Виписки щодо здійснених операцій органи Державного казначейства надають за результатами попереднього операційного дня.

Така форма безготівкових розрахунків, як вимога-доручення застосовується через органи Державного казначейства в разі примусового списання (стягнення) коштів із реєстраційних чи спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників, одержувачів та рахунків інших клієнтів лише у випадках, установлених законами України та за рішеннями суду.

Порядок примусового списання коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затверджено Наказом ДКУ від 5.10.2001 № 175. Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків, які відкрито на ім’я органів Державного казначейства в установах Національного банку України та комерційних банків, здійснюється в порядку, визначеному Постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 № 621 «Про затвердження Інструкції про міжбанківської розрахунки в Україні» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 29.03.2001 № 135.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або (у разі договірного списання) отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів із рахунка платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога та супровідні документи становлять єдине ціле. Розпорядження про примусове стягнення оформляється на бланку платіжної вимоги за правилами заповнення реквізитів розрахункових документів, затверджених Національним банком України (табл. 3.2).

У рядку «Платник» зазначається назва установи-боржника.

У полі «Рахунок №» — номер реєстраційного, спеціального реєстраційного або рахунка іншого клієнта.

У рядку «Банк платника» — назва органу Державного казначейства, в якому відкрито реєстраційний, спеціальний реєстраційний рахунок або рахунок іншого клієнта.

У рядку «Призначення платежу» міститься інформація, яку стягувач вносить залежно від конкретного випадку примусового списання коштів.

Таблиця 3.2

Платіжне вимога-доручення № 874 від 17 червня 2002 р.

0410002

Одержано банком

«__» ____________ 200__ р.

ПЛАТНИК

Київський інститут ендокринології

Код

02070884

Банк платника

Код банку

ДЕБЕТ рах. №

СУМА

УДК у м. Києві

820019

392150304103

19136,18

Одержувач
АК «КИЇВЕНЕРГО»

Код

Банк одержувача

00131305

Код банку

КРЕДИТ рах. №

АБ «Енергобанк» м. Києва

300272

26005359502

Призначення платежу: Електроенергія за договором № 420 від 03.04.2001

О/рах. № 874.

Плата за електроенергію на підставі показів приладів обліку
за другу половину червня 2002 року

15 946,82 грн

ПДВ 20 %

3189,36 грн

Разом до сплати:

19 136,18 грн

Тарифи розраховано відповідно до Постанови НКРЕ від 22.11.99 № 1418.

Підпис одержувача ______________

М. П.

______________

ДЕБЕТ рах. №

СУМА ДО СПЛАТИ

Сума до сплати словами

392150304103

19136,18

Дев’ятнадцять тисяч сто тридцять шість грн вісімнадцять коп.

КРЕДИТ рах. №

26005359502

Підпис ______________

Проведено банком

М. П.

«__» _____________ 200__ р.

______________

Підпис банку

У разі примусового списання коштів на підставі виконавчого документа або згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу стягувач подає до органу Державного казначейства відповідний виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, копію претензії та відповідь на неї платника.

Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що його обслуговує, чи органу Державного казначейства, де обслуговується боржник. Після перевірки установа банку (орган Державного казначейства) надсилає вимогу та зазначені документи до органу казначейства, де обслуговується платник. Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів від дати їх складання, а орган Державного казначейства, в якому обслуговується установа-боржник, — протягом 30 календарних днів від дати їх складання. Якщо платіжна вимога надходить до органів Державного казначейства безпосередньо від стягувача, термін її дії не повинен перевищувати 10 днів від дня складання.

Платіжні вимоги, що надходять до казначейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. За відсутності коштів для виконання платіжних вимог на рахунку розпорядника, одержувача бюджетних коштів або інших клієнтів вимоги того самого дня повертаються без виконання стягувачеві.

Документи, що надійшли до органу Державного казначейства, реєструються в журналі реєстрації розрахункових документів щодо примусового списання (стягнення) коштів, а платіжні вимоги передаються виконавцеві за його підписом у зазначеному журналі для проведення стягнення.

Примусове списання (стягнення) коштів загального фонду державного бюджету здійснюють органи Державного казначейства в межах асигнувань на поточний рік за наявності на відповідних реєстраційних рахунках та рахунках інших клієнтів коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації. Примусове списання коштів здійснюється за тим самим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснювався б платіж, коли б оплата
не була примусовою. Витрати, пов’язані з урегулюванням господарського спору, санкцій за іншими видатками, стягуються за кодом 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».

Коли виконано примусове списання (стягнення) коштів, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають привести облік зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов’язань у відповідність до проведених операцій, внісши відповідні зміни до кошторису доходів і видатків.

Однією з форм грошових розрахунків бюджетних установ та організації, здійснюваних через органи Державного казначейства, є також і вексельна форма розрахунків, що передбачає розрахунки між отримувачами коштів і платниками з відстрочкою платежу і регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1996 № 689 зі змінами від 28.04.2000 № 731 «Про затвердження порядку застосування векселів Державного казначейства».

Казначейський вексель — один із видів цінних паперів, що випускається для покриття видатків державного бюджету.

Казначейські векселі використовуються:

для погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів;

продажу юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;

застави — з метою забезпечення зобов’язань перед резидентами відповідно до законодавства про заставу;

зарахування до сплати податків і зборів «обов’язкових платежів».

Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає Головне управління Державного казначейства України.

Підставою для оформлення та видачі векселів є затверджений Головним управлінням Державного казначейства зведений реєстр розподілу коштів, визначених на видачу казначейських векселів, який передається вповноваженим банкам-агентам та головним розпорядникам бюджетних коштів. Рішення щодо доцільності здійснення видатків із державного бюджету казначейськими векселями приймає Міністерство фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів не пізніш як протягом п’яти робочих днів від дня затвердження реєстру розподілу коштів інформують підвідомчі установи про суму коштів, на яку їм може бути видано казначейські векселі. Для отримання казначейського векселя вповноважені особи бюджетних установ подають до установи банку-агента доручення, зареєстроване у відповідному органі Державного казначейства.

Казначейські векселі в межах термінів їхньої дії погашають органи Державного казначейства:

перерахуванням на рахунок пред’явників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум;

зарахуванням суми казначейського векселя у сплату його держателем обов’язкових платежів, що в повному обсязі надходять до державного бюджету.

Управління Державного казначейства України, а також уповноважені банки-агенти щомісячно подають звіти про погашення казначейських векселів Головному управлінню Державного казначейства України.

Схему простого вексельного обігу наведено на рис. 3.4, де використано такі позначення:

1 — одержання затвердженого зведеного реєстру розподілу коштів, визначених на видачу казначейських векселів;

2 — видача казначейських векселів розпорядником коштів;

3 — індосамент казначейського векселя;

4 — отримання затвердженого зведеного реєстру векселедержателів, які подали заяву на погашення казначейських векселів;

5 — погашення казначейських векселів.

Рис. 3.4. Схема розрахунків казначейськими векселями

Для обліку казначейських векселів призначено активний рахунок № 34 «Короткострокові векселі одержані», який має два субрахунки:

№ 341 «Векселі, одержані в національній валюті»;

№ 342 «Векселі, одержані в іноземній валюті».

Погашення казначейськими векселями кредиторської заборгованості за надані послуги та отримані товари бюджетні установи відбивають у бухгалтерському обліку розглянутими далі проведеннями.

1. Одержання казначейських векселів — здійснення фінансування за їхній рахунок:

Дебет субрахунка № 341«Короткострокові векселі одержані».

Кредит субрахунка № 701 «Асигнування з бюджету на видатки установи та інші заходи».

2. Погашення кредиторської заборгованості за надані послуги та отримані товари:

Дебет субрахунка № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Кредит субрахунка № 341 «Короткострокові векселі одержані».

3.2. Облік касових операцій

Усі бюджетні установи для здійснення своєї діяльності та планомірної організації грошового обігу зберігають свої грошові кошти на рахунках у банку. Рух грошових коштів, який відбувається у процесі діяльності, може здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій формі. Операції, які пов’язані з прийманням і видачею готівкових коштів під час здійснення розрахунків через касу установи (виплата заробітної плати, стипендій, різних видів соціальної допомоги, авансів на відрядження, господарських та інших витрат) і відображаються в касовій книзі, називаються касовими (рис. 3.5).

Облік касових операцій у бюджетних установах здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 19.02.2001 № 72 зі змінами й доповненнями від 01.08.2001 № 311 та від 16.10.2001 № 432 і від 4.12.2001 № 495.

Зазначене Положення регламентує порядок організації готівкових розрахунків та оформлення касових операцій, норми й терміни зберігання готівки в касі, ведення касової книги та обов’язки касира, а також визначає контроль і законність проведення касових операцій.

Розмір суми грошових коштів у касі на кінець робочого дня лімітований.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 23.07.2002 № 259 «Про зміни до інструкції про організацію роботи з готівкового обліку установами банків України» ліміт залишку готівки в касі, порядок та строки здавання готівкової виручки щодо бюджетних установ установлюють органи Державного казначейства, в яких вони обслуговуються, під час відкрит-
тя реєстраційних рахунків відповідно до поданих заявок-розрахунків (табл. 3.3). Ліміт каси протягом року може бути змінений органом Державного казначейства в разі письмового звернення установи. Державному казначейству, його територіальним органам, підприємствам, установам та організаціям, що їх вони обслуговують, а також іншим бюджетним установам, які відповідно до Бюджетного кодексу України фінансуються з державного і/або місцевого бюджетів, ліміт каси установою банку не встановлюється. Державне казначейство самостійно визначає потребу та порядок установлення такого ліміту.

Рис. 3.5. Схема наявності та руху грошових коштів
у касі бюджетної установи

Таблиця 3.3

ЗАЯВКА-РОЗРАХУНОК ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІМІТУ
ЗАЛИШКІВ ГОТІВКИ В КАСІ, ПОРЯДКУ І СТРОКІВ ЗДАЧІ
КАСОВОЇ ВИРУЧКИ (НАДХОДЖЕНЬ) НА 2002 РІК

Найменування установи, організації: Сімферопольський технікум харчових технологій

Форма власності загальнодержавна

Найменування установи банку: Управління Державного казначейства м. Сімферополь

1. Касові обороти грн.

Найменування показників	Код	Фактично за три місяці, що передують поданню заявки-розрахунку до банку
1	2	3
1. Касова виручка (надходження) — усього		60 000
2. Середньоденна виручка (надходження) (сума за рядком 1, поділена на кількість робочих днів підприємства за останніх 3 місяці)		952
3. Виплачено готівкою на різноманітні потреби, крім заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності, премій, стипендій		500
4. Середньоденні згідно з кількістю робочих днів підприємства за останні 3 місяці, витрати готівкою на різноманітні потреби, крім заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності, премій, стипендій		8

2. Ліміт каси, порядок і строки здачі виручки (надходжень)

Найменування показників	Код	Планується підприємством	Затверджено банком
1	2	3	4
1. Ліміт залишку готівки		1000	1000
2. Порядок здачі виручки (надходжень)		Самоносом	Самоносом
3. Строки здавання виручки (надходжень)		щодня	щодня

Керівник підприємства Керівник установи банку

Головний бухгалтер «___» __________ 200 __ р.

«__» ________ 200 _ р.

М. П. М. П.

Понад установлені ліміти в касі установи можуть зберігатися гроші на виплату заробітної плати, стипендій, допомоги з тим-
часової непрацездатності лише протягом трьох робочих днів.
Після цього готівка здається в банк.

Для своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства України готують касові заявки на отримання готівки. Касову заявку бюджетні установи й організації подають до органів Державного казначейства за 55 днів до початку планованого кварталу, де вона звіряється з кошторисом доходів і видатків установ та узагальнюється. Зведені касові заявки передаються до установ уповноважених банків не пізніш як за 45 днів до початку кварталу.

Приймання грошей до каси, їх видачу, ведення касової книги в установах та організаціях здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей.

Касир — це матеріально відповідальна особа, на яку покладено повну матеріальну відповідальність за функції щодо видачі, приймання, зберігання готівки та складання касового звіту. Касирові забороняється передовіряти виконання своїх обов’язків іншим особам. Якщо постає потреба тимчасово замінити касира, виконання його функціональних обов’язків за письмовим наказом керівника покладається на іншого працівника, з яким також укладається договір на повну матеріальну відповідальність.

Цінності, що перебувають під звітом касира, передаються тимчасово призначеному касирові у присутності керівника та головного бухгалтера або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування та передання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

В установах і централізованих бухгалтеріях, де за штатним розписом не передбачено посади касира або які мають відокремлені підрозділи, виконання його обов’язків відповідно до письмового розпорядження керівника може покладатися на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір на повну матеріальну відповідальність.

Якщо установа має багато підрозділів, виплату заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності за письмовим наказом керівника може замість касира здійснювати інша особа, з якою також укладається письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

Готівку до каси з реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства касир отримує за грошовими іменними чеками.

Порядок виплати готівки розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам регулюється Наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 № 140 «Про затвердження порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи».

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендій, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, бюджетні установи та організації подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки (табл. 3.4) та платіжне доручення на перерахування готівкових коштів.

Таблиця 3.4

Додаток 29

до порядку виконання державного бюджету за видатками
за умови функціонування внутрішньої платіжної системи

Закінчення табл. 3.4

(заповнюється під час отримання заробітної плати)

№ з/п	Нараховано за місяць			Утримано						Виплачено в міжрозрахунковий період	Сума до виплати
№ з/п	Показник	Сума	Усього	прибутковий податок	до Пенсійного фонду України	до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності	профспілкові внески	Інші утримання	Виплачено в міжрозрахунковий період	Сума до виплати
1	Заробітної плати	164 639,32
2	Грош. утримання		54 357,87	27 439,88	20 213,00	2324,99	3080,00	1300,00			11 0281,45
3	Заробітної плати працюючим інвалідам
4	Усього:
	з них:
	а) мат. допомоги
	б) лікарняних
	у тому числі страхове відшкодування за лікарняними
	в) відпускних
	г) депоненти

НАРАХУВАННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

№ з/п	Сума нарахованої заробітної плати	До Пенсійного фонду України	До Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття	До Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності	До Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Інші нарахування
1	164 639,62	29 329,72	12 867,00	1443,17	1226,00
2
3

Суми за нарахованою заробітною платою, утриманням і нарахуванням відповідають аналітичним і синтетичним даним у бухгалтерських регістрах.

_____________________________________________________________________________________

(прізвище і підпис відповідальної особи розпорядника бюджетних коштів)

Керівник установи _____________________ _____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Головний бухгалтер ____________________ _____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

М. П.

Штамп казначея

Заявки подаються у двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається установам з відповідним відбитком штампа казначея і зберігається як обов’язковий документ — додаток до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове спрямування коштів. У заявках на видачу готівки зазначаються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду, інші податки й обов’язкові платежі, які утримано та нараховано на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства (табл. 3.4).

Готівка на придбання продуктів харчування та медикаментів одержувачам бюджетних коштів видається на підставі заявки, але за наявності дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість).

Підтверджувальні документи подаються протягом трьох днів після придбання.

На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на касирів чи вповноважених осіб, зазначених у заявці, грошові чеки на отримання готівки, які реєструються в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та осіб, що отримали чекові книжки. Готівка отримується з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім’я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 «Кошти до виплати» Плану рахунків комерційних банків України. Кошти до виплати зараховуються на ці рахунки без перерахувань.

Державне казначейство України, здійснюючи свої казначейські функції, виступало клієнтом в установах Національного й комерційних банків та одночасно виконувало роль обслуговуючого банку. Завдяки вдосконаленню платіжної системи розрахунків казначейські рахунки в установах Національного банку були закриті, а розпорядники бюджетних коштів та їх одержувачі переведені згідно з Наказом Державного казначейства України від 30.07.2001 № 134 з метою готівкового обслуговування бюджетних коштів до семи банків: «Державний ощадний банк України», Державний експортно-імпортний банк, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», Український акціонерний промислово-інвестиційний банк «Промінвестбанк», Акціонерний комерційний банк «Правексбанк», Акціонерний комерційний банк, Приватбанк.

Невикористана готівка повертається одержувачами бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідним документом, під час заповнення якого неодмінно зазначається номер реєстраційного рахунка.

Кожна бюджетна установа для здійснення розрахунків повинна мати касу.

Каса — це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.

Надходження і видача готівки установами фіксується в касовій книзі. Кожна установа, що є юридичною особою і має касу, для обліку готівкових операцій у національній валюті України веде одну касову книгу. На кожну іноземну валюту відкривається окрема касова книга.

Касова книга — це обліковий реєстр, призначений для аналітичного обліку й контролю касових операцій ф. № КО-4. Сторінки касової книги мають бути пронумеровані, прошну-
ровані, скріплені печаткою підприємства та засвідчені підписами керівника підприємства й головного бухгалтера. Записи виконуються у двох примірниках, перший примірник залишається в касовій книзі, другий має бути відривним і є звітом касира. Щодо операцій з одержання або видачі готівки записи ведуться за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером у день їх надходження або видачі. Готівка, яку видано за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, інших виплат соціального характеру, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат. Записи до касової книги здійснюються на початку наступного робочого дня (із залишками на кінець попереднього дня) внесенням потрібної інформації з первинних касових документів. Ці записи мають містити всі реквізити, передбачені формою касової книги. Сторінки її нумеруються в порядку зростання. Виправлення в касовій книзі не допускаються, але якщо їх усе ж зроблено, то вони засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера чи особи, що його заміщує. Приклад заповнення касової книги наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ СТОРІНКИ
КАСОВОЇ КНИГИ (за 20.06.2002)

КАСА ЗА 20 ЧЕРВНЯ 2002 Р. Аркуш 7

Номер документа	Від кого одержано	Номер кореспондуючого рахунка	Прибуток	Видаток
1	2	3	4	5
	Залишок на початок дня		30,00	Х
45	Циплі О. І.	361	600,00
46	Одержано за чеком кошти в банку	321	217
34	Іванов П. М.	362		17
35	Петров І. І.	362		200
36	Здано до банку	321		600

Разом за день			817	817
Залишок на кінець дня			30
У тому числі на зарплату			—

Касова книга може також вестися в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Відповідне програмне забезпечення має уможливлювати візуальне відображення і роздрукування документів «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира», які за формою і змістом відтворюють зміст касової книги в паперовій формі. Водночас складається машинограма «Звіт касира». Машинограма «Зведена відомість оборотів за субрахунками» призначена для синтетичного обліку касових операцій.

Наприкінці робочого дня касові операції за день підсумовуються, виводиться залишок готівки в касі на початок наступного дня і передається з прибутковими й видатковими ордерами та під-
тверджувальними документами до бухгалтерії як звіт касира.

Правильність оформлення касових документів, їх обґрунтованість перевіряє бухгалтер. При цьому проти кожного прибуткового чи видаткового документа має бути проставлено шифр кореспондуючих рахунків.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або вповноважену керівником особу.

Документальне оформлення надходження і видачі грошових коштів бюджетних установ та організацій здійснюється на підставі належним чином оформлених прибуткових і видаткових касових ордерів.

Касові ордери — це документи, що засвідчують законність надходження грошових коштів до каси та їх витрачання за цільовим призначенням, типові форми й порядок яких затверджено Наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

Оприбуткування готівки до каси здійснюється на підставі прибуткового касового ордера № КО-1 (табл. 3.6), підписаного головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи. Про приймання готівки видається відривна квитанція за підписом головного бухгалтера або відповідальної особи та касира, засвідчена печаткою (штампом) установи.

Готівка з каси установи видається за видатковими касовими ордерами № КО-2 (табл. 3.7) або належно оформленими платіжними (розрахункове-платіжними) відомостями. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер або особи, які на це вповноважені. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах (заявах, рахунках) є дозвільний напис керівника, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Прибуткові та видаткові ордери і квитанції до них бухгалтер заповнює лише чорнильною чи кульковою ручкою або за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних засобів, які забезпечують належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання та перелічуються додані до них документи.

Видавати прибуткові та видаткові касові ордери й документи на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймати та видавати готівку можна лише в день складання зазначених документів. Прибуткові ордери або видаткові касові документи одразу після одержання або видачі за ними готівки підписує касир, а на доданих до них документах ставиться штамп або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Таблиця 3.6

Таблиця 3.7

Таблиця 3.8

	Типова форма № 380 (бюджет)
Клінічна лікарня № 22 м. Києва	Затверджено
(назва установи)	Наказом державного казначейства
	України від 27.07.2000 № 68

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

0201335

Код за ДКУД

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 1

за червень 2002 р.

Накопичувальна відомість за касовими операціями

№ з/п	Дата звіту касира	Дебет субрахунка 301
		До кредиту субрахунків
		321	323	331	362	364	641	642	652	661	662	Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	1.06	280,02			4,00		123,00	10,00		4,07	22,00	443,09
2	2.06		8050,00	14,00		5,01						8083,24
3	3.06	5014,33	1811,43		97,00		15,00			14,23	54,25	6992,01



	Усього	17 006,28	5411,57	25,00	151,97	10,02	254,85	41,84	15,00	143,98	99,54	23 160,05
Залишок на початок місяця 3047,54
Сума оборотів за меморіальним ордером

Виконавець: ________________ ___________________ _________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер: ___________________ _______________________

(посада) (ініціали і прізвище)

Кредит субрахунка ___№ 301___
До дебету субрахунків
321	323	362	641	661	662					Разом
14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
1168,25	151,84	24,04		5014,55	4168,43					10 528,13
		4,00		1148,02	54,93					1202,95
	19,24			8050,44						8069,68



2700,54	123,97	58,73	2,05	16 998,53	5398,11					25 241,73
Залишок на кінець місяця за меморіальним ордером — 965,86

Перевірив: ________________ ___________________ ___________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

«___» ______________ 20 ___ р. Додаток на ________ аркушах

Прибуткові та видаткові касові ордери перш ніж їх буде передано до каси установи, реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних відомостей на виплати з оплати праці, реєструються після здійснення цих виплат.

Готівка з каси видається тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Видача грошей може також здійснюватися за дорученням, оформленим в установленому порядку.

Після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій за платіжними відомостями, касир у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, ставить штамп «Депоновано». Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформлюються видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в касовій книзі. Підставою для цього є квитанція до об’яви на внесення готівки до установи банку.

Цей документ складається з трьох частин:

1) верхньої, яка залишається в банку;

2) середньої (квитанція), що передається касирові;

3) нижньої (ордер), яка також повертається з банку до установи разом із випискою банку після зарахування грошей на реєстраційні чи поточні рахунки.

Видача з каси готівки, що не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки в касі не приймається.

З метою контролю за схоронністю готівкових коштів в установах та організаціях проводиться інвентаризація кас. Для цього за письмовим наказом керівника призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт, де за наявності розбіжностей з даними обліку зазначаються сума нестачі чи лишків,
а також причини їх виникнення.

Щоденний звіт касира має ретельно перевірити бухгалтер, до функціональних обов’язків якого входить перевірка звітів касира та ведення синтетичного обліку касових операцій. Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних сторінок другого примірника касової книги й доданих до них документів, систематизуючи їх у меморіальному ордері № 1 (накопичувальна відомість за касовими операціями ф. № 380 (бюджет), табл. 3.8. Якщо касові операції виконуються в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери складаються та нумеруються відповідно № 1-1, № 1-2 і т. д. Схему облікового процесу за касовими операціями наведено на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Схема облікового процесу
за касовими операціями бюджетних установ

Для синтетичного обліку наявності та руху грошових коштів у касі (див. рис. 3.5) призначено активний грошовий рахунок № 30 «Каса», який має два субрахунки: № 301 «Каса в національній валюті» та № 302 «Каса в іноземній валюті».

У накопичувальній відомості щодо касових операцій за субрахунком № 302 «Каса в іноземній валюті» за кожним звітом касира записи здійснюються окремими рядками стосовно національної та іноземної валюти, що застосовувалася для касової операції.

За дебетом рахунка відображаються суми, що надходять до каси, а за кредитом — видана з каси установи готівка.

Основні бухгалтерські проведення з обліку касових операцій наведено в табл. 3.9.

Для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи Наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100 затверджено форму та порядок складання картки аналітичного обліку готівкових операцій, де готівкові операції відображаються за кодами бюджетної класифікації та видами видатків, окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду. Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира.

Таблиця 3.9

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ

Основні господарські операції	Кореспондуючі рахунки
Основні господарські операції	Дебет	Кредит
1. Отримано готівку до каси з реєстраційного рахунка установи в органах казначейства	301	321
2. Повернуто підзвітною особою залишок невикористаного авансу	301	362
3. Виплачено заробітну плату працівникам установи	661	301
4. Внесено до каси плату за навчання студентами, що навчаються на контрактній основі	301	364
5. Видано під звіт готівку працівникам на службові відрядження	362	301
6. Виплачено стипендії аспірантам	662	301
7. Внесено плату за проживання в студентських гуртожитках	301	364
8. Внесено готівку з каси невиплаченої заробітної плати на реєстраційний рахунок	321	301
9. Виплачено депоновану заробітну плату	671	301
10. Внесено до каси готівку винною особою за нестачу матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації	301	362
11. Повернуто з каси готівку за надлишково сплачені кошти за проживання в гуртожитку	364	301

3.3. Облік операцій з іноземною валютою

Вищі навчальні заклади, митниці, лікарні та інші бюджетні установи свої господарські операції можуть проводити також і в іноземній валюті. Схему основних операцій з іноземною валютою наведено на рис. 3.7.

Процес обліку операцій з надходження та витрачання валютних коштів установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, регламентується Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126. У цьому документі подано визначення основних термінів:

Іноземна валюта — це валюта, відмінна від валюти звітності.

Валюта звітності — це грошова одиниця України.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності перерахунком суми в іноземній валюті з застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Валютний курс — курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни, установлений Національним банком України.

Курсова різниця — різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України за різних валютних курсів.

Монетарні статті — статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, в органах Державного казначейства, а також такі активи й зобов’язання, що будуть отримані чи сплачені у фіксованій сумі грошей або їхніх еквівалентів.

Немонетарні статті — статті балансу, що відображають основні засоби, матеріали, та інші статті, які не належать до монетарних.

Для розрахунків в іноземній валюті бюджетні установи та організації мають право відкривати в установах банків валютні рахунки. Надходження валюти до бюджетних установ та організацій здійснюється у вигляді цільового фінансування бюджету на зміцнення матеріально-технічної бази, оплати нерезидентами наданих послуг, виконаних робіт відповідно до міжнародних програм співробітництва, оплати ліцензій на впровадження винаходів, новітніх технологій, оплати за навчання, стажування, лікування іноземних громадян.

Рис. 3.7. Схема операцій з іноземною валютою

Порядок відкриття рахунків у іноземній валюті регулюється Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 № 527 зі змінами від 05.12.2001 (Постанова НБУ № 500).

Для відкриття валютних рахунків бюджетні установи до банків подають такі документи:

заяву на відкриття рахунка, підписану керівником і головним бухгалтером;

копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;

копію статуту, засвідчену нотаріально;

копію документа, що підтверджує взяття установи на податковий облік, засвідчену податковим органом;

картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів установи надано право розпоряджатися рахунком та підписанням розрахункових документів;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду.

Крім того, до банку додатково до зазначених документів подається ліцензія НБУ на право відповідної установи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Паралельно з відкриттям поточного валютного рахунка банк відкриває транзитний валютний рахунок, на який зараховується виручка від надання послуг і надходження на рахунок інших коштів.

Уповноважені банки зобов’язані продавати на користь клієнтів без їхнього доручення до 50 % надходжень в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п’яти банківських днів від часу зарахування таких надходжень на кореспондентські рахунки. Обов’язковий продаж експортних валютних надходжень упроваджено Постановою Правління Національного банку України від 04.09.98 № 349 з подальшими змінами та доповненнями.

Кошти в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу, зараховуються в повному обсязі на розподільний рахунок, з якого здійснюється їх перерозподіл:

50 % — до обов’язкового продажу;

50 % — на поточний рахунок власника коштів.

Обов’язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті, що надходять у розпорядження бюджетних установ та організацій у вигляді фінансової допомоги та добровільних пожертвувань.

Порядок використання благодійної допомоги у вигляді коштів у іноземній валюті одержувачами такої допомоги затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 № 542, згідно з якою іноземна валюта, що надійшла як благодійна допомога, використовується виключно на цілі, визначені іноземним договором:

для розрахунків з резидентами й нерезидентами за придбання товарів (виконання робіт чи одержання послуг) відповідно до законодавства;

продажу на міжбанківському валютному ринку для подальших розрахунків з резидентами за придбані товари (виконані роботи, отримані послуги);

перерахування на власні рахунки в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках фізичним та юридичним особам, які потребують гуманітарної допомоги і яким її буде безпосередньо призначено.

Для здійснення розрахунків за придбання товарів (робіт, послуг) одержувач благодійної допомоги надсилає до банку заяву та доручення на продаж іноземної валюти (табл. 3.10) на міжбанківському валютному ринку України з подальшим зарахуванням сум у гривнях на свій поточний рахунок.

Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються окремо за кожною валютою, з переведенням у грошову одиницю України за офіційним обмінним курсом НБУ. З уведенням з 1 січня 2002 року в готівковий обіг євро відбувся обмін національних валют країн ЄС на євро. Обмін національних валют країн ЄС на євро здійснювався конверсією цих валют на євро та прийманням їх на інкасо в порядку, передбаченому Правилами здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затвердженими Постановою Правління Національного банку України від 25.03.96 № 68.

Відповідно до Наказу Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3 «Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками», бюджетні установи можуть проводити видатки, передбачені кошторисами доходів і видатків, в іноземній валюті згідно з чинними нормативно-правовими актами України. Для погашення зобов’язань, узятих головними розпорядниками коштів в іноземній валюті, Державне казначейство перераховує цим бюджетним установам кошти в іноземній валюті на проведення видатків відповідно до затверджених кошторисів.

Таблиця 3.10

Використання готівкової іноземної валюти установами з власних поточних рахунків регулюється Постановою НБУ від 26.03.98 № 119 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» з останніми змінами та доповненнями від 20.08.2001 № 357. Відпо-
відно до зазначених правил використання готівкової іноземної валюти бюджетним установам та організаціям дозволяється для забезпечення витрат працівників установ на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов’язаних з найманням житлового приміщення, оплатою готелю, бронюванням місць у готелях, транспортних витрат). Видача готівкової валюти здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон (див. підрозд. 3.5).

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті бюджетні установи ведуть у тих самих класах рахунків, що й
облік гривневих операцій за субрахунками, установленими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (табл. 3.11).

Облік наявності та руху грошових коштів в іноземних валютах на валютному рахунку в банку ведеться на активному субрахунку № 318 «Поточні рахунки в іноземній валюті», підставою для записів у якому є виписки банків з валютних рахунків установи. Операції з руху коштів загального фонду державного бюджету в іноземній валюті оформлюються окремими меморіальними ордерами за видами валют — меморіальний ордер № 2, ф. № 381. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформлюються в меморіальному ордері № 3, ф. № 382.

Аналітичний облік операцій за кожною валютою ведеться на картках ф. № 292а або у книгах ф. № 292.

Облік готівкової валюти в касі ведеться на активному субрахунку № 302 «Каса в іноземній валюті». Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік за кожною валютою окремо. Меморіальні ордери № 1, ф. № 380 за касовими операціями стосовно кожного виду валюти складаються окремо.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті відображається в регістрах бухгалтерського обліку в національній валюті України перерахунком суми іноземної валюти за валютним курсом з одночасним відображенням операцій у іноземній валюті.

Таблиця 3.11

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Надходження валюти на розподільний валютний рахунок: — фінансування з бюджету — валюти гранту за міжнародним проектом «Темпус-Тасіс»	318/1 318/1	681, 701, 702 712
Проведення банківською установою протягом п’яти днів перерозподілу коштів гранту з розподільного валютного рахунка на основний валютний рахунок	318	318/1
Нарахування курсової різниці на залишок іноземної валюти на рахунках в установах банку: — у разі збільшення курсу — у разі зменшення курсу	318 442	442 318
Отримання до каси готівки у валюті з валютного рахунка	302	318
Видача з каси іноземної валюти під звіт	362	302
Перераховано кошти на рахунок банку для придбання іноземної валюти відповідно до чинного законодавства	364	321, 313, 323
Зараховано кошти в іноземній валюті, придбані через банк	318	364
Перераховано банку за послуги з придбання валюти	801, 802, 811, 812	321, 313, 323
Списання за рахунок винної особи суми боргу за несвоєчасне повернення залишку валютних коштів, отриманих для відрядження за кордон	363	362
Внесено до каси суму виявленої нестачі валюти в потрійному розмірі	301	363
Затверджено авансові звіти та списані на видатки	801, 802, 812	362
Підписані акти виконаних робіт, отримано матеріальні цінності	801, 802, 812	364

Перерахування операцій, виконаних у іноземній валюті в національну валюту України, проводиться на дату здійснення операції. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншій установі чи одержана від інших осіб, перераховується в національну валюту України з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу чи попередньої оплати.

Статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи й зобов’язання, що будуть сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей, — монетарні статті, відображаються в національній валюті України з використанням валютного курсу на звітну дату. Курсова різниця визначається на дату здійснення операції та на звітну дату.

Основні засоби, матеріали тощо (отримані безкоштовно) — немонетарні статті, що пов’язані з операціями в іноземній валюті, у національну валюту України перераховуються за валютним курсом на дату визначення справедливої вартості.

Курсова різниця відображається у складі власного капіталу як результат переоцінок і подається в обліку на субрахунку № 442 «Інша переоцінка». Від’ємна сума курсової різниці відображається за дебетом зазначеного рахунка, за кредитом субрахунка проводиться бухгалтерський запис у разі збільшення курсу.

Схему облікового процесу операцій з іноземною валютою ілюструє рис. 3.8.

Рис. 3.8. Схема облікового процесу операцій з іноземною валютою

3.4. Облік інших коштів

Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ рух і наявність коштів, що містяться в акредитивах, чекових книжках, оплачених талонах на бензин, мазут, харчування, путівках до будинків відпочинку, санаторіїв, турбаз, у повідомленнях на поштові перекази, поштових марках і марках держмита, в облігаціях позик, у бланках трудових книжок і вкладишах до них та інших грошових документах, обліковуються на рахунку № 33 «Інші кошти».

Цей рахунок активний і поділяється на чотири субрахунки:

№ 331 «Грошові документи в національній валюті»;

№ 332 «Грошові документи в іноземній валюті»;

№ 333 «Грошові документи в дорозі в національній валюті»;

№ 334 «Грошові документи в дорозі в іноземній валюті».

Грошовими документами вважаються документи, що перебувають у касі установи. Прийом до каси й видача з каси грошових документів оформляються відповідно прибутковими та видатковими касовими ордерами, на яких ставиться штамп «фондовий» або робиться такий самий напис від руки червоним чорнилом. Облік цих операцій ведеться окремо від грошових коштів. Прибуткові та видаткові фондові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів на окремих сторінках.

Розглянемо докладніше облік операцій за рухом грошових документів у національній валюті.

Акредитивна форма розрахунків застосовується з метою гарантування платежів постачальникові. Сутність цієї форми полягає в тому, що платник доручає своєму банкові провести платіж за місцем перебування постачальника. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між одержувачем платежу та заявником акредитива. Порядок виконання безготівкових розрахунків за акредитивною формою докладно розглянуто в підрозд. 3.1.

Суми коштів за акредитивами обліковуються на субрахунку № 331 і відображаються в обліку такими бухгалтерськими записами:

На суму виставленого акредитива:

Дебет субрахунка № 331 Кредит субрахунків № 313, 323

На суми використаних акредитивів:

Дебет рахунків № 10, 20, 23 Кредит субрахунка № 331

Невикористані суми акредитивів зараховуються на банківські рахунки. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним відкритим акредитивом на картках ф. № 292а.

Окремий вид грошових документів становлять лімітовані чекові книжки, на яких обліковуються депоновані суми для розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги. Депоновані суми за лімітованими чековими книжками виступають касовими видатками установи за відповідним кодом програмної та економічної класифікацій видатків. Суми невикористаного ліміту чекової книжки під час зарахування на банківські рахунки відображаються в обліку як відновлення касових видатків за відповідними програмними класифікаціями видатків.

Аналітичний облік операцій руху коштів за лімітованою чековою книжкою здійснюється в накопичувальній відомості ф. № 323 (меморіальний ордер № 4). Записи виконуються за кожним платіжним дорученням, рахунком, чеком у міру здійснення операції, але не пізніш як наступного дня після надходження документів до
бухгалтерії. На початку кожного місяця з накопичувальної відомості за минулий місяць заноситься залишок невикористаного ліміту на початок місяця. За дебетом субрахунка відображаються депоновані суми за лімітованими чековими книжками. Сплачені суми за чеками за придбані матеріальні цінності чи виконані роботи, надані послуги заносяться до кредиту. По закінченні місяця підраховується підсумок і виводиться залишок невикористаного ліміту.

Придбання установою талонів на пальне, поштових марок, марок держмита відображається в обліку за дебетом субрахунка № 331 і кредитом субрахунків № 313, 321, 323, 364.

На суму отриманих повідомлень на грошові перекази проводиться запис:

Дебет субрахунка № 331 Кредит субрахунка № 364

Після зарахування коштів за переказами до каси установи виконується запис про надходження грошових коштів до каси і зменшення суми грошових документів:

Дебет субрахунка № 301 Кредит субрахунка № 331

Видача талонів на пальне, поштових марок та марок держмита відображається за дебетом субрахунка № 362 «Розрахунки з підзвітними особами», їхня вартість вважається дебіторською заборгованістю. Видача під звіт зазначених грошових документів здійснюється в установах за розпорядженням їхніх керівників, повторна видача без попереднього звітування не допускається.

Витрати на придбання марок поштової оплати, марок держмита й талонів на пальне списуються на видатки установи за касовими та фактичними видатками згідно з кодами економічної класифікації видатків, що відображається в обліку такими записами:

на підставі шляхових листків, отриманих від підзвітних осіб—водіїв:

1. Дебет субрахунка № 235 Кредит субрахунка № 362

2. Дебет субрахунків № 801, 802, 811 Кредит субрахунка № 235

на підставі актів на використання поштових марок:

Дебет субрахунка № 801, 802, 811 Кредит субрахунка № 362

У разі прийому на зберігання облігацій позики від осіб, що перебувають на лікуванні в лікарні, дебетується субрахунок № 331, кредитується субрахунок № 672. Коли облігації повертаються власникові, складається зворотний бухгалтерський запис.

Облік путівок на санаторне лікування та оздоровлення застрахованих осіб здійснюється так само, як інших грошових коштів установи, і регулюється Інструкцією «Про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001 № 51.

Схему облікового процесу з придбання та реалізації установою санаторно-курортних путівок, придбаних в інших санаторно-курортних закладах, наведено в табл. 3.12.

Облік і ведення трудових книжок у бюджетних установах та організаціях проводиться відповідно до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58. Зразок бланка трудової книжки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.93 № 301.

Бланки трудових книжок та вкладишів до них установи й організації зберігають у касі поруч з іншими документами суворого обліку. Бухгалтерія, у свою чергу, веде спеціальну книгу, форму якої затверджено Міністерством статистики України від 27.10.95 № 277, — Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (ф. № 449). До неї вносяться операції, пов’язані з одержанням і використанням бланків і вкладишів із зазначенням їхніх серій та номерів.

Таблиця 3.12

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ПРИДБАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УСТАНОВОЮ
САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПУТІВОК

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Зміст операцій	Дебет	Кредит
Перераховано коштів іншому санаторно-курортному закладу за придбані путівки	364	321, 323
Отримано путівки (вартість без ПДВ) На суму ПДВ	331 641	364 364
Надійшли кошти на рахунок установи за видані путівки	321, 323	675
Видано путівок (вартість без ПДВ) На суму ПДВ	675 675	331 641
Надійшли до каси установи кошти за реалізовані путівки (вартість без ПДВ) На суму ПДВ	301 301	331 641
Зараховано на рахунок установи кошти з каси за реалізовані путівки	321, 323	301
Списано різницю вартості путівок, реалізованих за пільговою вартістю	652, 811	331
Перераховано ПДВ до бюджету	641	321, 323

У процесі обліку вартість виданих під звіт трудових книжок і вкладишів особі, відповідальній за заповнення трудових книжок, відноситься до дебету субрахунка № 362.

Під час виписування трудової книжки, вкладиша до неї чи дубліката (замість втраченого документа) з працівника справляється їхня вартість.

Заборгованість підзвітних осіб за бланки трудових книжок і вкладишів до них списується, коли підзвітна особа здає до каси за прибутковим касовим ордером суми, отримані за ці бланки від працівників, і відображається таким бухгалтерським проведенням:

Дебет субрахунка № 301 Кредит субрахунка № 362

Зауважимо, що Постановою № 283 встановлено номенклатуру бланків цінних паперів і документів суворого обліку. Згідно з цим документом придбання, облік та списання талонів на пальне, поштових марок і марок держмита потрібно здійснювати, суворо додержуючи встановлених вимог.

Придбання зазначених грошових документів відбувається за дорученням одержувача.

Для обліку руху грошових документів — бланків суворої звітності — застосовуються форми первинного обліку, затверджені Наказом № 67. До них належать:

прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності (ф. № СЗ-1);

прибутково-видаткова книга обліку бланків суворої звітності (ф. № СЗ-2);

акт на списання використаних бланків суворої звітності (ф. № СЗ-3);

акт перевірки наявності бланків суворої звітності (ф. № СЗ-4).

картка-довідка за виданими й використаними бланками суворої звітності (ф. № СЗ-5).

У бухгалтерському обліку бланки суворої звітності одночасно обліковуються на основних рахунках та на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Аналітичний облік грошових документів, крім бланків трудових книжок, ведеться на картках ф. № 292а за їхніми видами або у книзі поточних рахунків і розрахунків ф. № 292.

Операції з руху грошових документів у касі оформлюються меморіальним ордером ф. № 274. Записи в меморіальному ордері здійснюються окремо за кожним видом грошових документів.

На субрахунках № 333, 334 обліковуються кошти, перераховані на поточні чи реєстраційні рахунки в останні дні місяця, які будуть зараховані в наступному місяці.

3.5. Облік розрахунків з підзвітними особами

Значна частина готівкових коштів у бюджетних установах видається через підзвітних осіб.

Підзвітні особи — це працівники установи, що отримують грошові кошти під звіт на майбутні витрати.

Підзвітні суми в бюджетних установах видаються у вигляді авансу на такі цілі: господарські витрати, службові відрядження й наукові експедиції, на виплату заробітної плати та стипендій уповноваженим особам, якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомість не може бути повернута довіреною особою до каси по закінченні трьох робочих днів.

Готівкові кошти видаються під звіт лише за дозволом керівника установи й попереднього звітування за раніше отримані
аванси.

Аванс — це розрахункова сума коштів на передбачені витрати. Аванс може бути виданий готівкою з каси установи, чеком з рахунків у банківських установах, а також грошовим переказом через органи зв’язку, якщо відрядженій особі продовжується термін відрядження.

Видача авансу на господарські потреби розраховується на основі даних інформації щодо вартості відповідних матеріальних цінностей. Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється кошторисними призначеннями бюджетної установи, а також Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001 № 72.

Готівка з каси на господарські потреби установи видається за відсутності заборгованості за авансовими сумами конкретної підзвітної особи, отриманими раніше. На заяві працівника на видачу готівки під звіт ставиться дозвільний підпис керівника установи. Підзвітна особа зобов’язана подати до бухгалтерії установи звіт про витрачання одержаних у касі сум, а також залишок невикористаної готівки в такі строки:

на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини — протягом десяти робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

на всі інші господарські потреби — наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо працівник установи придбав за власні готівкові кошти товари (продукцію, послуги) або використав ці кошти у відрядженні для потреб установи, він звітує за витрачені кошти в зазначеному щойно порядку.

Якщо установа порушує зазначену норму Положення і видає працівникові готівку, не отримавши від нього звіту про раніше видані суми, то незалежно від того, закінчився чи ні термін, на який було видано грошові кошти, установа штрафується в розмірі 25 % виданої під звіт суми. Крім того, на посадових осіб, відповідальних за ведення касових операцій, накладається адміністративний штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі перевищення встановлених термінів подання авансових звітів про використання виданої під звіт готівки до установи застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 25 % виданих під звіт сум, а також до працівника — сума його заборгованості з підзвітних коштів включається до складу сукупного доходу, отриманого за основним місцем роботи, і обкладається прибутковим податком.

Основна маса авансових сум у бюджетних установах видається під звіт на службові відрядження.

Службове відрядження — це поїздка працівника установи за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень установлено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 із подальшими змінами.

Витрати на відрядження бюджетної установи мають плановий характер і включаються до видатків за загальним та спеціальним фондами лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю установи.

Установа, відправляючи працівника у службове відрядження, видає наказ про його відрядження, в якому зазначається мета поїздки, пункт призначення, тривалість відрядження. У разі відрядження за кордон зазначаються умови перебування за кордоном (коли йдеться про поїздку за запрошенням, додається копія останнього з перекладом), складається кошторис витрат. Далі працівникові оформлюється посвідчення про відрядження (табл. 3.13), форму якого затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.07.97 № 260, в яке вносяться позначки про вибуття і прибуття до місць призначення. Це посвідчення реєструється в журналі реєстрації посвідч