Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Нарешті він глянув правді в очі, й та не витримала його брехливого погляду. / Андрій Крижанівський

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Жуль Верн. 20 000 ЛЬЄ ПІД ВОДОЮ


[39] та інші дарунки океанської фауни і флори, зібрані, безсумнівно, рукою капітана Немо, посідали чільне місце в його колекції. Посередині салону з гігантської тридакни[40] бив фонтан, освітлений знизу електрикою. Краї ребристої мушлі цього велетенського двостулкового молюска були вишукано зазубрені. В окружності мушля сягала шести метрів. Отже, цей екземпляр перевершував розмірами прекрасні тридакни, піднесені Венеціанською республікою Франціску І, які слугували кропильницями у паризькій церкві св. Сульпіція.

Навколо мушлі у витончених вітринах, оправлених у мідь, були розташовані за класами і позначені етикетками найрідкісні-ші експонати океанічних вод, які коли-небудь доводилося бачити натуралісту. Уявіть собі мою радість!

Розділ зоофітів - “тварин-квітів” - був представлений досить цікавими зразками поліпів і голкошкірих. Першу групу становили органічні і горгонієві восьмипроменеві корали, сирійські губки, молуккські ізіди, морські пера, чарівні лофогелії норвезьких морів, різні зонтичні, альціоніеві, ціла колекція шестипроменевих мадрепорових коралів, що їх мій учитель Мільн Едварде так доречно класифікував на підзагоии і з-поміж яких я особливо відзначив чарівних віяльниць, різнобарвних очкових коралів з острова Бурбон, “колісницю Нептуна” з Антільських островів, незрівнянні різновиди коралів! Тут були представлені усі види мешканців коралових рифів, колонії яких утворюють справжні острови, а згодом, можливо, і цілі материки.

Голкошкірі, примітні своїм вапняним панциром з численних пластинок ґратчастої будови, як-от: червоно-бурі морські зірки астеріас, морські лілії, стеблинясті лілії ризокрииуси, астерофони, морські їжаки, голотурії та інші, становили повне зібрання представників цієї групи.

Який-небудь вразливий конхіолог[41], звичайно, розгубився б, побачивши сусідні вітрини, у яких були розміщені і класифіковані представники типу молюсків. Колекція м’якотілих не мала ціни, і мені не вистачило б часу її описати. Я назву лише деякі з них єдино заради того, щоб зберегти в пам’яті їхні назви: витончена королівська синевакула Індійського океану, вся в білих плямах, що яскраво проступають на червоному і коричневому тлі, барвистий “імператорський спопдил”, який весь наїжачився шипами, - рідкісний екземпляр, що за нього, на мою думку, будь-який європейський музей заплатив би двадцять тисяч франків, звичайна синевакула з морів Нової Гвінеї, яку досить важко здобути, екзотичні сенегальські бюккарди - двостулкові білі скойки, - такі тендітні, що розсипаються при найменшому подуві, безліч різновидів морського щипця з острова Яви - равлики, схожі на вапняні трубки, облямовані листоподібними складками, високо поціновані аматорами; усі види черевоногих, починаючи від зеленувато-жовтих, котрих виловлюють у морях Америки, до цегляно-червоних, що полюбляють води Нової Гвінеї; одні, добуті в Мексиканській затоці і примітні своєю черепицеподібною мушлею, інші - зірчатки, знайдені в південних морях, і, нарешті, найрідкісніший з усіх, чудовий шпорник Нової Зеландії; потім дивовижні телліни, дорогоцінні види цитер і венусів, ґратчасті кадрани, що відливають перламутром, з берегів Транкебара, крапчата башточка, зелені черепашки Китайських морів, конусоподібний равлик; усі види вужевок, які слугують замість монет у Індії й Африці, “Слава морів” - найдорогоцінніша мушля Східної Індії; нарешті, літорипи, дельфіики, башточки, ян-тини, яйцевидки, оливи, мітри, шоломи, пурпурниці, сурмачі, арфи, скельниці, тритони, церити, веретеновидки, блюдечка, скельця, клеодори - ніжні тендітні скойки, яким учені дали чарівні імена. В окремих нішах лежали низки перлів небаченої краси, що спалахували усіма вопіями при електричному освітленні: рожеві перли, здобуті з дна Червоного моря, зелені перли із галіотиса, жовті перли, голубі, чорні - дивовижний витвір різних молюсків всіх океанів і деяких перлівниць з північних рік; і, нарешті, кілька безцінних зразків, видобутих із найбільших і найрідкісніших раковин перлівниць. Деякі були більші за голубине яйце; кожна з них коштувала дорожче тієї перлини, що мандрівник Таверньє продав за три мільйони перському шаху, а красою вони перевершували перлину імама маскатського, котрій, як я гадав, не було рівної у світі. Визначити вартість колекції не вистачало уяви. Капітан Немо мав би витратити мільйони на придбання цих пайрідкісніших зразків; і я запитував себе: з яких джерел черпає кошти на задоволення своїх примх цей шанувальник рідкостей? Але тут капітан зверігувся до мене:

- Вас зачарували мої мушлі, пане професоре? Справді, вони можуть зацікавити натураліста, але для мене вони мають особливу принадність, адже я зібрав їх власними руками, і немає моря на земній кулі, що я його не обійшов би у своїх пошуках.

- Розумію, капітане, цілком розумію, яке задоволення ви відчуваєте, милуючись своїми скарбами. І вони зібрані вашими власними руками! Жоден європейський музей не має у своєму розпорядженні такої колекції океанської флори і фауни. Але якщо я розтрачу всю свою увагу на огляд колекції, що ж залишиться для судна? Я аж ніяк не хочу проникати у ваші таємниці, але признаюся, що будова “Наутілуса”, його двигуни, механізми, що надають йому надзвичайної рухливості, усе це до краю збуджує мою цікавість.

На стінах салону я бачу прилади, призначення яких мені невідоме. Чи можу я довідатися...

- Пане Аронаксе, - відповів капітан, - я вже сказав вам, що ви вільні на борту мого судна; отже, немає такого куточка на “Наутілусі”, куди б вам був заборонений доступ! Ви можете оглядати судно з усім його устаткуванням, і я вважатиму задоволенням бути вашим провідником.

- Не знаходжу слів подяки, капітане! Постараюся не зловживати вашою люб’язністю! Дозвольте тільки довідатися про призначення цих фізичних приладів...

- Пане професоре, точно такі ж прилади є в моїй каюті, і там я докладно поясню вам їхнє призначення. Але спочатку ходімо до каюти, приготовленої для вас. Треба ж вам знати, у яких умовах ви будете жити на борту “Наутілуса”!

Я пішов за капітаном Немо. Вийшовши через одні двері, що були в кожному з закруглених кутів салону, ми опинилися у вузькому проході, що був з обох боків судна. Пройшовши на ніс корабля, капітан Немо завів мене до каюти, вірніше, у вишукано обставлену кімнату з ліжком, туалетним столиком і іншими зручними меблями.

Залишалося тільки подякувати люб’язному хазяїнові.

- Ваша каюта - суміжна з моєю, - сказав він, прочиняючи інші двері, - а моя з’єднана із салоном, звідки ми щойно вийшли.

Каюта капітана мала суворий, майже монастирський вигляд. Залізне ліжко, робочий стіл, кілька стільців, умивальник. У каюті панували напівсутінки. Нічого зайвого. Тільки необхідні речі.

Капітан Немо вказав мені на стілець.

- Чи не бажаєте присісти? - сказав він. Я сів, і він почав свої пояснення.

Розділ дванадцятий

УСЕ НА ЕЛЕКТРИЧНІЙ ЕНЕРГІЇ!

- Пане, - сказав капітан Немо, показуючи на прилади, що висіли на стінах каюти, - ось апаратура, що слугує для керування “Наутілусом”. Тут, як і в салоні, вона завжди у мене перед очима й у будь-який момент дає мені знати, у якій точці океану знаходиться мій підводний корабель, а також указує його напрямок. Деякі прилади вам знайомі. Ось термометр для виміру температури повітря на “Наутілусі”; барометр - прилад, що визначає атмосферний тиск, завдяки цьому ми маємо можливість передбачати зміну погоди; гігрометр - один із приладів для виміру ступеня вологості в атмосфері; storm-glass сигналізує про наближення бурі; компас указує шлях; секстан дозволяє за положенням сонця визначити широту; хронометри дають можливість установити довготу; і, нарешті, підзорні труби, денні і нічні, котрими я користуюся, оглядаючи обрій, коли “Наутілус” піднімається на поверхню океану.

- Ну, що ж! Усе це прилади узвичаєні в побуті мореплавців, і я давно з ними знайомий. Але отут є речі, що, мабуть, мають стосунок до особливостей керування підводним кораблем. Хоча б цей великий циферблат із рухливою стрілкою, чи не манометр?

- Манометр, цілком правильно! Прилад цей слугує для виміру тиску води і тим самим указує, на якій глибині знаходиться моє підводне судно.

- А це зонди нової конструкції?

- Термометричні зонди. Ними вимірюють температуру в різних шарах води.

-- А оці інструменти? Я не уявляю собі їхнє призначення.

- Отут, пане професоре, я повинен буду дати вам деякі роз’яснення, - сказав капітан Немо. - Чи не будете ласкаві вислухати їх?

Помовчавши трохи, він сказав:

- У природі існує могутня сила, слухняна, проста у користуванні. Вона застосовна у будь-яких випадках, і на моєму кораблі усе підлягає їй. Від неї походить усе! Вона освітлює, опалює, надає руху машинам. Ця сила - електрична енергія!

- Електрична енергія?! - здивовано вигукнув я.

- Так, пане.

- Одначе, капітане, виняткова швидкохідність вашого корабля погано узгоджується з можливостями електричної енергії. Досі динамічна сила електрики уявлялася досить обмеженою і можливості її дуже незначні.

- Пане професоре, - зауважив капітан Немо, - способи використання електричної енергії на кораблі значно відрізняються від загальновживаних. Дозволю собі на цьому закінчити!

- Не смію наполягати, пане, і задовольнюся вашим коротким поясненням. Зізнаюся, я неабияк подивований! Дозвольте лише деякі запитання. Сподіваюся, ви відповісте, якщо не вважатимете мене нескромним. Адже елементи, що слугують джерелом цієї чудодійної сили, мають швидко виснажуватися, чи не так? Чим ви заміните хоча б цинк? Адже ви не підтримуєте зв’язків із землею?

- Відповім на ваше питання, - сказав капітан Немо. - Насамперед скажу, що на морському дні є значні поклади руд, цинку, заліза, срібла, золота та іншого, розробка яких не становить великих зусиль. Але я не побажав користуватися благами землі і волію запозичувати в моря кількість енергії, необхідної для потреб корабля.

- У моря?

- Так, пане професоре, у моря не бракує цієї енергії. Я міг би, скажімо, проклавши кабель на різних глибинах, одержати струм від різниці температур у різних водних шарах. Але я віддав перевагу більш практичному способу.

- Себто?

- Вам відомий склад морської води. На тисячу грамів припадає дев’яносто шість з половиною відсотків чистої води, два і дві третини відсотка хлористого натрію; далі в невеликій кількості хлористий магній і хлористий кальцій, бромистий магній, сірчанокислий магній, сульфат і вуглекальцієва сіль. Ви бачите, що хлористий натрій утримується в морській воді в значній кількості. Саме цей натрій я виділяю з морської води і живлю ним свої елементи.

- Хлористим натрієм?

- Так, пане. У поєднанні з ртуттю він утворює амальгаму, що заміняє цинк в елементах Бунзена. Ртуть в елементах не розкладається.

Витрачається тільки натрій, а його мені постачає море. І треба сказати, що, окрім усього, натрієві елементи принаймні вдвічі сильніші за цинкові.

- Я добре розумію, капітане, усю перевагу натрію в умовах, у яких ви перебуваєте. Натрій вам постачає море. Чудово! Але його ж ще треба добути, інакше кажучи, виділити з його хлористого з’єднання. Яким способом ви його виділяєте? Зрозуміло, ваші батареї могли б слугувати для електрохімічного розкладу хлористого натрію, але, якщо не помиляюся, витрата натрію на електроліз дуже висока. І що ж виявиться? Ви таким способом витратите натрію більше, аніж його одержите!

- Тому-то, пане професоре, я не виділяю натрій електролітичним способом і користуюся для цього енергією кам’яного вугілля.

- Кам’яного вугілля?

- Скажімо, морського вугілля, якщо вам завгодно, - відповів капітан Немо.

- Отже, ви винайшли спосіб розробляти підводні кам’яновугільні копальні?

- Пане Аронаксе, ви побачите це у дії. Я тільки попрошу вас набратися терпіння, тим більше в цьому вам сприяє надлишок вільного часу. Пам’ятайте лише одне: я усім зобов’язаний океану. Океан постачає мене електрикою, а електрика дає “Наутілусу” тепло, світло, здатність рухатися, одне слово, життя!

- Але не повітря для дихання?

- О, я міг би одержати і повітря, найчистіший кисень! Але це зайве, адже я можу піднятися в будь-який момент на поверхню океану. Утім, якщо електрична енергія і не виробляє кисень, потрібний для дихання, усе-таки вона надає руху могутнім насосам, які нагнітають повітря в спеціальні резервуари, що дозволяє мені, якщо буде потрібно, довгий час знаходитися в глибинних водах.

- Капітане, я захоплююся вами! - сказав я. - Ви, мабуть, зробили наукове відкриття, виявивши надзвичайну потужність електричної енергії! Коли-небудь люди зрозуміють це!

- Не знаю, чи зрозуміють вони це хоч колись, - холодію відповів капітан Немо. - Але, як би там не було, я надав цій дорогоцінній силі широкого застосування. Вона виливає на нас своє рівномірне і постійне світло, чого бракує сонячному світлу. Тепер гляньте на цей годинник: він електричний й точністю не поступається кращим хронометрам. Я сконструював його за італійською системою, розділивши циферблат на двадцять чотири години, оскільки для мене не існує ні дня, ні ночі, ні сонця, ні місяця, лише це штучне світло, що я несу із собою в морські глибини! Бачите, тепер десята година ранку.

- Цілком правильно!

- А от і інше застосування електрики. Циферблат, що ви бачите перед собою, слугує покажчиком швидкості “Наутілуса”. Проводами він з’єднується з гвинтом лага, і стрілка постійно дає мені знати, з якою швидкістю йде судно. Погляньте-но, зараз ми йдемо зі швидкістю не більше п’ятнадцяти миль на годину.

- Неймовірно! - вигукнув я. - Ви, я бачу, правильно розв’язали задачу, застосувавши силу, що у майбутньому замінить вітер, воду і парові двигуни!

- Ми ще не скінчили, пане Аранаксе, - сказав капітан Немо, встаючи. - І, якщо вам цікаво, ходімо на корму “Наутілуса”.

І я справді ознайомився з внутрішнім улаштуванням підводного корабля. От його точний опис, якщо йти до форштевня носової частини: їдальня метрів п’ять завдовжки, відділена від бібліотеки непроникною, точніше кажучи, водонепроникною перегородкою; бібліотека довжиною метрів п’ять, салон завдовжки з десять метрів, відділений другою водонепроникною перегородкою від каюти капітана завдовжки у п’ять метрів; поруч моя каюта десь із два з половиною метри; і, нарешті, резервуар для збереження повітря, що займав увесь простір до форштевня, тобто сім із половиною метрів. Усього тридцять п’ять метрів! Водонепроникні перегородки і герметичні двері слугували надійним захистом, якби в якій-небудь частині підводного корабля виникла теча.

Я пішов за капітаном Немо вузькими проходом, і ми знову опинилися в самому центрі судна. Там, між двома непроникними перегородками, знаходилося вузьке приміщення. Залізний трап, пригвинчений до стіни, вів до самої стелі. Я запитав капітана, куди веде цей трап.

- Він веде до шлюпки, - відповідав він.

- Як! У вас є шлюпка? - запитав я, трохи здивувавшись.

- Атож! Чудовий гребний човен, легкий і стійкий. Шлюпка слугує для прогулянок і риболовлі.

- Отже, вам доводиться підніматися на поверхню моря, щоб спустити шлюпку на воду?

- Зовсім ні! Шлюпка міститься в спеціальній ніші в кормовій частині палуби “Наутілуса”. Це цілком палубне судно, воно має водонепроникну кришку і укріплене у своєму гнізді міцними болтами. Трап веде до вузького люка в палубі “Наутілуса”, що сполучається з таким самим люком у дні шлюпки. Через ці отвори я потрапляю в шлюпку. Палубний люк тут же закривається. Я зі свого боку закриваю герметичною кришкою отвір у шлюпці. Потім відгвинчую болти, і шлюпка миттєво спливає на поверхню води. Тоді я відкриваю герметичний люк шлюпки, ставлю щоглу, піднімаю вітрила, беруся за весла, і от я у відкритому морі!

- А як же ви повертаєтеся на борт?

- Я не повертаюся, пане Аронаксе! “Наутілус” піднімається на поверхню океану.

- За вашим наказом?

- За моїм наказом. Шлюпка з’єднана із судном електричним кабелем. Я даю повідомлення - і квит!

- І справді, - сказав я, надивившись на всі ці дива, - нічого не може бути простіше!

Проминувши сходову клітку, ми пройшли повз прочинені двері в невелику каюту, не більше двох метрів завдовжки, у якій Консель і Нед Ленд наминали за обидві щоки чудовий сніданок. Потім відчинилися сусідні двері, і ми заглянули в камбуз довжиною в три метри, розташований між чималими коморами судна.

Електрика виявилася зручніше од усякого газу. Усе готувалося на електриці. Проводи, під’єднані до апаратури у вигляді платинових пластинок, розжарювали їх дочервона, підтримуючи в плиті температуру, потрібну для готування їжі. На електриці працював і дистиляційний апарат, що постачав судно найчистішою прісною водою. Біля камбуза містилася ванна кімната, комфортабельно обладнана, із кранами для гарячої і холодної води.

Далі знаходився матроський кубрик довжиною п’ять метрів. Але двері були зачинені, і мені не вдалося визначити кількість обслуговуючого персоналу на борту “Наутілуса”.

Четверта водонепроникна перегородка відокремлювала кубрик від машинного відділення.

Відчинилися двері, і я опинився у приміщенні, де капітан Немо - першокласний інженер - установив машини, що приводили “Наутілус” у рух.

Машинне відділення, яке займало в довжину метрів двадцять, було яскраво освітлене. Приміщення складалося з двох половин: у першій знаходилися батареї, котрі виробляли електричну енергію, у другій - машини, що обертали гвинт корабля.

Я відразу ж відчув якийсь неприємний запах, що стояв у приміщенні. Капітан Немо помітив це.

- Ви відчуваєте запах газу, - сказав він, - газ виділяється при виробленні натрію. На жаль, доводиться з цим миритися! Утім, ми щоранку грунтовно вентилюємо увесь корабель.

Природно, що я з неабияким інтересом оглядав машинне відділення “Наутілуса”.

- Ви бачите, - сказав капітан Немо, - я користуюся елементами Бупзена, а не Румкорфа. Останні не дали б мені такої високої напруги. Батарей Буизеїіа в мене не так багато, але зате вони працюють із великою потужністю. Електрична енергія, вироблена батареями, передається в машинне відділення, пускає в хід електромотори, що через складну систему трансмісій надають обертального руху гребному валу. І незважаючи на те, що гвинт у діаметрі дорівнює шести метрам, швидкість обертання його дорівнює до ста двадцяти обертам за секунду.

- І ви розвиваєте швидкість...

- П’ятдесят миль за годину.

Отут крилася таємниця, і я не наполягав на її роз’ясненні. Як може електрика дати струм такої високої напруги? У чому джерело цієї надпотужної енергії? Чи у високій якості арматури нового зразка, у якій індукується струм? Чи у системі трансмісій невідомої досі конструкції, здатної довести силу напруги до нескінченності? Я не міг цього збагнути.

- Капітане Немо, - сказав я, - результати перед очима, і я не претендую на пояснення. Я не забув іще, як мистецьки маневрував “Наутілус” навколо “Авраама Лінкольна”, і мені відома його швидкохідність. Але розвинути швидкість - цього ще недостатньо. Потрібно бачити, куди йдеш! Потрібно мати можливість спрямовувати судно вправо, вліво, нагору, вниз! Яким способом занурюєтеся ви на великі глибини, де тиск досягає ста атмосфер? Яким способом ви піднімаєтеся на поверхню океану? Нарешті, яким способом ви рухаєтеся вперед в обраних вами глибинних шарах? Але, може, нескромно з мого боку задавати подібні питання?

- Анітрохи, пане професоре, - відповідав капітан після деякого вагання. - Адже ви назавжди пов’язані з підводним кораблем. Ходімо в салон. Там у нас справжній робочий кабінет, і там ви довідаєтеся усе, що вам хочеться знати про “Наутілус”.

Розділ тринадцятий

ДЕЯКІ ЦИФРИ

Незабаром ми сиділи на дивані в салоні із сигарами в роті. Капітан розіклав переді мною креслення, що були планом “Наутілуса” в повздовжньому і поперечному перетині. Потім він сказав:

- Ось, пане Аронаксе, креслення судна, на якому ви знаходитеся. Судно ставноить собою сильно видовжений циліндр із конічними краями. За своєю формою воно нагадує сигару, а ця форма вважається в Лондоні кращою для подібного виду конструкцій. Довжина циліндра сімдесят метрів; найбільша ширина - вісім метрів. Пропорція судна трохи відступає від узвичаєного для ваших швидкохідних парових суден відношенням ширини до довжини, як одиниця до десяти, але і при даному співвідношенні лобовий опір невеликий і вода, що витісняється, не сповільнює ходу корабля.

Ці дві величини вже дозволяють обчислити площу й об’єм “Наутілуса”. Площа його дорівнює одній тисячі одинадцяти і сорока п’яти сотим квадратних метрів, об’єм дорівнює одній тисячі п’ятистам і двом десятим кубічних метрів, коротше кажучи, корабель, повністю занурений у воду, витісняє тисячу п’ятсот і два десятих кубометрів, або тонн, води.

Складаючи план судна, призначеного до підводного плавання, я виходив з того розрахунку, що при спуску у воду дев’ять десятих його об’єму були б занурені в море й одна десята виступала з води. За таких умов судно має витісняти тільки дев’ять десятих свого об’єму, інакше кажучи, одну тисячу триста п’ятдесят шість і сорок вісім сотих кубічних метрів води, і важити стільки ж тонн. Отже, конструкція судна не допускала навантаження понад цю вагу.

“Наутілус” має два корпуси, один зовнішній, другий внутрішній; вони з’єднані між собою залізними балками, що мають двотавровий перетин, це надає судну надзвичайної міцності. Справді, завдяки такій конструкції судно протистоїть будь-якому тиску, подібно до моноліту. Міцністю свого корпусу “Наутілус” зобов’язаний аж ніяк не заклепкам обшивки: монолітність його конструкції досягнута шляхом зварювання і забезпечена однорідністю матеріалів, що дозволяє йому вступати в єдиноборство із найбурхливішими морями.

Подвійна обшивка корабля виготовлена з листової сталі, питома вага якої дорівнює семи і восьми десятих. Товщина зовнішньої обшивки не менше п’яти сантиметрів, вага триста дев’яносто чотири і дев’яносто шість сотих тонни. Внутрішня обшивка, кіль - заввишки п’ятдесят сантиметрів і в ширину двадцять п’ять сантиметрів, вагою шістдесят дві тонни, - машини, баласт та інше устаткування, обстановка, внутрішні переборки і пілерси

Книга: Жуль Верн. 20 000 ЛЬЄ ПІД ВОДОЮ

ЗМІСТ

1. Жуль Верн. 20 000 ЛЬЄ ПІД ВОДОЮ
2. [6]. Установивши координати,...
3. [8], під назвою “Таємниці морських...
4. [10], ніколи не давав порад -...
5. [12]. Там мене зустрів офіцер з...
6. [15], бо дошки палуби пекли їм ноги і вони не могли стояти на...
7. [16]. У дійсності висота водяного...
8. [17], мали вдвічі більше шансів...
9. [21] до кают-компанії, і, якби не...
10. [24] від поверхні океану, і від...
11. [26]. Кілька офіцерів вилізли на...
12. [29]! Нед Ленд стояв на посту з...
13. [30] Це...
14. [32] погрожував судовим...
15. [34]! - Що ж, переведемо...
16. [35] дивився на сфінкса
17. [37], а ви для мене, як і ваші...
18. [39] та інші дарунки океанської...
19. [42] - усе це разом узяте важить...
20. [43], що страждає від бічної...
21. [45], їм дане дуже точне...
22. [46]. - Отже, щоб звести...
23. [47]. Я стежив за цими...
24. [48]. Що стосується температури...
25. [49] - це характерно для всіх...
26. [51], піднімала шлюпку над водою,...
27. [53]... To був...
28. [54] римлян, з узбережжями, що...
29. [56]; звивалися змієподібні мурени...
30. [57]. Клас ракоподібних...
31. [59]! “Наутілус” перетинав...
32. [60], заклав руки до кишень і...
33. [61]. Які б не були густі хмари,...
34. [62]. Розділ...
35. [63]. - Два роди з загону...
36. [64], я помітив, що боковиии тунелю...
37. [1] Морське льє дорівнює 5555...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate