Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
© F.Beigbeder, 1,499 € (2000, 2001)
© М.Ілляшенко, О.Ногіна (переклад з французької), 2004
Джерело: Ф.Бегбеде. 1,499 €. Х.: Фоліо, 2004. 256 с. [серія "Література"]
Сканування і коректура: SK (ae-lib.org.ua), 2004
Брюно Ле Му нас покинув, ця книга присвячувалася саме йому.
Коли вже так сталося,
дарую її Хлої,
яка щойно народилася.
Ясна річ, немає жодних підстав, аби нові тоталітарні режими були схожі на старі. Керування державою шляхом репресій, страт, штучного голоду, ув'язнень, масових депортацій є не лише негуманним (хоча в наші дні це нікого особливо не турбує), але - і це можна довести - неефективним. До того ж в епоху розвинених технологій це є злочином проти Святого Духу. Тоталітарний режим, який можна назвати «ефективним», - це така система, де всемогутній виконавчий комітет політичних керівників та їхня армія бюрократів тримають у рабській покорі населення, яке навіть не треба стримувати. Примусити їх до любові - головний обов'язок, який покладено в тоталітарних державах на міністерства пропаганди, шеф-редакторів газет і шкільних викладачів.
Олдос Хакслі. Нова передмова до «Чудового нового світу», 1946
Нам нав'язують бажання, які нас пригнічують.
Ален Сушон. Сентиментальний натовп, 1993
Капіталізм пережив комунізм.
Тепер йому тільки й лишилося,
що пожерти самого себе.
Чарлз Буковскі. Капітан пішов на обід, а матроси захопили корабель, 1998
THE NAMES HAVE BEEN CHANGED TO PROTECT THE GUILTY.
УСІ ІМЕНА ТА НАЗВИ ЗМІНЕНІ, АБИ УКРИТИ ВИННИХ.
І - Я
Те, що неможливо змінити, слід хоча б описати.
Райнер Вернер Фасбіндер
1.Все дочасне: кохання, мистецтво, планета Земля, ви, я. Смерть є настільки неминучою, що приходить до всіх зненацька. Як знати, чи не є цей день останнім? Всі гадають, що мають час. А потім бац - і все: гинуть, час вийшов. Про побачення зі смертю ніколи не знайдеш запису в щоденнику.
Все можна купити: кохання, мистецтво, планету Земля, вас, мене. Я пишу цю книгу, аби мене звільнили з роботи. Якщо я звільнюся за власним бажанням, то прощавай компенсація. Мені потрібно спиляти гілку, яка забезпечує мій добробут. Моя свобода зветься допомогою з безробіття. Краще хай мене витурить підприємство, ніж життя. БО Ж Я БОЮСЯ. Навколо мене колеги мруть наче мухи: переохолодження у басейні, замасковане під інфаркт міокарда передозування кокаїну, вибух приватного літака, фатальні викрутаси у кабріолеті. Цієї ночі мені наснилося, наче я утопаю. Я бачив, як опускаюся на дно, гладячи величезних скатів, мої легені наповнюються водою. Віддалік, на пляжі, мене кличе вродлива жінка. Але я не можу їй відповісти, бо захлинаюся солоною водою. [9]
Я тонув, але не благав про спасіння. І всі в морі робили те саме. Плавці потопали, але не волали про допомогу. Думаю, настав час піти, бо я більше не втримаюсь.
Все дочасне, і все можна купити. Людина - такий самий товар, як і все інше, зі своїм терміном придатності. Ось чому я вирішив піти на пенсію у 33 роки. Мені здається, що це ідеальний час для воскресіння.
2.Звуть мене Октав, одягаюся я в АРС. Я рекламіст: так-так, я забруднюю навколишнє середовище. Я саме той, хто продає вам лайно. Той, хто змушує вас мріяти про речі, яких ви не матимете ніколи. Завжди блакитне небо, незмінно принадні дівчата і досконале щастя, підмальоване у PhotoShop. Заяложені картинки, чіпкі мелодії. Зрештою, коли ви, зекономивши на всьому, назбираєте на омріяний драндулет, я подбаю, аби він вийшов із моди. Я завжди на три кроки попереду і завжди зроблю все, аби лишити вас невдоволеними. Гламур - країна, до якої ви ніколи не потрапите. Я підсаджую вас на згубну новизну, особливість якої в тому, що вона ніколи не залишається новою. Завжди є свіжа новинка, яка витіснить застарілу попередницю. Ви шаленітимете від мого священнодійства. У моїй професії ніхто не бажає вам щастя, бо вдоволені люди нічого не споживають.
Ваші страждання - допінг для торгівлі. На нашому жаргоні це зветься «посткупівельним розчаруванням». Ви вкрай потребуєте якогось товару, але тільки-но ви його придбаєте - вже хочете чогось іншого. Гедонізм - це не [11] гуманізм, а рух готівки. її девіз? «Я витрачаю, отже, я існую». Аби створити попит, необхідно розпалити заздрість, біль, невдоволеність - ось моя зброя. І ви - мішень.
Я живу з того, що брешу вам, і платять мені за це достобіса. Я отримую 13 000 євро (не враховуючи представницьких, службової чортопхайки, біржових акцій та golden parachutes(1). Євро винайшли заради того, аби непристойна зарплата багатіїв здавалася вшестеро меншою. Чи багатьох хлопців мого віку ви знаєте, які б заробляли по 13 тисяч євро? Я ошукую вас, а до мене пливе новий «Мерседес-SLK» (з відкидним дахом), чи BMW Z3, чи «Порше-Бокстер», чи «Мазда-МХ5». Особисто я маю слабкість до BMW Z3, де зовнішню аеродинамічну естетику поєднано з міццю шестициліндрового мотора у 321 к. с, який дозволяє розігнатися до 100 кілометрів на годину за якісь 5,4 секунди. Іншими словами, це авто нагадує велетенську свічку, яку можна увігнати в дулу Землі.
Я перериваю ваші телефільми, аби нав'язати свої логотипи, і мені за це оплатять відпустку на острові Сен-Барт, чи в Ламу, чи на Пхукеті, чи в Лакабані (Кверсі). Я наводнюю своїми слоганами ваші улюблені журнали - мені дарують сільський будиночок у Провансі, чи замок у Пері-гурдені, чи віллу на Корсиці, чи ферму в Ардеші, чи палац у Марокко, чи катамаран на Карибах, чи яхту в Сен-Тропе. Я Усюди(2). Вам мене не уникнути. Куди не кинь оком - [12] усюди царює моя реклама. Я забороняю вам нудьгувати. Я заважаю вам думати. Примара новизни прислуговується мені у продажі порожнечі. Будь-який серфінгіст вам підтвердить: аби утриматися на поверхні, треба мати під ногами пустку. Серфішувати - значить линути над глибочиною (користувачі Інтернету це знають так саме добре, як і чемпіони Лакано). Я проголошую, що саме є Істиною, що є Красою, що є Добром. Я відбираю манекенниць, які збуджуватимуть вас за півроку. Завдяки мені ви охрестите їх топ-моделями, мої дівчата змусять комплексувати будь-яку жінку, якій більше ніж чотирнадцять. Ви обожнюєте мій вибір. Цієї зими треба мати цицьки, вищі за плечі, та плескату сідницю. Чим більше я граюся з вашою підсвідомістю, тим більше ви мені підкоряєтеся. Якщо я буду вихваляти йогурт, заліпивши плакатами стіни вашого міста, то гарантую, що ви його куплятимете. Вам здається, що ви робите власний вибір, але того чи іншого дня ви впізнаєте цей товар на полицях супермаркету і, присягаюся, купите його, нібито спробувати. Повірте мені, я на своїй справі знаюся.
(1) «Золотий парашут» (англ.) - грошова допомога в разі звільнення, сума якої визначається під час підписання контракту.
(2) «Я Усюди» - назва патріотичної газети, яка виходила у Франції під час Другої світової війни.
М-м-м, як мені це подобається - сушити вам мізки. Я бавлюся з вашою правою півкулею. Ваші бажання більше не належать вам: я нав'язую свої. Я забороняю вам бажати навмання. Ваше бажання є результатом мільярдних інвестицій. Це я вирішую сьогодні, чого ви схочете завтра.
Все, що я сказав, напевне, не звеличує мене у ваших очах. Взагалі, коли пишеш книгу, краще удавати друзяку, але не хочу перекручувати правди: я не люб'язний оповідач. Я скоріше сволота, яка спотворює все навколо. Краще [13] вам зненавидіти мене зараз, перш ніж ви зненавидите епоху, яка мене породила.
Хіба не приголомшує, що всі вважають цю ситуацію нормальною? Ви мені огидні, жалюгідні раби моїх найменших примх. Чому ви дозволили мені стати Володарем Світу? Я хочу викрити цю таємницю: яким чином на гребені нашої цинічної ери відбулася коронація імператриці Реклами? Ніколи за дві тисячі років безвідповідальні кретини на зразок мене не мали такої влади.
Я хотів би все кинути і, прихопивши грошенят, нар-коти та кількох мандрьох, втекти на якийсь безлюдний острів. (Уявляю, як цілими днями я милуюся Сореєю і Тамарою, які пальцюють одна одну та водночас сукають мою тростину.) Але мені бракує духу звільнитися самому. Тому я й пишу цю книгу. Як тільки мене витурять, от тоді й покину цю золоту в'язницю. Я шкідливий, зупиніть мене, доки не пізно, зробіть ласку! Киньте мені сто штук, і я заберуся назавжди, присягаюся! Що я можу зробити, якщо людство замінило Бога на продукти масового споживання?
Я посміхаюся, тому що тільки-но вийде ця книга, мене не тільки не виженуть, але й підвищать. У світі, про який я збираюся вам розповісти, перетравлюють будь-яку критику, заохочують нахабність, платять за доноси, організовують провокації. Саме час роздавати Нобелівську премію за Кращу провокацію - я буду кандидатом, якого навряд чи хто переможе. Бунт є частиною гри. Раніше диктатори боялися свободи слова, викорінювали інакомислення, ув'язнювали письменників, спалювали опозиційні [14] книги. Славетні часи мерзенних інквізицій дозволяли відрізнити добрих від поганих. Рекламний тоталітаризм краще призвичаївся вмивати руки. Цей різновид фашизму добре засвоїв уроки попередніх диктатур (Берлін 1945 та Берлін 1989 - зрештою, чому ці варварські режими сконали в тому самому місті?).
Аби перетворити людство на рабів, реклама обрала тихий шлях вправного переконання. Ми живемо в часи першої за всю історію системи володарювання людини над людиною, проти якої навіть свобода є безсилою. Навпаки, ця система базується на свободі, що і є найбільшою її знахідкою. Будь-яка критика її тішить, памфлети створюють ілюзію її солодкавої толерантності. Вона підкорює вас надзвичайно елегантно. Усе дозволено, ніхто тебе не чіпатиме, якщо ти миришся з безладом. Система досягла своєї мети - навіть непокора стала формою покори.
Наші розбиті долі гарненько розкладені по поличках. Навіть ви, читачі цієї книжки, напевно міркуєте собі: «Який він прикольний, цей рекламіст, що узявся сцяти проти вітру! Насправді, любчику, ти зав'язаний, як і всі ми, і завжди разом з нами платитимеш податки». І немає ніякого виходу. Все під охороною, всі посміхаються. Вас тримають за віжки - кредитами, щомісячними внесками, квартплатою. Ви не в гуморі? Мільйони безробітних на вулицях чекають, доки звільниться ваше місце. Ви можете ображатися скільки завгодно, Черчілль давно все пояснив: «Це найгірша система, за винятком всіх інших». Він не став лицемірити. Він не сказав «найкраща система», а сказав «найгірша».
Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
ЗМІСТ
На попередню
|
|
